г) у гратчастих конструкціях стики елементів поясів, які складаються із листів і смуг, можуть розташовуватися як у панелях, так і у вузлах; стики елементів поясів, які складаються з кутиків і швелерів і які не контролюються просвічуванням, повинні знаходитись у межах вузлових косинок і на віддалі не менше 200 мм від кромок косинок і при цьому вони можуть бути розташовані в одному поперечному перерізі (рисунок 2); зварні стики кутиків поясів у місцях, відмічених на рисунку 2 знаком (*), слід показувати службі технічного контролю після розроблення кромок і після зварювання;

ДБН В.2.8-11-99 С.5

Рисунок 2

С.6 ДБН В.2.8-11-99

д) у гратчастих конструкціях, які контролюються просвічуванням, пояси слід розташовувати не ближче 200 мм вузлів косинок;

е) стики рейок квадратного і прямокутного перерізу повинні бути зміщені по відношенню до стиків поясних листів не менше ніж на 200 мм і виконуватись згідно з рисунком 3;

ж) стики рейок типу P і KP на коробчастих балках слід розташовувати над діафрагмами і виконувати згідно з рисунком 4;

з) стики листів, смуг. кутиків, швелерів і двотаврів, якщо вони не передбачені кресленнями, повинні виконуватись прямими (з відповідним розбробленням кромок), без накладок. При цьому контроль зварних швів просвічуванням проводиться згідно з вимогами підрозділу 1.4-7;

і) вертикальні листи коробчастих і двотаврових зварних балок заввишки 1200 мм і більше при відсутності листів необхідної ширини допускається стикувати по горизонталі (на ширині листа), при цьому стик необхідно розташовувати в розтягнутій (нижній) половині балки. Відстань від стику до нижнього пояса повинна бути не менше 300 мм (рисунок 5).

1.4.1.6 Радіус кривизни p деталей у розрахункових елементах при згині в холодному стані на вальцях і пресах не повинен бути менше, а стріла прогину f не повинна бути більше значень, наведених у таблиці 1.1.

Заготовки деталей з меншим радіусом кривизни повинні викопуватись згинанням в гарячому стані. Режими нагрівання і охолоджування при гарячому згинанні повинні бути ті самі, що і при гарячому рихтуванні.

1.4 1.7 Згинання листового прокату з низьколегованої сталі дозволяється виконувати в холодному стані, при цьому внутрішні радіуси заокруглення деталей, якщо вони не зумовлені кресленнями, повинні бути при товщині листа S:

від 1 до 6 мм R > l ,6 S;

вище 6 до 12 мм R > 2,0 S;

вище 12 до 20 мм R > 3,2 S.

При цьому необхідно виконувати попереднє заокруглення гострих кромок, які знаходяться в зоні згинання (рисунок 6).

Примітки. Для листових деталей з вуглецевої сталі допускається значення внутрішніх радіусів заокруглень при згинанні застосовувати на 50 % менше ніж для низьколегованої сталі.

Таблиця 1.1 Допустимі мінімальні значення радіуса кривизни p і максимальні значення стріли прогину f npи згинанні вуглецевої і низьколегованої сталі в холодному стані на вальцях і пресах (для розрахункових елементів)

ДБН В.2.8-11-99 С.7

Закінчення таблиці 1.1

l .4.2 Виправлення деформованих елементів металоконструкцій

1.4.2.1 Виправлення застосовується тоді, коли дійсні відхилення від проектної форми окремих елементів і вузлів металоконструкцій перевищують значення, які вказані в заводській документації на відповідні вузли кранових металоконструкцій. а при відсутності значення, подані в таблиці 1.2.

Таблиця 1-2 Допустимі відхилення форми основних елементів металоконструкцій кранів

С.8 ДБН В.2.8-11-99

ДБН В.2.8-11-99 С.9

1.4.2.2 Виправлення елементів металоконструкцій, які отримали залишкові деформації від згинання, необхідно вести методами холодного чи гарячого рихтування.

1.4.2.3 Холодне рихтування повинно вестись на вальцях, пресах або з допомогою інших пристроїв, то забезпечують плавність прикладання навантажень. Поверхня сталі після рихтування не повинна мати вм'ятин, забоїн та інших пошкоджень.

Найбільші скривлення елементів, які підлягають холодному рихтуванню на вальцях і пресах, визначаються за таблицею 1.3.

У випадку скривлення металу по радіусу, меншому ніж вказано в таблиці 1.3, рихтування необхідно виконувати тільки в гарячому стані.

С.10 ДБН В.2.8-11-99

Таблиця 1.3 - Допустимі мінімальні значення радіуса кривизни ρ і максимальні значення стріли прогину f при виправленні вуглецевої і низьколегованої сталі в холодному стані на вальцях і пресах (для розрахункових елементів)

1.4.2.4 Рихтування деформованих елементів з допомогою наплавлення валикових швів не допускається.

1.4.2.5 При мінусових температурах холодне рихтування не повинно застосовуватися.

1.4.2.6 Гаряче рихтування прокату із вуглецевої сталі виконується при нагріванні її до температури 700-800°С, а низьколегованої сталі до 900-1100°С (від червоного до оранжевого кольору

ДБН В.2.8-11-99 С.11

гартування) і закінчується при температурі не нижче 700°С (вишневий колір гартування). При цьому перегріви загальні чи місцеві не допускаються. Не допускається будь-яка обробка чи інші дії на метал при температурі 300-350°С (синій колір). Швидкість охолодження після закінчення рихтування повинна бути такою, шоб не утворились загартування, жолоблення, тріщини чи надриви металу в деталі.

1.4.2.7 Допустимі відхилення після рихтування не повинні перевищувати такі величини:

  • зазор між лінійкою (натягнутою струною), поличкою чи обушком кутика, поличкою чи стінкою швелера, чи двотавра - 0,001 довжини елемента, але не більше 10 мм;
  • висота місцевих хвиль елементів після рихтування не повинна бути більшою 3 мм на 1000 мм при товщині листів 16 мм і 2 мм на 1000 мм при товщині більше 16 мм.

1.4.3 Ремонт елементів металоконструкцій з тріщинами

1.4.3.1 Виявлення тріщин у металоконструкціях слід проводити згідно з РД 001.00-95, РД 001.01-95, РД 001.02-95, РД 001.03-95, РД 001.04-95, РД 001.05-98, РД 22.205-88, РД 22.207-88, УРТМ 36.122-93. РД 22.82-81.

1.4.3.2 Заварювання наскрізних тріщин у листах і профілях повинно здійснюватись з додержанням вимог у такій послідовності:

- тріщина по всій її довжині повинна бути виявлена з допомогою одного з відповідних методів дефектоскопії: змочування нафтою (гасом) з подальшим витиранням насухо і покриттям поверхні крейдою; травлення; магнітної дефектоскопії та ін. При цьому мають бути визначені початок і кінець тріщини;

- тріщина повинна бути обмежена по кінцях свердління наскрізних отворів діаметром 5-8 мм. причому центр свердління повинен бути розміщений на відстані, яка дорівнює половині діаметра свердла від видимого кінця тріщини;

- по лінії тріщини повинна бути виконана підготовка кромок для зварювання відповідно до вимог стандартів щодо конструктивних елементів зварних швів; обмежувальні отвори повинні бути роззенковані;

- при запарюванні тріщин обмежувальні отвори повинні бути обов'язково заварені.

1.4.3.3 При заварюванні тріщин в умовах жорсткого контуру необхідно вжити технологічних заходів, які знижують напруження під зварювання, і застосовувати зварювальні матеріали, які забезпечують високі пластичні властивості наплавленого металу.

Примітки. Жорстким контуром вважається:

1) замкнутий по периметру виріз, розмір однієї із сторін якого менше 60 товщин листів у даному місці; в складних конструкціях контур може бути жорстким і при більших значеннях відношення довжини однієї із сторін вирізу до товщини листа;

2) наскрізна тріщина це тріщина в плоскому листі, яка не доходить до його кромки.

1.4.3.4 Укіс кромок в ненаскрізних тріщинах у масивних деталях повинен бути зроблений на всю глибину розташування тріщини. У процесі підготовки зварювальної канавки глибину тріщини необхідно періодично контролювати засвердленням в поєднанні з поверхневою дефектоскопією (за необхідності).

1.4.3.5 Неповне зварювання тріщин, тобто залишення в конструкціях після закінчення ремонту ділянок з порушеною суцільністю перерізу, не допускається.

1.4.3.6 Перед заварюванням необхідно виконати зачищення прилеглої до тріщини зони на ширину 20-25 мм з обох сторін. Зварні шви необхідно накладати за декілька проходів, щоб не перегрівати основний метал.

1.4.3.7 Тріщини в зварних швах усуваються згідно з п.1.4.7.12 цих ДБН.

1.4.3.8 Контроль повноти усунення дефекту повинен здійснюватись шляхом зовнішнього огляду дефектного місця після протравлення 10%-ним розчином азотної кислоти, а за необхідності також кольоровим, люмінесцентним чи магнітним методами контролю.

1.4.3.9 При наявності тріщини, значної за довжиною і небезпечної за розташуванням (наприклад. напрямленої поперек дії сили в елементі), необхідно дефектний елемент або замінити, або заварити

С.12 ДБН В.2.8-11-99

тріщину, як сказано в п. 1.4.3.2 з обов'язковим просвічуванням 100 % довжини шва, або вварити в нього вставку стиковими швами.

1.4.3.10 Можливість ремонту елементів з тріщинами методами, описаними в п.п. 1.4.3.2 - l .4.3.10, визначається службою головного технолога) в кожному конкретному випадку з залученням за необхідності спеціалістів спеціалізованих організацій.

1.4.4 Підготовка металоконструкцій до зварювання

1.4.4.1 В конструкції, яка підготовлена до зварювання, повинна бути забезпечена точність з'єднань в межах розмірів і допусків, встановлених кресленнями і цими ДБН.

1.4.4.2 Деталі, які надходять для складання металоконструкцій, повинні бути ретельно відрихтовані і очищені від задирок, бруду, масла, стружки, зварних бризок, корозії та ін. Елементи, покриті льодом, повинні бути відігріті і висушені.

1.4.4.3 Розміри зазорів при збиранні зварних з'єднань, а також відхилення форми і розмірів кромок під зварні шви не повинні перевищувати значень, які подані в ГОСТ 5264-80, ГОСТ 8713-79. ГОСТ І 1533-75, ГОСТ 11534-75, ГОСТ 14771 -76.

1.4.4.4 Забороняється силова пригонка деталей і елементів, яка порушує конструктивні форми металоконструкції, передбачені кресленнями.

1.4.4.5 З'єднання деталей при складанні сталевих металоконструкцій повинно виконуватися для:

- зварних конструкцій - з допомогою прихваток, стяжних пристосувань або шляхом затиснення в кондукторах, скобах тощо;

- заклепкових конструкцій і конструкцій з болтовими з'єднаннями з допомогою болтів;

- заклепкових конструкцій при складанні деталей, які не мають отворів частково або повністю, затисненням у кондукторах, скобами і т п.;

1.4.4.6 Прихватки, виконані для з'єднання деталей при складанні металоконструкції, повинні розташовуватись в місцях розміщення основних зварних швів. Розміри прихваток повинні бучи мінімально необхідними і забезпечувати розплавлення їх при накладанні швів проектного перерізу.

Допускається виконання прихваток поза межами розташування швів для тимчасового скріплення деталей в процесі їх обробки (свердління пакетів, згинання і т.д.). Ці прихватки після виконання своєї функції повинні бути видалені, а місця їх розташування зачищені.

Прихватки повинні накладатися тільки після того, як деталі щільно стягнуті. Для запобігання нещільностям через усадки шва кожна деталь повинна бути прихвачена з двох протилежних сторін.

Складальні прихватки конструкцій повинні виконуватись зварними матеріалами тих самих марок, які використовуються при зварюванні конструкцій, і зварниками, допущеними до зварювання основних зварювальних робіт.

1.4.4.7 Вивідні планки повинні бути встановлені в одній площині з деталями, які зварюються, і щільно прилягають до їх кромок. Допуски на точнісгь встановлення вивідних планок такі самі, як і при складанні деталей під зварювання.

1.4.4.8 Пакети з деталей, які складені під клепані чи болтові з'єднання, повинні бути щільно стягнуті болтами, а отвори в пакетах повинні бути суміщені складальними пробками. Кількість поставлених повномірних складальних болтів і пробок повинна бути не більше ЗО % числа отворів у групі, в тому числі пробок не більше трьох.

Діаметр складальних пробок повинен бути на 0,3 мм меншим від діаметра отвору, а. довжина циліндричної частини - більша товщини пакета.

1.4.4.9 Щільність стягування пакета при складанні перевіряється:

-щупом завтовшки 0,3 мм. який не повинен заглиблюватися між складеними деталями більше ніж на 20 мм;

-обстукуванням болтів контрольним молотком масою 0,5 кг; болти при цьому не повинні тремтіти чи переміщуватись;

1.4.4.10 Складання коробчастих і двотаврових балок, а також гратчастих ферм повинно виконуватись відповідно до їх геометричної схеми; допустимі відхилення від номінальних розмірів мсталоконструкцій подані в таблиці 1.2.

ДБН В.2.8-11-99 С.13

1.4-4.11 Складена остаточно металоконструкція повинна бути перевірена службою ВТК і передаватися під зварювання чи клепання після усунення всіх дефектів.

1.4.5 Зварювання металоконструкцій

1.4.5.1 Зварювання кранових металоконструкцій повинно виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 5264-80 і ГОСТ 11534-75 - ручне дугове зварювання; ГОСТ 14771-76 і ГОСТ 23518-70 дугове зварювання в захисному газі; ГОСТ 8713-79 і ГОСТ 11533-75 · зварювання під флюсом ОСТ 24.090.63-87, РД 22-207-89 за розробленим технологічним процесом з урахуванням ДНАОП 0-1.03.93. цих ДБН і специфіки зварюваного виробу, наявного обладнання та оснастки.

1.4.5.2 Зварювання кранових металоконструкцій повинно виконуватись зварниками, які атестовані у відповідності з "Правилами атестації зварників" ДНАОП 0.00-1.16-96, затвердженими Держнаглядохоронпраці України і які мають посвідчення, що встановлюють їх кваліфікацію. Зварники повинні допускатись лише до тих видів робіт, які вказані в їх посвідченнях.

Зварники, допущені до зварювання несучих металоконструкцій, повинні мати тавро, без якого вони до роботи не допускаються.

1.4.5.3 Розміри зварних швів не повинні перевищувати значень, які наведені в таблиці 1.4. Катет шва в прокаті з заокругленими кромками повинен бути 0,9 S (де S - товщина прокату). Кутові шви повинні мати прямий або ввігнутий контур поверхні з плавним переходом до основного металу.