8.1 Натурні випробування
8.1.1 На випробування підприємство-виробник повинен передати у комплекті конструкцію огородження з визначеною стримувальною здатністю та можливим максимальним поперечним прогином.
8.1.2 Проведення натурних випробувань та оформлення відповідних документів може бути здійснено лабораторією, сертифікованою у встановленому порядку.
8.1.3 Вимоги до полігону і його оснащення, транспортного засобу, об'єкту випробування, а також порядок проведення випробування та оформлення його результатів повинні бути визначені програмою та методикою проведення випробувань, розробленими, узгодженими і затвердженими в установленому порядку.
8.1.4 Дослідна ділянка стримувальної системи (початкова, робоча та кінцева ділянки) огороджень груп ДО, ДД повинна бути влаштована за Інструкцією по монтажу огородження. Випробування огороджень груп МО, МД, проводяться шляхом улаштування залізобетонних плит із закладними деталями для кріплення стояків.
8.1.5 Під час випробувань на конструкцію огородження повинні здійснюватись наїзди згідно з прийнятим видом навантаження (таблиця 1). Типи транспортних засобів та параметри наїздів повинні відповідати визначеним в таблиці 2.
8.1.6 Позитивний висновок про відповідність конструкції конкретної марки огородження вимогам призначеності дається у тому разі, якщо:
під час контакту легкового автомобіля з огородженням були виконані вимоги 5.1.3 та 5.1.5;
конструкція огородження забезпечила мінімальні інерційні перевантаження згідно з 5.1.4.
8.1.7 Позитивний висновок щодо надійності конструкції даної марки огородження дається, якщо при наїзді легкового автомобіля виконані вимоги 5.2.4, а при наїзді вантажного автомобіля, автобуса, або сідельного автопоїзду не була зруйнована балка огородження і транспортний засіб не переїхав її, не перевернувся.
Максимальний поперечний прогин балки (W) під час наїзду порівнюється з рядом чисел, наведеним у таблиці 5; ближче більше значення із ряду приймається у позначені марки огородження.
8.2 Приймально-здавальні та періодичні випробування.
Контроль елементів огороджень (якості оброблення, складання, фарбування, комплекту постачання, маркування, пакування) здійснюється візуально.
Контроль товщини заготовок елементів огородження і їх деталей (балки, стояка, консолей) а також розмірів отворів повинен бути здійснений штангенциркулем згідно з ГОСТ 166, тип ШЦ-П, діапазон вимірювання 0 ‑ 200 мм, похибка вимірювання ± 0,05 мм.
Контроль якості зварних швів і їх розмірів повинен бути проведений згідно з ГОСТ 3242.
Контроль якості антикорозійного покриття повинен бути проведений згідно з ГОСТ 9.307, ГОСТ 9.402, СНиП 2.03.11.
Контроль відхилення від прямолінійності секції балки в просторі (5.4.8) повинен бути проведений лінійкою перевірочною, довжина 1000 мм, тип ШМ за ГОСТ 8026. Лінійку приставляють робочою площиною (встановлюють на ребро) до лицьової поверхні балки і штангенциркулем (8.2.2) вимірюють простір між ними.
9.1 Транспортування елементів огороджень повинно здійснюватись в пакетах автомобільним, залізничним або водним видами транспорту з дотриманням вимог чинних галузевих правил транспортування вантажів.
9.2 Умови транспортування елементів огороджень повинні відповідати групі Ж-1 ГОСТ 15150.
9.3 Пакети для транспортування повинні бути укладені на підкладки і прокладки згідно з 9.7.
Навантаження і розвантаження пакетів повинно здійснюватися способом який виключає пошкодження елементів огороджень і їх захисного покриття.
Супроводжуюча документація повинна бути передана безпосередньо або надіслана замовнику поштовим відправленням. До такої документації належить інструкція по монтажу огородження, сертифікат або акт (протокол) про результати натурних випробувань.
Елементи огороджень, які упаковані і ув'язані, повинні зберігатись за марками і ділянками.
Пакети повинні опиратись на дерев'яні підкладки і прокладки. Підкладки під нижній ряд пакетів повинні мати товщину не менше 20 мм, ширину не менше 100 мм і укладені на горизонтальній основі через 1000 ‑ 1200 мм. Прокладки між пакетами повинні мати товщину не менше 15 мм і ширину не менше 100 мм.
Умови зберігання пакетів і ящиків огороджень повинні відповідати групі Ж-2 ГОСТ 15150. Допускається зберігати пакети балок, стояків, консолей просто неба.
10.1 Загальні положення.
10.1.1 Конкретна група, марка огородження, що відповідає вимогам призначеності згідно з цим стандартом, застосовується у відповідній стримувальній системі автомобільної дороги, вулиці.
10.1.2 Необхідність стримувальної системи на діючій автомобільній дорозі вулиці, штучній споруді, типу огородження на ній, застосування та розташування огородження за цим стандартом визначається згідно з ДСТУ 2735 (пп. 2.1...2.4) та проектом (схемою) організації дорожнього руху, розробленим і затвердженим у встановленому порядку.
10.1.3 В проекті організації дорожнього руху на автомобільній дорозі повинна бути визначена конкретна ділянка розташування стримувальної системи та марка огородження, що застосовується.
10.1.4 Огородження груп МО, МД застосовуються тільки з приєднанням до них безпосередньо або через перехідну ділянку огородження групи ДО, ДД або їх початкової та кінцевої ділянок.
10.1.5 Довжина робочої ділянки огородження ДО повинна бути більше довжини ділянки дороги, вулиці, на якій передбачено його встановлення згідно з ДСТУ 2735, з розрахунку додатково по 4 м огородження на кожний 1 м висоти насипу на початку і в кінці небезпечної зони.
10.1.6 Перехідна ділянка з'єднання робочої ділянки огородження групи ДД до робочої ділянки огородження групи ДО, а також робочої ділянки огородження групи ДО до робочої ділянки огородження групи МО та у інших випадках з'єднання огороджень різних груп повинна мати довжину, при якій кут відведення секцій балок в бік проїзної частини ( ) повинен не перевищувати:
2° (нахил 1:30) ‑ для автомагістралі, дороги для автомобілів та автомобільної дороги І категорії;
3° (нахил 1:20) ‑ для автомобільної дороги II ‑ V категорії та вулиці, як наведено у додатку Г.
10.1.7 Довжину робочої ділянки огородження групи ДО, призначеного для встановлення перед окремою перешкодою, слід розраховувати шляхом додавання до довжини перешкоди (L) довжину попередньої та наступної частин огородження за умов забезпечення їх найменшої довжини, що зазначені в таблиці 11 та наведені у додатку В.
Таблиця 11 Довжина попередньої та наступної частин (L1, L2) робочої ділянки огородження залежно від ширини перешкоди (С)
|
Тип дороги, характеристика |
Довжина частин огородження, м |
|||
|
L1при ширині перешкоди, м |
L2при ширині перешкоди, м |
|||
|
до 2 |
2-4 |
до 2 |
2-4 |
|
|
Автомагістраль |
12 |
16 |
2 |
2 |
|
Дорога з розділювальною смугою |
8 |
12 |
5 |
6 |
|
Дорога без розділювальної смуги |
6 |
9 |
4 |
5 |
|
Вулиця |
4 |
6 |
3 |
4 |
|
Примітки: 1 Якщо ширина перешкоди (С) більше 4 м, до зазначеної в таблиці 11 довжини попередньої частини огородження (L1) слід добавляти 1 м на кожне повне або неповне збільшення ширини на 0,5 м. 2 При встановленні огородження на дорозі з одностороннім рухом довжина наступної за перешкодою частини робочої ділянки (L2) приймається 2 м |
||||
10.1.8 При застосуванні огородження на узбіччі дорожньої розв'язки в різних рівнях необхідно визначитись щодо кривизни секцій балок згідно з 5.4.10.
Сполучення початкових ділянок огороджень на розв'язці повинно виконуватись без відведення їх у бік та зниження. Кінцевий елемент (допускається зварювання двох елементів) повинен бути спільний і закріплений до крайніх стояків кожного з огороджень.
10.2 Огородження МО, МД.
10.2.1 Огородження групи МО може бути застосовано на мосту, шляхопроводі, естакаді, в тунелі. Огородження групи МД ‑ там же, за умов наявності огородження ДД на центральній розділювальній смузі або на проїзній частині автомобільної дороги, вулиці ‑ підходу до штучної споруди.
Балка огородження МО, що призначена для встановлення на тротуарі штучної споруди, повинна виходити не менше ніж на 0,15 м в бік проїзної частини.
10.2.2 Крок стояків огороджень ДО та ДД не повинен бути більшим від кроку стояків огороджень МО, МД, які з ними з'єднуються безпосередньо або через перехідну ділянку.
10.2.3 Крайні стояки огороджень МО, МД повинні бути розміщені на штучній споруді або на її перехідній плиті на відстані 0,5 ‑ 0,8 м від початку (кінця) споруди.
10.3 Монтаж та встановлення огородження.
Монтаж огородження повинен виконуватись безпосередньо в місці розташування стримувальної системи, визначеному проектом (схемою) організації дорожнього руху, відповідно до вимог Інструкції та 10.3.3.
При влаштуванні та монтажі огородження на ділянці автомобільної дороги, штучній споруді повинні бути виконані вимоги п. 6.4 цього стандарту.
10.3.3 Комплекс робіт по встановленню огородження групи ДО рекомендується виконувати у такій послідовності:
проведення розбивочних та підготовчих робіт;
монтаж кінцевого елемента, світлоповертальних елементів, секцій балок, кінцевої ділянки та двох-трьох секцій балок робочої-ділянки огородження, монтаж та тимчасове закріплення їх на стоянках;
монтаж, встановлення і тимчасове закріплення на стояках наступних двох-трьох секцій балки та світлоповертальних елементів;
перевірка вертикальності стояків, висоти та відстаней розміщення балки огородження на всій протяжності ділянки. Ліквідація виявлених недоліків;
остаточне закріплення стояків, з'єднань секцій балок, консолей (консолей-розпірок) та світлоповертальних елементів;
закріплення ланцюга з'єднаних між собою балок до компенсаційної балки на відстані, вказаній в Інструкції по встановленню огородження залежно від температури повітря;
- монтаж та встановлення початкової ділянки огородження (виконується аналогічно з вищенаведеним);
- фарбування та нанесення вертикальної розмітки (за потреби).
10.3.4 При проведенні розбивочних робіт повинні бути визначені і закріплені місця розміщення стояків робочої ділянки огородження, які за кількістю та відстанню між ними повинні перекривати небезпечну зону, визначену проектною документацією або проектом (схемою) організації дорожнього руху. За потреби визначаються місця встановлення компенсаційних балок.
10.3.5 Перед встановленням огородження групи ДО і ДД на діючій автомобільній дорозі вулиці повинні бути виконані роботи щодо доведення узбіччя, розділювальної смуги до нормативних параметрів (рівності, поперечного похилу) та очищення їх від рослинного покриття, сторонніх предметів.
10.4 Приймання огородження
10.4.1 При прийманні до експлуатації огородження перевіряються:
відповідність його елементів та ділянок вимогам стандарту та проектної документації;
міцність закріплення стояків, балок, консолей;
висота встановлення;
розміщення огородження відносно проїзної частини.
Відстань від балки огородження групи ДО і ДД до проїзної частини автомобільної дороги (крайової лінії розмітки) повинна бути однаковою на всій протяжності робочої ділянки з граничним відхиленням ± 0,1 м.
10.4.2 Після приймання ділянки огородження на першій за початковою ділянкою основній секції балки повинні бути нанесені чорними літерами згідно з ДСТУ 4100 висотою 20 мм ‑ 30 мм написи:
назва підприємства, яке здійснювало монтаж і його товарний знак;
дата встановлення;
температура повітря (середня за період встановлення).
11.1 Підприємство ‑ виробник повинен гарантувати відповідність елементів конкретної конструкції огородження вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації.
11.2 Гарантійний строк експлуатації огородження повинен бути не менше 10 років з дня його встановлення
(обов'язковий)
А) ‑ ДО; Б) ‑ МО; В) ‑ ДД; Г) ‑ МД
(довідковий)
Таблиця Б1 Типи профілю балок огородження
|
Назва |
Цифрове позначення за 4.2.1 |
Вигляд |
|
Овальний однохвильовий |
1 |
|
|
Овальний двохвильовий |
2 |
|
|
Неовальний однохвильовий |
3 |
|
|
Неовальний двохвильовий |
4 |
|
|
Коробчатий замкнений |
5 |
|
|
Коробчатий замкнений |
6 |
|
|
Коробчатий замкнений |
7 |
|
|
Коробчатий незамкнений |
8 |
