к) перелік технологічного інвентаря і монтажної оснастки, а також схеми стропу-вання вантажів;
л) пояснювальна записка, яка містить:
1) обгрунтування рішень про виконання робіт, у тому числі тих, що виконуються у зимовий період;
2) розрахунки потреби в енергетичних ресурсах і рішення про її покриття;
3) перелік інвентарних будівель і споруд та пристроїв з розрахунком потреби і обгрунтуванням умов прив'язки їх до ділянок будівельного майданчика;
4) заходи, спрямовані на забезпечення збереження та виключення крадіжок матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання на будівельному майданчику, в будівлях і спорудах;
5) заходи для захисту наявних будівель і споруд від пошкоджень;
6) природоохоронні заходи;
7) техніко-економічні показники, що включають обсяги і тривалість виконання будівельно-монтажних робіт, а також їх собівартість порівняно з кошторисом, рівень механізації та витрат праці на 1 м3 об'єму, 1 м2 площі будівлі, на одиницю фізичних обсягів робіт або інший показник, прийнятий для визначення продуктивності праці.
3.22 Проект виконання робіт на підготовчий період будівництва повинен містити:
• будівельний генеральний план із зазначенням на ньому місць розміщення тимчасових, у тому числі інвентарних будівель, споруд і пристроїв, мереж за межами і всередині майданчика з підведенням їх до місць підключення та споживання, а також
ДБН В.2.4-1-99 С.124
постійних об’єктів, що будуються в підготовчий період для потреб будівництва, з
виділенням при цьому робіт, що виконуються в підготовчий період;
вання (додаток Ж).
об’єкту і графік руху основних будівельних машин по об’єкту (додаток Ж);
* календарний графік виконання робіт по об’єкту (додаток И);
вказівки щодо необхідної точності і технічних засобів геодезичного контролю;
робочої документації типових проектів підприємств, будівель і споруд повинні розроблятись
проектною організацією з обгрунтуванням прийнятих методів організації та технології вико-
нання основних видів робіь з вказівками щодо виконання робіт в зимових умовах, вимогами
техніки безпеки, переліком рекомендованої монтажної оснастки, інвентаря й пристроїв. До
наведених положень повинні додаватися графік виконання робіт із зазначенням фізичних
обсягів робіт і витрат праці на їх виконання, схема будівельного генерального плану на зве-
дення надземної частини будівлі (споруди) та коротка пояснювальна записка.
4 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
4.1 Матеріально-технічне забезпечення будівництва об’єктів повинно відповідати вимогам ДБН А.3.1-5 і цього розділу.
будівельно-монтажних робіт і для виготовлення деталей і конструкцій для будівництва
об’єкта визначається в проектно-кошторисній документації у відповідності з
ДСТУ Б А.2.4-10.
5 МЕХАНІЗАЦІЯ І ТРАНСПОРТ
з урахуванням вимог ДБН А.3.1-5 і цього розділу.
пристроями, що забезпечують цілісність азбестоцементних труб і неушкодженість
двосторонньої ізоляції сталевих труб.
дачами слід застосовувати траверси, канати і м’які рушники.
ДБН В.2.4 -1-99 С. 125
Скидання труб і трубних секцій або стягання їх з торця при розвантаженні з трубовозів не допускається.
Перекочування труб і трубних секцій дозволяється здійснювати тільки на лагах.
5.4 Переміщення труб і трубних секцій волоком забороняється.
5.5 У разі неможливості доставки труб і трубних секцій автомобільним транспортом безпосередньо до місця монтажних робіт на трасі слід передбачати проміжні пункти перевантаження труб і трубних секцій на гусеничні транспортні засоби.
5.6 Транспортування гідросилового обладнання гідротехнічних споруд і насосних станцій повинно виконуватись відповідно до вимог ГОСТ 11920.
6 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ
6.1 Забезпечення якості будівельно-монтажних робіт (будівельної продукції) повинно відповідати вимогам ДБН А.3.1-5 і цього розділу.
6.2 Контроль якості будівельно-монтажних робіт повинен здійснюватись атестованими службами, створеними в будівельних організаціях і оснащеними технічними засобами, що забезпечують необхідну достовірність і повноту контролю. Система якості підприємства повинна відповідати вимогам стандартів ДСТУ ISO серії 9000.
6.3 При здійснені контролю якості будівництва гідротехнічних споруд слід перевіряти, чи відповідають проекту і нормативним документам:
а) для меліоративних каналів:
1) проектні параметри (допустимі величини відхилень параметрів каналів від проектних наведено в таблицях 8.1 і 8.2);
2) щільність грунту укосів і дна зрошувальних каналів;
3) міцність бетонного та залізобетонного облицювання зрошувальних каналів;
4) влаштування швів збірних залізобетонних облицювань зрошувальних каналів;
5) цілісність плівки в грунтоплівкових екранах зрошувальних каналів;
6) дотримання технології будівництва каналів, встановленої проектом виконання робіт, що забезпечує необхідну якість будівництва;
б) для дамб (гребель):
1) влаштована підготовка основи дамби (греблі);
2) механічний склад грунту, з якого будується дамба (гребля);
3) щільність грунту, який укладається в тіло дамби (греблі);
4) параметри дамби (греблі), (допустимі величини відхилень параметрів дамб від проектних наведено в таблиці 8.3);
в) для зрошувальних трубопроводів:
1) влаштована підготовка основи під трубопровід;
2) якість зварювання металевих труб;
ДБН В.2.4 -1-99 С. 126
3) влаштована гідроізоляція металевих труб;
4) якість монтажу запірно-регулювальної арматури;
5) якість монтажу та наладки пристроїв електрохімічного захисту (ЕХЗ) від ґрунтової корозії та корозії блукаючими струмами.
г) для горизонтального та вертикального дренажу:
1) застосована технологія будівництва дренажу, особливо в умовах високого стояння Ґрунтових вод;
2) влаштування зворотних фільтрів горизонтального дренажу та фільтрів свердловин вертикального дренажу;
3) параметри дренажу (допустимі величини відхилень параметрів дренажу від проектних наведено в таблиці 10.1).
6.4 Приховані роботи підлягають огляду із складанням актів за формою, наведеною в додатку К (форма 1), акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій - за формою 2 додатка К.
7 ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ РЕКОНСТРУКЦІЇ СПОРУД У СКЛАДІ МЕЛІОРАТИВНОЇ СИСТЕМИ
7.1 Виконання будівельно-монтажних робіт в умовах реконструкції меліоративної системи (її частини) повинно узгоджуватись з виробничою діяльністю об'єкта, що реконструюється.
Замовник і підрядник повинні визначити порядок узгоджених дій і особу, що буде відповідати за оперативне керівництво роботами.
7.2 Рішення стосовно організації будівельного виробництва повинні забезпечувати виконання максимально можливого обсягу будівельно-монтажних робіт у міжпо-ливний період (для зрошувальних систем) і після збирання врожаю - для осушувально-зволожувальних систем.
Необхідність і терміни виведення меліоративних земель з сільськогосподарського обороту визначаються проектом (робочим проектом) на реконструкцію і проектом виконання робіт.
7.3 При реконструкції меліоративних систем слід враховувати дані обстеження технічного стану мережних споруд, водопровідних трактів, підземних трубопроводів та інших споруд.
7.4 Замовник і підрядник спільно з генеральною проектною організацією повинні:
• узгодити обсяги, технологічну послідовність, терміни виконання будівельно-монтажних робіт;
• скласти перелік послуг замовника і його технічних засобів, які можуть бути використані будівельниками в період виконання робіт;
ДБН В.2.4 -1-99 С. 127
• визначити умови організації комплектної та першочергової поставки устаткування, і матеріалів, організації перевезення і складування вантажів та переміщення будівельної техніки на території меліоративної системи.
8 ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ РОБІТ ПРИ БУДІВНИЦТВІ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ
8.1 Під час виконання робіт, пов'язаних з будівництвом гідротехнічних споруд (ГТС) меліоративного призначення, крім вимог цих норм, слід виконувати вимоги СНіП 3.02.01, СНіП 3.07.01.
8.2 У проекті виконання робіт, пов'язаних з будівництвом гідротехнічних споруд, слід передбачати комплексну механізацію виконання всіх будівельних операцій набором машин, підібраних за продуктивністю, робочими параметрами і розміщених так, щоб вони забезпечили найбільшу загальну продуктивність, найменшу вартість і найкоротші терміни виконання робіт за даних конкретних умов.
8.3 Правильний вибір землерийної техніки та її ефективне використання при будівництві зрошувальних і осушувальних систем повинні обумовлюватись конструктивними особливостями каналів, якісних насипів та інших аналогічних споруд і водно-фізичними й механічними характеристиками грунтів.
Водно-фізичні та механічні характеристики грунтів повинні визначатись у процесі інженерно-геологічних вишукувань і досліджень.
8.4 Технологія виконання робіт, пов'язаних з будівництвом великих каналів, вибирається на основі даних проектно-вишукувальних робіт: плану системи каналів, їх поздовжніх і поперечних профілів, обсягів робіт на різних ділянках, геологічних і гідрогеологічних характеристик (механічний склад, включаючи вологість, група грунту за трудністю розробки, рівень стояння і режим ґрунтових вод).
8.5 Під час проведення водознижувальних робіт слід передбачати заходи щодо запобігання розущільненню грунтів, а також порушенню стійкості укосів котловану та підвалин споруд, розміщених поруч.
8.6 При застосуванні водовідливу з котлованів і траншей фільтруючі укоси і дно, у разі потреби, слід привантажувати шаром піщано-гравійного матеріалу.
8.7 При відкачуванні води з котловану, який розроблявся підводним способом, швидкість зниження води в ньому повинна бути такою, щоб запобігти порушенню стійкості дна і укосів та відповідати швидкості зниження рівня підземних вод за його межами.
8.8 При відведенні підземних та поверхневих вод слід виключати підтоплення споруд, утворення зсувів, розмивання грунту, заболочування місцевості.
ДБН В.2.4 -1-99 С. 128
8.9 Розробку котлованів у просідаючих і набухаючих грунтах дозволяється провадити тільки після виконання заходів, які забезпечують відведення поверхневих вод з котловану та прилеглої до нього території.
8.10 При виконанні земляних робіт у ґрунтових умовах другого типу просідання водоприймачі та водовідвідні споруди повинні бути розраховані на приплив води від танення снігу та дощів забезпеченістю:
а) для споруд 1 і 2 класу - 5%;
б) " 3 і 4 " -10%.
8.11 При зворотній засипці котлованів у набухаючих грунтах слід застосовувати ненабухаючі грунти по всій ширині пазух.
8.12 В проекті організації будівництва на схилах, що сповзають, мають бути встановлені: межі зон сповзання, режим розробки грунту, інтенсивність розробки або відсипки у часі, узгодження послідовності влаштування виїмок (насипів) та їх частин з інженерними заходами, які забезпечують загальну стійкість схилу, засоби та режим контролю положення і настання небезпечного стану схилу.
8.13 В проекті виконання робіт мають бути визначені способи і засоби ущільнення грунтів природного залягання та влаштування ґрунтових подушок у відповідності з вимогами проекту.
8.14 Котловани водозабірних споруд, насосних станцій, а також котловани заглиблених насосних станцій мають бути огороджені перемичками. Ширину гребеня перемичок слід визначати залежно від габаритів будівельних машин, що використовуються під час їх зведення та експлуатації, але не менше 3,5 м.
8.15 Водозниження в котлованах гідротехнічних споруд і насосних станцій слід припиняти після виконання зворотної засипки до відміток природного рівня грунтових вод.
8.16 Щільність грунту зворотної засипки котловану повинна бути не менше 1,65 т/м3 для крупних і середньозернистих пісків і 1,6 т/м3 - для дрібних пісків, супісків та суглинків, якщо інше не передбачене проектом.
8.17 Бетонні та залізобетонні роботи при зведенні гідротехнічних споруд і насосних станцій слід виконувати, керуючись СНіП 3.07.01.
8.18 Монтаж гідромеханічного обладнання на насосних станціях, як правило, слід виконувати за допомогою експлуатаційних вантажопідйомних механізмів.
Будівництво каналів
8.19 Для будівництва магістральних і розподільних каналів слід застосовувати комбіновані та скреперні схеми розробки.
При комбінованій схемі верхня частина каналу розробляється бульдозерами або скреперами; нижня частина - одноковшовими екскаваторами з ковшами місткістю від 0,65 до 4 м3.
ДБН В.2.4-1-99 С. 129
При скреперній схемі повний переріз каналу розробляється скреперами (причіпними і самохідними). При цьому може бути рекомендовано такі способи розробки грунту: пошарова розробка грунту за човниково-поперечною схемою; по похилому вибою.
