В універсальній кабіні й інших санітарно-гігієнічних приміщеннях, призначених для користування всіма категоріями громадян, у тому числі інвалідів, слід передбачати можливість встановлення в разі потреби поручнів, штанг, поворотних або відкидних сидінь.

6.6.6Розміри в плані санітарно-гігієнічних приміщень для індивідуального користування вжитлових будинках повинні бути не менше, м:

  • ванної кімнати або суміщеного санітарного вузла2,2x2,2;
  • туалету з умивальником (рукомийником)1,6x2,2

  1. Геометричні параметри зон, які використовуються інвалідами, у тому числі на кріслах-колясках, у санітарно-побутових приміщеннях громадських і виробничих будинків слід приймати затаблицею 1.
  2. Індивідуальні шафи для зберігання одягу інвалідів, що користуються кріслом-коляскою, уроздягальнях спортзалів слід розташовувати в нижньому ярусі заввишки не більше 1,3 м від підлоги.При відкритому способі зберігання домашнього одягу гачки в роздягальнях повинні встановлюватисяна тій же висоті.

Індивідуальні шафи у побутових приміщеннях підприємств і закладів повинні бути суміщеними (для зберігання вуличного, домашнього і робочого одягу).

Таблиця 1

Найменування санітарно-побутових приміщень громадських і виробничих будинків

Розміри в плані (у чистоті) не менше, м

Кабіни душових: закриті відкриті і з наскрізним проходом; кабіни напівдушів

1,8x1,8 1,2x0,9

Кабіни особистої гігієни жінок

1,8x2,6

Кабіни туалетів

1,8х 1,65

Лави в гардеробних

0,6x0,8

Шафи в гардеробних для вуличного і домашнього одягу

0,4x0,5

6.6.9 Ширину проходів між рядами слід приймати не менше, м:

  • для кабін душових закритих і відкритих, умивальників групових і одиночних,туалетів, пісуарів 1,8;
  • для шаф гардеробних з лавами (з урахуванням лав) 2,4;
  • те саме без лав 1,8.

ДВН В.2.2-17:2006 С.13

6.6.10 Рекомендується застосування водопровідних кранів важільної або натискної дії, а за можливості - керованих електронними системами.

Керування спуском води в унітазі рекомендується розташовувати на бічній стіні кабіни.

7 ОСОБЛИВІ ВИМОГИ ДО СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

7.1 Житлові будинки і приміщення

7.1.1Житлові будинки і житлові приміщення громадських будинків слід проектувати згідно звимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН-363, СанПиН 2605 із забезпеченням потреб інвалідів,включаючи:

  • доступність квартири або житлового приміщення від входу до будинку;
  • доступність усіх громадських приміщень будинку з квартири або житлового приміщення;
  • застосування обладнання, що відповідає потребам інвалідів;
  • забезпечення безпеки і зручності користування обладнанням і приладами;
  • обладнання прибудинкової території і власне будинку необхідними інформаційними сис-темами.

  1. Багатоквартирні житлові будинки з квартирами, призначеними для проживання інвалідів ілюдей літнього віку, слід проектувати не нижче II ступеня вогнестійкості.
  2. У житлових будинках соціального житлового фонду кількість і спеціалізацію квартир поокремих категоріях інвалідів рекомендується установлювати завданням на проектування.

При проектуванні житлових приміщень слід виходити з можливості наступного їх дообладнання за необхідності з урахуванням потреб окремих категорій інвалідів і інших маломобільних груп населення.

  1. При розміщенні квартир для сімей з інвалідами на кріслах-колясках у рівні першого поверхуслід забезпечувати можливість виходу безпосередньо на прибудинкову територію. Для окремоговходу через приквартирний тамбур і влаштування підйомника рекомендується збільшення площіквартири на 12 м2.
  2. Мінімальний розмір житлового приміщення повинен складати:

  • для інваліда, що пересувається на кріслі-колясці, - не менше 12 м2;
  • для інваліда, що займається індивідуальною трудовою діяльністю, - до 16 м2.

7.1.6Площу кухні квартир для сімей з інвалідами на кріслах-колясках у житлових будинкахсоціального житлового фонду слід приймати не менше 9 м2. Ширина такої кухні повинна бути неменше 2,3 м при однобічному розміщенні обладнання та 2,9 м - при двобічному або кутовому роз-міщенні обладнання.

Кухні слід оснащувати електроплитами.

7.1.7Розміри санітарно-гігієнічних приміщень у квартирах повинні відповідати вимогам, зазначеним у 6.6.6.

У квартирах для сімей з інвалідами, що користуються кріслами-колясками, вхід до приміщення, обладнане унітазом, допускається проектувати з кухні або з житлової кімнати.

7.1.8Ширина підсобних приміщень у квартирах для сімей з інвалідами (у тому числі на кріслах-колясках) повинна бути не менше, м:

  • передпокою (з можливістю зберігання крісла-коляски) 1,6;
  • внутрішньоквартирних коридорів 1,15.

7.1.9В житлових будинках II категорії (соціальне житло), за необхідності, слід передбачатиможливість улаштування у складі квартири комори площею не менше 4 м2 для зберігання інст-рументів, матеріалів і виробів, що використовуються і виробляються інвалідами при роботі вдома,а також для розміщення тифлотехніки і брайлевської літератури.

С. 14 ДБН В.2.2-17:2006

  1. У готелях, мотелях, пансіонатах, кемпінгах тощо не менше 10 % житлових місць повинніпроектуватися універсальними, з урахуванням розселення будь-яких категорій відвідувачів (якщов завданні на проектування не зроблено застереження про кількість приміщень, обладнаних зауніверсальним або спеціалізованим принципом).
  2. Влаштування автоматичної пожежної сигналізації слід проектувати згідно з вимогамиДБН В.2.5-13 з урахуванням сприйняття усіма категоріями інвалідів.

Житлові приміщення для інвалідів повинні бути обладнані автономними оптико-електронними димовими пожежними сповіщувачами.

Слід застосовувати домофони зі звуковою і світловою сигналізацією.

Місця розміщення і кількість сигналізаторів визначаються у завданні на проектування.

7.1.12Житлові приміщення у спеціалізованих житлових будинках слід проектувати згідно звимогами ДБН "Заклади соціального захисту населення".

7.2 Зони обслуговування відвідувачів у громадських будинках

7.2.1При проектуванні громадських будинків та споруд слід керуватися положеннямиДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13, ДБН В.2.2-16,ВБН В.2.2-ЦЗН, ВСН 54, СанПиН 1304, СанПиН 2605, СанПиН 3077, СН 4948, забезпечуючи потребиінвалідів та інших маломобільних груп населення. У зоні обслуговування відвідувачів громадськихбудинків і споруд різного призначення слід передбачати місця для інвалідів і інших маломобільнихгруп населення із розрахунку не менше 5 % загальної місткості закладу або розрахункової кількостівідвідувачів, у тому числі і при виділенні зон спеціалізованого обслуговування МГН у будинку.

  1. За наявності декількох ідентичних місць (приладів, пристроїв тощо) обслуговування від-відувачів 5 % їхньої загальної кількості, але не менше одного, повинні бути запроектовані так, щобінвалід міг ними скористатися.
  2. На кожному поверсі, доступному для МГН, слід передбачати зони відпочинку на 2-3 місця,у тому числі і для інвалідів на кріслах-колясках.
  3. При проектуванні інтер'єрів, підбиранні та розміщенні приладів і пристроїв, технологіч-ного й іншого обладнання слід виходити з того, що зона досяжності для відвідувача у кріслі-колясціповинна знаходитися в межах:

  • при розташуванні збоку від відвідувача - не вище 1,4 м і не нижче 0,3 м від підлоги;
  • при фронтальному підході - не вище 1,2 м і не нижче 0,4 м від підлоги.

Поверхня столів індивідуального користування, прилавків і інших місць обслуговування, що використовуються відвідувачами на кріслах-колясках, повинна знаходитися на висоті не більше 0,8 м над рівнем підлоги.

7.2.5Місця для інвалідів у зальних приміщеннях слід розташовувати в доступній для них зонізалу, що забезпечує:

  • повноцінне сприйняття демонстраційних, видовищних, інформаційних, музичних програм іматеріалів;
  • зручне приймання їжі (в обідніх залах або кулуарах при залах);

-оптимальні умови для роботи (у читальних залах бібліотек), відпочинку (у залі очікування).У зальних приміщеннях не менше двох розосереджених виходів повинні бути пристосовані для

проходу МГН.

7.2.6Місця для інвалідів у залах для глядачів краще розташовувати в окремих рядах, що ма-ють самостійний шлях евакуації, який не перетинається зі шляхами евакуації іншої частини глядачів.У залах для глядачів з кількістю місць 800 і більше місця для інвалідів у кріслах-колясках слідрозосереджувати в різних зонах, розміщуючи їх у безпосередній близькості від евакуаційних вихо-дів, але в одному місці не більше трьох.

ДБН В.2.2-17:2006 С. 15

Відстань від будь-якого місця перебування інваліда в зальному приміщенні до евакуаційного виходу в коридор, фойє, назовні або до евакуаційного люка трибун спортивно-видовищних залів не повинна перевищувати 40 м. Ширина проходів повинна бути збільшена на ширину вільного проїзду крісла-коляски (0,9 м).

  1. Перед естрадою або у кінці залу поблизу прорізу-виїзду слід передбачати вільні площадкизавширшки у просвіті не менше 1,8 м для глядачів на кріслах-колясках.
  2. Біля місць або зон для глядачів на кріслах-колясках в аудиторіях з амфітеатром, залах дляглядачів і лекційних залах слід передбачати заходи безпеки (огорожу, буферну смугу, поребрик тощо).
  3. В аудиторіях, залах для глядачів і лекційних залах місткістю більше 50 людей, обладнанихфіксованими сидячими місцями, необхідно передбачати не менше 4 % крісел із умонтованимисистемами індивідуального прослуховування.

7.2.10Місця для осіб з дефектами слуху слід розміщувати на відстані не більше 10 м відджерела звуку.

Допускається застосовувати в залах індивідуальні слухові безпроводові пристрої або обладнувати спеціальними персональними приладами посилення звуку. Ці місця слід розташовувати в зоні гарної видимості сцени і перекладача жестової мови. Необхідність виділення додаткової зони для перекладача встановлюється завданням на проектування.

  1. У разі неможливості застосувати візуальну інформацію для інвалідів у приміщеннях зособливими вимогами до художнього вирішення інтер'єрів в експозиційних залах художніх музеїв,виставок тощо допускається використовувати інші компенсуючі заходи.
  2. У приміщеннях роздягалень при спортивних спорудах для інвалідів, що займаються, слідпередбачати:

  • місця для зберігання крісел-колясок;
  • індивідуальні кабіни (площею кожна не менше 4 м ) з розрахунку по одній кабіні на трьох осіб,які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками;
  • індивідуальні шафи для одягу (не менше двох) заввишки не більше 1,7 м, у тому числі длязберігання милиць і протезів;

-лави завдовжки не менше 3 м, завширшки не менше 0,7 м і заввишки не більше 0,5 м.

Навколо лави повинен бути забезпечений вільний простір для під'їзду крісла-коляски. За неможливості влаштування острівної лави слід передбачати уздовж однієї зі стін встановлення лави розміром не менше 0,6 м х 2,5 м.

  1. У кімнаті відпочинку при роздягальнях слід передбачати додаткову площу із розрахункуне менше 0,4 м на кожного з інвалідів на кріслах-колясках, що одночасно займаються, а кімнатавідпочинку при сауні повинна бути площею не менше 20 м .
  2. У залах підприємств харчування посадкові місця (столи) для інвалідів слід розташовуватипоблизу від входу, але не у прохідній зоні.

7.3 Робочі місця

7.3.1 При проектуванні закладів і підприємств слід передбачати робочі місця для інвалідів відповідно до програм професійної реабілітації інвалідів, які розробляються місцевими органами соціального захисту населення.

Кількість і види робочих місць для інвалідів (спеціалізовані або звичайні), їх розміщення в об'ємно-планувальній структурі будинку (розосереджене або в спеціалізованих цехах, виробничих ділянках і спеціальних приміщеннях), а також необхідні додаткові приміщення встановлюються в завданні на проектування.

На підприємствах (в цехах і на ділянках), у яких передбачається можливість використання праці інвалідів, повинні виконуватися вимоги СанПиН 42-121-4719, СанПиН 42-123-5777, СанПиН 2152, СанПиН 5781 до санітарно-побутових та спеціальних приміщень, організації режиму праці та відпочинку, медичного обслуговування, а також вимоги цих Норм залежно від виду інвалідності.

Не допускається влаштування виробничих ділянок для МГН у підвальних поверхах.

С. 16 ДБН В.2.2-17:2006

7.3.2Робочі місця інвалідів повинні бути безпечні для здоров'я і раціонально організовані. Вониповинні мати санітарно-епідеміологічний висновок органів державної санітарно-епідеміологічноїслужби. У завданні на проектування слід встановлювати їх спеціалізацію і, за необхідності, включатикомплект меблів, обладнання і допоміжних пристроїв, спеціально пристосованих для конкретноговиду захворювання.

  1. У робочій зоні (просторі робочого місця) або приміщенні повинно бути забезпеченевиконання комплексу санітарно-гігієнічних вимог щодо мікроклімату відповідно до чинних нор-мативних документів, а також додаткових вимог, встановлюваних залежно від виду захворюванняінвалідів.
  2. Площу службових приміщень слід приймати із розрахунку виділення на кожного пра-цюючого інваліда, що користується кріслом-коляскою, не менше, м2:

  • у конторських, адміністративних і офісних приміщеннях 5,65;
  • у конструкторських бюро 7,65.

7.3.5Відстань до туалетів, приміщень для куріння, приміщень для обігріву або охолодження,напівдушів і пристроїв питного водопостачання від робочих місць, призначених для інвалідів зураженням опорно-рухового апарату і дефектами зору, повинна бути не більше, м: