Правила устройства электроустановок. Раздел 2. Изменение № 2 Глава 2.4 ПУЕ:2006 Глава 2.5 ПУЕ:2006

2.5.3 Прогін – відрізок ПЛ між двома суміжними опорами або конструкціями, які заміняють опори.

Довжина прогону – довжина його горизонтальної проекції.

Габаритний прогін – прогін, довжину якого визначають нормованою вертикальною відстанню від проводів до землі за умови встановлення опор на горизонтальній поверхні.

Вітровий прогін – довжина відрізка ПЛ, з якого тиск вітру на проводи і грозозахисні троси (далі – троси) сприймає опора.

Ваговий прогін – довжина відрізка ПЛ, вагу проводів (тросів) якого сприймає опора.

Стріла провисання проводу – відстань по вертикалі від прямої, яка з'єднує точки кріплення проводу, до проводу в найнижчій точці його провисання.

Габаритна стріла провисання проводу – стріла провисання проводу в габаритному прогоні.

Ізоляційний підвіс – пристрій, який складається з одного або кількох підвісних або стрижневих ізоляторів і лінійної арматури, шарнірно з'єднаних між собою.

Штировий ізолятор – ізолятор, який складається з ізоляційної деталі, що закріплюється на штирі або гаку опори.

Тросове кріплення – пристрій для прикріплення грозозахисних тросів до опори; якщо до складу тросового кріплення входить один або кілька ізоляторів, то воно називається ізолювальним.

Посилене кріплення проводу з захисним покриттям – кріплення проводу на штировому ізоляторі або до ізоляційного підвісу, що не допускає проковзування проводу в разі виникнення різниці натягів у суміжних прогонах у нормальному та аварійному режимах ПЛЗ.

Галопування проводів (тросів) – сталі періодичні низькочастотні (0,2-2 Гц) коливання проводів (тросів) у прогоні, які утворюють стоячі хвилі (іноді в сполученні з біжучими) з числом напівхвиль від однієї до двадцяти та амплітудою 0,3-5 м.

Вібрація проводів (тросів) – періодичні коливання проводів (тросів) у прогоні з частотою від 3 до 150 Гц, які відбуваються у вертикальній площині під час вітру і утворюють стоячі хвилі з розмахом, що може перевищувати діаметр проводів (тросів).

2.5.4 Режими для розрахунків механічної частини ПЛ:

- нормальний – режим за умови необірваних проводів, тросів, ізоляційних підвісів і тросових кріплень;

- аварійний – режим за умови обірваних одного чи кількох проводів або тросів, ізоляційних підвісів і тросових кріплень;

- монтажний – режим в умовах монтажу опор, проводів і тросів.

2.5.5 Населена місцевість – сельбищна територія міського і сільського поселень у межах їхнього перспективного розвитку на десять років, курортні та приміські зони, зелені зони навколо міст та інших населених пунктів, землі селищ міського типу і сільських населених пунктів у межах їх сельбищної території, а також території садово-городніх ділянок.

Сельбищна територія міського поселення – ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у тому числі навчальних, проектних, науково-дослідних інститутів без дослідних виробництв, внутрішньо-сельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Сельбищна територія сільського поселення – житлові території, ділянки установ і підприємств обслуговування, парки, сквери, бульвари, вулиці, проїзди, майданчики для стоянки автомашин, водойми.

Ненаселена місцевість – землі, не віднесені до населеної місцевості.

Важкодоступна місцевість – місцевість, не доступна для транспорту і сільськогосподарських машин.

Сельбищна місцевість – території міст, селищ, сільських населених пунктів у межах фактичної забудови.

Насадження – природні та штучні деревостої та чагарники, а також сади і парки.

Висота насаджень – збільшена на 10 % середня висота переважної за запасами породи, яка знаходиться у верхньому ярусі насадження, у різновікових насадженнях – середня висота переважного за запасами покоління.

Траса ПЛ у стиснених умовах – відрізки траси ПЛ, які проходять по територіях, насичених надземними та (або) підземними комунікаціями, спорудами, будівлями.

2.5.6 Великі переходи – перетини судноплавних ділянок рік, каналів, озер і водоймищ, на яких установлюються опори висотою 50 м і більше, а також перетини ущелин, ярів, водних просторів та інших перешкод з прогоном перетину понад 700 м незалежно від висоти опор ПЛ.

Загальні вимоги 2.5.7 Усі елементи ПЛ повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам і правилам України та цій главі Правил.

Під час проектування, будівництва та реконструкції ПЛ необхідно дотримуватись вимог Правил охорони електричних мереж, чинних пожежних і санітарно-епідеміологічних правил і нормативів.

2.5.8 На ПЛ 110 кВ і вище довжиною більше ніж 100 км для обмеження несиметрії струмів і напруг необхідно виконувати один повний цикл транспозиції. Двоколові ПЛ 110 кВ і вище рекомендується виконувати з протилежним чергуванням фаз кіл (суміжні фази різних кіл повинні бути різнойменними). Схеми транспозиції обох кіл рекомендується виконувати однаковими.

Допускається збільшувати довжину нетранспонованої ПЛ, виконувати неповні цикли транспозиції, різні довжини відрізків ПЛ у циклі і збільшувати кількість циклів, якщо внесена при цьому розрахункова несиметрія не перевищуватиме 0,5 % за напругою і 2 % за струмом зворотної послідовності.

Крок транспозиції за умовою впливу на лінії зв'язку не нормується.

Для ПЛ з горизонтальним розташуванням фаз рекомендується спрощена схема транспозиції (у місці транспозиції по черзі міняються місцями тільки дві суміжні фази). На цих же ПЛ у разі захисту їх двома тросами, які використовуються для високочастотного зв'язку, для зменшення втрат від струмів у тросах у нормальному режимі рекомендується виконувати схрещення (транспозицію) тросів. Кількість схрещень слід вибирати за умов самопогасання дуги супровідного струму промислової частоти в разі грозових перекриттів іскрових проміжків (ІП) на ізоляторах, якими кріпляться троси до опор. Схема схрещування повинна бути симетричною відносно кожного кроку транспозиції фаз і точок заземлення тросів, при цьому довжини крайніх відрізків рекомендується приймати такими, що дорівнюють половині довжини решти відрізків.

2.5.9 До ПЛ повинен бути забезпечений у будь-яку пору року під'їзд на якомога ближчу відстань, але не далі ніж на 0,5 км від траси ПЛ. Для проїзду вздовж траси ПЛ і для під'їзду до неї повинна бути розчищена від насаджень, пнів, каміння тощо і розрівняна смуга землі шириною, не меншою ніж 2,5 м. Винятки допускаються на відрізках ПЛ, які проходять:

- багнистими болотами і сильно пересіченою місцевістю, де проїзд неможливий. У цих випадках необхідно прокладати пішохідні стежки з містками шириною 0,8-1,0 м, обладнаними поручнями, або насипні ґрунтові доріжки шириною, не меншою ніж 0,8 м;

- територіями, зайнятими садовими і цінними сільськогосподарськими культурами, а також насадженнями захисних смуг уздовж залізниць, автомобільних доріг і заборонних смуг на берегах рік, озер, водоймищ, каналів та інших водних об'єктів.

На відрізках ПЛ у гірських умовах за необхідності слід передбачати очищення схилів від небезпечного для ПЛ нависаючого каміння.

Траси ПЛ слід розташовувати поза зоною поширення зсувних процесів. За неможливості обходу цих зон слід передбачати інженерний захист ПЛ від зсувів згідно з будівельними нормами та правилами щодо захисту територій, будівель і споруд від небезпечних геологічних процесів.

У разі проходження ПЛ по просадних ґрунтах опори, як правило, слід установлювати на майданчиках з мінімальною площею водозбору з виконанням комплексу протипросадних заходів. Порушення рослинного і ґрунтового покриву повинне бути мінімальним.

У разі проходження ПЛ по напівзакріплених і незакріплених пісках необхідно виконувати піскозакріплювальні заходи. Порушення рослинного покриву повинне бути мінімальним.

Опори ПЛ рекомендується встановлювати на безпечній відстані від русла ріки з інтенсивним розмиванням берегів, з урахуванням прогнозованих переміщень русла і затоплюваності заплави, а також поза місцями, де можуть бути потоки дощових та інших вод, льодоходи тощо. За обґрунтованої неможливості встановлення опор ПЛ у безпечних місцях необхідно вжити заходів щодо захисту опор від пошкоджень (зміцнення берегів, укосів, схилів, влаштування спеціальних фундаментів, водовідведення, струмененапрямних дамб, льодорізів та інших споруд).

Установлювати опори в зоні проходження прогнозованих грязекам'яних селевих потоків не допускається.

2.5.15 Застосовувати опори з відтяжками на відрізках ПЛ до 330 кВ включно, які проходять по оброблюваних землях, не допускається. На цих же відрізках, а також у населеній місцевості і в місцях зі стисненими умовами на підходах до електростанцій і підстанцій рекомендується застосовувати двоколові та багатоколові вільностоячі опори.

2.5.16 У разі проходження ПЛ з дерев'яними опорами по лісах, сухих болотах та інших місцях, де можливі низові пожежі, слід передбачати такі заходи:

- влаштування канави глибиною 0,4 і шириною 0,6 м на відстані 2 м навколо кожного стояка опори;

- знищення трави і чагарнику та очищення від них площадки радіусом 2 м навколо кожної опори;

- застосування залізобетонних приставок; при цьому відстань від землі до нижнього торця стояка повинна бути не меншою ніж 1 м.

Установлювати дерев'яні опори ПЛ 100 кВ і вище в місцевостях, де можливі низові або торф'яні пожежі, не рекомендується.

2.5.17 У районах розселення великих птахів для захисту ізоляції від забруднення ними, незалежно від ступеня забруднення навколишнього середовища, а також для запобігання загибелі птахів необхідно:

не використовувати опори ПЛ зі штировими ізоляторами; на траверсах опор ПЛ 35-220 кВ, у тому числі в місцях кріплення підтримувальних ізоляційних підвісів, а також на тросостояках для унеможливлення посадки або гніздування птахів передбачати встановлення протипташиних загороджень;

закривати верхні отвори пустотілих стояків залізобетонних опор наголовниками.

2.5.18 На опорах ПЛ на висоті не нижче ніж 1,5 м від землі слід наносити такі постійні знаки:

- порядкове число опори – на всіх опорах; – порядкове число ПЛ або її умовне позначення – на

кінцевих опорах, перших опорах відгалужень від лінії, на опорах у місцях перетину ліній однієї напруги, на опорах, які обмежують прогін перетину із залізницями та автомобільними дорогами І-V категорій, а також на всіх опорах відрізків ПЛ, які прямують паралельно, якщо відстань між їх осями менша за 200 м. На двоколових і багатоколових опорах ПЛ, крім того, слід позначати відповідне коло;

попереджувальні плакати або застережні знаки – на всіх опорах ПЛ у населеній місцевості;

плакати із зазначенням відстані від опори ПЛ до кабельної лінії зв'язку – на опорах, установлених на відстані, меншій ніж половина висоти опори до кабелів зв'язку;

кольорове фарбування фаз – на ПЛ 35 кВ і вище на кінцевих опорах, опорах, суміжних з транспозиційними, і на перших опорах відгалужень від ПЛ.

Допускається розміщувати на одному знаку всю інформацію, яка вимагається в цьому пункті.

Плакати і знаки наносять на опори почергово з правого і лівого боків. На переходах через дороги плакати повинні бути повернені в бік дороги.

Денне маркування і світлоогорожу опор висотою понад 100 м слід виконувати згідно з 2.5.254.

На ПЛ 110 кВ і вище, обслуговування яких має здійснюватися з використанням вертольотів, у верхній частині кожної п'ятої опори встановлюють номерні знаки, видимі з вертольота. При цьому для ПЛ 500-750 кВ знаки мають бути емальованими, розміром 400 мм х 500 мм.

Лінійні роз'єднувачі, перемикальні пункти, високочастотні загороджувачі, установлені на ПЛ, повинні мати відповідні порядкові номери і диспетчерські найменування.

2.5.19 Металеві опори і підніжники, металеві деталі залізобетонних і дерев'яних опор, бетонні і залізобетонні конструкції, а також елементи дерев'яних опор мають бути захищені від корозії з урахуванням вимог будівельних норм і правил щодо захисту будівельних конструкцій від корозії. У необхідних випадках слід передбачати захист від електрокорозії.

Металеві опори, а також металеві елементи і деталі залізобетонних і дерев'яних опор потрібно захищати від корозії, як правило, шляхом гарячого оцинкування.

2.5.20 Металеві линви грозозахисних тросів, відтяжок та елементів опор повинні мати корозостійке виконання з урахуванням виду і ступеня агресивності середовища в умовах експлуатації.

На грозозахисному тросі і відтяжках у процесі спорудження ПЛ має бути виконане захисне змащування.

2.5.21 У районах з агресивним впливом навколишнього середовища, у районах із солончаками, засоленими пісками, у прибережних зонах морів і солоних озер площею понад 10000 м², а також у місцях, де в процесі експлуатації може статися корозійне руйнування металу ізоляторів, лінійної арматури, проводів і тросів, заземлювачів, слід передбачати:

ізолятори і лінійну арматуру в тропічному виконанні, за необхідності – з додатковими захисними заходами;

корозостійкі проводи (див. також 2.5.89), троси та тросові елементи опор (див. також 2.5.20);

збільшення перерізу елементів заземлювальних пристроїв, використання заземлювачів з корозостійким покриттям.

2.5.22 Для ПЛ, які проходять у районах з характеристичним значенням ожеледного навантаження понад 20 Н/м (5 і 6-й райони за ожеледдю), частим утворенням ожеледі або паморозі в поєднанні із сильними вітрами, а також у районах з частим і інтенсивним галопуванням проводів, рекомендується передбачати плавлення ожеледі на проводах і тросах.

У разі забезпечення плавлення ожеледі без перерви електропостачання споживачів характеристичне значення ожеледного навантаження можна знижувати на 10 Н/м, але воно має бути не меншим за 15 Н/м.

На ПЛ з плавленням ожеледі необхідно організовувати спостереження за ожеледдю, перевагу слід надавати застосуванню автоматизованих метеопостів.

Вимоги даного параграфа не поширюються на ПЛЗ.

2.5.23 Напруженість електричного поля, створюваного ПЛ напругою 330 кВ і вище за максимальних робочих параметрів (напруги та струму) і абсолютної максимальної температури повітря (2.5.60) для населеної місцевості, не повинна перевищувати гранично припустимих значень, установлених чинними санітарно-епідеміологічними правилами та нормативами.

Для ненаселеної і важкодоступної місцевостей температура повітря за гранично припустимої напруженості електричного поля приймається такою, що дорівнює (0,8 t_mах – 12) °С, де t_mах – максимальна температура повітря за 2.5.60.

2.5.24 Після закінчення спорудження або реконструкції ПЛ необхідно здійснити заходи, передбачені вимогами природоохоронного законодавства:

- землевання земель, які відводяться в постійне користування;

- рекультивацію земель, які відводяться в тимчасове користування;

природоохоронні, спрямовані на мінімальне порушення природних форм рельєфу і збереження зелених насаджень і природного стану ґрунту;

протиерозійні.

Вимоги до механічної міцності повітряних ліній 2.5.25 Розрахунок будівельних конструкцій ПЛ (опор, фундаментів і основ) виконують методом граничних станів відповідно до чинних державних стандартів і будівельних норм. При цьому враховуються розрахункові значення постійних навантажень з коефіцієнтом надійності за табл. 2.5.13, пункти 1-4 (див. 2.5.64) і розрахункові значення змінних навантажень із середніми періодами повторюваності за табл. 2.5.1, пункти 1, 2.

Механічний розрахунок проводів і тросів ПЛ виконують методом допустимих напружень, а розрахунок ізоляторів та арматури – методом руйнівних навантажень. При цьому враховуються розрахункові значення постійних навантажень з коефіцієнтом надійності = 1 і розрахункові значення змінних навантажень із середніми періодами повторюваності, поданими в табл. 2.5.1, пункт 3.

Застосування інших методів розрахунку в кожному окремому випадку повинне бути обґрунтоване в проекті.

Таблиця 2.5.1 – Середні періоди повторюваності

№ з/п

Розрахунки Середні періоди повторюваності Т, років, для класів безвідмовності за напругою

1КБ

2КБ

3КБ

4КБ

1

Розрахунки несучої здатності опор і фундаментів (перша група граничних станів)