2.4.84У разі перетину і зближення ліній до 1 кВ з контактними проводами і несучими тросами трамвайних та тролейбусних ліній необхідно дотримуватися таких вимог:

  1. лінії до 1 кВ, як правило, повинні розташовуватися поза зоною, зайнятою спорудами контактних мереж, включаючи опори. Опори ліній до 1 кВ повинні бути анкерного типу, а неізольовані проводи повинні мати подвійне кріплення;
  2. проводи ліній до 1 кВ слід розташовувати над несучими тросами контактних проводів. Проводи ліній повинні бути багатодротовими з перерізом не менше ніж: алюмінієві – 35 мм2, сталеалюмінієві – 25 мм2, утримна жила СІП – 35 мм2, переріз жили СІП з усіма утримними жилами джгута – не менше 25 мм2. З'єднання проводів ліній до 1 кВ у прогонах перетину не допускається;

3) відстань по вертикалі від проводів лінії до 1 кВ за найбільшого провисання до головки рейки трамвайної колії повинна бути не менше ніж 8 м, до проїзної частини вулиці в зоні тролейбусної лінії – не менше ніж 10,5 м. В усіх випадках відстань від проводів лінії до 1 кВ до утримного троса або контактного проводу повинна бути не менше ніж 1,5 м;

  1. забороняється перетин ліній до 1 кВ з контактними проводами в місцях розташування поперечок;
  2. сумісне підвішування на спільних опорах тролейбусних ліній контактних проводів і проводів ліній напругою 380 В допускається з дотриманням таких вимог:
  • опори контактних проводів тролейбусних ліній повинні мати механічну міцність, достатню для підвішування проводів лінії напругою 380 В;
  • відстань між проводами лінії напругою 380 В і кронштейном або пристроєм кріплення утримного троса контактних проводів повинна бути не менше ніж 1,5 м.

2.4.85 У разі перетину і зближення ліній до 1 кВ з канатними дорогами та надземними металевими трубопроводами необхідно забезпечувати такі вимоги:

  1. лінія до 1 кВ повинна проходити під канатною дорогою; проходження її над канатною дорогою не допускається;
  2. канатні дороги повинні мати знизу містки або сітки для огорожі проводів лінії до 1 кВ;
  3. у разі проходження лінії до 1 кВ під канатною дорогою або під надземним металевим трубопроводом проводи лінії повинні знаходитися від них на такій відстані:

1 м – за найменшої стріли провисання проводів від містків чи огороджувальних сіток канатної дороги або трубопроводу;

1 м – за найбільшої стріли провисання і найбільшого відхилення проводів до елементів канатної дороги або трубопроводу;

4) у разі перетину з трубопроводом відстань від проводів лінії до елементів трубопроводу за їх найбільшого провисання повинна бути не менше ніж 1 м. Опори лінії, які обмежують прогін перетину, повинні бути анкерного типу. Трубопровід у прогоні перетину необхідно заземлювати з опором заземлення не більше 10 Ом;

5) у разі паралельного проходження з канатною дорогою або надземним металевим трубопроводом горизонтальна відстань від проводів лінії до канатної дороги або трубопроводу повинна бути не менше висоти опори. В ускладнених умовах ця відстань за найбільшого відхилення проводів може бути зменшена до 1 м.

  1. У разі зближення лінії до 1 кВ з вибухо- і пожежонебезпечними установками та аеродромами необхідно керуватися вимогами 2.5.240 і 2.5.253.
  2. Проходження ПЛ з неізольованими проводами через території спортивних споруд, шкіл (загальноосвітніх і інтернатів), технічних училищ, дошкільних дитячих закладів (ясел, садів, комбінатів), дитячих будинків, оздоровчих таборів, інтернатів для людей похилого віку, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів не допускається.

Проходження ПЛІ через зазначені території (крім спортивних і дитячих ігрових майданчиків) допускається за умови, якщо всі жили СІП мають ізоляцію, а сумарний переріз утримних жил (утримної жили) СІП без урахування ізоляції становить не менше ніж 50 мм2.

Розділ 2 ПЕРЕДАВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

ГЛАВА 2.5ПОВІТРЯНІ ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ НАПРУГОЮ ВИЩЕ 1 кВ ДО 750 кВ

Чинний з п'ятого липня 2006 р.

Сфера застосування. Визначення

2.5.1 Ця глава Правил поширюється на повітряні лінії електропередавання, які проектуються, заново будуються та реконструюються, напругою вище 1 кВ до 750 кВ, з неізольованими проводами (ПЛ), і напругою вище 1 кВ до 35 кВ, з проводами із захисним покриттям – захищеними проводами (ПЛЗ). На ПЛЗ поширюються вимоги до ПЛ відповідної напруги та вимоги, окремо зумовлені для них у цих Правилах.

Ця глава не поширюється на ПЛ, будівництво яких визначається спеціальними правилами, нормами і постановами (контактні мережі електрифікованих залізниць, трамвая, тролейбуса; ПЛ для електропостачання сигналізації, центрального блокування (СЦБ); ПЛ напругою 6-35 кВ, змонтовані на опорах контактної мережі, тощо).

Кабельні вставки в ПЛ слід виконувати відповідно до вимог 2.5.196 і глави 2.3.

2.5.2 Повітряна лінія електропередавання напругою вище 1 кВ – споруда для передавання електричної енергії проводами під напругою вище 1 кВ, розташованими просто неба і прикріпленими за допомогою ізолювальних конструкцій та арматури до опор або кронштейнів і стояків на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах тощо).

За початок і кінець ПЛ приймають місце виходу проводу в бік ПЛ з апаратного, натяжного затискача або іншого пристрою кріплення проводу на вихідних (вхідних) конструктивних елементах підстанцій і відгалужувальних опорах. Відгалуження до конденсаторів зв'язку, установлених на підстанціях і опорах ПЛ, не відносяться до лінії.

Волоконно-оптична лінія зв'язку на повітряній лінії електропередавання (ВОЛЗ-ПЛ) – лінія зв'язку, що містить у собі волоконно-оптичний кабель (ОК), який розміщують на ПЛ, та волоконно-оптичні системи передавання. ОК підвішують на опорах ПЛ за допомогою лінійної арматури або навивають його на грозозахисний трос чи фазний провід.

2.5.3 Прогін – відрізок ПЛ між двома суміжними опорами або конструкціями, які заміняють опори.

Довжина прогону – довжина його горизонтальної проекції.

Габаритний прогін – прогін, довжину якого визначають нормованою вертикальною відстанню від проводів до землі за умови встановлення опор на горизонтальній поверхні.

Вітровий прогін – довжина відрізка ПЛ, з якого тиск вітру на проводи і грозозахисні троси (далі – троси) сприймає опора.

Ваговий прогін – довжина відрізка ПЛ, вагу проводів (тросів) якого сприймає опора.

Стріла провисання проводу – відстань по вертикалі від прямої, яка з'єднує точки кріплення проводу, до проводу в найнижчій точці його провисання.

Габаритна стріла провисання проводу – стріла провисання проводу в габаритному прогоні.

Ізоляційний підвіс – пристрій, який складається з одного або кількох підвісних або стрижневих ізоляторів і лінійної арматури, шарнірно з'єднаних між собою.

Штировий ізолятор – ізолятор, який складається з ізоляційної деталі, що закріплюється на штирі або гаку опори.

Тросове кріплення – пристрій для прикріплення грозозахисних тросів до опори; якщо до складу тросового кріплення входить один або кілька ізоляторів, то воно називається ізолювальним.

Посилене кріплення проводу з захисним покриттям – кріплення проводу на штировому ізоляторі або до ізоляційного підвісу, що не допускає проковзування проводу в разі виникнення різниці натягів у суміжних прогонах у нормальному та аварійному режимах ПЛЗ.

Галопування проводів (тросів) – сталі періодичні низькочастотні (0,2-2 Гц) коливання проводів (тросів) у прогоні, які утворюють стоячі хвилі (іноді в сполученні з біжучими) з числом напівхвиль від однієї до двадцяти та амплітудою 0,3-5 м.

Вібрація проводів (тросів) – періодичні коливання проводів (тросів) у прогоні з частотою від 3 до 150 Гц, які відбуваються у вертикальній площині під час вітру і утворюють стоячі хвилі з розмахом, що може перевищувати діаметр проводів (тросів).

2.5.4 Режими для розрахунків механічної частини ПЛ:

- нормальний – режим за умови необірваних проводів, тросів, ізоляційних підвісів і тросових кріплень;

-аварійний – режим за умови обірваних одного чи кількох проводів або тросів, ізоляційних підвісів і тросових кріплень;

- монтажний – режим в умовах монтажу опор, проводів і тросів.

2.5.5 Населена місцевість – сельбищна територія міського і сільського поселень у межах їхнього перспективного розвитку на десять років, курортні та приміські зони, зелені зони навколо міст та інших населених пунктів, землі селищ міського типу і сільських населених пунктів у межах їх сельбищної території, а також території садово-городніх ділянок.

Сельбищна територія міського поселення – ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у тому числі навчальних, проектних, науково-дослідних інститутів без дослідних виробництв, внутрішньо-сельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Сельбищна територія сільського поселення – житлові території, ділянки установ і підприємств обслуговування, парки, сквери, бульвари, вулиці, проїзди, майданчики для стоянки автомашин, водойми.

Ненаселена місцевість – землі, не віднесені до населеної місцевості.

Важкодоступна місцевість – місцевість, не доступна для транспорту і сільськогосподарських машин.

Сельбищна місцевість – території міст, селищ, сільських населених пунктів у межах фактичної забудови.

Насадження – природні та штучні деревостої та чагарники, а також сади і парки.

Висота насаджень – збільшена на 10 % середня висота переважної за запасами породи, яка знаходиться у верхньому ярусі насадження, у різновікових насадженнях – середня висота переважного за запасами покоління.

Траса ПЛ у стиснених умовах – відрізки траси ПЛ, які проходять по територіях, насичених надземними та (або) підземними комунікаціями, спорудами, будівлями.

2.5.6Великі переходи – перетини судноплавних ділянок рік, каналів, озер і водоймищ, на яких установлюються опори висотою 50 м і більше, а також перетини ущелин, ярів, водних просторів та інших перешкод з прогоном перетину понад 700 м незалежно від висоти опор ПЛ.

Загальні вимоги

2.5.7Усі елементи ПЛ повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам і правилам України та цій главі Правил.

Під час проектування, будівництва та реконструкції ПЛ необхідно дотримуватись вимог Правил охорони електричних мереж, чинних пожежних і санітарно-епідеміологічних правил і нормативів.

2.5.8На ПЛ 110 кВ і вище довжиною більше ніж 100 км для обмеження несиметрії струмів і напруг необхідно виконувати один повний цикл транспозиції. Двоколові ПЛ 110 кВ і вище рекомендується виконувати з протилежним чергуванням фаз кіл (суміжні фази різних кіл повинні бути різнойменними). Схеми транспозиції обох кіл рекомендується виконувати однаковими.

Допускається збільшувати довжину нетранспонованої ПЛ, виконувати неповні цикли транспозиції, різні довжини відрізків ПЛ у циклі і збільшувати кількість циклів, якщо внесена при цьому розрахункова несиметрія не перевищуватиме 0,5 % за напругою і 2 % за струмом зворотної послідовності.

Крок транспозиції за умовою впливу на лінії зв'язку не нормується.

Для ПЛ з горизонтальним розташуванням фаз рекомендується спрощена схема транспозиції (у місці транспозиції по черзі міняються місцями тільки дві суміжні фази). На цих же ПЛ у разі захисту їх двома тросами, які використовуються для високочастотного зв'язку, для зменшення втрат від струмів у тросах у нормальному режимі рекомендується виконувати схрещення (транспозицію) тросів. Кількість схрещень слід вибирати за умов самопогасання дуги супровідного струму промислової частоти в разі грозових перекриттів іскрових проміжків (ІП) на ізоляторах, якими кріпляться троси до опор. Схема схрещування повинна бути симетричною відносно кожного кроку транспозиції фаз і точок заземлення тросів, при цьому довжини крайніх відрізків рекомендується приймати такими, що дорівнюють половині довжини решти відрізків.

2.5.9 До ПЛ повинен бути забезпечений у будь-яку пору року під'їзд на якомога ближчу відстань, але не далі ніж на 0,5 км від траси ПЛ. Для проїзду вздовж траси ПЛ і для під'їзду до неї повинна бути розчищена від насаджень, пнів, каміння тощо і розрівняна смуга землі шириною, не меншою ніж 2,5 м. Винятки допускаються на відрізках ПЛ, які проходять:

- багнистими болотами і сильно пересіченою місцевістю, де проїзд неможливий. У цих випадках необхідно прокладати пішохідні стежки з містками шириною 0,8-1,0 м, обладнаними поручнями, або насипні ґрунтові доріжки шириною, не меншою ніж 0,8 м;

- територіями, зайнятими садовими і цінними сільськогосподарськими культурами, а також насадженнями захисних смуг уздовж залізниць, автомобільних доріг і заборонних смуг на берегах рік, озер, водоймищ, каналів та інших водних об'єктів.

  1. На відрізках ПЛ у гірських умовах за необхідності слід передбачати очищення схилів від небезпечного для ПЛ нависаючого каміння.
  2. Траси ПЛ слід розташовувати поза зоною поширення зсувних процесів. За неможливості обходу цих зон слід передбачати інженерний захист ПЛ від зсувів згідно з будівельними нормами та правилами щодо захисту територій, будівель і споруд від небезпечних геологічних процесів.
  3. У разі проходження ПЛ по просадних ґрунтах опори, як правило, слід установлювати на майданчиках з мінімальною площею водозбору з виконанням комплексу протипросадних заходів. Порушення рослинного і ґрунтового покриву повинне бути мінімальним.
  4. У разі проходження ПЛ по напівзакріплених і незакріплених пісках необхідно виконувати піскозакріплювальні заходи. Порушення рослинного покриву повинне бути мінімальним.
  5. Опори ПЛ рекомендується встановлювати на безпечній відстані від русла ріки з інтенсивним розмиванням берегів, з урахуванням прогнозованих переміщень русла і затоплюваності заплави, а також поза місцями, де можуть бути потоки дощових та інших вод, льодоходи тощо. За обґрунтованої неможливості встановлення опор ПЛ у безпечних місцях необхідно вжити заходів щодо захисту опор від пошкоджень (зміцнення берегів, укосів, схилів, влаштування спеціальних фундаментів, водовідведення, струмененапрямних дамб, льодорізів та інших споруд).