ПУЭ ПУЭ:2006 сторінка 14 з 24

Правила устройства электроустановок. Раздел 2. Изменение № 2 Глава 2.4 ПУЕ:2006 Глава 2.5 ПУЕ:2006

Ізолятори, на яких підвішено трос, слід шунтувати іскровим проміжком. Розмір ІП вибирають мінімально можливим за таких умов:

1) розрядна напруга ІП повинна бути нижче розрядної напруги ізолювального тросового кріплення не менше ніж на 20 %;

2) ІП не повинен перекриватися в разі однофазного КЗ на землю на інших опорах;

3) у разі перекриття ІП від грозових розрядів має відбуватись самопогашення дуги супровідного струму промислової частоти.

На ПЛ 500-750 кВ для покращення самопогашення дуги супровідного струму промислової частоти і зниження втрат електроенергії рекомендується виконувати схрещення тросів.

Якщо на тросах ПЛ передбачене плавлення ожеледі, то ізолювальне кріплення тросів виконується на всій ділянці плавлення. В одній точці ділянки плавлення троси заземлюють за допомогою спеціальних перемичок. Тросові ізолятори шунтують ІП, які повинні бути мінімальними, витримувати напругу плавлення і мати розрядну напругу тросового підвісу. Розмір ІП повинен забезпечувати самопогашення дуги супровідного струму промислової частоти в разі його перекриття під час КЗ або грозових розрядів.

2.5.121 На ПЛ з дерев'яними опорами портального типу відстань між фазами по дереву повинна бути не меншою за: 3 м – для ПЛ 35 кВ; 4 м – для ПЛ 110 кВ; 4,8 м – для ПЛ 150 кВ; 5 м – для ПЛ 220 кВ.

В окремих випадках для ПЛ 110-220 кВ за наявності обґрунтувань (невеликі струми КЗ, райони із слабкою грозовою діяльністю тощо) допускається зменшувати вказані відстані до значення, рекомендованого для ПЛ напругою на ступінь нижче.

На одностоякових дерев'яних опорах допускаються такі відстані між фазами по дереву: 0,75 м – для ПЛ 3-20 кВ; 2,5 м – для ПЛ 35 кВ за умови дотримання відстаней у прогоні згідно з формулою (2.5.25).

Використання металевих траверс на дерев'яних опорах ПЛ 6-20 кВ не рекомендується за умов грозозахисту.

2.5.122 Кабельні вставки в ПЛ повинні бути захищені на обох кінцях кабелю від грозових перенапруг захисними апаратами. Заземлювальний затискач захисних апаратів, металеві оболонки кабелю, корпус кабельної муфти слід з'єднувати між собою найкоротшим шляхом. Заземлювальний затискач захисного апарату слід з'єднувати із заземлювачем окремим провідником. Опір заземлювального пристрою приймають за табл. 2.5.29.

Не потребують захисту від грозових перенапруг:

кабельні вставки 35-220 кВ довжиною 1,5 км і більше в ПЛ, які захищені тросами;

кабельні вставки в ПЛ напругою до 20 кВ, виконані кабелями з пластмасовою ізоляцією і оболонкою, довжиною 2,5 км і більше і кабелями інших конструкцій довжиною 1,5 км і більше.

2.5.123 Для ПЛ, які проходять на висоті до 1000 м над рівнем моря, ізоляційні відстані по повітрю від проводів і арматури, що перебуває під напругою, до заземлених частин опор повинні бути не меншими від зазначених у табл. 2.5.27. Допускається зменшувати ізоляційні відстані за грозовими перенапругами, зазначеними в табл. 2.5.27, за умови зниження загального рівня грозостійкості ПЛ не більше ніж на 20%. Для ПЛ 750 кВ, які проходять на висоті до 500 м над рівнем моря, відстані, зазначені в табл. 2.5.27, можна зменшувати на 10 % для проміжку «провід шлейфа – стояк анкерно-кутової опори», «провід – відтяжка» і на 5 % – для решти проміжків. Найменші ізоляційні відстані за внутрішніми перенапругами подано для таких значень розрахункової кратності: 4,5 – для ПЛ 6-10 кВ; 3,5 – для ПЛ 20-35 кВ; 3,0 – для ПЛ 110-220 кВ; 2,7 – для ПЛ 330 кВ; 2,5 – для ПЛ 500 кВ і 2,1 – для ПЛ 750 кВ.

За інших, більш низьких значень розрахункової кратності внутрішніх перенапруг, допустимі ізоляційні відстані перераховують пропорційно.

Ізоляційні відстані по повітрю між струмопровідними частинами і дерев'яною опорою, яка не має заземлювальних спусків, допускається зменшувати на 10%, за винятком відстаней, які вибирають за умовою безпечного підйому на опору.

У разі проходження ПЛ у гірських районах найменші ізоляційні відстані за робочою напругою та внутрішніми перенапругами слід збільшувати порівняно із зазначеними в табл. 2.5.27 на 1 % на кожні 100 м вище 1000 м над рівнем моря.

Для безпечного переміщення обслуговуючого персоналу по траверсах перехідних опор на великих переходах з розміщенням фаз у різних ярусах найменша припустима ізоляційна відстань по повітрю від струмопровідних до заземлених частин опор повинна бути не меншою за 3,3 м –для ПЛ до 110 кВ; 3,8 м – для ПЛ 150 кВ; 4,3 м – для ПЛ 220 кВ; 5,3 м – для ПЛ 330 кВ; 6,3 м – для ПЛ 500 кВ; 7,6 м – для ПЛ 750 кВ.

Таблиця 2.5.27 – Найменші ізоляційні відстані по повітрю (у просвіті) від струмопровідних до заземлених частин опори

Розрахункова умова

Найменша ізоляційна відстань, см, для ПЛ напругою, кВ

до 10

100

150

220

330

500

750

Грозові перенапруги для ізоляторів:

- штирових

- підвісних

100

130

180

260

320

Не нормується

Внутрішня перенапруга

110

160

215

300

450/500*

Безпечний підйом на опору без вимкнення ПЛ

150

200

250

350

450

540/580*

Робоча напруга

115

160

* У знаменнику – проміжок «провід шлейфа – стояк анкерно-кутової опори», у чисельнику – усі проміжки, крім проміжку «провід – опора» для середньої фази, який повинен бути не меншим за 480 см.

Найменші відстані на опорі між проводами ПЛ у місці їх перетину між собою в разі транспозиції, відгалужень, переходу з одного розміщення проводів на інше повинні бути не меншими від вказаних у табл. 2.5.28.

Додаткові вимоги до захисту від грозових перенапруг ПЛ у разі їх перетину між собою і перетину ними різних споруд наведено в 2.5.188, 2.5.196, 2.5.225.

На двоколових ПЛ 110 кВ і вище, захищених тросом, для зменшення кількості міжколових грозових перекриттів допускається посилювати ізоляцію одного з кіл на 20-30% порівняно з ізоляцією другого кола.

Таблиця 2.5.28 – Найменша відстань між фазами на опорі

Розрахункова умова

Найменша ізоляційна відстань, см, для ПЛ напругою, кВ

до 10

110

150

220

330

500

750

Грозові перенапруги

135

175

250

310

400

Не нормується

Внутрішні перенапруги

100

140

200

280

420

640*

Робоча напруга

140

200

280

* Якщо значення розрахункової кратності перенапруг менші ніж 2,1, допустимі ізоляційні відстані перераховують пропорційно.

2.5.127 На ПЛ слід заземлювати:

опори, які мають грозозахисний трос або інші пристрої блискавкозахисту;

залізобетонні і металеві опори ПЛ 3-35 кВ;

опори, на яких установлено силові або вимірювальні трансформатори, роз'єднувачі, запобіжники та інші апарати.

Дерев'яні опори та дерев'яні опори з металевими траверсами ПЛ без грозозахисних тросів або інших пристроїв блискавкозахисту не заземлюють.

Опір заземлювальних пристроїв опор, зазначених у підпункті 1), за їх висоти до 50 м не повинен бути більшим від вказаного в табл. 2.5.29; за висоти опор понад 50 м – у два рази меншим порівняно з вказаним у табл. 2.5.29. На двоколових і багатоколових опорах ПЛ, незалежно від висоти опори, рекомендується зменшувати опір заземлювальних пристроїв у два рази порівняно із вказаним у табл. 2.5.29.

Опір заземлювального пристрою опор великих переходів із захисними апаратами не повинен бути більше ніж 10 Ом за питомого опору землі до 1000 Ом^.м і не більше ніж 15 Ом – за більш високого питомого опору.

Допускається перевищувати опори заземлення частини опор порівняно з нормованими значеннями, якщо є опори з заниженими значеннями опорів заземлювальних пристроїв, а очікувана кількість грозових вимкнень не перевищує значень, отриманих згідно з табл. 2.5.29 для всіх опор ПЛ.

Для опор гірських ПЛ, розміщених на висоті понад 700 м над рівнем моря, вказані в табл. 2.5.29 значення опорів заземлювальних пристроїв можна збільшувати у два рази.

Опір заземлювальних пристроїв опор, зазначених у підпункті 2) для ПЛ 3-20 кВ, які проходять у населеній місцевості, і опор, які обмежують прогін перетину з інженерними спорудами (ПЛ, трубопроводи тощо), а також усіх ПЛ 35 кВ не повинен бути більшим від вказаного в табл. 2.5.29; для опор ПЛ 3-20 кВ, які проходять у ненаселеній місцевості, опір можна не нормувати і забезпечувати природною провідністю залізобетонних фундаментів і підземної частини опор у ґрунтах з питомим опором до 500 Ом^.м – для ПЛ 3 кВ, до 1000 Ом^.м – для ПЛ 6-10 кВ і до 1500 Ом^.м – для ПЛІ 5-20 кВ. У ґрунтах з опором , більшим ніж вищевказаний, опори ПЛ 3-20 кВ у ненаселеній місцевості повинні додатково мати штучні заземлювачі з опором не більше ніж 250 Ом, 500 і 750 Ом відповідно для ПЛ 3 кВ, 6-10 і 15-20 кВ (2.5.130).

Таблиця 2.5.29 – Найбільший опір заземлювальних пристроїв опор ПЛ

Питомий еквівалентний опір ґрунту , Ом^.м

Найбільший опір заземлювального пристрою, Ом

До 100

Більше 100 до 500

Більше 500 до 1000

Більше 1000 до 5000

Більше 5000

6-10^-3

Опір заземлювальних пристроїв опор ПЛ, зазначених у підпункті 3), не повинен бути більшим від вказаного в табл. 2.5.29, а для ПЛ 3-35 кВ при > 5000 Ом^.м – не перевищувати 30 Ом.

Для ПЛ, захищених тросами, опір заземлювальних пристроїв, виконаних за умовами блискавкозахисту, слід забезпечувати тоді, коли від'єднаний трос, а за іншими умовами – коли невід'єднаний.

Опір заземлювальних пристроїв опор ПЛ слід забезпечувати і вимірювати за струмів промислової частоти в період їх найбільших значень у сухий період літа. Допускається вимірювати опір у інші періоди з коригуванням результатів вимірювань уведенням сезонного коефіцієнта, який визначається в проектній документації. Однак не слід вимірювати опір у період, коли на значення опору заземлювальних пристроїв суттєво впливає промерзання ґрунту.

Місце приєднання заземлювального пристрою до залізобетонної опори повинне бути доступним для виконання вимірювань без підняття на опору.

2.5.128 Залізобетонні фундаменти опор ПЛ 110 кВ і вище можна використовувати як природні заземлювачі (винятки 2.5.129 і 2.5.211) у разі здійснення металічного зв'язку між анкерними болтами та арматурою фундаменту і за відсутності гідроізоляції залізобетону полімерними матеріалами.

Бітумна обмазка на залізобетонних опорах і фундаментах не впливає на їх використання як природних заземлювачів.

У разі проходження ПЛ 110 кВ і вище в місцевості з глинистими, суглинистими, супіщаними і подібними ґрунтами з питомим опором слід використовувати арматуру залізобетонних фундаментів і опор як природні заземлювачі без додаткового укладання або в поєднанні з укладанням штучних заземлювачів. У ґрунтах з > 1000 Ом^.м природну провідність залізобетонних фундаментів ураховувати немає потреби, а необхідне значення опору заземлювального пристрою слід забезпечувати тільки штучними заземлювачами.

Необхідний опір заземлювальних пристроїв опор ПЛ 35 кВ і опор ПЛ 3-20 кВ, який визначають згідно з табл. 2.5.29, повинен забезпечуватися використанням штучних заземлювачів, а природну провідність фундаментів і підземних частин опор під час розрахунків враховувати немає потреби.

Використовувати природну провідність підземної частини залізобетонних опор ПЛ 3-20 кВ у ненаселеній місцевості як природні заземлювачі з ненормованим опором без додаткового укладання або в поєднанні з укладанням штучного заземлювача (2.5.127, пункт 2) можна за умови металічного зв'язку між стержнями поздовжньої арматури, яка знаходиться в підземній частині стояків опори, заземлювальними провідниками і штучним заземлювачем, якщо він є.

Вертикальні штучні заземлювачі слід установлювати на відстані не ближче ніж 0,5 м від стояків опори.

За наявності в мережах 3-20 кВ опор із заземлювальними пристроями, опір яких перевищує вказані в табл. 2.5.29 значення, час замикання на землю повинен бути обмеженим за умов термічної стійкості заземлювачів. Граничне його значення повинне визначатися для кожної окремої мережі залежно від її номінальної напруги, ємнісного струму замикання на землю і найбільшого значення ґрунтів, по яких проходять ПЛ.

У тих випадках, коли граничного часу замикання на землю недостатньо для пошуку місця пошкодження, на шинах живильної підстанції рекомендується встановлювати пристрій шунтування пошкодженої фази.

2.5.131 Для заземлення залізобетонних опор як заземлювальні провідники (заземлювальні спуски) необхідно використовувати елементи напруженої і ненапруженої поздовжньої арматури стояків, які металічно з'єднано між собою і які можна приєднувати до заземлювача і елементів опори, що підлягають заземленню.