---

колективного захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих

факторів;

унеможливлення виникнення вибухо- і пожежонебезпеки;

своєчасне одержання інформації щодо виникнення небезпечних і

шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;

своєчасне видалення відходів виробництва та злив промивних

вод у каналізацію;

режим праці та відпочинку з метою запобігання

психофізіологічним шкідливим виробничим факторам і зниженню

трудомісткості праці.

7.1.3 У кожному цеху, відділенні повинна бути виконана в

умовних кольорах схема розташування і взаємозв'язку технологічного

обладнання і трубопроводів із зазначенням запірної та

регулювальної арматури, контрольно-вимірювальних приладів тощо.

7.1.4 Запірна арматура трубопроводів на схемі повинна бути

пронумерована, а напрямок переміщення продуктів указаний

стрілками. Номер запірної арматури та інші позначки в схемі

повинні відповідати робочим інструкціям з обслуговування

агрегатів.

7.1.5 Взаємозв'язані за технологією цехи повинні бути

забезпечені двостороннім зв'язком і сигналізацією.

7.1.6 Комунікації технологічних трубопроводів повинні бути

пофарбовані в кольори за їх призначенням.

7.1.7 На кожному підприємстві повинен бути визначений перелік

шкідливих речовин, що можуть виділятися у приміщення під час

проведення технологічних процесів і за аварійних ситуацій, а також

обов'язковий перелік приладів і методик аналізів для визначення

концентрації цих речовин безпосередньо у виробничих приміщеннях і

лабораторіях.

7.1.8 Не дозволяється застосування у виробництві шкідливих

речовин, на які відсутні граничнодопустимі концентрації (далі -

ГДК) їх вмісту в повітрі робочої зони, методики, засоби контролю і

які не пройшли токсичну експертизу.

7.1.9 У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зону

шкідливих і небезпечних (вибухопожежонебезпечних) парів, газів і

пилу повинен бути організований систематичний контроль за їх

концентрацією в повітрі робочої зони за допомогою газоаналізаторів

та інших контрольно-вимірювальних приладів.

7.1.10 Виробничі процеси, пов'язані з виділенням пилу,

шкідливих парів або газів (автоклавні та жироборошняні відділення,

варильні станції), повинні проходити в ізольованих приміщеннях з

обов'язковим улаштуванням ефективної вентиляції та забезпеченням

можливої герметизації устаткування.

7.1.11 Усі технологічні процеси, пов'язані з навантаженням і

розвантаженням, транспортуванням, переробкою сировини тощо повинні

бути максимально механізовані.

7.1.12 Приготування лужного розчину для санітарної обробки

обладнання повинно бути механізованим і проводитися в окремому

приміщенні.

7.1.13 Розчин до ванн і мийних машин повинен подаватися за

допомогою насосів спеціальними трубопроводами.

7.1.14 Приготування лужного розчину повинно виконуватися

тільки працівниками, що спеціально навчені роботі з їдкими лугами

та кислотами.

7.2 Вимоги безпеки під час виробництва консервів

7.2.1 Механізовані дефростери повинні бути обладнані

контрольно-вимірювальними приладами (манометрами і термометрами) з

чітко позначеними на них робочими параметрами, справною витяжною

вентиляцією та запобіжними огородженнями.

7.2.2 Експлуатація високочастотних установок (електронних

дефростерів) повинна відповідати вимогам Правил технічної

експлуатації електроустановок споживачів, затверджених

Міністерством енергетики та електрифікації СРСР 21.12.85 (далі -

ПТЕЕС), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів,

затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці

Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98

N 4 ( z0093-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України

10.02.98 за N 93/2533 (ДНАОП 0.00-1.21-98) і Правил улаштування

електроустановок (ПУЕ).

7.2.3 Високочастотні установки повинні бути обладнані

розрядним пристроєм або автоматичним пристосуванням для зняття

зарядів.

7.2.4 Електронний дефростер може бути включений у мережу

електроживлення тільки після ретельної перевірки роботи

високовольтного трансформатора та системи охолодження електронного

блоку.

7.2.5 Мийні машини повинні бути обладнані пристроєм, що

виключає розбризкування води на підлогу та в боки.

7.2.6 Не дозволяється експлуатувати мийні машини з барабаном,

не закритим кожухом.

7.2.7 Завантаження та вивантаження риби з мийних машин

періодичної дії повинно проводитися після повної зупинки машини.

7.2.8 Під час роботи мийних машин не дозволяється проводити

чищення фільтрів або заміняти забруднені їрати на чисті.

7.2.9 Швидкість стрічки сортувального конвеєра має бути не

більше 0,15-0,2 м/с.

7.2.10 Лускоочисні барабани, що застосовуються, повинні бути

безпечними в обслуговуванні та задовольняти такі вимоги:

завантаження і вивантаження барабана повинно бути

механізованим;

барабан повинен бути закритий кожухом і забезпечений

спеціальними піддонами та відводами для направлення забрудненої

води в каналізацію.

7.2.11 Під час оброблення риби вручну працівники повинні бути

забезпечені добре заточеними обробними ножами, головорубами,

шкребками, дерев'яними дошками та іншим необхідним пристосуванням.

Робота з несправним інструментом не дозволяється.

7.2.12 Дошка для оброблення риби повинна бути виготовлена з

дерева твердих порід, гладко вистругана і не мати задирок.

7.2.13 Для кожного працівника виділяються спеціальні ножі за

призначенням.

7.2.14 Ножі для оброблення риби (шкерочний, головоруб,

"Лящик" тощо), за винятком різальної крайки, не повинні мати

гострих граней. Клинок повинен бути щільно закріплений у ручці.

Різальна крайка клинка повинна бути добре загострена.

7.2.15 Шкребки для зачищення порожнини риби повинні бути з

дерев'яними ручками, гладкими, без задирок. Поверхня полотна

шкребка повинна бути гладкою, без тріщин і вм'ятин.

7.2.16 Капронові щітки, що застосовуються для зачищення риби,

повинні бути міцно закріплені на основі та рівно підстрижені.

Ручки щіток повинні бути виготовлені з дерева твердих порід.

7.2.17 Металеві листи для розібраної риби повинні мати

відбортовані краї із гладкою та зачищеною поверхнею. Не

дозволяється робота з листами, що мають гострі краї, задирки,

незачищену поверхню.

7.2.18 Працівникам, зайнятим на ручному обробленні великої

риби, повинен видаватися спеціально призначений для цієї мети

риборозробний інструмент.

7.2.19 Для зберігання риборозробних ножів під час перерв на

обід повинні бути влаштовані спеціальні гнізда. Працівникам

повинен видаватися спеціальний чохол для риборозробних ножів.

7.2.20 Для зберігання та перенесення інструменту, якщо це

потрібно за умовами роботи, кожному працівникові повинні бути

видані справні легкі ручні переносні ящики або сумки. Для

зберігання ящиків з інструментами виділяється спеціальне місце.

7.2.21 Під час машинного оброблення всі різальні інструменти

(круглі ножі, пилки, фрези тощо) з комплектами для заміни повинні

бути правильно і добре загострені та завжди бути готовими до

встановлення.

7.2.22 Риборозробні машини повинні мати запобіжні огородження

поблизу захоплювальних пристроїв або різального механізму машини.

7.2.23 Риборозробні машини повинні мати щітки для запобігання

розбризкуванню води.

7.2.24 Для збору відходів від оброблення риби повинні бути

передбачені спеціальні ємності або гідротранспортери. Відходи

повинні вчасно видалятися з цеху.

7.2.25 Гідротранспортери нижнього розташування повинні бути

закриті дерев'яними щитами, залізобетонними (бетонними) плитами та

рифленим листовим залізом.

7.2.26 Під час робіт з оброблення риби повинно проводитися

систематичне збирання рибного слизу та промивання рук

дезінфекційними засобами.

7.2.27 Порціонні машини повинні бути оснащені захисними

кожухами та запобіжними пристроями для різального механізму.

7.2.28 Риборізки повинні мати завантажувальні воронки з

виносним кінцем на відстані не менше 0,75 м від вістря верхнього

ножа.

7.2.29 Завантаження риби на рухоме робоче полотно машини

смакового засолу повинно бути механізованим.

7.2.30 У разі панірування риби вручну працівники перед

початком роботи повинні ретельно вимити руки милом і хлорною водою

(0,1-0,2%) або хлораміном і змастити шаром силіконового крему.

7.2.31 Робочі місця біля панірувальних машин повинні бути

обладнані відсмоктувачами.

7.2.32 Вібрувальні частини панірувальної машини повинні бути

обгороджені.

7.2.33 Обжарювальна піч повинна мати надійно діючу

вентиляційну установку, що забезпечує повне видалення всіх парів і

газів, що утворюються під час роботи обжарювальної печі.

7.2.34 Обжарювальні печі повинні мати контрольно-вимірювальні

прилади (манометр, термометр і покажчик рівня води та олії) з

чітко позначеними на них робочими параметрами.

7.2.35 Усі контрольно-вимірювальні прилади, регулювальні

вентилі та пробні крани повинні бути встановлені на висоті, що

забезпечує найбільш чітке спостереження за показаннями приладів,

але не вище 2,0 м від рівня підлоги або робочого місця.

7.2.36 Напруга місцевого освітлення пароолійної печі не

повинна перевищувати 42 В.

7.2.37 Щоб уникнути гідравлічних ударів, парова запірна

арматура повинна плавно відкриватися.

7.2.38 Висота пасивного шару олії, розташованого нижче від

поверхні труб, повинна бути в межах від 20 до 30 мм.

7.2.39 Обжарювальні печі повинні мати запобіжні огородження

(поручні) з матеріалу, що погано проводить тепло, і які виступають

на 50 см від верхньої крайки ванни.

7.2.40 Не дозволяється очищення обжарювальних печей від

пригару в разі нагрівання олії понад +45 град.С.

7.2.41 Підлога біля обжарювальних печей повинна бути завжди

сухою, чистою та неслизькою.

7.2.42 Змивання олії з підлоги за потреби варто робити

гарячим 1% лужним розчином або іншими дозволеними спеціальними

мийними засобами.

7.2.43 Готування лужного розчину відповідної концентрації

повинно проводитися тільки працівниками, спеціально навченими

роботі з їдкими лугами та кислотами.

7.2.44 Усі пароолійні печі повинні бути забезпечені

відповідними засобами пожежогасіння, які повинні перебувати в

повній готовності та відповідати всім вимогам до засобів для

гасіння горючих рідин.

7.2.45 Ланцюгові конвеєри, що застосовуються в пароолійних

печах для транспортування обжареної риби, повинні бути забезпечені

двосторонньою світловою сигналізацією, а також кнопковими

станціями, розташованими з двох протилежних сторін.

7.2.46 Видалення відпрацьованої олії повинно бути

механізованим.

7.2.47 Електронагрівальники електричних обжарювальних печей

повинні бути ізольовані негорючою прокладкою та захищені від

дотику або потрапляння на них сторонніх предметів.

7.2.48 Пускові пристрої електричних обжарювальних печей

повинні бути розташовані безпосередньо біля робочого місця.

7.2.49 Захаращення робочих місць біля обжарювальних печей

сторонніми предметами не дозволяється.

7.2.50 Температура смаженої риби на виході з охолоджувача не

повинна перевищувати +45 град.С.

7.2.51 Щоб уникнути опіків обслуговувального персоналу, усі

паропроводи, місця входу та виходу пари в бланшувачі повинні бути

надійно термоізольовані.

7.2.52 Не дозволяється експлуатувати бланшувач з

негерметизованими дверима камер і оглядових вікон.

7.2.53 Для контролю температури повітря в різних шарах

сушильної камери повинні бути встановлені термометри з позначками

червоними рисками, що вказують робочу та граничнодопустиму

температуру.

7.2.54 Бланшувач повинен бути оснащений вентиляційними

установками на вході та виході продукту.

7.2.55 Носії для бланшувачів повинні мати гладку поверхню

сіток, без задирок, тріщин, ум'ятин.

7.2.56 Під час розфасовки риби в банки вручну робоче місце не

повинно бути захаращене банками та листами з рибою.

7.2.57 У разі машинного вкладення риби в банки для зручності

обслуговування (подача риби в завантажувальний пристрій) машини

для набивання повинні бути обладнані зручними площадками та

пристосуваннями для роботи сидячи.

7.2.58 Бактерицидні лампи для опромінювання тари перед

заповненням її рибою повинні бути змонтовані та встановлені таким

чином, щоб унеможливлювалося потрапляння прямих променів у очі та

на тіло працівників.

7.2.59 Машина для миття порожніх і наповнених бляшаних банок

повинна бути обладнана місцевою витяжною вентиляцією та

запобіжними пристроями, що захищають працівників від води.

7.2.60 Мийна машина повинна мати контрольно-вимірювальну

апаратуру (манометр, термометр), установлену на видному місці, з

вільним доступом до неї.

7.2.61 Відпрацьована вода від мийних машин відводиться через

трапи в каналізацію спеціальними трубопроводами.

7.2.62 Під час роботи мийної машини не дозволяється

поправляти застряглі банки.

7.2.63 Для миття банок уручну температура мийної води повинна

бути не вище 40 град.С без різких перепадів.

7.2.64 Працівникам необхідно стежити за тим, щоб на миття не