---

17.2.1 Котельні установки рибообробних підприємств повинні

відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових

та водогрійних котлів, затверджених наказом Державного комітету

України з нагляду за охороною праці від 26.05.94 N 51 (далі -

ДНАОП 0.00-1.08-94) (із змінами та доповненнями), Правил будови і

безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше

0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см), водогрійних котлів і водопідігрівачів з

температурою нагріву води не вище 115 град.С, затверджених наказом

Державного комітету України з нагляду за охороною праці від

23.07.96 N 125 , зареєстрованих у Міністерстві юстиції

України 05.11.96 за N 655/1680 (ДНАОП 0.00-1.26-96).

17.2.2 Стаціонарні котли повинні встановлюватися у будівлях і

приміщеннях, що відповідають вимогам СНиП II-35-76.

17.2.3 Стіни всередині виробничих приміщень повинні бути

гладкими і пофарбовані водостійкою фарбою у світлі тони.

17.2.4 Підлога приміщення котельні на відмітці обслуговування

і нижче повинна мати покриття, що легко відмивається.

17.2.5 Будівлі котелень згідно з чинними будівельними,

санітарними і технічними нормами повинні бути забезпечені:

надійною системою електропостачання і зв'язку;

природним і штучним (у тому числі аварійним) освітленням;

вентиляцією, водопроводом і каналізацією, а за необхідності

також опаленням;

побутовими і службовими приміщеннями для персоналу котельні;

майстернями (майданчиками) для ремонту котельного

устаткування.

17.2.6 Вихідні двері з котельного приміщення повинні

відкриватися назовні та мати табличку "Стороннім вхід

заборонений".

17.2.7 Розташування котлів і допоміжного обладнання в

котельних (віддаль між котлами і будівельними конструкціями,

ширина проходів), а також улаштування майданчиків і драбин для

обслуговування обладнання незалежно від параметрів теплоносія

необхідно передбачати згідно з ДНАОП 0.00-1.08-94.

17.3 Теплові мережі

17.3.1 Траси, способи прокладання та конструкція теплових

мереж повинні задовольняти вимоги СНиП II-89-80 і СНиП 2.04.07-86.

17.3.2 У разі надземної відкритої прокладки трубопроводів

теплових мереж допускається спільна прокладка трубопроводів усіх

категорій з технологічними трубопроводами різного призначення,

крім випадків, коли таке прокладання суперечить правилам безпеки.

17.3.3 Камери для обслуговування підземних трубопроводів

повинні мати не менше двох люків з драбинами або скобами.

17.3.4 Не дозволяється прокладання теплових мереж у

непрохідних каналах чи тунелях підприємств разом з киснепроводами,

з трубопроводами стисненого повітря тиском понад 1,6 МПа, з

трубопроводами легкозаймистих і отруйних рідин, а також з силовими

та освітлювальними кабелями.

17.3.5 У разі прокладання теплових мереж над землею

застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не дозволяється,

за винятком трубопроводів, прокладених поза підприємствами та

населеними пунктами. У цьому разі повинні влаштовуватись вставки

довжиною 5 м з негорючих матеріалів не менше ніж на кожні 100 м

протяжності трубопроводу.

17.3.6 З'єднання деталей і елементів трубопроводів повинні

бути зварними. Застосування фланцевих з'єднань може бути допущено

лише для приєднання трубопроводів до арматури і деталей

обладнання, що мають фланці.

17.3.7 Трубопроводи пари та гарячої води повинні відповідати

вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари

та гарячої води, затверджених наказом Державного комітету України

з нагляду за охороною праці від 08.09.98 N 177 ,

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за

N 636/3076 (ДНАОП 0.00-1.11-98) (із змінами та доповненнями).

17.3.8 Усі елементи трубопроводів з температурою зовнішньої

поверхні стінки вище 55 град.С, що розташовуються у доступних для

обслуговуючого персоналу місцях, повинні бути покриті тепловою

ізоляцією, температура зовнішньої поверхні якої не повинна

перевищувати 55 град.С.

17.3.9 Трубопровід, розрахунковий тиск якого нижчий від тиску

джерела, що живить його, повинен мати редукційний пристрій з

манометром і запобіжним клапаном, які встановлюються з боку

меншого тиску.

17.3.10 Редукційні і редукційно-охолоджувальні пристрої

повинні мати автоматичне регулювання тиску і температури пари.

17.3.11 Запобіжні пристрої повинні бути розраховані і

відрегульовані таким чином, щоб тиск в елементі, що захищається,

не перевищував розрахунковий більше ніж на 10%.

17.3.12 Перед ремонтом трубопроводів повинно бути проведено

відключення ділянки трубопроводу, що ремонтується, пониження в ній

тиску до атмосферного і видалення води, пари, повітря.

17.3.13 Трубопроводи, на яких відбулися розриви або порушення

герметичності, необхідно негайно відключити від теплової мережі.

17.3.14 Вирви з гарячою водою після розривів трубопроводів

повинні своєчасно обгороджуватися.

18 Вимоги безпеки до влаштування

та експлуатації систем водопостачання і каналізації

18.1 Загальні вимоги

18.1.1 Рибообробне підприємство повинно бути забезпечено

водою для виробництва харчової продукції, господарсько-питних і

технічних потреб, поливання території та протипожежного

водопостачання.

18.1.2 Будівництво та експлуатація систем водопостачання і

каналізації рибообробних підприємств повинні виконуватись з

урахуванням вимог СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и

канализация зданий", затверджених постановою Державного комітету

СРСР у справах будівництва від 10.04.85 N 169 (із змінами та

доповненнями), СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и

сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у

справах будівництва від 27.07.84 N 123 (із змінами та

доповненнями), СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и

сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у

справах будівництва від 21.05.85 N 71 (із змінами та

доповненнями), СНиП 3.05.04-85* "Наружные сети и сооружения

водоснабжения и канализации", затверджених постановою Державного

будівельного комітету СРСР від 31.05.85 N 73 (вид. 1990 р., із

змінами та доповненнями), ДБН А.2.2-1-2003 "Проектування. Склад і

зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)

при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд",

затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та

архітектури від 15.12.2003 N 214 , Державних

санітарних правил планування та забудови населених пунктів,

постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року

N 465 "Правила охорони поверхневих вод від

забруднення зворотними водами", "Санитарных правил и норм охраны

прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования

населения", затверджених головним державним санітарним лікарем

СРСР 06.06.88 (СанПиН 4631-89), Правил приймання стічних вод

підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених

пунктів України, затверджених наказом Державного комітету

будівництва, архітектури та житлової політики України від

19.02.2002 N 37 , зареєстрованих у Міністерстві

юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691, НАПБ А.01.001-2004

.

18.1.3 Господарсько-питний водопровід, який живиться від

міського водопроводу, не повинен мати безпосереднього з'єднання з

іншими господарсько-питними водопроводами, що живляться від

місцевих джерел водопостачання.

18.1.4 З'єднання мереж господарсько-питного водопроводу з

мережами водопроводів, які подають воду непитної якості, не

дозволяється.

18.1.5 Для джерел водопостачання, водозабірних та інших

водопровідних споруд і водоводів необхідно передбачати зони

санітарної охорони і забезпечувати санітарно-епідеміологічну

надійність.

18.1.6 Для забезпечення працівників водою для пиття треба

передбачати автомати газованої води, фонтанчики, закриті баки з

фонтануючими насадками.

18.2 Водозабірні споруди

18.2.1 Під час будівництва та експлуатації водозабірних

споруд треба дотримуватися вимог діючих правил безпеки проведення

гідротехнічних та водолазних робіт.

18.2.2 На глибоких річках з бистрою течією

(понад 0,3-0,7 м/с) очищення вхідних решіток повинно проводитися

водолазами або працівниками, які мають відповідну підготовку і

забезпечені необхідним обладнанням і пристосуванням.

18.2.3 Очищення вхідних решіток ручними граблями з човнів або

льоду дозволяється тільки за умови слабкої течії (до 0,2 м/с),

малої глибини (до 2 м) і тільки в разі незначного забруднення.

18.2.4 Очищення великих решіток, оголовків від засмічення

потрібно проводити за допомогою спрощених механічних грабель.

18.2.5 У зимовий час водозабірні споруди або їх частини, що

виступають з води або стикуються з поверхнею льоду, повинні

регулярно обколюватися від льоду.

18.2.6 Рух по льоду річки чи водойми (під час очищення

решіток, оголовка від льоду, обколювання обмерзлих частин споруд)

допускається після перевірки товщини льоду та за умови

безперервного нагляду за його станом. Працівники повинні

користуватися запобіжними поясами і вірьовками.

18.2.7 Для проведення робіт і проходу людей необхідно

укладати на льоду дощані настили.

18.2.8 Під час проведення берегоукріплювальних робіт на

водозабірних спорудах на видимому місці повинні бути розташовані

рятувальні засоби (круги, гаки, вірьовки, пояси тощо). У

безпосередній близькості від місця проведення робіт повинні

розміщуватись рятувальні човни з черговими рятувальниками,

оснащені необхідним рятувальним інвентарем.

18.2.9 Усі роботи, пов'язані зі спуском працівників у

водоприймальні колодязі, необхідно проводити тільки в разі

зупинених насосів.

18.2.10 Роботи з очищення водоприймального колодязя від осаду

і спускання в колодязь слід проводити відповідно до вимог,

викладених у пункті 20.3 цих Правил.

18.3 Насосні станції

18.3.1 Категорію надійності електропостачання водопровідних і

каналізаційних насосних станцій необхідно встановлювати залежно

від технологічних процесів, які вони обслуговують.

18.3.2 Насосні станції всіх призначень повинні передбачатися

без постійного обслуговувального персоналу і мати такі види

управління:

автоматичне (залежно від технологічних вимог);

автоматичне включення резервних насосів у разі аварійного

відключення агрегатів, що працюють;

дистанційне - з пункту управління;

місцеве - персоналом, який наглядає за роботою насосів

періодично.

18.3.3 Насосні станції для перекачування побутових і

виробничих стічних вод слід розташовувати в окремих будівлях або

зблокованих з очисними спорудами. Насоси для перекачування стічних

вод необхідно встановлювати "під заливом".

18.3.4 Для недопущення можливого затоплення агрегатів в

аварійних ситуаціях у заглиблених приміщеннях машинного залу

потрібно:

розміщувати електродвигуни насосів на висоті не менше 0,5 м

від підлоги;

улаштовувати водозбірний приямок з дренажним насосом нижче

рівня підлоги машинного залу або передбачувати відкачування води з

приямка основним насосом.

18.3.5 Насосні станції протипожежного водопостачання

допускається розташовувати у виробничих будівлях, у цьому разі

вони повинні бути відокремлені протипожежними перегородками.

18.3.6 Для безпечної експлуатації обладнання в насосних

станціях необхідно мати ширину проходів не менше:

між насосними агрегатами - 1 м;

між насосами або електродвигунами та стіною в заглиблених

приміщеннях - 0,7 м, в інших - 1 м;

між компресорами або повітродувками - 1,5 м, між ними і

стіною - 1 м;

між нерухомими виступними частинами обладнання - 0,7 м;

перед електричним розподільним щитом - 2 м;

у приймальному відділенні станції з механізованими граблями -

1,2 м (перед фронтом - 1,5 м), з ручною очисткою - 0,7 м.

18.3.7 Особливих заходів перестороги треба додержуватися під

час обслуговування приймального резервуара каналізаційної насосної

станції, у який разом зі стічними водами можуть потрапляти горючі,

вибухонебезпечні та отруйні речовини.

18.3.8 Зняті з решіток відходи, що не подрібнюються, повинні

не рідше одного разу на день видалятися з приміщення.

18.3.9 Виконання робіт з ремонту обладнання, що міститься під

водою, допускається тільки після спорожнення резервуара, камери,

басейну.

18.3.10 Приміщення насосних станцій повинні триматись у

чистоті, мати достатнє освітлення і надійну вентиляцію.

18.3.11 У насосні станції не дозволяється допуск сторонніх

осіб.

18.4 Очисні споруди

18.4.1 У приміщеннях заготівлі та дозування активованого

вугілля не дозволяється куріння та будь-яка робота з вогнем.

Електропроводка повинна мати вибухобезпечне виконання.

18.4.2 Перед входом у хлораторну черговий персонал повинен

провітрити приміщення і перевірити повітря на наявність токсичних

і вибухонебезпечних газів.

18.4.3 Вимоги безпеки під час проведення робіт з хлором та

аміаком наведено в пункті 14.4 цих Правил.

18.4.4 Для виявлення присутності хлору та аміаку в повітрі

приміщень амонізаційної та хлораторної персонал повинен

забезпечуватися газоаналізаторами, за їх відсутності -

фенолфталеїновими індикаторними паперовими стрічками для