Вісцинові фільтри та сепаратори, що встановлюються перед ГРП або на пунктах очищення газу на вводах газопроводів на підприємства та працюють під тиском більше ніж 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 18.10.94 N 104 (далі - НПАОП 0.00-1.07-94).

7.3.30.13. ГРП та ГРУ повинні мати сигналізацію про підвищення та зниження тиску газу понад установлені межі на низькій стороні з виведенням сигналів у диспетчерський пункт або приміщення чергового персоналу.

7.3.30.14. Скидні запобіжні клапани на ГРУ та ГРП, у тому числі вбудовані в регулятори тиску, повинні забезпечувати повне відкриття клапана та скидання надлишкової кількості газу через свічки при перевищенні розрахункового тиску більше ніж на 15 %.

Діаметр свічки після запобіжного клапана повинен бути не менше діаметра вихідного патрубка клапана.

7.3.30.15. Фланцеві з'єднання відмикальних пристроїв кожної лінії ГРП до та після регулятора повинні мати з боку регулятора оброблені прокладні кільця, замість яких при вимиканні лінії на ремонт повинні встановлюватися листові заглушки.

7.3.30.16. Після регулятора тиску перед засувкою повинна встановлюватися продувна свіча для настроювання регулятора, яка розрахована на пропускання не менше ніж 15 % газу від продуктивності регулятора.

7.3.30.17. На газопроводах, що підводять газ до ГРП, у тому числі до шафових, зовні приміщень (шаф) треба передбачати штуцери для періодичного спускання конденсату в спеціальні ємності.

7.3.30.18. На газопроводах, що підводять та відводять газ, до та після ГРП на відстані не ближче ніж та не далі ніж від приміщення регулятора повинні встановлюватися пристрої, що вимикають. Зазначені пристрої, що вимикають, можна не встановлювати, якщо вони передбачені на відводі від міжцехового газопроводу та на вводі в цех не далі ніж від приміщення регуляторів ГРП. Засувка не встановлюється також після ГРП, що постачає газ тільки одному цеху (об'єкту). Перед ГРП повинна встановлюватися засувка з електроприводом.

7.3.30.19. На газопроводі до ГРУ повинен установлюватися пристрій, що вимикає. Установлення пристрою, що вимикає, на газопроводі за ГРУ не потрібне.

7.3.30.20. Скидні свічки від запобіжних скидних клапанів повинні виводитися на висоту відповідно до вимог пункту 3.14 цих Правил.

7.3.30.21. Рівні звуку при експлуатації ГРП та ГРУ на постійних робочих місцях та на території підприємства не повинні перевищувати значень, передбачених вимогами Державних санітарних норм шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного санітарного лікаря України 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99).

7.3.31. Згідно з підпунктом 5.1.37 НАПБ А.01.001-2004 у приміщеннях категорії А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинне бути забезпечено дотримання вимог електричної іскробезпеки згідно з вимогами стандарту "Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования", затвердженого Міждержавною Радою по стандартизації 21.10.93 (далі - ГОСТ 12.1.018-93), та вимог Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (далі - НПАОП 0.00-1.29-97).

7.3.32. Згідно з підпунктом 7.7.15 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), покриття підлог у приміщеннях категорії А, Б і покриття території у межах вибухонебезпечних зон класу 1 та 2 згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 мають виконуватися з негорючих і таких матеріалів, що при ударах не дають іскор.

7.3.33. Конструкція вікон, фрамуг, дверей, металевих майданчиків, містків і сходів у таких вибухопожежонебезпечних приміщеннях і вибухонебезпечних зонах згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 мають внеможливлювати іскроутворення.

7.3.34. Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу (як у приміщеннях, так і в зовнішніх вибухонебезпечних установках) не допускається розміщувати електрообладнання (світильники, прожектори, з'єднувальні коробки тощо) без засобів вибухозахисту та прокладати електропроводи і кабелі над цими зонами способами, що не допускаються у вибухонебезпечних зонах відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01.

7.3.35. На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, установлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.

7.3.36. У приміщеннях категорії А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинні застосовуватись інструменти з кольорових металів або сплавів, що не утворюють іскор під час роботи.

7.3.37. У вибухонебезпечних виробничих і складських приміщеннях відповідно до вимог стандарту "Взрывобезопасность. Общие требования", затверджено Держстандартом СРСР 28.06.76 N 1581 (далі - ГОСТ 12.1.010-76*), і НАПБ А.01.001-2004 забороняється застосування відкритого вогню.

7.3.38. Виробничі та складські приміщення необхідно обладнувати первинними засобами пожежогасіння, керуючись вимогами НАПБ Б.01.008-2004 і Правилами пожежної безпеки для коксохімічних виробництв, затверджених наказом Мінпромполітики України від 13.11.2003 N 166 (далі - НАПБ 01.039-2001).

7.3.39. На обладнанні, що становить небезпеку займання, відповідно до вимог підпункту 7.7.5 НАПБ А.01.001-2004 необхідно вивішувати знаки, що забороняють застосування відкритого вогню, а також знаки, що попереджують про наявність пожежонебезпечних речовин і відповідають вимогам стандарту "Цвета сигнальные. Знаки безопасности", затвердженому Держстандартом СРСР 24.05.76 N 1267 (далі - ГОСТ 12.4.026-76).

7.3.40. Електрообладнання повинне мати захист від струмів короткого замикання та перевантаження відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01 та ПУЕ.

7.3.41. Шляхи евакуації з виробничих будівель і споруд повинні відповідати вимогам стандарту "Пожарная безопасность. Общие требования", затвердженому Держстандартом СРСР 14.06.91 N 875 (далі - ГОСТ 12.1.004-91), та СНиП 2.09.02-85*; а шляхи евакуації з галерей та естакад - вимогам СНиП 2.09.03-85.

8. Вимоги безпеки до машинних залів (МЗ), обладнаних відцентровими нагнітачами коксового газу, газопідвищувальних (ГПС) і газокомпресорних станцій (ГКС), що проектуються заново та побудовані

8.1. Планування території навколо машинного залу (далі - МЗ) та будівельні конструкції, що їх обгороджують, повинні внеможливлювати попадання води в заглиблені приміщення МЗ при аваріях на насосних оборотного водопостачання та первинних газових холодильниках, а також при підвищенні рівня ґрунтових вод. Проекти нових МЗ повинні внеможливлювати влаштування заглиблених приміщень.

8.2. Приміщення для розміщення нагнітачів коксового газу повинне мати двоє маршових сходів з виходом назовні, розташованих у протилежних кінцях приміщення.

8.3. З метою зменшення вібрації фундаментні опори під нагнітачі не повинні з'єднуватися з конструкціями будівель, а газопроводи та трубопроводи не повинні жорстко кріпитися до опор.

8.4. Пропарювання та продування нагнітачів повинно виконуватися парою низького тиску.

8.5. На газопроводах, що підводять і відводять газ до кожного нагнітача, повинні встановлюватися дискові засувки та при них пристрої для установлення заглушок з боку нагнітача.

8.6. У разі виникнення аварійних ситуацій поза машинним залом повинні передбачатися пости для відключення та зупинки нагнітачів коксового газу.

8.7. Для машинних залів, що проектуються заново, необхідно передбачати влаштування обгороджених прорізів у перекритті між першим і другим поверхами загальною площею не менше ніж 15 % від загальної площі приміщень поверху.

8.8. Кількість резервних нагнітачів установлюється нормами технологічного проектування.

8.9. МЗ повинен забезпечуватися такими видами зв'язку:

загальнозаводським;

прямим телефонним зв'язком із коксовим цехом, газопідвищувальною та газорятувальною станціями та диспетчером підприємства.

8.10. ГПС та ГКС станції горючих газів повинні експлуатуватися з надлишковим тиском на лінії усмоктування.

Газопідвищувальні станції повинні обладнуватися відцентровими нагнітачами, а газокомпресорні - поршневими або відцентровими компресорами.

8.11. При спорудженні двоповерхових ГПС і ГКС із розташуванням на другому поверсі машин із електродвигунами, а на першому поверсі газопроводів і іншого обладнання обидва поверхи повинні бути з'єднані не менше ніж двома маршовими сходами, розташованими в протилежних кінцях будівлі з безпосереднім виходом назовні.

8.12. ГПС і ГКС повинні розміщуватися в окремих будівлях. Дозволяється їх розміщення в прибудовах до будівель, якщо їх розміщення в нарізних будівлях є неможливим.

8.13. Будівельні рішення по ГПС і ГКС повинні бути аналогічними МЗ відповідно до пунктів 8.2, 8.3.

8.14. Ширина основного проходу вздовж приміщень і поміж машинами повинна бути не менше ніж і забезпечувати встановлення кришок кожухів, роторів і іншого обладнання.

8.15. ГПС і ГКС, що працюють без постійного обслуговуючого персоналу, повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією.

8.16. МЗ, ГПС і ГКС повинні бути обладнані аварійною витяжною вентиляцією, а електродвигуни, що встановлюються в них, повинні відноситися до 1 категорії надійності електропостачання.

Керування основним обладнанням ГПС і ГКС повинне бути дистанційним. Крім того, на місцевому щиті повинні бути встановлені аварійні кнопки "Стоп" для ручної аварійної зупинки кожного електродвигуна.

8.17. Продування нагнітачів і компресорів, що працюють на коксовому газі, повинне виконуватися парою.

8.18. Місця можливих витоків газу повинні бути ущільнені.

8.19. На газопроводах ГПС і ГКС, що підводять і відводить газ, повинні бути встановлені засувки з електроприводом, що дозволяють при необхідності відключити всю станцію.

На газопроводах кожного газонагнітача або газокомпресора, що підводять і відводять газ, для їх відключення від колекторів повинні встановлюватися дискові засувки. При тиску газу вище 0,04 МПа (0,4 кгс/см2) повинні передбачатися пристрої для установлення заглушок. Заглушки повинні встановлюватися з боку газонагнітача або газокомпресора.

8.20. Для монтажу, демонтажу та ремонту газонагнітачів і газокомпресорів і їх електродвигунів у приміщеннях станцій повинні встановлюватися вантажопідйомні механізми. У заново споруджуваних ГПС і ГКС при кількості агрегатів більше двох повинні встановлюватися крани з електроприводом, що відповідають вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених Міністерством праці та соціальної політики України 20.08.2002 N 409 (далі - НПАОП 0.00-1.03-02).

8.21. Для відведення конденсату з нижньої частини корпусів газодувок і нагнітачів і з найбільш низьких місць газопроводів повинні бути встановлені конденсатовідвідники. Висота водяного затвора конденсатовідвідника повинна відповідати розрахунковому тиску газу плюс 5,0 кПа ( вод. ст.), але не менше ніж 20,0 кПа ( вод. ст.).

8.22. Для запобігання зниженню тиску газу в колекторах, що підводять газ, нижче припустимої межі 0,5 кПа ( вод. ст.) на ГПС, що заново споруджуються або реконструюються, повинні здійснюватися такі рішення:

З'єднання колекторів ГПС, що підводять і відводять газ, обвідним газопроводом (байпасом) із установленим на ньому дросельним клапаном, що спрацьовує від автоматичного регулятора при зниженні тиску газу в газопроводі, що підводить газ, нижче 1,0 кПа ( вод. ст.) та перепускає частину газу з нагнітального колектора в усмоктувальний;

Улаштування світлозвукової сигналізації, що автоматично подає сигнали на робочі місця машиністів або на диспетчерський пункт газового господарства при зниженні тиску газу на лінії усмоктування менше 0,5 кПа ( вод. ст.);

При зниженні тиску газу нижче 0,5 кПа ( вод. ст.) повинне спрацьовувати автоблокування почергової зупинки нагнітачів із метою скорочення продуктивності станції при зменшенні надходження до неї газу. Крім того, для зупинки всіх нагнітачів одночасно на щиті ЗВТ ГПС і у диспетчерському пункті газового господарства повинен бути встановлений аварійний ключ.

8.23. При наявності централізованого змащення підшипників повинне бути передбачене блокування, що забезпечує зупинку електродвигунів машин при зниженні тиску масла в системі нижче встановленої паспортом припустимої межі.

У схемі блокування повинне передбачатися теплове реле контролю нагрівання підшипників, а також реле осьового зсуву.

8.24. На ГПС, що споруджуються заново, повинні застосовуватися газодувки та нагнітачі з фланцями з ущільнювальними канавками по поверхні рознімання.

8.25. При проектуванні, виготовленні, реконструкції та експлуатації поршневих компресорних установок необхідно дотримуватися вимог Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71 (далі - НПАОП 0.00-1-13-71).

Газопроводи всіх ступенів компресії кожного компресора повинні бути послідовно з'єднані байпасами з установленими на них засувками. Крім того, газопроводи останнього ступеня нагнітання повинні бути з'єднані з колектором, що підводить газ, для скидання газу в аварійних випадках.

8.26. Для зменшення вібрації газопроводів, що викликана пульсацією тиску газу, газопроводи повинні прокладатися з мінімальною кількістю поворотів максимально можливого радіуса. Для поршневих компресорів, що працюють паралельно на загальний колектор, обов'язковою є установлення буферної ємності після кожного компресора.

8.27. Аварійне скидання газу в атмосферу, а також скидання середовища при обкатуванні компресорів після ремонтів повинне виконуватися з нагнітальної лінії останнього ступеня через глушник. Глушник аварійних продувань повинен завжди бути з'єднаний з атмосферою. Засувка, що вимикає, повинна розташовуватися до глушника.