24. В інструкції на види робіт структурного підрозділу підприємства для кожного газового апарата, групи апаратів і ділянок газової магістралі повинен бути визначений нормальний і граничнодопустимий опір, у разі перевищення якого вони повинні відключатися на ревізію, ремонт, очищення, пропарювання або промивання.
25. Усі недіючі газові апарати та ділянки газопроводів (за винятком ділянок газопроводів для пропуску газу напряму) повинні бути після пропарювання відключені заглушками незалежно від наявності засувок і мати відкриті свічки або без повного відключення запірною арматурою бути під тиском газу із закритими свічками.
26. У кожному цеху всі хімічні апарати необхідно пронумерувати. Номери апаратів необхідно наносити на помітних місцях фарбою, що не змивається, номери запірної арматури - на бирках, що прикріплені до неї.
27. У кожному хімічному цеху повинно бути визначено ступінь заповнення кожної ємності залежно від продуктів, що зберігаються.
28. Сховища та збірники, що встановлюються зовні приміщень і покриті ізоляцією, повинні мати дошки, що запобігають потраплянню вологи за ізоляцію.
Також повинно унеможливлюватися потрапляння за ізоляцію рідини з люків відтискних кранів і воронок.
Для підприємств, що будуються, та тих, що реконструюються, повинні бути передбачені заходи, що виключають потрапляння агресивної рідини під днище сховища.
29. Перероблення продуктів і застосування реактивів з невивченими фізико-хімічними властивостями не дозволяється.
30. Не дозволяється введення в експлуатацію апаратів і технологічних схем, що пройшли капітальний ремонт, без гідравлічних випробувань і оформлення відповідного акта.
XVI. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ У ЦЕХАХ УЛОВЛЮВАННЯ ХІМІЧНИХ ПРОДУКТІВ
1. У машинному відділенні, крім загальнозаводського, необхідно мати прямий телефонний зв'язок з коксовим цехом, газорятувальною та газопідвищувальною станцією (газовим цехом металургійного підприємства) та диспетчером підприємства.
2. Про пуск і зупинення нагнітача коксового газу обслуговувальний персонал машинного залу повинен попередити диспетчера підприємства (виробництва), відповідальну посадову особу зміни коксового цеху, ТЕЦ (парокотельної) і газопідвищувальної станції (газового цеху).
3. Нагнітач коксового газу після повної зупинки машинного залу можна запускати лише після підтвердження посадовою особою коксового цеху готовності останнього до подачі газу із газозбірників.
4. Пуск нагнітача необхідно проводити після його прогрівання парою та продування газом відповідно до інструкції, що затверджена роботодавцем.
5. У машинному залі повинні бути встановлені контрольно-вимірювальні прилади, що забезпечують безаварійну експлуатацію нагнітачів. Не дозволяється перевищувати сумарний тиск газу, установлений заводом-виробником нагнітача з паровим приводом.
6. Перевищувати граничну кількість обертів нагнітачів, що визначена інструкцією, яка затверджена роботодавцем, не дозволяється.
7. Вібрація нагнітачів повинна перевірятися систематично та не перевищувати встановленої норми для кожного нагнітача. У разі виявлення підвищеної вібрації повинні бути вжиті заходи, що забезпечують її негайне усунення.
8. Нагнітачі повинні бути обладнані сигнальними пристроями, що попереджають про зупинення подачі масла на підшипники або подачі повітря для охолодження електродвигуна, та іншими засобами захисту, що передбачені заводом-виробником.
9. Стікання конденсату (смоли, надсмольної води) крізь конденсатовідвідники нагнітачів і прилеглих до них ділянок газопроводів повинно бути безперервним і систематично контролюватися.
10. Експлуатацію парових турбін приводу нагнітачів необхідно здійснювати відповідно до НПАОП 40.1-1.02-01.
11. У разі раптового припинення подачі електроенергії на двигун або пари на турбіну необхідно змащувати всі підшипники до повної зупинки агрегата нагнітача протягом часу, необхідного для охолодження підшипників після його зупинки. Змащування підшипників повинно здійснюватися за допомогою пускового або ручного масляного насоса.
12. Під час аварійних зупинок нагнітачів у споживачів, що працюють з установками, які підвищують тиск газу, необхідно використовувати блокування, що запобігає потраплянню повітря у газопроводи. Датчиком імпульсу повинні служити прилади, що контролюють тиск газу на всмоктуванні підвищувальної установки.
13. Робота парової турбіни з невідрегульованим автоматом безпеки не дозволяється.
14. У разі прориву газу в приміщення або назовні крізь нещільності газопроводів і апаратури необхідно знизити тиск газу шляхом зменшення відсмоктування, по змозі необхідно відключити ділянки з порушеною герметичністю. Одночасно повинна бути включена аварійна витяжна вентиляція та підсилена природна вентиляція приміщення (відчинити всі отвори, що є в приміщенні), а також ужиті заходи до усунення порушень щільності газопроводу або апарата.
15. Машинні відділення, де працює два або більше нагнітачів, повинні бути обладнані сигналізацією про самочинну зупинку машини.
16. Уміст кисню у коксовому газі повинен бути не більше ніж 1 % його об'єму. У разі підвищення вмісту кисню у газі повинні бути вжиті заходи для виявлення та усунення причин, які викликали підсмоктування повітря у газову систему.
Відкривати на всмоктувальному газопроводі більше однієї контрольної пробки не дозволяється.
17. Електрофільтри перед уведенням в експлуатацію (після монтажу, ремонту або очищення) повинні підлягати випробуванню на герметичність відповідно до інструкції заводу-виробника.
18. Експлуатацію електрофільтрів очищення коксового газу від смоли необхідно проводити відповідно до інструкції, що затверджена роботодавцем.
19. Електрофільтри повинні бути обладнані сигналізацією про підвищення вмісту кисню у коксовому газі. У разі, якщо немає сигналізації, необхідно згідно з графіком проводити лабораторні аналізи газу на вміст у ньому кисню аналітичним способом.
20. На електрофільтрах з опорно-прохідними ізоляторами, що обладнані після машинного відділення (на напірній лінії), повітря для аналізу на кисень необхідно відбирати з ізоляторних коробок за знятої напруги. За вмісту кисню у повітрі нижче ніж 20,6 % електрофільтри необхідно вимикати.
21. У разі розташування фільтрів на всмоктуванні (вакуумної лінії) необхідно здійснювати ретельний нагляд за щільністю корпуса електрофільтра.
Електрофільтри повинні періодично перевірятися на щільність відповідно до інструкції, що затверджена роботодавцем.
22. На підприємствах, що будуються, і тих, що реконструюються, приводи газових засувок електрофільтрів повинні мати дистанційне керування.
23. Застосовувати стиснене повітря для подачі кислоти в сатуратори або для видачі розчину із сатуратора не дозволяється.
24. Під час реконструкції сульфатного відділення напірні баки сірчаної кислоти повинні споруджуватися на окремому фундаменті, віддаленому від робочих місць.
Електроживлення до мостового крана у складах сульфату необхідно підводити за допомогою гнучкого кабелю.
25. Застосовувати надсмольну воду для промивання солі в центрифугах і промивання ванн сатуратора не дозволяється.
26. Випуск маточного розчину в котловани під сатураторами не дозволяється.
27. Кристалоприймачі повинні бути герметично закриті та мати витяжну трубу, що виведена вище гребеня покрівлі на висоту не менше ніж .
28. Циркуляційні каструлі та каструлі зворотних стоків, що розташовані в приміщенні, повинні бути герметично закриті та мати витяжну трубу заввишки не менше ніж від гребеня покрівлі будинку.
29. З метою запобігання спіненню маточного розчину та вибиванню гідрозатворів циркуляційних каструль застосування регенерованої кислоти повинно бути регламентовано.
30. Під час роботи сатураторів повинно забезпечуватися повернення розчину в кожний сатуратор у тій самій кількості, у якій розчин забирається із сатураторів насосами. При цьому необхідно забезпечувати постійний рівень маточного розчину в циркуляційній каструлі.
31. Повітряні клапани апаратури та трубопроводів піридинової установки для відведення парів і газів повинні бути приєднані до загального колектора, що включений до всмоктувального газопроводу. Розрідження у повітряних клапанів повинно контролюватися приладами.
Повітряні клапани оглядових ліхтарів і конденсатора необхідно продувати парою не рідше одного разу за зміну.
32. Лужний розчин після нейтралізатора піридинових основ не дозволяється скидати в каструлі або збірники маточного розчину без розкислення. Шкідливі гази та пари, що виділяються під час розкислення, необхідно відводити у всмоктувальний газопровід прямого коксового газу.
33. Мірники для піридинових основ повинні бути герметизовані, мати повітряні клапани і бути встановлені зовні або в ізольованому приміщенні.
34. Повітряні клапани оглядових ліхтарів і дисоціаторів відділень концентрованої аміачної води необхідно продувати не рідше одного разу за зміну крізь уловлювач, що розташований поза будівлею.
35. Не дозволяється:
працювати в разі пропускання газів апаратами та трубопроводами;
працювати на агрегаті з несправним склом в оглядових ліхтарях та із засміченою повітряною лінією конденсаторів і вловлювачів;
тримати відкриті мірники та сховища продуктів.
36. Знефенолювальний скрубер необхідно зупиняти на ремонт відповідно до інструкції, затвердженої роботодавцем, якщо передбачені заходи із запобігання самозайманню відкладень у скрубері.
37. На всіх вертикальних апаратах і скруберах значної висоти, які в процесі експлуатації необхідно періодично зупиняти та пропарювати, потрібно передбачати дистанційне керування продувальною свічкою.
38. Не дозволяється:
умикати вентилятор знефенолювального скрубера при відкритому дросельному клапані;
подавати холодну воду або холодні феноляти у працюючий знефенолювальний скрубер, що працює, щоб уникнути утворення у ньому вакууму;
закривати кран на гідрозатворі знефенолювального скрубера;
експлуатувати знефенолювальний скрубер з відкритою свічкою, а також встановлювати на скрубері додаткові свічки, що не передбачені проектом.
39. Під час зупинки скруберів з металевою насадкою на ремонт необхідно додержуватися таких вимог:
при відкритому повітряному клапані та зачинених люках скрубер повинен пропарюватися до появи чистого конденсату та інтенсивного виходу пари з повітряного клапана;
після пропарювання та припинення виділення пари з повітряних клапанів скрубера повинна подаватися вода для охолодження та промивання насадки, при цьому не можна допускати утворення у скрубері вакууму;
у разі виникнення у скрубері вакууму необхідно припинити подачу води;
під час зупинки скрубера за ним повинен бути встановлений постійний нагляд;
у разі перерв у роботі більше ніж 2 години необхідно зачинити люки в скрубері та відновити зрошування. Внутрішній ремонт у скрубері повинен здійснюватися при одному відчиненому люці та зачиненому повітряному клапані;
у разі, якщо при відчиненому скрубері буде виявлене місцеве підвищення температури або запах сірчистого газу, необхідно негайно повторити зрошування насадки водою до зниження температури та зникнення запаху.
40. Під час виймання насадки зі скрубера не дозволяється розкидання та розпилення відкладень по території.
41. Не менше одного разу за зміну необхідно перевіряти стоки з апаратури та газопроводів у гідрозатвори, конденсатовідвідники і періодично пропарювати лінії стоків у гідрозатвори та з них.
42. Пуск і зупинка газового устаткування цеху повинні проводитися відповідно до інструкції, що затверджена роботодавцем.
43. Під час включення у роботу газових апаратів і газопроводів необхідно безперервно вести нагляд за зміною опору газового тракту.
Під час пуску бензольного скрубера необхідно після заповнення парою при відкритій свічці продути скрубер зворотним коксовим газом, потім відпрацювати режим зрошення насадки вбирним маслом, після чого перейти на приймання коксового газу.
44. Про включення або виключення газової апаратури необхідно попередити машиніста нагнітачів коксового газу.
45. У разі падіння тиску коксового газу нижче ніж 500 Па (50 кгс/м2) подачу газу в трубчасту піч для нагріву насиченого бензолом масла необхідно припинити.
46. Трубчасті печі повинні бути обладнані приладами для визначення тиску і витрат опалювального газу; тиску, витрат та температури вбирного масла, а також відсічними пристроями, що спрацьовують під час падіння тиску газу нижче встановленого рівня.
47. Запалювання пальників у трубчастих печах повинно здійснюватися згідно з інструкцією, затвердженою роботодавцем, що передбачає перевірку герметичності газової арматури та ретельну вентиляцію топок. Запалювання пальників повинно здійснюватися у присутності відповідальної посадової особи зміни (цеху).
48. У разі виявлення течі труб масляних змійовиків трубчастої печі необхідно припинити подачу коксового газу та подати пару в топку, а також зупинити подачу вбирного масла у змійовики; змійовики спорожнити та подати в них пару.
49. У разі припинення подачі вбирного масла в трубчасту піч необхідно негайно припинити подачу коксового газу в топку.
50. Під час зупинки на ремонт трубчастої печі для підігріву насиченого бензолом масла на лініях підведення газу до пальників необхідно встановлювати заглушки.
51. Уключати в роботу трубчасту піч після тривалої зупинки без попереднього аналізу повітря топкової системи на вміст у ньому горючих речовин не дозволяється.
52. Регенератори вбирного масла повинні мати запобіжний клапан, що встановлюється на максимально допустимий тиск у цьому апараті. Клапан необхідно регулярно перевіряти.
