щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою -

підприємцем є визнання її недієздатною або обмеження її цивільної

дієздатності у судовому рішенні щодо припинення підприємницької

діяльності фізичної особи - підприємця в зв'язку з визнанням

фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеженням її

цивільної дієздатності суд може вказати особу, яка призначена

управителем майна фізичної особи - підприємця за поданням органу

опіки та піклування, якщо інше не встановлено законом.

3. Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного

робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення

підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до

Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця

та в той же день повідомити органи статистики, державної

податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального

страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було

постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

{ Частина третя статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

4. З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про

судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною

особою - підприємцем застосовуються обмеження, які встановлені

законом, зокрема частиною восьмою статті 47 цього Закону.

5. Порядок державної реєстрації припинення підприємницької

діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством

фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами,

встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього

Закону.

Стаття 50. Порядок державної реєстрації припинення

підприємницької діяльності фізичної

особи - підприємця за судовим рішенням

щодо визнання фізичної особи - підприємця

банкрутом

1. Суд, який постановив рішення про порушення провадження у

справі про банкрутство фізичної особи - підприємця, у день

набрання рішенням законної сили надсилає його державному

реєстратору за місцезнаходженням фізичної особи - підприємця для

внесення до Єдиного державного реєстру запису про відповідне

судове рішення.

Дата надходження судового рішення про порушення провадження у

справі про банкрутство фізичної особи - підприємця вноситься

державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

2. Державний реєстратор повинен у день надходження судового

рішення про порушення провадження у справі про банкрутство

фізичної особи - підприємця внести до Єдиного державного реєстру

запис про таке рішення суду та в той же день повідомити органи

статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України,

фондів соціального страхування про внесення до Єдиного державного

реєстру такого запису.

3. Суд, який постановив рішення про визнання фізичної особи -

підприємця банкрутом, у день набрання ним законної сили надсилає

його копію державному реєстратору за місцем державної реєстрації

фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного

реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного

судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу

обліку реєстраційних дій.

4. Державний реєстратор повинен у день надходження судового

рішення про визнання фізичної особи - підприємця банкрутом внести

до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо

визнання фізичної особи - підприємця банкрутом і в той же день

повідомити органи статистики, державної податкової служби,

Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, а також

фізичну особу - підприємця, щодо якої було прийнято рішення суду,

про внесення такого запису.

5. У разі якщо після завершення процедури банкрутства,

встановленої законом, судом постановлено рішення про припинення

підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з

визнанням її банкрутом, суд, що постановив відповідне рішення, у

день набрання ним законної сили надсилає його державному

реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для

внесення відповідного запису. Дата надходження відповідного

судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

6. Державний реєстратор повинен у день надходження судового

рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної

особи - підприємця у зв'язку з визнанням її банкрутом заповнити

реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення

підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, внести до

Єдиного державного реєстру запис про проведення державної

реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної

особи - підприємця у зв'язку з визнанням її банкрутом.

7. Порядок надання відомостей про державну реєстрацію

припинення підприємницької діяльності фізичною

особою - підприємцем органам статистики, державної податкової

служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування

встановлюється статтею 51 цього Закону.

8. На свідоцтві про державну реєстрацію фізичної

особи - підприємця державний реєстратор зобов'язаний зробити

відмітку про державну реєстрацію припинення підприємницької

діяльності та видати (надіслати рекомендованим листом) його за

місцем проживання фізичної особи - підприємця, стосовно якої було

постановлено рішення про припинення державної реєстрації.

9. У разі якщо після завершення процедури банкрутства,

встановленої законом, судом постановлено рішення щодо припинення

провадження у справі про банкрутство, суд, що постановив

відповідне рішення, у день набрання ним законної сили надсилає

його державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної

особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру

запису про судове рішення щодо припинення провадження у справі про

банкрутство.

Дата надходження судового рішення про припинення провадження

у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця вноситься до

журналу обліку реєстраційних дій.

10. Державний реєстратор повинен у день надходження судового

рішення про припинення провадження у справі про банкрутство внести

до Єдиного державного реєстру запис про припинення провадження у

справі про банкрутство фізичної особи - підприємця та в той же

день повідомити органи статистики, державної податкової служби,

Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про

внесення такого запису.

{ Стаття 50 в редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від

22.02.2006 }

Стаття 51. Порядок надання відомостей органам статистики,

державної податкової служби, Пенсійного фонду

України, фондів соціального страхування щодо

реєстрації припинення фізичної особи - підприємця

1. Державний реєстратор у день державної реєстрації

припинення фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному

статтями 47-50 цього Закону, зобов'язаний надіслати відповідним

органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду

України, фондів соціального страхування повідомлення про державну

реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою -

підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення

державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця.

{ Частина перша статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

2. Повідомлення про проведення державної реєстрації

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця

у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання її

безвісно відсутньою або повідомлення про проведення державної

реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи -

підприємця за судовим рішенням щодо визнання фізичної особи -

підприємця банкрутом, а також відомості відповідної реєстраційної

картки є підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку

в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного

фонду України, фондів соціального страхування.

Стаття 52. Порядок внесення до Єдиного державного реєстру

судового рішення щодо відміни державної реєстрації

припинення підприємницької діяльності фізичної

особи - підприємця

1. Підставою для внесення до Єдиного державного реєстру

запису про відміну державної реєстрації припинення підприємницької

діяльності фізичної особи - підприємця є постановлення судом

рішення щодо відміни державної реєстрації припинення

підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

2. Суд, який постановив рішення щодо відміни державної

реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи -

підприємця, у день набрання таким рішенням законної сили направляє

його державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи

для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну

державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Дата надходження судового рішення щодо відміни державної

реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної

особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу

обліку реєстраційних дій.

3. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного

робочого дня з дати надходження судового рішення щодо відміни

державної реєстрації припинення підприємницької діяльності

фізичної особи - підприємця внести до Єдиного державного реєстру

запис про відміну державної реєстрації припинення підприємницької

діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити

органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду

України, фондів соціального страхування про внесення такого запису

для взяття фізичної особи - підприємця на облік, а також

повідомити фізичну особу - підприємця про внесення до Єдиного

державного реєстру запису про поновлення державної реєстрації

фізичної особи - підприємця.

{ Частина третя статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

4. При надходженні до державного реєстратора свідоцтва про

державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, державна

реєстрація припинення підприємницької діяльності якої була

відмінена на підставі відповідного судового рішення, державний

реєстратор зобов'язаний зробити на зазначеному документі відмітку

про відміну державної реєстрації припинення підприємницької

діяльності фізичної особи - підприємця та видати (надіслати

рекомендованим листом з описом вкладення) на адресу місця

проживання фізичної особи - підприємця, щодо якої було прийнято

судове рішення про відміну державної реєстрації припинення.

Розділ VII

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Стаття 53. Відповідальність у сфері державної реєстрації

1. Державні реєстратори за порушення законодавства у сфері

державної реєстрації несуть дисциплінарну, цивільно-правову,

адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку,

встановленому законом.

2. Дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути

оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

3. Шкода, що заподіяна державним реєстратором фізичним чи

юридичним особам під час виконання своїх обов'язків, підлягає

відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому законом.

{ Частина третя статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3575-IV ( 3575-15 ) від 16.03.2006 }

4. Особи, винні у внесенні до установчих документів або інших

документів, які подаються державному реєстратору, завідомо

неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного

державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

{ Статтю 53 доповнено частиною четвертою згідно із Законом

N 3575-IV ( 3575-15 ) від 16.03.2006 }

Розділ VIII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2004 року.

2. Державний реєстратор протягом 2004-2005 років при

надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону,

зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про

державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного

зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про

державну реєстрацію не стягується.

3. Закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання

чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому

Закону.

4. Кабінету Міністрів України:

у тримісячний строк після опублікування цього Закону подати

на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення

законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

у шестимісячний строк після опублікування цього Закону

привести свої рішення у відповідність із цим Законом і забезпечити

приведення міністерствами та іншими центральними органами

виконавчої влади їхніх нормативних актів у відповідність із цим