М.1 Механізм відкидання ПБД і сповіщення
1) Коли функція ідентифікації отримує ПБД, вона вивчає частину змісту ПБД для того, щоб визначити, чи є ПБД критичний за часом. Якщо ПБД є критичний за часом, то функція ідентифікації отримує необхідний час для завершення постачання ПБД за місцем його призначеності (Тс) і визначає маршрут пересилання, що міститься у ПБД.
2) Функція оцінювання й обробляння отримує з інформаційної бази очікуваний час пересилання, необхідний для пересилання ПБД визначеним маршрутом за місцем його призначеності. Потім функція обчислює очікуваний час завершення пересилання визначеним маршрутом за допомогою додавання поточного часу до очікуваного часу пересилання і порівнює отримане значення з необхідним часом завершення Тс. Якщо постачання не можна гарантувати, то ПБД відкидається.
3) Якщо функція вирішує відкинути ПБД, то вона породжує ПБД із сповіщення, що повідомляє умови відкидання, і посилає його ініціаторові або первинному відправникові ПБД, що відкидається.
М.2 Механізми відкидання ПБД і сповіщення із зміною динамічного пріоритету Цей механізм відрізняється від механізму М.1 відкиданням ПБД і сповіщення, визначеного вище, тим, що він дає змогу динамічно змінювати рівень пріоритету, застосовуваний до критичного за часом ПБД.
1) Коли функція ідентифікації виділяє ПБД, вона вивчає частину змісту ПБД для того, щоб визначити, чи є ПБД критичним за часом. Якщо ПБД є критичним за часом, то функція ідентифікації отримує необхідний час для завершення постачання його за місцем призначеності (Тс), визначений маршрут пересилання, що міститься в ПБД, і рівень пріоритету обробляння протоколу, асоційованого із змістом цього ПБД.
2) Функція оцінювання й обробляння отримує з інформаційної бази очікуваний час пересилання, необхідний для пересилання ПБД визначеним маршрутом за місцем його призначеності. (Цей маршрут може бути вказаний в ПБД, або його вибір може бути залишений відкритим). Потім функція обчислює очікуваний час завершення через відповідний(-і) маршрут(и) за допомогою додавання очікуваного часу пересилання до поточного часу і порівнює отримане значення з необхідним часом завершення 7С. Якщо постачання не можна гарантувати з даним пріоритетом, то функція оцінювання й обробляння визначає, чи може бути в межах необхідного часу забезпечене постачання за допомогою збільшення рівня пріоритету для пришвидшення обробляння протоколу. Якщо це можливо, то рівень пріоритету збільшується до необхідного. Якщо постачання не може бути гарантоване, то ПБД відкидається.
3) Якщо функція вирішує відкинути ПБД, то вона породжує ПБД сповіщення, що повідомляє умови відкидання і посилає його ініціаторові або первинному відправникові відкинутою ПБД.
М.З Механізми відкидання ПБД і сповіщення із зміною динамічного маршруту
Цей механізм відрізняється від механізму М.1 відкиданням ПБД і сповіщення і від механізму М.2
відкидання ПБД і сповіщенням із зміною динамічного пріоритету тим, що він дозволяє динамічні зміни
в маршруті пересилання критичного за часом ПБД.
1) Коли функція ідентифікації отримує ПБД, вона вивчає частину змісту ПБД для того, щоб визначити, чи є ПБД критичним за часом. Якщо ПБД є критичним за часом, то функція ідентифікації виділяє необхідний час для завершення його постачання за місцем призначеності (Тс) і специфікований маршрут пересилання, що міститься в ПБД.
2) Функція оцінювання й обробляння отримує з інформаційної бази очікуваний час пересилання, необхідний для пересилання ПБД через специфікований маршрут за місцем його призначеності. (Цей маршрут може міститись у ПБД, або його вибір може бути залишений відкритим.) Потім функція обчислює очікуваний час завершення через відповідний(-і) маршрут(и) за допомогою додавання очікуваного часу пересилання до поточного часу і порівнює отримане значення з необхідним часом завершення Тс. Якщо постачання не можна гарантувати за даним маршрутом, то функція оцінювання й обробляння визначає, чи може бути в межах необхідного часу забезпечене постачання у разі вибору швидшого маршруту. Якщо це можливо, то маршрут змінюється. Якщо постачання не може бути гарантоване, то ПБД відкидається.
3) Якщо функція вирішує відкинути ПБД, то вона породжує ПБД сповіщення, що повідомляє умови відкидання і посилає його ініціатору або первинному відправнику відкинутого ПБД.
8.3 Фільтри
Фільтр ЯП визначають як механізм, який перетворює дані для того, щоб змінити деякі властивості, пов'язані з ЯП (наприклад, ЯП, що необхідна для пересилання даних або значення однієї або кількох характеристик ЯП постачальникові послуг).
Фільтри ЯП можна використовувати у рівноправних і багаторангових комунікаціях. Фільтри ЯП підходять для даних, що містять інформацію (яка може відкидатися), яка є еластичною до втрати або є такою, що ряд рівнів ЯП може бути доступним для одних і тих самих первинних даних.
Цей розділ в основному описує використовування та вплив фільтрів під час пересилання спільної інформації; узгодження цих механізмів зазначено в 7.1.2.2.
8.3.1 Загальні типи фільтрів
Фільтри ЯП групують у три типи.
8.3.1.1 Інтелектуальні фільтри, що відкидають інформацію
Інтелектуальне відкидання інформації е засобом зміни властивостей ЯП потоку даних за допомогою динамічного вилучання даних із надхідного потоку. Дані повинні відкидатися розумно, щоб гарантувати цілісність кінцевих даних. Приклади містять фільтр, який вилучає інформацію про колір із потоку відео, залишаючи лише відео з відтінками сірого кольору.
8.3.1.2 Фільтр конвертації (перетворення)
Фільтрування конвертації (перетворення) є засобом зміни властивостей ЯП потоку даних за допомогою перетворення даних, що надходять. Наприклад, дані можуть стискатися або може відбуватися зворотнє перетворення за допомогою такого фільтра.
8.3.1.3 Прихований фільтр
Приховане фільтрування є засобом, за допомогою якого окремі компоненти потоку даних передаються у потоках даних на окремих з'єднаннях. Властивості ЯП загального потоку даних можуть змінюватися за допомогою встановлення й розриву різноманітних з'єднань, які становлять весь потік даних. Прикладом є використовування маштабованого синтаксису.
8.3.2 Завдання фільтрації'
Фільтри ЯП використовують для зміни однієї або кількох характеристик ЯП потоку даних. Фільтр можна використовувати для того, щоб зробити необхідні зміни таких характеристик ЯП.
8.3.2.1 Пропускна спроможність
Фільтр ЯП може значно впливати на пропускну спроможність. За допомогою відкидання ПБД, що адресуються певним учасникам, можливо обмежити пропускну спроможність, що накладається деякими учасниками або постачальником послуг комунікацій у деяких областях. Фільтри відкидання спільної інформації й фільтри, що виконують стиснення, застосовують в основному для зменшення вимог пропускної спроможності, які окремі учасники можуть висувати для окремих потоків даних.
8.3.2.2 Чутливість до втрати
Фільтр ЯП можна використовувати для перетворення даних із високою чутливістю до втрати з метою формування поліпшеної сприйнятливості до помилок (низька чутливість до втрати). Це перетворення можна виконувати, виявляючи помилки та реалізуючи схеми відновлювання.
8.3.2.3 Затримання
Наскрізне затримання може бути зменшене скороченням вимог до пропускної спроможності даних і звільненням мережних ресурсів як результат скорочення необробленої черги в мережній структурі.
8.3.2.4 Нестійка синхронізація
Зниження нестійкої синхронізації може бути досягнуто десинхронізацію ПБД із тимчасовими позначками як частиною операції фільтра. Фільтр ЯП, який перетворює змінну швидкість пересилання інформації потоку даних у постійну швидкість пересилання інформації, є іншим типом фільтра перетворення, який можна використовувати для зниження нестійкої синхронізації.
8.3.3 Побічні ефекти фільтрування на характеристиках ЯП
Побічні ефекти застосовування фільтрів ЯП можуть несприятливо впливати на характеристики ЯП. До таких ефектів належать нижчеподані.
8.3.3.1 Пропускна спроможність
Фільтри ЯП, які додають інформацію до потоку даних, збільшують вимоги до пропускної спроможності неструктурованого потоку даних, що за відсутності додаткових заходів може призвести до зниження пропускної спроможності, що сприймають користувачі. Такі фільтри містять фільтри декомпресії і ті, що збільшують сприйнятливість до помилок за допомогою додаткового виявляння помилок і корекції даних.
8.3.3.2 Чутливість до втрати
Залежно від типу спільної інформації і методу кодування, відкидання інформації й усунення надмірності може збільшити чутливість потоку даних до втрати.
8.3.3.3 Затримування
Виконання інтенсивних операцій фільтрування ЯП, таких як фільтрування перетворенням, буде збільшувати наскрізне затримування. Впливання на затримування залежить від реалізації використовуваного фільтра і пристрою обробляння фільтра. Як відзначено вище, наскрізне затримування може у деяких випадках зменшуватися внаслідок зниження вимоги до пропускної спроможності.
8.3.3.4 Нестійка синхронізація
Впливання на нестійку синхронізацію потоку даних залежить від типу середовища і використовуваної стратегії оформлювання пакетів. Фільтрування на великих ПБД будуть причиною великих затримань, у той час як операції фільтрування на менших ПБД будуть причиною менших затримань.
8.4 Механізми запиту
Як зазначено в «Основних положеннях із ЯП», механізми запиту можна забезпечувати за допомогою методів керування загальної призначеності, таких як ті, що застандартизовано у ВВС або SNMP. Посилання наведено в 5.1.2.
8.5 Механізми попередження
Як зазначено в «Основних положеннях із ЯП», механізми попередження можна забезпечувати за допомогою методів керування загальної призначеності, наприклад таких, як ті, що застандартизовано у ВВС або SNMP. Посилання наведено в 5.1.2.
9 МЕТОДИ ВИВІРЯННЯ (ВЕРИФІКАЦІЇ) ЯП
9.1 Вступ
«Основні положення з ЯП» досліджують вивіряння ЯП на різних стадіях життєвого циклу реалізації послуг. Цей розділ визначає деякі методи вивіряння ЯП для цих стадій.
9.2 Вивіряння ЯП на стадії проектування
Етап проектування в життєвому циклі послуг починається з визначення вимог до послуг і завершується отриманням проекту системи. Процес проектування характеризується покроковим уточненням і містить формалізацію неформальних вимог до послуг. Після закінчення стадії проектування доцільно зробити верифікацію того, що система (отримана внаслідок проектування) відповідає встановленим вимогам до послуг.
Вимоги до послуг стосуються очікуваної поведінки послуг, а також містять і нефункційні аспекти. Крім послідовного порядку подій, який визначає взаємодію користувачів послуг із обслуговуванням, існують також вимоги до своєчасності, потужності або надійності певних подій, що відбуваються в певному стані.
На рисунку 9.1 зображено основні кроки методу вивіряння ЯП під час стадії проектування для отримання поліпшеної ЯП для проекту. Проектувальник ЯП починає з вимог, що містять функційні і нефункційні аспекти. На першому кроці вимоги формалізуються з метою отримання абстрактної моделі послуг.
У цьому методі використовують змішаний підхід, у якому аспекти поведінки послуг відокремлені від нефункційних вимог, пов'язаних із ЯП. Це розділення мотивують тим, що ці типи вимог виражені на різних рівнях абстракції (наприклад тимчасові вимоги зазвичай стосуються послідовності подій у цілому (тривалих), а не є атрибутом однієї з подій, яка стосується лише єдиного попередника). Розділені описи дають змогу спростити модифікації, які можуть бути необхідні в ітераціях циклу проектування.
Поведінку абстрактних послуг описують за допомогою техніки формального опису (ТФО). Додаючи деталі (наприклад за допомогою функційної декомпозиції), уточнюють коректність опису збереженням кроків трансформації, які ведуть до завершення проекту. Узгодженість між поведінкою абстрактних послуг і їхнім проектним рішенням може вивірятися за допомогою доказу тотожності поведінки спостережуваних описів.
Поряд із формалізацією функційної поведінки повинна відбуватися формалізація вимог, пов'язаних із ЯП. У цьому процесі повинні бути ідентифіковані відповідні характеристики ЯП даних послуг і обрані їхні значення так, щоб вони відповідали очікуванням користувача щодо якості послуг. Функційна декомпозиція в процесі уточнення паралельна перетворенню глобальних вимог до ЯП у вимоги до ЯП компонентів послуг.
Рисунок 9.1 — Процес проектування обслуговування, що ґрунтується на ЯП
Маючи детальний функційний опис системи, проектувальник здатний долучити до моделі інформацію про функціювання. Припущення про функціювання базуються на досвіді й вимірах базових систем (нижнього рівня). Безперечно, що ці значення значною мірою залежать від обраної технології реалізації. Для деяких значень можуть існувати лише оцінки, які треба уточнювати в подальших циклах взаємодії доти, поки робота спостережуваної системи не збігається з очікуваним результатом. Результатом цього процесу е модель функціювання поліпшеного проектування, з якої можуть бути отримані значення параметрів підтримуваної ЯП для порівняння їх із необхідними обмеженнями на ЯП.
Для різних типів описів, що використовуються в процесі проектування, необхідні відповідні засоби опису (нотації). Щоб описати функційну поведінку, можуть бути зручними і застандартизовані методи формального описування. Однак не потрібно, щоб методи формального описування були застандартизовані.
Для описування ЯП необхідна нотація, яка дає змогу визначати характеристики ЯП. Нотацію використовують для встановлення обмежень на ці характеристики і описи процедур їхнього вимірювання. Характеризація ЯП містить визначення значень меж, статистичних аспектів і умов виконання в середовищі, за яких потрібно зберігати певні значення параметрів ЯП тощо.
