4) Постачальник обирає остаточне значення ЯП широкого з'єднання:
5) Обране значення V повертається користувачеві-ініціаторові і всім користувачам-респондентам. Воно стає «погодженим» значенням і відповідає вимогам усіх користувачів-респондентів :
Механізм проілюстровано на рисунку 7.4.
Рисунок 7.4 — Обмежене узгодження верхнього значення (широке з'єднання)
d) Обмежене узгодження операційного цільового значення — Широке з'єднання
1) Користувач-ініціатор визначає бажаний діапазон значень, пропонуючи нижню межу L і верхню межу
2) Постачальник може відкинути запит, якщо знає, що не зможе його виконати, тобто якщо він не може підтримати значення принаймні нижньої межі L. Якщо постачальник не відкидає запит, але не може оперувати в межах повного діапазону значень, запропонованих користувачем-ініціатором, то він може визначити нове понижене значення верхньої межі для кожного користувача-респондента індивідуально: це понижене значення не може бути гірше ніж нижня межа. Таким чином, для всіх /. (Також постачальник може вибрати внутрішнє функціювання з вищою якістю, але не повідомляти цього факту користувачу-респонденту.)
Примітка 5. Для постачальника може бути доцільним запропонувати різні верхні межі різним користувачам-респон-дентам, оскільки він може мати різні можливості в різних регіонах. Від постачальника не вимагається виконувати початковий арбітраж із визначання однієї загальної верхньої межі для всіх користувачів-респондентів, тому що на цій стадії невідомо, які користувачі-респонденти побажають брати участь у з'єднанні і які ними будуть запропоновані величини.
Постачальник не може змінювати нижню межу L. Нова верхня межаі нижня межа L повідомляються кожному користувачеві-респондентові.
3) Кожен користувач-респондент може відкинути запит, у такому випадку він не бере участь у подальшому узгодженні. Якщо запит приймається, то користувач може підвищити нижню межу до нового значенняі знизити верхню межу до нового значенняу межах,, запропонованих постачальником.
Таким чином, для кожного користувача-респондента
Нові нижні і нові верхні значення межповертаються постачальникові.
4) Постачальник вивчає значення, що повертаються від кожного користувача-респондента. Рівень угод є «найкращі зусилля» (оскільки інші не можуть можуть бути застосовані до операційних цільових значень).
Постачальник обирає V— кінцеве значення ЯП широкого з'єднання. Якщо існує можлива область у межах діапазонів значень, що повертаються всіма користувачами-респондентами, тобто якщо найвища нижня межаменша або рівна найменшій верхній межі, то добирається в цій облас-
ті, так, що. Однак це може бути неможливо.
5) Обране значення V повертається користувачеві-ініціаторові і всім користувачам-респонден-там. Воно стає «погодженим» значенням.
Механізм проілюстровано на рисунку 7.5.
Рисунок 7.5 — Обмежене узгодження операційного цільового значення (широке з'єднання)
е) Комбіноване узгодження нижніх і верхніх граничних значень — Широке з'єднання
Цей механізм відрізняється від попередніх, у яких використовують узгодження двох значень: нижнього граничного значення і верхнього граничного значення, тоді як інші використовують для узгодження одного зі значень.
1) Користувач-ініціатор пропонує нижнє граничне значення L і верхнє граничне значення
2) Постачальник може відкинути запит, якщо знає, що не зможе його виконати, тобто не зможе підтримати принаймні значення нижньої межі L. Якщо постачальник не відкидає запит, але не може функ-ціювати в межах повного діапазону значень, що пропонується користувачем-ініціатором, то він може визначити нове понижене значеннядля верхньої межі для кожного користувача-респондента R, індивідуально: це понижене значення не може бути гірше ніж нижня межа. Таким чином,для всіх /. (Також постачальник може обрати внутрішнє функціювання з вищою якістю, але не повідомляти цього факту користувачеві-респондентові.)
Примітка 6. Для постачальника може бути доцільно запропонувати різні верхні межі різним користувачам-респондентам, тому що в постачальника різні можливості в різних регіонах. Від нього не вимагається виконувати початковий арбітраж із визначання однієї спільної верхньої межі для всіх користувачів-респондентів, тому що на цій стадії невідомо, хто з них буде бажати брати участь у з'єднанні і які значення вони можуть запропонувати у відповідь.
Постачальник не може змінювати нижню межу L Нова верхня межа і нижня межа L повідомляються кожному користувачеві-респондентові .
3) Кожний користувач-респондент може відкинути запит, у такому випадку він не бере участь у подальшому узгодженні. Якщо запит приймається, то користувач може підвищити нижню межу до нового значення і знизити верхню межу до нового значення у межах , що пропонуються постачальником. Таким чином, для кожного користувача-респондента Нові нижні й верхні значення меж повертаються постачальникові.
4) Постачальник вивчає значення, що повертаються від кожного користувача-респондента. Його поведінка залежить від рівня угоди.
Обов'язковий або гарантований рівень угоди
Постачальник повинен обрати— кінцеве значення нижнього граничного значення ЯП широкого з'єднання і — кінцеве значення верхньої межі такі, що — не гірше, ніж найвища нижня межа — не краще, ніж найменша верхня межа
Таким чином, вимогою для можливої області є і можливо буде необхідне видалення користувачів-респондентів із з'єднання доти, поки це обмеження задовольняється.
Тоді постачальник обирає значенняширокого з'єднання такі, що
Зазвичай буде близько до буде близько до
Угода рівня «найкращі зусилля»
Постачальник намагається задовольнити ті самі обмеження, що й у випадках обов'язкового або гарантованого рівнів угоди, але не виключає користувачів-респондентів, якщо всі обмеження не можуть задовольнятися. Якщо є можлива сфера значень, тобто якщо , то значення для широкого з'єднання, що обираються постачальником, будуть задовольняти і зазвичай LF буде близьким до буде близьким до
5) Обрані значення повертаються користувачеві-ініціаторові і решті користувачів-респондентів. Вони е погодженими значеннями. За вилученням угоди рівня «найкращі зусилля», вимоги всіх (що залишилися) сторін задовольняться, тому що для всіх, що залишилися, користувачів-респондентів :
Механізм проілюстровано на рисунку 7.6.
Рисунок 7.6 — Комбіноване узгодження нижніх і верхніх граничних значень (широке з'єднання)
7.1.2.2 Використовування фільтрів ЯП в 1 × Ν багатоадресних пересиланнях
Додатковим підходом до проблеми, яка стосується одержувачів із різними властивостями в різних середовищах, є використовування фільтрів ЯП. Фільтр ЯП може підтримувати різні рівні ЯП для різних одержувачів в одній і тій самій багаторанговій (за становищем) групі. Фільтри є особливо цінними, коли мають справу з безперервною спільною інформацією середовища. Відмінності між одержувачами можуть стосуватися кінцевих систем (плат стиснення, обчислювальної потужності, дисплейних пристроїв тощо), мереж (пропускної спроможності, затримання, частоти (появи) помилок тощо) або призначених користувачу застосувань (необхідної якості, частоти кадрів тощо).
Механізми узгодження ЯП, описані в 7.1.1.1 і 7.1.2.1, можна використовувати в конфігураціях, де також представлено фільтри. Механізм фільтрування може діяти як представник учасника узгодження широкого з'єднання, щоб дати змогу одержувачеві приєднатися до з'єднання багатоадресних пересилань, що в інших умовах неможливо.
У 8.3 обговорюються спеціальні типи фільтрів ЯП, які можуть підтримувати різні значення характеристик ЯП для різних одержувачів у багаторанговій (за становищем) групі. Фільтри ЯП можна застосовувати у випадку узгодження різних характеристик «обрані одержувачі» одержувачами в одному і тому самому з'єднанні 1 × Ν багатоадресних пересилань. Фільтри ЯП, що можуть забезпечити високий рівень ЯП для деяких одержувачів, постачають фільтровану інформацію для інших одержувачів із нижчими вимогами до ЯП в одному і тому самому з'єднанні 1 × Ν багатоадресних пересилань. У таких випадках необхідно враховувати властивості доступних фільтрів протягом узгодження ЯП.
Початковий учасник може бути не обізнаний з тим, що використовуються фільтри ЯП. Джерело буде постачати потік даних на одному рівні ЯП, в той час як N одержувачів отримуватимуть або не-фільтрований потік, або фільтровані потоки на різних рівнях ЯП.
7.1.3 Узгодження ЯП у Μ × Ν багатоадресних пересилань
Термін "Μ × N багатоадресне пересилання" використовують для позначання багатоадресної комунікації між N станціями, в якій Μ (≤Ν) мають намір переслати багатоадресну посилку в N. Ці Μ станції називають «фокусними станціями». Залежно від окремого випадку, N станцій можуть бути здатними пересилати в багатоадресному режимі на інші станції. Обговорюваним у ЯП є те, що стосується Μ багатоадресних пересилань.
Одну з фокусних станцій призначає «власник» багатоадресного пересилання. Зазвичай станція власника виконує спеціальну роль в ініціюванні й припиненні процедур установки багатоадресного пересилання для того, щоб гарантувати коректне застосовування правил групового членства і коректне завершення процедур.
Розділення між станціями-власниками і невласниками, яке стосується ролей керування, зменшує різницю між користувачами і постачальником, яка відображає використовування й забезпечення послуг комунікацій. Зокрема, деяка станція власника буде в загальному випадку виконувати обидві функції і рівня користувача, і рівня постачальника, і відмінності між власниками і невласниками можуть проявлятися у протоколах обох рівнів, користувача й постачальника.
Примітка. Механізми для зміни власників є поза сферою застосування цього стандарту.
Процедури двох видів можна використовувати для узгодження характеристик ЯП у Μ × Ν багато-адресних пересиланнях:
— процедури, складені з 1 × Ν накладних узгоджень;
— процедура, що представляє одне одночасне Μ × Ν узгодження.
Механізми цих двох видів визначено у транспортному протоколі й послугах поліпшених комунікацій: ECTS (ITU-T Rec. X.605 та ISO/IEC 13252) і ЕСТР (розробляється). ECTS і ЕСТР визначають:
— процедуру «покроковий арбітраж», яка складається із 1 × Ν накладних узгоджень і може використовувати механізми, визначені в 7.1.2;
— процедура «арбітраж власника», в якій станція власника керує єдиним, одночасним Μ × Ν узгодженням.
7.2 Механізми розподіляння ресурсів
Як визначено в «Основних положеннях із ЯП», етап встановлення ЯП містить механізми розподілу ресурсів. Одним із таких механізмів є протокол резервування ресурсів (ПРР). Посилання подано в 5.5.1.
7.3 Механізми ініціалізації
Як визначено в «Основних положеннях із ЯП», етап встановлення ЯП містить ініціалізацію механізмів операційного етапу. Зазвичай це досягається за допомогою локальних засобів, які не є предметом стандартизації.
8 МЕТОДИ І МЕХАНІЗМИ ДЛЯ ОПЕРАЦІЙНОГО ЕТАПУ
У цьому розділі ідентифікуються джерела методів і механізмів для операційного етапу ЯП згідно з «Основними положеннями з ЯП».
Механізми для операційного етапу містять:
— механізми відстежування (моніторингу);
— механізми супроводу;
— фільтри;
— механізми запиту;
— механізми попередження.
8.1 Механізми відстежування (моніторингу)
Як зазначено в «Основних положеннях із ЯП», механізми відстежування (моніторингу) можуть бути забезпечені методами керування загальної призначеності, такими як ті, що застандартизовані в керуванні ВВС. Посилання подано в 5.1.2.
8.2 Механізми супроводу
Механізми супроводу призначені для того, щоб досягти бажаних або узгоджених рівнів ЯП. Це може бути зроблено завдяки використовуванню різноманітних засобів, застосовуваних окремо один від одного або у комбінаціях. Деякі категорії механізмів супроводу обговорені в «Основних положеннях із ЯП», а саме:
— розподіл ресурсів;
— керування доступом;
— настройка.
У 8.2.1 визначено окремі механізми супроводу, розроблені відповідно до вимог ЯП до часових інтервалів.
8.2.1 Механізми керування ЯП для критичних за часом комунікацій
8.2.1.1 Вступ
У цьому підрозділі представлені визначення механізмів керування ЯП для підтримки вимог завершення постачання ПБД за їхньою адресою призначеності у межах тимчасових обмежень. Ці механізми використовують у керуванні мережею для систем комунікацій, критичних за часом (КМСККЧ).
Механізми керування використовують:
— функцію ідентифікації, яка ідентифікує вхідні ПБД як критичні за часом і виділяє із ПБД необхідний «час завершення» (Тс), до настання якого ПБД повинно бути доправлено за місцем призначеності;
— інформаційну базу, яка містить очікувані тривалості пересилання для ретранслювання ПБД визначеними маршрутами до їх місця призначеності;
— функцію оцінювання і обробляння, яка може обчислювати очікуваний час завершення, порівнювати цей обчислений очікуваний час завершення з необхідним часом завершення, призначеним конкретному ПБД, визначати, чи може ПБД бути доправлено до вичерпання необхідного часу завершення і на цій основі вирішити передавати ПБД або припинити пересилання ПБД відкиданням ПБД.
Ці механізми можна застосовувати у будь-яких межах відповідних послуг у системі мережі критичних за часом комунікацій, для того щоб задовольняти вимоги до періодів часу і забезпечувати відповідну ступінь скидання навантаження.
8.2.1.2 Механізми керування
У цьому підрозділі визначено три незалежних механізми. На практиці можна використовувати різноманітні комбінації цих механізмів, але подібні комбіновані типи тут не розглядаються. Дані механізми тісно пов'язані з характеристиками ЯП правильності часу даних. Зокрема, в системах комунікацій, критичних за часом, будь-які дані, які не могли бути доправлені в межах заданого періоду часу, вважають такими, що втратили цінність для процесів застосувань, і повинні бути відкинуті для того, щоб збільшити ефективність використовування засобів комунікацій.
