14
ДСТУ-П Б В.2.7-126:2006
10.5 Складування розфасованих сумішей здійснюють на піддонах в стоси висотою не вище 1,8 м.
Умови зберігання - ЖЗ згідно ГОСТ 15150.
Термін зберігання сумішей з моменту виготовлення: для цементних - не менше 12 місяців, гіпсових та швидкотверднучих цементних - не менше 6 місяців за умови забезпечення вимог цього розділу.
11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
11.1Загальні вимоги
- Випробування проводять у приміщеннях в повітряно-сухих умовах. Перед початком вип-робувань суміш і вода повинні мати температуру, що відповідає температурі повітря у приміщенні.
- Проби для проведення випробувань відбирають з урахуванням вимог ДСТУ Б В.2.7-44 зточністю ±1 %.
- Воду для проведення випробувань застосовують у кількості, зазначеній у вказівках щодозастосування суміші відповідної групи, з точністю ± 1 %.
- Всі випробування виконують з використанням повірених в установленому порядку приладівта обладнання.
11.1.5Значення кожного показника визначають як середнє арифметичне значення результатіввипробувань не менше трьох зразків, якщо інше не вказано в конкретних методиках.
11.2Вимоги до методів контролювання
- Вологість та крупність заповнювача сумішей визначають згідно ГОСТ 8735.
- Рухомість, водоутримувальну здатність розчинових сумішей визначають згідно ГОСТ 5802.
- Паропроникність розчинів визначають згідно ГОСТ 28575.
- Стираність розчинів визначають згідно ГОСТ 13087.
- Густину розчинів визначають згідно ГОСТ 5802.
- Час можливого технологічного пересування по укладеній плитці та заповнених швах виз-начається в годинах, як час, коли міцність зчеплення розчинів з основою згідно 11.2.19 становить неменше 0,3 МПа.
- Вміст повітряних пор у розчинах визначають за методикою ГОСТ 12730.4 і цим стандартомз виготовленням зразків-балочок 40 ммх40 ммх160 мм та використанням як рідини гасу, в який їхзанурюють під час випробувань.
- Пакування, маркування сумішей перевіряють оглядом підготовленої до відвантаженняпродукції.
- Масу нетто в одиниці споживчої тари перевіряють зважуванням на вагах згідно ГОСТ 29329.
- Зовнішній вигляд суміші визначають візуально. Наважку сухої суміші масою 10 г роз-міщують на скляну пластинку і розрівнюють шпателем шаром до найбільшої крупності частинок, алене менше 1 мм. Суміш повинна бути однорідною за кольором і не містити сторонніх включень, яківидно неозброєним оком.
- Границю міцності на розтяг при вигині та границю міцності на стиск розчину на повітрянихв'яжучих визначають згідно ДСТУ Б В.2.7-82 і цим стандартом. Для гіпсових сумішей - після вит-римування 7 діб в повітряно-сухих умовах, а потім - висушування до постійної маси за температури(50 + 5) °С. Міцність розчину на гідравлічних в'яжучих - згідно ГОСТ 5802 у віці трьох днів та 28 днів,які тверднули у повітряно-сухих умовах. Для розчинів на основі анкерних сумішей - через 6 год післякінця тужавлення, у віці одного дня та 28 днів.
11.2.12Водонепроникність розчинів на основі гідроізоляційних сумішей визначають згідноГОСТ 12730.5 (розділ 2) і цим стандартом. Для випробування виготовляються зразки-циліндридіаметром 150 мм та заввишки 50 мм, у них роблять прорізи завширшки від 1,0 мм до 1,5 мм тазавдовжки 100 мм (рисунок 1). Ці зразки встановлюють у випробувальну камеру стенду за схемою,наведеною на рисунку 2.
15
ДСТУ-П Б В.2.7-126:2006
О150
1 - бетонний зразок; 2- випробувальне покриття; 3 -проріз
Рисунок 1. Загальний вигляд зразка для випробувань на водонепроникність
1 - бетонний зразок; 2 - покриття сумішшю, що випробовується; 3 - проріз; 4 - поверхня зразка, що випробовується; 5 - випробувальна камера стенду; 6- ущільнення
Рисунок 2 - Схема розташування зразка для випробування на водонепроникність
16
ДСТУ-П Б В.2.7-126:2006
11.2.13Колір декоративних розчинів визначають з використанням відповідного зразка за "Ката-логом зразків кольору" підприємства-виробника.
Відповідність кольору розчину та зразка визначають на виробах круглої форми діаметром 10 см та заввишки 1 см. Приготовлені проби розчинової суміші розрівнюють під час формування виробів, які залишають у вологих умовах на одну добу. Далі виконується візуальна оцінка відповідності кольору виробу зразку.
11.2.14Визначення розтічності сумішей
- Розтічність розчинових сумішей визначають за діаметром розпливу суміші з кільцяприладу Віка (далі - кільце), що визначається за наступною методикою.
- Засоби випробування та допоміжні пристрої:
- ваги з похибкою зважування ± 1 г згідно ГОСТ 29329 або згідно ГОСТ 24104;
- миска пластикова з закругленим дном об'ємом не менше 500 см3, діаметром 20 ±3 см;
- шпатель пластинчастий згідно ГОСТ 10778;
- термометр згідно ГОСТ 13646;
- скло розміром 500 мм х 500 мм х 4 мм;
- кільце приладу Віка згідно ГОСТ 310.3;
- лінійка завдовжки не менше 300 мм згідно ГОСТ 427;
- секундомір;
- змішувач з насадкою із швидкістю валу 400 - 600 обертів за хвилину (рисунок 3).
1 - стрижень діаметром (7 + 2) мм; 2 - лопаті діаметром (50 ± 5) мм, завтовшки від 1,5 мм до 2 мм, загнуті під кутом (45 ± 5)°, які розташовані одна від одної на відстані від 60 до 80 мм
Рисунок 3 - Загальний приблизний вигляд насадки для змішувача
11.2.14.3Порядок підготування до проведення випробувань:
- воду в кількості, яка визначена "Інструкцією щодо використання" даної суміші, виливають вмиску;
- пробу суміші вагою (300 ± 1) г висипають в миску з водою;
- включають секундомір та перемішують змішувачем суміш з водою протягом (60 + 5) с;
- залишають розчинову суміш на (120 + 5) с без перемішування та знову перемішують її протягом(ЗО ±2) с
11.2.14.4Порядок проведення випробування:
-скло протерти вогкою ганчіркою і поставити на нього кільце, в яке вилити отриману розчиновусуміш так, щоб воно було повністю заповнене;
17
ДСТУ-П Б В.2.7-126:2006
- швидким рухом підняти кільце (одночасно включити секундомір) догори так, щоб розчинова суміш вільно розтікалася;
- ретельно обчистити кільце від залишків розчинової суміші та помістити ці залишки в середину маси;
- через 60 с з моменту підняття кільця заміряти лінійкою діаметр розпливу маси з точністю до 0,5 см у двох взаємно перпендикулярних напрямках.
11.2.14.5 Оброблення результатів випробування за 11.1.5.
11.2.15 Визначення терміну придатності саморозтічних розчинових сумішей до розтікання
11.2.15.1 Термін придатності визначається часом суттєвої втрати їх пластичності.
11.2.15.2 Засоби випробування та допоміжні пристрої:
- ваги з похибкою зважування + 1 г згідно ГОСТ 29329 або згідно ГОСТ 24104;
- миска пластикова з закругленим дном об’ємом не менше 500 см3, діаметром (20+3) см;
- шпатель пластичний згідно ГОСТ 10778;
- скляна паличка згідно ГОСТ 23932;
- термометр згідно ГОСТ 13646;
- секундомір;
Змішувач з насадкою згідно 11.2.14.2.
11.2.15.3 Порядок підготування до проведення випробувань згідно 11.2.14.3.
11.2.15.4 Порядок проведення випробування:
- розчинову суміш залишити в мисці на термін, на 5 хв менший за термін придатності, зазначений в таблиці 3;
- через 5 хв через середину миски (за діаметром) скляною паличкою залишити в розчиновій суміші канавку глибиною від 5 мм до 7 мм. Після видалення скляної палички з розчинової суміші спостерігати, чи вирівнялась її поверхня або має канавку від палички;
- випробування виконують через кожні 5 хв до того часу, доки розчинова суміш втратить здатність заповнювати канавку від скляної палички.
11.2.15.5 Оброблення результатів випробування
Результатом випробування є час у хвилинах від початку змішування води з сумішшю до моменту останнього випробування, коли розчинова суміш ще заповнювала канавку, залишену скляною паличкою.
При цьому зниження показників рухомості (згідно методики 11.2.) не повинно перевищувати 20%, а розтічності (згідно методики 11.2.14) – 10 %.
Визначення термінів придатності інших розчинових сумішей на гідравлічних в’яжучих провадять згідно ГОСТ 5802, на повітряних в’яжучих – згідно ДСТУ Б В.2.7-82.
11.2.16 Визначення відкритого часу
11.2.16.1 Відкритий час, як допустимий час витримування розчинової суміші для закріплення матеріалів, визначають від початку її нанесення на основу до моменту утворення кірки на поверхні розчинової суміші, яка запобігає закріпленню матеріалу.
11.2.16.2 Засоби випробування та допоміжні пристрої:
- ваги з похибкою зважування + 1 г згідно ГОСТ 29329 або згідно ГОСТ 24104;
- миска пластикова з закругленим дном об’ємом не менше 500 см3, діаметром (20+3) см;
- шпатель пластинчастий згідно ГОСТ 10778;
- термометр згідно ГОСТ 13646;
- секундомір;
- плита бетонна 400 мм х 400 мм х 40 мм згідно 11.2.19.3;
- гиря масою 2 кг згідно ДСТУ ГОСТ 7328;
- керамічна плитка згідно ДСТУ Б В. 2.7-67 розміром 50мм х 50 мм з водопоглиненням (15+3) % для клеїв групи ЗК1, ЗК3, ЗК5 і ЗК6; плитка з природного каменю або склоподібна розміром 50 мм х 50 мм і водопоглиненням не більше 0,2% для клеїв групи ЗК 2, ЗК 4;
- шпатель з квадратними зубцями 6 мм х 6 мм згідно ГОСТ 10778;
- змішувач з насадкою згідно 11.2.14.2.
18
ДСТУ-П Б В.2.7-126:2006
- Порядок підготування до проведення випробувань згідно 11.2.14.3
- Порядок проведення випробування:
- розчинову суміш за допомогою зубчастого шпателя, який необхідно тримати під кутом близько60° до поверхні, нанести на бетонну плиту;
- через 5, 10, 15, 20, 25, ЗО хв після нанесення на розчинову суміш приклеїти шість плиток навідстані 50 мм одна від одної. Кожну з них навантажити гирею 2 кг на (ЗО ± 5) с;
- через 28 днів витримування в повітряно-сухих умовах провести їх випробування згідно зГОСТ 28089.
11.2.16.5Оброблення результатів випробування:
- показник міцності зчеплення з основою визначають з точністю до 0,1 МПа як відношеннясумарного навантаження до площі склеювання;
- відкритим часом у хвилинах вважають максимальний інтервал часу, за який випробуванийрозчин відповідає міцності зчеплення з основою на розтяг не менше 0,5 МПа.
11.2.17Визначення часу коригування
- Час коригування положення матеріалу, що закріплюється, оцінюють як час від початкуприклеювання першої плитки до моменту випробування останньої плитки, коли ще не відбулося їївідривання після коригування положення.
- Засоби випробування та допоміжні пристрої:
- ваги з похибкою зважування ± 1 г згідно ГОСТ 29329 або згідно ГОСТ 24104;
- миска пластикова з закругленим дном об'ємом не менше 500 см3, діаметром (20 ±3) см;
- шпатель пластинчастий згідно ГОСТ 10778;
- термометр згідно ГОСТ 13646;
- секундомір;
- плита бетонна 400 мм х 400 мм х 40 мм;
- керамічна плитка 50 мм х 50 мм згідно ДСТУ Б В.2.7-67;
- гиря масою 500 г згідно ДСТУ ГОСТ 7328;
- шпатель з квадратними зубцями 6 мм х 6 мм згідно ГОСТ 10778 ;
- змішувач з насадкою згідно 11.2.14.2.
- Порядок підготування до проведення випробувань згідно 11.2.14.3.
- Порядок проведення випробування:
- розчинову суміш за допомогою шпателя з квадратними зубцями, який необхідно тримати підкутом близько 60 °С до поверхні, нанести на горизонтальну бетонну плиту;
- на отриманий шар розчинової суміші одночасно покласти шість керамічних плиток на відстані50 мм одна від одної та одночасно навантажити їх гирями масою по 500 г на (ЗО ± 2) с;
- через 10 хв повернути кожну укладену плитку на 180° (без зусилля та відривання) і таку операціюповторювати через кожні 5 хв до того часу, поки після проведеного випробування плитка відірветьсявід розчинової суміші.
11.2.17.5Оброблення результатів випробування:
-результатом випробування є час у хвилинах від початку приклеювання першої плитки домоменту останнього випробування, коли плитка ще не відірвалась.
11.2.18Визначення зміщення матеріалу, що закріплюється (схильність до сповзання)
- Схильність до сповзання керамічної плитки визначають, як її переміщення у вертикальній площині по розчиновій суміші завтовшки (3 ±0,5) мм, нанесеній на текстолітову плиту.
- Засоби випробування та допоміжні пристрої:
- ваги з похибкою зважування ± 1 г згідно ГОСТ 29329 або згідно ГОСТ 24104;
- миска пластикова з закругленим дном об'ємом не менше 500 см3, діаметром (20 ±3) см;
- шпатель пластинчастий згідно ГОСТ 10778;
- термометр згідно ГОСТ 13646;
- секундомір;
- плита текстолітова 400 мм х 400 мм х 10 мм;
- плитка розміром 100 мм х 100 мм і масою (200 ± 10) г з водопоглинанням не більше 0,2 %; длявипробувань сумішей ЗК1 - плитка розміром 150 мм х 150 мм масою (190 ± 10) г з водопоглинанням(15±3)%;
19
ДСТУ-П Б В.2.7-126:2006
- гиря масою 5 кг згідно ДСТУ ГОСТ 7328;
- вантаж масою (300 +1) г;
- шпатель з квадратними зубцями 6 мм х 6 мм згідно ГОСТ 10778;
- індикатор годинникового типу з ціною поділки 0,01 мм;
- змішувач з насадкою згідно 11.2.14.2.
- Порядок підготування до проведення випробувань згідно 11.2.14.3.
- Порядок проведення випробування:
- розчинову суміш за допомогою шпателя з квадратними зубцями, який необхідно тримати підкутом близько 60°С до поверхні, нанести на текстолітову плиту, що знаходиться в горизонтальномуположенні;
- на шар розчинової суміші покласти керамічну плитку та навантажити її по центру гирею 5 кг на(30 ±2) с Закріпити індикатор біля одного з ребер плитки;
- перевести в вертикальне положення текстолітову плиту з нанесеним шаром розчинової сумішіта розміщеною на ній плиткою так, щоб індикатор був під плиткою;
- через 10 хв зафіксувати показання індикатора. Для сумішей ЗК1 навісити на плитку вантажмасою (300 +1) г на (60 ± 2) с і знову зафіксувати показання індикатора.
11.2.18.5Оброблення результатів випробування:
-результатом випробування є замір сповзання плитки, мм, за його наявності.11.2.19 Визначення міцності зчеплення з основою
11.2.19.1Міцність зчеплення розчину з основою визначають на макетах, які тверднуть за певнихумов. Після тверднення визначають міцність зчеплення розчину з основою макету згідно ГОСТ 28089.
