Примітка 2. Метрологічне підтвердження не вважають завершеним доти, доки придатність вимірювального устаткован- ня до використання за призначеністю не буде доведено та задокументовано.
Примітка 3. Вимоги до використання за призначеністю охоплюють такі характеристики як діапазон, роздільну здатність і гранично допустимі похибки.
Примітка 4. Метрологічні вимоги звичайно відрізняються від вимог до продукції й не зазначені в них
Вимірювальний прилад, програмний засіб, еталон, стандартний зразок або допоміжні прилади чи їх комбінація, потрібні для виконання процесу вимірювання (3.10.2)
Характерна особливість, яка може впливати на результати вимірювання.
Примітка 1. Вимірювальне устатковання (3.10.4) звичайно має кілька метрологічних характеристик.
Примітка 2. Метрологічні характеристики можуть бути предметом калібрування.
Функційна структура, що адміністративно й технічно відповідає за визначення та запроваджування системи керування вимірюванням (3.10.1).
Примітка. Слово «визначення» має значення «установлення». Його не використовують у термінологічному розумінні «визначення поняття» (у деяких мовах ця відмінність не є чіткою поза контекстом).
ДОДАТОК А (довідковий)
МЕТОДОЛОГІЯ, ВИКОРИСТАНА ДЛЯ УКЛАДАННЯ СЛОВНИКА ТЕРМІНІВ
А.1 Вступ
Універсальність застосування стандартів ISO серії 9000 вимагає використання:
Поняття не є незалежними одне від одного, і аналіз зв’язків між поняттями у сфері систем управління якістю та їх упорядкування в системи є передумовою для укладання узгодженого словника термінів. Такий аналіз було використано для укладання словника термінів, установленого в цьому документі. Оскільки схеми понять, використані в процесі розроблення, можуть бути корисними в інформаційному сенсі, їх відтворено в А.4.
А.2 Зміст словникової статті і правило заміщення
Поняття становить одиницю переходу від однієї мови до іншої (охоплюючи варіанти однієї мови, наприклад американську англійську та британську англійську мови). У кожній мові вибирають термін, який найточніше відображає поняття цією мовою, що означає підхід небуквального перекладу.
Визначення формують описуванням лише тих характеристик, які є суттєвими для ототожнювання поняття. Інформацію, важливу стосовно поняття, але не суттєву для його опису, наводять в одній чи кількох примітках до визначення.
Якщо термін заміщують його визначенням із незначними синтаксичними змінами, тоді зміст тексту не має змінюватися. Таке заміщення забезпечує простий метод перевірянняи точності визначення поняття. Проте, якщо визначення є складним і має кілька термінів, заміщення краще провадити, беручи одне чи щонайбільше два визначення за один раз. Заміщення всіх термінів одночасно створюватиме синтаксичні труднощі і не сприятиме передаванню значення.
А.3 Зв’язки між поняттями та їх графічне подання
А.3.1 Загальні положення
У термінологічній роботі зв’язки між поняттями ґрунтуються на ієрархічній структурі ознак певного видового поняття таким чином, щоб у найекономнішому описі поняття було зазначено його видове поняття й описувано ознаки, які відрізняють його від понять вищого чи нижчого рівня.
У цьому додатку подано три основні типи зв’язків між поняттями: родові (А.3.2), частинні (А.3.3) та асоціативні (А.3.4).
А.3.2 Родові зв’язки
Підрядні поняття в межах ієрархії успадковують усі ознаки надрядного поняття і охоплюють описи тих ознак, які відрізняють їх від надрядних (вищого рівня) і сурядних (нижчого рівня) понять, наприклад, зв’язки весни, літа, осені та зими щодо пори року.
Родові зв’язки зображають віялоподібними чи деревоподібними схемами без стрілок (рисунок А.1).
пора року
весна
Рисунок А.1 — Графічне подання родових зв'язків
А.3.3 Частинні зв’язки
Підрядні поняття в межах однієї ієрархічної структури є складовими частинами надрядного поняття, наприклад, весна, літо, осінь та зима може бути визначено як частини поняття «рік». Для порівняння, недоречно визначати сонячну погоду (одна з можливих характеристик літа) як частину року.
Частинні зв’язки зображають у формі граблів (рисунок А.2). Одиничні частини зображають однією лінією, а множинні — подвійною.
рік
весналітозима
Рисунок А.2 — Графічне подання частинних зв’язків
А.3.4 Асоціативні зв’язки
Асоціативні зв’язки не забезпечують утворення такого економного опису, як родові та частинні зв’язки, проте вони допомагають визначити природу взаємозв’язків між двома поняттями в межах понятійної системи, наприклад, причина та наслідок, дія та місце, дія та результат, інструмент і функція, матеріал і продукція.
Асоціативні зв’язки зображають лінією зі стрілками з обох кінців (рисунок А.З).
сонячна погода Л►літо
Рисунок А.3 — Графічне подання асоціативних зв’язків
А.4 Схеми понять
На рисунках А.4 — А.13 показано схеми понять, на яких базовано тематичні угруповання розділу 3.
Оскільки визначення термінів відтворено без наведення відповідних приміток, для ознайомлення з цими примітками треба звертатися до розділу 3.
вимога (3.1.2) сформульовані пот°еба чи оч і оування загальнозрозумілі чи об ов’язкові рівень якості (3.1.3) категорія чи розряд, надані різним вимогам щодо якості продукції, процесів або систем, які мають те саме функційне застосування
якість (3.1.1) ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги компетентність (3.1.6)
доведена здатність застосовувати знання та вміння
спроможність (3.1.5) здатність організації, системи або процесу виробляти продукцію, яка відповідатиме вимогам до цієї продукції
задоволеність замовника (3.1.4) сприйняття замовником ступеня виконання його вимог
система (3.2.1) сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних
система управління (3.2.2) система для встановлення політики та цілей і досягнення цих цілей управління (3.2.6) скоординовані дії щодо спрямовування та контролювання діяльності організації
найвище керівництво (3.2.7) особа чи група осіб, яка спрямовує та контролює діяльність організації на найвищому рівні
t
політика у сфері якості (3.2.4) загальні наміри та спрямованість організації, пов’язані з якістю, що їх офіційно сформулювало найвище керівництво
t
система управління якістю (3.2.3) система управління для спрямовування та контролювання діяльності організації стосовно якості управління якістю (3.2.8) скоординовані дії щодо спрямовування та контролювання діяльності організації стосовно якості ціл і у сфері якості (3.2.5) те, чого хочуть досягти або до чого прагнуть у сфері якості
постійне поліпшування
(3.2.13) повторювані дії щодо збільшення здатності виконувати вимоги
А
пл анування якості
(3.2.9) складова частина управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості та на визначенні операційних процесів і відповідних ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості контролювання якост і (3.2.10) складова частина управління якістю, зосереджена на виконуванні вимог забезпечування якості (3.2.11) складова частина управління якістю, зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги до якості поліпшування якості (3.2.12) складова частина управління якістю, зосереджена на збільшенні здатності виконати вимоги до якості
співвідношення між досягненим результатом і використаними ресурсами
ступінь реалізації запланованих дій і досягнення запланованих результатів
організація (3.3.1) група людей з певним розподілом відповідальності, повноважень і взаємовідносин, а також різноманітні засоби
організаційна стру ктруа (3.3.2) л розподіл відповідальності, повноважень і взаємовідносин між працівникани зацікавлена сторона (3.3.7) особа чи група осіб, яка зацікавлена в діяльності чи успіхові організації
и х
замовник (3.3.5) організація чи особа, яка отримує продукцію
і нфраструктура (організація) (3.3.3) система споруд, устатковання та служб, необхідних для функціювання організації робоче середовище (3.3.4) сукупність умов, за яких виконують роботу постачальник
(3.3.6) організація чи особа, яка постачає продукцію
контракт (3.3.8) угода, що має обов’язкову силу
Рисунок А.6 — Поняття стосовно організації (3.3)
продукція (3.4.2) результат процесу
методика;
процедура (3.4.5)^
установлений спосіб виконування роботи чи процесу процес (3.4.1) сукупність
взаємопов’язаних або взаємодійних робіт (операцій), що перетворює входи на виходи
проектування та розробляння (3.4.4) сукупність процесів, які перетворюють вимоги в установлені характеристики чи в технічні умови на продукцію, процес чи систему
проект (3.4.3) унікальний процес, який складається із сукупності скоординованих і контрольованих дій з датами початку та закінчення, що його виконують задля досягнення цілі, яка відповідає конкретним вимогам, і який має обмеження щодо строку, вартості та ресурсів
Рисунок А.7 — Поняття стосовно процесів і продукції (3.4)
надійність (3.5.3) збірний термін, який вживають для описування характеристики готовності та чинників, що її зумовлюють: характеристик безвідмовності ремонтопридатності та забезпеченості технічного обслуговування й ремонту
характери стика (3.5.1) характерна особливість
простежуваність (3.5.4) здатність простежити передісторію, застосування або місце розташування того, що розглядають
характеристика якості (3.5.2) власна характеристика продукції , процесу або системи, пов’язана з вимогою
Рисунок А.8 — Поняття стосовно характеристик (3.5)
вимога (3.1.2) сформульовані потреба чи очікування, загальнозрозумілі чи обов’язкові
t
невідповідність (3.6.2) невиконання вимоги
випуск (3.6.13) дозвіл на перехід до наступної стадії процесу
коригувальна дія
(3.6.5) дія, яку виконують, щоб усунути причину виявленої невідповідності або іншої небажаної ситуації
поступка (3.6.11) дозвіл на використання чи випуск продукції, яка не відповідає установленим вимогам
коригування
(3.6.6)
дія, яку виконують щоб усунути виявлену невідповідність
дефект (3.6.3)невиконання вимоги,
пов’язаної з передбачуваним
або установленимвикористанням
запобіжна дія
(3.6.4) дія, яку виконують, щоб усунути причину потенційної невідповідності або іншої потенційно небажаної ситуації
бракування (3.6.10) дія, яку виконують з невідповідною продукцією, щоб не допустити її початкового передбачуваного використання
дозвіл на відхил
(3.6.12) дозвіл не дотримувати початково встановлених вимог до продукції, виданий до початку її виготовляння
відповідність (3.6.1) виконання вимоги
ремонтування (3.6.9) дія, яку виконують з невідповідною продукцією, щоб зробити її придатною для передбачуваного використання
переробляння (3.6.7) дія, яку виконують з невідповідною продукцією, щоб зробити її відповідною вимогам
зниження рівня якості (3.6.8) змінювання градації невідповідної продукції, щоб зробити її відповідною вимогам, які відрізняються від початково встановлених
Рисунок А.9 — Поняття стосовно відповідності (3.6)
документ (3.7.2) інформація та її носій
інформ ац ія (3.7.1) значущі дані
(3.7.3) документ, який установлює вимоги
документ, який регламентує систему управління якістю організації
задокументована
методика
(не визначено, див. примітку до терміна методика)
які методики та відповідні ресурси, хто та коли повинен застосовувати до конкретних проекту, продукції, процесу чи контракту
протокол; запис
(3.7.6) документ, в якому наведено одержані результати чи докази виконаних робіт
Рисунок А.10 — Поняття стосовно документації (3.7)
визначання
(не визначене)
об’єктивний доказ
(3.8.1) дані, які підтверджують існування чи правдивість чого-небудь
перевіряння; верифікація (3.8.4) підтвердження наданням об’єктивних доказів, що встановлені вимоги виконано
затвердження
(3.8.5) підтвердження наданням об’єктивних доказів, що вимоги щодо конкретного передбаченого використання або застосування виконано
випробування
(3.8.3)
визначання однієї чи кількох характеристик за певною методикою
критичне аналізування
(3.8.7)
Певні дії, які розпочинають, щоб визначити придатність, адекватність і результативність того, що розглядають, для досягнення поставлених цілей
інспектування
(3.8.2)
оцінювання відповідності спостеріганням і висловлюванням суджень, застосовуючи, за потреби, вимірювання, випробування чи калібрування
сфера аудиту (3.9.13) обсяг та межі аудиту
А
замовник аудиту (3.9.7)
організація чи особа, яка подає заявку на проведення аудиту
