ДБН В.2.2-23:2009. Дома и сооружения. Предприятия торговли (УКР)

Коефіцієнт установної площі - показник, що характеризує відношення площі, зайнятої торговельно-технологічним обладнанням, до площі торговельної зали.

Лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи - контрольний орган, покликаний здійс­нювати ветеринарно-санітарну експертизу м'яса, м'ясопродуктів, молочних та інших харчових продуктів сільськогосподарського виробництва, що надходять на ринок для роздрібного продажу населенню.

Магазин (крамниця) - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам і надання їм торговельних послуг.

Малі архітектурні форми - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо).

Мінімаркет - магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею до 200 м² з асортиментом продовольчих товарів не менше 500 асортиментних позицій.

Основні евакуаційні проходи - головні проходи в торговельній залі, що зв'язують проходи між торговельним обладнанням або виходи з відділів (секцій) торговельної зали з евакуаційними виходами із зали.

Павільйон - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має тор­говельну залу для покупців.

Підсобні приміщення магазину (крамниці) - приміщення для зберігання тари, посуду, інвен­таря, пакувальних матеріалів, приміщення мийної кімнати та майстерні ремонту інвентаря.

Складські приміщення магазину (крамниці) - приміщення для приймання, зберігання та готування товарів для продажу.

Службово-побутові приміщення магазину (крамниці) - адміністративні приміщення, при­міщення кімнат: відпочинку, гардеробних, душових, санвузлів.

Технічні приміщення магазину (крамниці) - приміщення для розміщення обладнання теп­лових вузлів, бойлерних, щитових, вентиляційних камер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, трансформаторної підстанції, вузлів керування водопроводом тощо.

Торговельне місце - спеціально обладнане, певного розміру робоче місце продавця в крам­ниці або поза нею для організації та здійснення роздрібного або оптового продажу товарів із додержанням чинних правил торговельного обслуговування та порядку розрахунків із покупцями.

Примітка. Робоче місце продавця - це місце постійного або тимчасового його перебування в процесі роботи.

ДБН В.2.2-23:2009 С 7

Торговельна зала магазину (крамниці) - торговельне приміщення магазину (крамниці) для показу, вибирання товарів та обслуговування покупців (крім приміщень для приймання скляної тари), яке охоплює площу для розміщення торговельно-технологічного обладнання, вузлів роз­рахунку, робочих місць продавців та площу для покупців, а також площу проходів, у тому числі основних евакуаційних проходів.

Торговельна площа магазину (крамниці) - сума площ торговельних залів, приміщень приймання та видавання замовлень, зали кафетерію, площ для торговельних послуг покупцям (додаткового обслуговування покупців, крім приміщень для приймання скляної тари) і проходів, у тому числі основних евакуаційних проходів.

Торговельний центр - група торговельних об'єктів, зосереджених в одному місці і керованих як одне ціле, які за своїми типами, розмірами та місцем розташування функціонально відповіда­ють потребам торговельної зони, яку вони обслуговують.

Універмаг - магазин (крамниця) торговельною площею понад 2500 м² із широким асорти­ментом непродовольчих товарів понад 10 тисяч асортиментних позицій.

Універсам (супермаркет) - магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею від 400 м² до 2499 м² з асортиментом продовольчих і непродовольчих товарів понад 5 тис. асор­тиментних позицій.

Ринковий комплекс - комплекс взаємопов'язаних підприємств ринкової торгівлі з підпри­ємствами роздрібної торгівлі та підприємствами харчування, побутового і комунального обслу­говування (приоб'єктний готель).

Прибудований магазин (крамниця) - магазин (крамниця), огороджувальна стіна (або стіни) якого є загальною або суміжною зі стінами житлового чи громадського будинку.

Поверх підвальний - згідно з ДБН В.2.2-9. Поверх підземний - згідно з ДБН В.2.2-9. Поверх цокольний - згідно з ДБН В.2.2-9. Поверх технічний - згідно з ДБН В.2.2-9.

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Підприємства торгівлі слід проектувати як об'єкти комплексної системи торговельно-побутового обслуговування і розміщувати в будинках, що стоять окремо, у складі громадських та торговельних центрів, у ринкових комплексах, а також у вбудованих та вбудовано-прибудованих приміщеннях житлових і громадських будинків або в прибудованих до них об'ємах.

Класифікація основних типів підприємств роздрібної торгівлі (магазинів) наведена в додат­ку А.

Магазини з продажу легкозаймистих матеріалів, а також горючих рідин (масел, фарб, роз­чинників тощо) слід розміщувати в будинках, що стоять окремо. У цих будинках допускається розміщувати інші магазини та підприємства побутового обслуговування за умови відокремлення їх протипожежною стіною 1 -го типу.

Розміщення магазинів, вбудованих у житлові будинки, допускається згідно з переліком, на­веденим у 2.50 ДБН В.2.2-15.

Допускається розміщувати в цокольному поверсі житлових будинків не нижче III ступеня вогнестійкості (з урахуванням 9.3.4) і в підвальному та цокольному поверхах громадських будин­ків не нижче III ступеня вогнестійкості приміщення магазинів продовольчих товарів, магазинів непродовольчих товарів торговельною площею до 400 м² (за винятком магазинів і відділів з продажу легкозаймистих матеріалів та горючих рідин). Ці приміщення слід відокремлювати від приміщень житлових і громадських будинків протипожежними перегородками не нижче 1-го типу та перекриттями не нижче 3-го типу без прорізів.

С. 8 ДБН В.2.2-23:2009

Під час проектування, реконструкції або розширення будинків та споруд підприємств торгівлі необхідно додержуватися вимог ДБН В.2.2-9, ДБН В.1.1-7, НАПБ Б.01.005, санітарних правил СП 5781, а також передбачати елементи та пристрої, що враховують потреби інвалідів та інших маломобільних груп населення, згідно з ДБН В.2.2-17 і додатком Б цих Норм.

Об'ємно-планувальна структура підприємств роздрібної торгівлі та організація їх земельної ділянки повинні передбачати функціональне зонування з відокремленням потоків руху покупців і товарів, а також пішохідних і транспортних потоків, в тому числі в зоні підвезення і розвантаження товарів.

У магазинах вбудовано-прибудованих, прибудованих до житлового будинку або будинку іншого призначення слід забезпечувати ізоляцію руху покупців і машин, які доставляють товари, від потоків руху мешканців цього житлового будинку (з урахуванням 2.52 ДБН В.2.2-15), а також працівників і відвідувачів у будинках іншого призначення (згідно з вимогами їх функціонування).

При організації руху транспорту, який обслуговує підприємства торгівлі, необхідно врахо­вувати вимоги щодо допустимого шуму згідно з СН 3077.

Величину магазину і його спеціалізацію слід визначати відповідно до системи обслуго­- вування, що включає різні рівні згідно з ДБН 360.

Величина підприємств роздрібної торгівлі характеризується:

магазину (крамниці) - розміром торговельної площі;

ринку і ринкового комплексу - розміром торговельної площі цілорічної ринкової торгівлі.

5 РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, ОРГАНІЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Будинки та споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ді­- лянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних, санітарних та норм пожежної без­- пеки (ДБН 360, ДБН Б.2-4-1, ДСП 173, НАПБ Б.01.005).

Площі земельних ділянок приймаються згідно з ДБН 360, виходячи з величини підприємств торгівлі. Для магазинів - із розрахунку від 0,02 га до 0,08 га (для сільської місцевості до 0,12 га) на 100 м² їх торговельної площі, для ринків і ринкових комплексів - із розрахунку від 7 м² до 14 м² на 1 м² їх торговельної площі.

В умовах реконструкції площа земельних ділянок підприємств роздрібної торгівлі може бути скорочена на 25 %.

Орієнтовна площа земельних ділянок розташованих окремо магазинів продовольчих та не­продовольчих товарів, ринків і ринкових комплексів наведена в додатку В.

Площа земельних ділянок торговельних центрів (ТЦ) визначається завданням на проекту­вання відповідно до ДБН 360, табл. 6.1*.

5.3 На земельній ділянці магазину слід передбачати зону для покупців і зону для під'їзду та розвантаження автомобілів. У зоні для покупців можуть розміщуватися майданчики для сезонної торгівлі, кіосків, рундуків, торговельних автоматів, засобів реклами тощо, а також місця для відпочинку покупців.

Майданчики для стоянки легкових автомобілів покупців і працівників підприємств (авто­стоянки) у зоні для покупців або закриті автостоянки та гаражі слід передбачати згідно з ДБН 360 і ДБН В.2.3-15.

5.4 Тимчасові споруди сезонної торгівлі, павільйони, кіоски тощо повинні розміщуватися до будинків та інших споруд на відстані, яку слід приймати залежно від ступеня їх вогнестійкості згідно з ДБН 360, але не менше 10 м. Допускається розташовувати вказані споруди біля зовнішніх стін будинків та інших споруд, якщо такі стіни не мають отворів (прорізів) і відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін та за умови забезпечення проїзду для пожежних машин згідно з вимогами нормативних документів.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 9

Інвентарні будинки мобільного типу, кіоски, павільйони, контейнери та інші подібні споруди допускається розміщати групами, але не більше 20 одиниць в одній групі двосмугового торго­вельного ряду і 10 одиниць у групі односмугового ряду, а площа території, на якій вони розмі­щуються без протипожежних розривів, приймається згідно з НАПБ Б.01.005. Відстань між групами цих будинків (споруд) і від них до інших будинків та споруд необхідно приймати не менше 15 м.

Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, облад-­ нані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення рекламних стендів. Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заас­- фальтовані або замощені.

У зоні для під'їзду і розвантаження автомобілів встановлюються навіси для тари (якщо зберігання тари не передбачено в складських приміщеннях будинків та споруд), а також роз­- міщуються майданчики контейнерів для сміття.

На території підприємства роздрібної торгівлі необхідно передбачати організоване водо- відведення, а на ділянках, де існує зливова каналізація, - відведення води до зливової каналізації. Для прибирання території необхідно передбачати поливальні крани.

Контейнери для сміття мають бути встановлені на заасфальтованому чи забетонованому майданчику, межа якого повинна бути не менше 1 м від основи кожного контейнера. Майданчик сміттєзбирного контейнера повинен розташовуватися на відстані не менше 25 м від підприєм-­ ства торгівлі і від вікон та дверей житлових і громадських будинків.

6 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ 6.1 Загальні вимоги

6.1.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будинків і споруд підприємств роздріб-­ ної торгівлі мають забезпечувати можливість організації торгівлі сучасними методами (само­- обслуговування, вільний доступ до товарів, продаж за зразками, з урахуванням застосування тари-обладнання тощо) і можливість використання традиційних методів торгівлі, передбачати комплексну механізацію вантажно-розвантажувальних робіт засобами вертикального та гори­- зонтального транспорту, а також забезпечувати зручності для покупців і продавців.

Конструктивні рішення будинків слід розробляти згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, СНиП 2.01.01, ДБН В.1.2-2 і ДСТУ Б В.1.2-3, ДБН В.2.1-10, ДБН В.2.6-31. В особливих умовах будівництва (просі­даючі ґрунти, підроблювані території, сейсмічні райони) слід керуватися ДБН В.1.1-5 і ДБН В.1.1-12.

Поверховість підприємств роздрібної торгівлі (у тому числі кількість надземних і під-­ земних поверхів) визначається за завданням на проектування з урахуванням містобудівних, тех­- нологічних, санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог.

У функціональній структурі будинків підприємств роздрібної торгівлі передбачаються такі основні групи приміщень:

торговельні й інші приміщення для обслуговування покупців (торговельні зали, зали прий-­ мання та видавання замовлень, кафетерій та інші);

приміщення для приймання та зберігання товарів, приміщення для готування товарів до продажу (прийомочні, розвантажувальні, комори та склади, охолоджувані камери, приміщення готування товарів до продажу, фасувальні, комплектувальні відділів замовлень тощо);

підсобні приміщення (приміщення для зберігання тари, контейнерів, пакувальних мате-­ ріалів, інвентаря, спецодягу тощо);

службові та побутові приміщення (адміністративні, конторські, пожежний пост, кімнати персоналу, гардеробні, душові, туалети тощо);

технічні приміщення систем інженерного обладнання (венткамери, машинні відділення ліфтів та холодильних установок, тепловий вузол, насосна станція пожежогасіння тощо).

С. 10 ДБН В.2.2-23:2009

Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення повинні забезпечувати можливість збільшення торговельної площі в процесі експлуатації за рахунок комор та інших неторговельних приміщень на основі принципів гнучкого планування і з урахуванням застосування тари-об- ладнання, комплексної механізації та автоматизації торговельних і виробничих процесів за умови дотримання вимог стосовно пожежної безпеки.

До планувальних рішень підприємств торгівлі встановлюються такі функціонально- технологічні вимоги.

Торговельні зали повинні бути зручно зв'язані з приміщеннями для готування товарів до продажу, приміщеннями для зберігання товарів.

З торговельних залів, складських приміщень (комор) і приміщень для готування товарів до продажу не повинно бути безпосередніх входів до службових, побутових та технічних приміщень.

Прийомочні, розвантажувальні слід, як правило, розміщувати поблизу від приміщень збе­рігання товарів.

Всі підсобні, службові та побутові приміщення для персоналу повинні бути ізольовані від приміщень для зберігання харчових продуктів.

6.1.6 В універсамах, гіпермаркетах та інших продовольчих магазинах приміщення комор та готування товарів до продажу слід передбачати, як правило, на одному рівні з відповідною за спеціалізацією торговельною залою.

В умовах реконструкції допускається розміщення комор (за винятком комор для легкозай­мистих матеріалів і горючих рідин), приміщень для готування товарів до продажу та торговель­них залів на різних рівнях у разі забезпечення зв'язку за допомогою підйомників, вантажних ліфтів або інших пристоїв для товарів, а також сходів, пандусів, пасажирських ліфтів для покупців (від­відувачів) і персоналу.

Допускається розміщення в підвальному та цокольному поверхах комор і складських примі­щень продовольчих та непродовольчих магазинів, торговельні зали яких розміщені на першому поверсі і вище, а також підсобних приміщень магазинів (у тому числі для приймання скляної тари, зберігання контейнерів, пакувальних матеріалів, прибирального інвентаря тощо), побутових при­міщень (гардеробні, вбиральні, умивальні, душові, роздягальні, кабіни особистої гігієни жінок), технічних приміщень систем інженерного обладнання будинків.

6.1.7 Торговельні зали, фасувальні, комплектувальні, прасувальні, майстерні й інші примі­- щення підприємств роздрібної торгівлі з тривалим перебуванням людей рекомендується забез­- печувати, як правило, природним освітленням.

Допускається влаштовувати без природного освітлення торговельні зали, приміщення прий­мання скляної тари від населення, складські приміщення, підсобні (комори для зберігання тари, контейнерів, інвентаря, у тому числі прибирального), побутові приміщення персоналу і технічні, тобто всі приміщення, які допускається розміщувати у підвальних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9 і для яких може передбачатися лише штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28. У цьому випадку зазначені приміщення мають бути обладнані системою примусового димовидаляння.

6.1.8 Висоту поверхів будинків приймають, як правило, 3,3 м (не менше 3,0 м від підлоги до стелі).

Допускається за обґрунтування (механізація, обладнання, конструкції) збільшувати висоту поверхів із торговельною залою площею більше 400 м² до 3,6 м, а більше 1000 м² - до 4,2 і 4,8 м (за завданням на проектування). Висоту двосвітних торговельних залів допускається приймати 4,8 м за наявності антресолей, а для торговельних залів ринків - у випадках, коли внутрішній об'єм зали дозволяє передбачати природну вентиляцію відповідно до 9.4.5. Висоту поверху із торго­вельною залою у разі кондиціонування повітря слід приймати не більше 4,2 м.