ДБН В.2.2-23:2009. Дома и сооружения. Предприятия торговли (УКР)

6.1.9 Висоту поверху підприємств торговельною площею до 250 м², вбудованих у житлові будинки, допускається приймати за висотою поверху житлового будинку, але не менше 2,8 м.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 11

У коридорах, складських, підсобних приміщеннях допускається скорочення висоти від підлоги до стелі до 2,2 м, у технічних приміщеннях без постійного перебування людей висоти проходів до обладнання в них - до 1,9 м.

Входи та сходи для обслуговуючого персоналу повинні бути окремими від входів та сходів для покупців. Допускається влаштовувати їх суміщеними для підприємств торговельною площею до 100 м², як окремо розташованих, так і вбудованих підприємств торгівлі у будинки іншого призначення.

Входи до комор та інших неторговельних приміщень слід розташовувати з боку виробничих груп приміщень. У підприємствах торговельною площею до 250 м² допускається передбачати додаткові входи до торговельної зали для подавання товарів із суміжних із торговельною залою комор.

Підлога на шляхах переміщення товарів і евакуації з торговельних залів не повинна мати порогів. Асфальтова підлога допускається лише в розвантажувальному приміщенні на май-­ данчику для автомобілів. У решті приміщень матеріал підлоги визначається проектом за погод­- женням із органами державного пожежного та санітарного нагляду.

В універсамах та в продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м² і більше (гіпермаркетах), в універмагах та непродовольчих магазинах торговельною площею 3500 м² і більше допускається передбачати (за завданням на проектування) місця для розміщення кіосків та торговельних автоматів.

6.2 Торговельні приміщення

6.2.1 До складу торговельної площі підприємств торгівлі входить площа торговельних залів і приміщень для додаткового обслуговування відповідно до переліку згідно з додатком Г. Цей перелік не регламентується і визначається відповідно до завдання на проектування.

У торговельну площу магазину не входить площа приміщень для приймання скляної тари, які мають, як правило, окремі входи для відвідувачів.

Мінімальний коефіцієнт установної площі в торговельній залі слід приймати не менше 0,25.

6.2.2 Відділи замовлень рекомендується передбачати в продовольчих магазинах з універсаль-­ ним асортиментом товарів торговельною площею, як правило, 400 м² і більше (у сільських посе-­ леннях - торговельною площею 250 м² і більше).

Допускається передбачати за завданнями на проектування відділи замовлень в інших продо­вольчих магазинах і за меншої торговельної площі.

Площу приміщень відділу замовлень слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими показниками мінімальної площі згідно з додатком Д.

6.2.3 Площу кафетеріїв слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими показниками мінімальної площі згідно з додатком Е.

Площі сокових барів, відділів кулінарії тощо підприємств харчування встановлюються зав­даннями на проектування згідно з нормами на проектування підприємств громадського харчу­вання (ресторанного господарства) відповідно до вимог ДСТУ 4281, СП 42-123-5777 і СП 5781.

Площі інших приміщень додаткового обслуговування слід визначати завданням на проектування з урахуванням додатка Ж.

При продовольчих магазинах за завданням на проектування допускається передбачати кулінарний цех із виготовлення харчової продукції з реалізацією її у відповідному відділі (від-­ ділах) магазину. При цьому слід враховувати вимоги СП 42-123-5777.

У разі влаштування у магазинах кафетеріїв, сокових барів, відділів кулінарії тощо їх необхідно розміщувати (у продовольчих магазинах і відділах) з доступом для покупців із зовніш­- нього боку вузла розрахунку (поза контрольованою зоною) чи у приміщенні з окремим входом для покупців.

С.12 ДБН В.2.2-23:2009

Планування торговельних залів у магазинах самообслуговування має забезпечувати мож-­ ливість розміщення централізованих (на поверх або на будинок у цілому) вузлів розрахунку та прилавків або камер (чарунок) для зберігання особистих речей покупців.

У плануванні торговельних залів гіпермаркетів, універсамів (супермаркетів тощо) необ­- хідно враховувати такі вимоги:

передбачати продаж товарів методом самообслуговування з централізованою системою оп­- лати (для товарів, які не можуть продаватися за цим методом, слід встановлювати нестаціонарні прилавки індивідуального обслуговування);

вирішувати планування торговельних залів, забезпечуючи співвідношення сторін від 1:1 до 1:3 і приймаючи найменшу ширину залів залежно від кількості кас, яка визначається на основі орієнтовних показників площі торговельної зали на одну касу;

касові кабіни (місця реєстраторів розрахункових операцій) слід встановлювати по прямій лінії з організацією проходів для покупців від кожної кабіни, яку повернуто так, щоб касири (реєстратори) були спрямовані обличчям до покупців, що виходять із зали;

столи для перекладання товарів з інвентарних кошиків та візків до сумок покупців роз­- міщувати згідно з напрямком руху покупців до виходу;

вхід та вихід для покупців розташовувати поруч; тамбур може бути спільним;

ряди прилавків самообслуговування розташовувати перпендикулярно до лінії кас, при цьо­- му забезпечуючи зручне завантаження вітрин-холодильників під час торгівлі.

Для визначення частки площі, зайнятої обладнанням, по відношенню до всієї площі торго­вельної зали універсаму (супермаркету тощо) рекомендується користуватися такими орієнтов­ними величинами:

прилавки самообслуговування - 22-23 %;

каси (місця реєстраторів розрахункових операцій), прилавки індивідуального обслугову­- вання - 3-4 %;

всього торговельного обладнання - 25-27 %.

6.2.9 У магазинах самообслуговування кількість робочих місць контролерів-касирів слід приймати залежно від площі торговельної зали на одне робоче місце контролера-касира (реєст­- ратора розрахункових операцій):

до 100 м² включно - у продовольчих магазинах;

до 160 м² включно - в непродовольчих магазинах.

Площа вузла розрахунку повинна прийматися не більше 15 % від площі торговельної зали. У цьому розрахунку не враховується площа торговельної зали, призначена для додаткового об­слуговування.

Ширину проходів між обладнанням у торговельних залах слід приймати згідно з до­- датком К.

Вітрини непродовольчих магазинів повинні мати експозиційні площадки глибиною від 1,2 м до 2,5 м (залежно від асортименту товарів). Підлога експозиційної площадки повинна бути на висоті не більше 0,6 м над тротуаром. Горизонтальне членування рам вітрин на висоті менше 2,0 м над рівнем підлоги експозиційної площадки не допускається.

У вітринах належить передбачати заходи для захисту поверхонь охолодження від запітніння та обледеніння, а в разі необхідності - пристрої для захисту від сонячних променів. У продовольчих магазинах, ринках і відділах замовлень вітрини з експозиційними площадками передбачати, як правило, не слід.

ДБН В.2.2-23-2009 С. 13

6.3 Приміщення для приймання, зберігання та готування товарів до продажу

6.3.1 Розвантажувальні платформи мають бути, як правило, вище рівня майданчика, де розта-­ шовані автомобілі, на 1,1 м - 1,2 м.

Для малотоннажних автомобілів за завданнями на проектування допускається приймати висоту розвантажувальної платформи над рівнем майданчика для автомобілів 0,6 м - 0,8 м.

Допускається за завданнями на проектування розміщувати майданчики для автомобілів на одному рівні з розвантажувальною платформою за наявності розвантажувально-підйомних за­собів.

Площа розвантажувальної платформи включається до складу розрахункової (нормованої) площі будинку магазину в разі, якщо розвантаження товарів відбувається в опалюваних примі­щеннях.

Ширина платформи прямокутної форми має бути 4,0 м - 4,5 м (для розвантаження малотон­нажних автомобілів - 3 м); пилоподібної форми - від 2,5 м до 3,5 м у найбільш вузькому місці.

В універсамах (гіпермаркетах тощо) та продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м² і більше, в універмагах та непродовольчих магазинах (крім меблевих) - 4500 м² і більше, у мебле­вих - 1000 м² і більше, а також у ринках торговельною площею 1500 м² і більше допускається (за завданнями на проектування) збільшувати ширину платформи до 6,0 м.

6.3.2 Розвантажувальні платформи повинні розміщуватися залежно від кліматичного району будівництва і величини магазину:

у II і III кліматичних зонах (крім IIIБ) - під навісами для продовольчих магазинів величи­- ною до 1000 м²; для непродовольчих магазинів - до 2500 м². Для магазинів більшої величини - у неопалюваних або опалюваних приміщеннях (згідно з завданням на проектування);

у IIIБ і IVB кліматичних зонах - під навісами, незалежно від величини магазину. Для продовольчих магазинів (гіпермаркетів) величиною 4500 м² і більше допускається передбачати розвантаження в неопалюваних приміщеннях (за завданнями на проектування).

Навіси повинні повністю перекривати розвантажувальну платформу і на 1 м кузов автомобіля.

У випадках, коли розвантажувальні місця в магазинах для нічного завезення товарів перед­бачаються поза основною розвантажувальною платформою, допускається заміняти платформу (за відповідних обґрунтувань) розвантажувально-навантажувальними пристроями.

У разі реконструкції магазинів розвантаження товарів передбачається відповідно до кон­кретних умов реконструкції згідно з завданнями на проектування.

6.3.3 Для магазинів, вбудованих і вбудовано-прибудованих у житлові будинки, розвантажу-­ вальні (завантажувальні) приміщення і розвантажувальні платформи слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-15.

Для магазинів, що прибудовуються до торців житлових будинків, коли розвантаження орга­нізоване з бічного фасаду прибудови і віддалене від житлового будинку, розвантажувальну плат­форму та розвантажувальне (завантажувальне) приміщення слід проектувати згідно з вимогами до окремо розташованих будинків магазинів відповідно до 6.3.2 цих Норм.

Розвантажувальні платформи в ринках розміщують, як правило, під навісами.

Кількість розвантажувальних місць у магазинах і в ринках слід приймати згідно з таб-­ лицею 1.

С 14 ДБН В.2.2-23:2009

Таблиця 1

Характеристика

магазину

Класифіка­ційна група

Величина підприємства, м² торговельної площі

Розрахункова кількість розвантажувальних місць, не менше

Продовольчий з універсальним асортиментом

ІП

До 400

1

Більше 400 до 1000

2

» 1000 » 1500

3

» 1500

4

Продовольчий спеціалізований (крім "Овочі-фрукти") з широким, вузьким чи обмеженим асортиментом

ІІП ІІІП

VП

До 100

1

Продовольчий спеціалізований

"Овочі-фрукти"

IVП

До 400

1

Більше 400

2

Ринок (цілорічна торгівля)

До 600

3

Більше 600 до 900

4

» 900 » 1500

5

» 1500 » 3000

7

» 3000

8-10

Непродовольчий з універсальним

асортиментом і спеціалізований з розширеним асортиментом

ІН

IIН

До 650

1

Більше 650 до 1500

2

» 1500 » 4500

3

» 4500 » 6500

4

» 6500 » 8500

5

» 8500 » 13500

7

» 13500

8

Непродовольчий спеціалізований з повним асортиментом (крім "Меблі", "Будівельні матеріали")

ІІІН

VH

До 650

1

Більше 650

2

Непродовольчий спеціалізований з

повним асортиментом "Меблі",

Будівельні матеріали

VIH

До 650

1

Більше 650 до 1500

2

» 1500

3

Непродовольчий спеціалізований з вузьким і обмеженим асортиментом ("Книжки", "Квіти", "Природа" тощо)

VIH

VIIH

Не нормується

1

Примітка. У спеціалізованих непродовольчих магазинах повного асортименту ІІІН і IVH груп слід до-

датково передбачати розвантажувальні місця для відправлення куплених товарів (за торго-

вельної площі до 1000 м² включно - одне розвантажувальне місце, більше 1000 м² – два

розвантажувальних місця).

6.3.6 Приміщення прийомочних необхідно передбачати в магазинах у разі розвантаження товарів під навісами та в разі розвантаження у неопалюваних приміщеннях (у ІІВ і ІІІВ кліматичних зонах). Площу прийомочних слід приймати в розрахунку на одне розвантажувальне місце:

для магазинів торговельною площею до 150 м² - 12 м²;

для магазинів торговельною площею більше 150 м² - 16 м².

6.3.7 Уклон пандусів для автомобілів має бути не більше 16 % в разі розміщення пандуса у закритому приміщенні чи під навісом і не більше 8 % - в інших випадках.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 15

Ширину коридорів у групі приміщень для зберігання та готування товарів до продажу, залежно від величини підприємств торгівлі та транспортних засобів, що використовуються, слід приймати за площі торговельної зали до 250 м² - 1,6 м - 1,7 м, більше 250 м² до 2000 м² - 1,8 м - 2 м і в разі використання електрифікованого транспорту, а за площі більше 2000 м² - 2,3 м - 2,7 м.

Двері комор та приміщень для приймання товарів мають бути протипожежними не нижче 2-го типу, двополотними завширшки не менше 1,3 м і заввишки не менше 2,3 м. При цьому ширина одного з полотен повинна бути не менше 0,8 м.

Двері, що сполучають розвантажувальну платформу з розвантажувальним приміщенням чи з іншими приміщеннями магазину, мають бути двополотними завширшки від 1,6 м до 2,2 м і заввишки не менше 2,3 м.

На шляхах проїзду автомобілів і інших транспортних засобів колони, стіни, перегородки та косяки прорізів повинні бути захищені від механічних пошкоджень на висоту не менше 1,6 м.

Комори (склади) товарів, які є горючими легкозаймистими рідинами, горючими речо-­ винами і матеріалами, або негорючих товарів в упаковці із горючих матеріалів слід розміщувати біля зовнішніх стін із віконними прорізами і відокремлювати їх від торговельної зали та підсобних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу, передбачаючи вхід до них через тамбур-шлюз. У підприємствах торгівлі не допускається передбачати комори (склади), а також виробничі приміщення категорій А і Б за вибухопожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002.

Комори (склади) необхідно розділяти протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки площею не більше 700 м², допускаючи в межах кожного відсіку встановлення сітчастих чи інших перегородок, які не досягають стелі. Димовидаляння у цьому випадку передбачається на відсік у цілому.

Із комор площею до 50 м², що мають виходи до коридорів, димовидаляння допускається передбачати через вікна, які відчиняються, розташовані у кінці коридорів, якщо відстань від дверей комори до вікна, розташованого в кінці коридору, становить не більше 15 м. Із комор (складів), що прилягають до розвантажувальних (завантажувальних) приміщень та платформ, сполучених з ними дверними та віконними прорізами, димовидаляння влаштовувати не потрібно.

Із комор (складів) площею більше 50 м² слід передбачати димовидаляння через віконні прорізи чи спеціальні шахти, а в разі розміщення таких комор у підвальному поверсі - передбачати для кожного відсіку не менше двох вікон з приямками розміром не менше 1,2 м х 0,9 м. Вільну площу зазначених вікон необхідно приймати за розрахунком, але не менше 0,2 % від площі цих при­міщень.

Положення протипожежної перегородки, яка відокремлює комори від торговельної зали, визначається з урахуванням можливого розширення торговельної зали (див. 6.1.4). Для комор негорючих товарів без упаковки, які розміщуються на площі, призначеній для наступного розширення торговельної зали, допускається не передбачати перегородку, що відокремлює комору від торговельної зали.

У коморах (складах) необхідно роздільне зберігання продовольчих і непродовольчих товарів. Допускається передбачати зберігання у спільній коморі різних груп непродовольчих товарів (за винятком целулоїдних, парфумерних, аерозольних, пахучих товарів і горючих рідин) та продовольчих товарів, за винятком продуктів, епідеміологічна характеристика яких потребує окремих приміщень (хлібобулочні, кондитерські, "Овочі-фрукти", "Молоко"), відповідно до вимог чинних нормативних документів, нормативно-правових актів.