Навіси повинні повністю перекривати розвантажувальну платформу і на 1 м кузов автомобіля.

У випадках, коли розвантажувальні місця в магазинах для нічного завезення товарів передбачаються поза основною розвантажувальною платформою, допускається заміняти платформу (за відповідних обґрунтувань) розвантажувально-навантажувальними пристроями.

У разі реконструкції магазинів розвантаження товарів передбачається відповідно до конкретних умов реконструкції згідно з завданнями на проектування.

6.3.3Для магазинів, вбудованих і вбудовано-прибудованих у житлові будинки, розвантажу-вальні (завантажувальні) приміщення і розвантажувальні платформи слід проектувати згідно звимогами ДБН В.2.2-15.

Для магазинів, що прибудовуються до торців житлових будинків, коли розвантаження організоване з бічного фасаду прибудови і віддалене від житлового будинку, розвантажувальну платформу та розвантажувальне (завантажувальне) приміщення слід проектувати згідно з вимогами до окремо розташованих будинків магазинів відповідно до 6.3.2 цих Норм.

  1. Розвантажувальні платформи в ринках розміщують, як правило, під навісами.
  2. Кількість розвантажувальних місць у магазинах і в ринках слід приймати згідно з таб-лицею 1.

С 14 ДБН В.2.2-23:2009

Таблиця 1

Характеристика

магазину

Класифікаційна група

Величина підприємства,м2 торговельної площі

Розрахункова кількість розвантажувальних місць, не менше

Продовольчий з універсальним асортиментом

ІП

До 400

1

Більше 400 до 1000

2

» 1000 » 1500

3

» 1500

4

Продовольчий спеціалізований (крім "Овочі-фрукти") з широким, вузьким чи обмеженим асортиментом

ІІП ІІІП

До 100

1

Продовольчий спеціалізований

"Овочі-фрукти"

IVП

До 400

1

Більше 400

2

Ринок (цілорічна торгівля)

До 600

3

Більше 600 до 900

4

» 900 » 1500

5

» 1500 » 3000

7

» 3000

8-10

Непродовольчий з універсальним

асортиментом і спеціалізований з розширеним асортиментом

ІН

IIН

До 650

1

Більше 650 до 1500

2

» 1500 » 4500

3

» 4500 » 6500

4

» 6500 » 8500

5

» 8500 » 13500

7

» 13500

8

Непродовольчий спеціалізований з повним асортиментом (крім "Меблі", "Будівельні матеріали")

ІІІН

VH

До 650

1

Більше 650

2

Непродовольчий спеціалізований з

повним асортиментом "Меблі",

Будівельні матеріали

VIH

До 650

1

Більше 650 до 1500

2

» 1500

3

Непродовольчий спеціалізований з вузьким і обмеженим асортиментом ("Книжки", "Квіти", "Природа" тощо)

VIH

VIIH

Не нормується

1

Примітка. У спеціалізованих непродовольчих магазинах повного асортименту ІІІН і IVH груп слід до-

датково передбачати розвантажувальні місця для відправлення куплених товарів (за торго-

вельної площі до 1000 м2 включно - одне розвантажувальне місце, більше 1000 м2 – два

розвантажувальних місця).

6.3.6Приміщення прийомочних необхідно передбачати в магазинах у разі розвантаженнятоварів під навісами та в разі розвантаження у неопалюваних приміщеннях (у ІІВ і ІІІВ кліматичнихзонах). Площу прийомочних слід приймати в розрахунку на одне розвантажувальне місце:

  • для магазинів торговельною площею до 150 м2 - 12 м2;
  • для магазинів торговельною площею більше 150 м2 - 16 м2.

6.3.7Уклон пандусів для автомобілів має бути не більше 16 % в разі розміщення пандуса узакритому приміщенні чи під навісом і не більше 8 % - в інших випадках.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 15

  1. Ширину коридорів у групі приміщень для зберігання та готування товарів до продажу,залежно від величини підприємств торгівлі та транспортних засобів, що використовуються, слідприймати за площі торговельної зали до 250 м2 - 1,6 м - 1,7 м, більше 250 м2 до 2000 м2 - 1,8 м - 2 мі в разі використання електрифікованого транспорту, а за площі більше 2000 м2 - 2,3 м - 2,7 м.
  2. Двері комор та приміщень для приймання товарів мають бути протипожежними ненижче 2-го типу, двополотними завширшки не менше 1,3 м і заввишки не менше 2,3 м. При цьомуширина одного з полотен повинна бути не менше 0,8 м.

Двері, що сполучають розвантажувальну платформу з розвантажувальним приміщенням чи з іншими приміщеннями магазину, мають бути двополотними завширшки від 1,6 м до 2,2 м і заввишки не менше 2,3 м.

  1. На шляхах проїзду автомобілів і інших транспортних засобів колони, стіни, перегородкита косяки прорізів повинні бути захищені від механічних пошкоджень на висоту не менше 1,6 м.
  2. Комори (склади) товарів, які є горючими легкозаймистими рідинами, горючими речо-винами і матеріалами, або негорючих товарів в упаковці із горючих матеріалів слід розміщуватибіля зовнішніх стін із віконними прорізами і відокремлювати їх від торговельної зали та підсобнихприміщень протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу, передбачаючивхід до них через тамбур-шлюз. У підприємствах торгівлі не допускається передбачати комори(склади), а також виробничі приміщення категорій А і Б за вибухопожежною небезпекою згідно зНАПБ Б.03.002.

Комори (склади) необхідно розділяти протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки площею не більше 700 м2, допускаючи в межах кожного відсіку встановлення сітчастих чи інших перегородок, які не досягають стелі. Димовидаляння у цьому випадку передбачається на відсік у цілому.

Із комор площею до 50 м2, що мають виходи до коридорів, димовидаляння допускається передбачати через вікна, які відчиняються, розташовані у кінці коридорів, якщо відстань від дверей комори до вікна, розташованого в кінці коридору, становить не більше 15 м. Із комор (складів), що прилягають до розвантажувальних (завантажувальних) приміщень та платформ, сполучених з ними дверними та віконними прорізами, димовидаляння влаштовувати не потрібно.

Із комор (складів) площею більше 50 м2 слід передбачати димовидаляння через віконні прорізи чи спеціальні шахти, а в разі розміщення таких комор у підвальному поверсі - передбачати для кожного відсіку не менше двох вікон з приямками розміром не менше 1,2 м х 0,9 м. Вільну площу зазначених вікон необхідно приймати за розрахунком, але не менше 0,2 % від площі цих приміщень.

  1. Положення протипожежної перегородки, яка відокремлює комори від торговельноїзали, визначається з урахуванням можливого розширення торговельної зали (див. 6.1.4). Длякомор негорючих товарів без упаковки, які розміщуються на площі, призначеній для наступногорозширення торговельної зали, допускається не передбачати перегородку, що відокремлюєкомору від торговельної зали.
  2. У коморах (складах) необхідно роздільне зберігання продовольчих і непродовольчихтоварів. Допускається передбачати зберігання у спільній коморі різних груп непродовольчихтоварів (за винятком целулоїдних, парфумерних, аерозольних, пахучих товарів і горючих рідин) тапродовольчих товарів, за винятком продуктів, епідеміологічна характеристика яких потребуєокремих приміщень (хлібобулочні, кондитерські, "Овочі-фрукти", "Молоко"), відповідно до вимогчинних нормативних документів, нормативно-правових актів.

У магазинах торговельною площею до 50 м2 допускається зберігання у спільній коморі продуктів незалежно від їх епідеміологічної характеристики з урахуванням зазначених вище обмежень і за умови розміщення їх на окремих стелажах, полицях, відокремлених перегородками, екранами тощо.

С.16 ДБН В.2.2-23:2009

Допускається укрупнювати охолоджувані камери, об'єднуючи їх за ознаками розрахункової температури та характеристики продуктів.

Готування товарів до продажу слід передбачати, як правило, на площі комор.

6.3.14У підприємствах продовольчої торгівлі, що працюють за принципом самообслугову-вання, необхідно передбачати окремі приміщення фасувальних для груп харчових продуктів, щомають однакову епідемічну значущість згідно з СП 5781. У фасувальних для харчових продуктів,що особливо швидко псуються, необхідно встановлювати холодильне обладнання.

Всі фасувальні приміщення повинні бути обладнані двома мийними ваннами з підведенням гарячої, холодної води, встановленням змішувачів і підключенням до каналізації з повітряним розривом струменя не менше 0,02 м, а також з урахуванням вимог СанПиН 4630.

  1. Приміщення для зберігання та готування товарів до продажу не допускається роз-міщувати під туалетними (вбиральнями), душовими і під місцями з встановленням трапів. Занаявності технічного поверху над вбудованими в житлові та громадські будинки підприємствамиторгівлі розміщення приміщень зберігання та готування до продажу товарів не обмежується заумови, що каналізаційні стояки будуть виведені за межі цих приміщень. Позначки підлоги умийних, туалетних та душових повинні бути на 0,02 м нижче позначки підлоги сусідніх приміщень імати трапи для випускання води до каналізації.
  2. Охолоджувані камери розміщують з урахуванням вимог щодо шумо- і віброізоляціїзгідно з 7.16 - 7.18 цих Норм.
  3. Охолоджувані камери не допускається розміщувати поруч із котельними, бойлерними,душовими та іншими приміщеннями з підвищеною температурою, вологістю, а також над такимиприміщеннями та під ними.

Теплоізоляцію огороджувальних конструкцій охолоджуваних камер слід проектувати з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2 відповідно до розрахункової внутрішньої температури повітря у камерах, але не нижче мінус 15 °С у камерах для зберігання заморожених продуктів та морозива (низькотемпературні камери) і не вище мінус 2 °С у решті охолоджуваних камер.

Внутрішня поверхня охолоджуваних камер повинна передбачатися з матеріалів, які при контакті з харчовими продуктами не виділяють шкідливих речовин в концентраціях, які перевищують допустимі, регламентовані СанПиН 42-123-4240.

  1. В огороджувальних конструкціях охолоджуваних камер не допускається прокладаннятрубопроводів водопроводу та каналізації, коробів вентиляції та електрокабелів.
  2. Висота камер у чистоті повинна бути не менше 2,7 м і не більше 3,5 м.

У випадку більшої висоти і розміщення камер під житловими кімнатами та під іншими приміщеннями, де постійно перебувають люди, слід передбачати самостійне перекриття над камерами і провітрюваний простір між перекриттями камер та будинку.

  1. Зону для приймання та зберігання тари і товарів, що не потребують охолодження, можнавлаштовувати у вигляді єдиного об'єму, не членованого перегородками. Ширину цього примі-щення слід приймати не менше 6 м.
  2. Склад приміщень для приймання, зберігання та готування товарів до продажу слідприймати згідно з додатками П і Р.

Площі приміщень для приймання, зберігання та готування товарів до продажу за видами магазинів продовольчих та непродовольчих товарів і ринків слід приймати не менше розрахункової, яка визначається за питомими показниками площі для цієї групи неторговельних приміщень згідно з додатками Л, М і Н.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 17

6.4 Підсобні, службові та побутові приміщення

6.4.1Склад підсобних, службових та побутових приміщень слід приймати відповідно до додатків ПіР.

Площу підсобних, службових та побутових приміщень продовольчих і непродовольчих магазинів та ринків слід приймати не менше рахункової, визначеної за питомими показниками площі для цієї групи неторговельних приміщень згідно з додатками Л, М і Н.

  1. Приміщення для приймання скляної тари передбачають, як правило, в універсамах, гас-трономах, магазинах "Дієтпродукти", "Продукти", "Товари повсякденного попиту" і "Соки-напої",приймаючи площі цих приміщень залежно від величини магазинів за торговельної площі ма-газину: до 150 м2 - 18 м2; більше 150 м2 до 250 м2 - 24 м2 (у сільських поселеннях - 18 м2); більше250 м2 до 1000 м2 - 36 м2 (у сільських поселеннях - 24 м2); більше 1000 м2 - 60 м2 (у сільськихпоселеннях - 36 м2).
  2. Кількість санітарно-гігієнічних приладів для персоналу у побутових приміщеннях про-довольчих і непродовольчих магазинів слід визначати згідно з вимогами СНиП 2.09.04.
  3. Громадські туалети для відвідувачів слід проектувати в магазинах класифікаційних групІН, IIН торговельною площею 2500 м2 і більше із розрахунку один санітарний прилад на 600 м2торговельної площі, але не менше чотирьох санітарних приладів.