Сьогодні розрахунок баретних фундаментів проводиться за аналогією з фундаментами з буро-набивних паль. При цьому вплив масштабного ефекту залишається, як правило, неврахованим. Внаслідок технічної складності проведення статичного випробування барет оцінка їх поведінки в натурних умовах, як правило, базується на статичних випробуваннях буронабивних паль невеликого діаметра.
У цьому зв'язку є доцільним проведення низки натурних випробувань барет статичним навантаженням із метою визначення коефіцієнтів перерахування від несучої здатності буронабивних паль до несучої здатності барет.
ДОДАТОК Л
(довідковий)
НАТУРНІ ВИПРОБУВАННЯ ПАЛЬ ВИСОКОЇ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ
Л.1 Загальні положення
У зв'язку з розвитком нових технологій і влаштуванням нових видів паль та необхідності збільшення їх несучої здатності, особливо для сегмента висотного будівництва, з'явилася необхідність застосовувати нові методи випробувань паль. Проведення натурних випробувань дослідних паль за допомогою гідравлічних домкратів із поділом паль на частини (фрагменти) доцільне для паль із високою несучою здатністю, коли проведення класичних випробувань технічно неможливо або необхідно застосування громіздких анкерних конструкцій, що економічно невигідно. Чим вище навантаження і, відповідно, складніше влаштування анкерних конструкцій, тим вигідніше застосування даного виду випробувань у порівнянні із класичними. Проведення випробувань за допомогою гідравлічних домкратів можливо на буронабивних палях і на баретах, де кріплення гідравлічних домкратів передбачається під час виготовлення паль на заводі. На даний час ця технологія отримала найбільше поширення для буронабивних паль великих діаметрів (> ) і фундаментів типу "барет".
Як і при класичних випробуваннях паль необхідно влаштовувати дослідні палі за тією ж технологією, що і робочі палі.
Доведення палі до відмови по ґрунту при випробуванні і визначення за допомогою рішення зворотного завдання розрахункових характеристик ґрунтів дозволяють створити надійний й економічний проект фундаменту. При цьому можливе точне визначення не тільки загальної несучої здатності палі в різних шарах ґрунтів, але і диференційоване визначення її складових величин, у тому числі тертя по боковій поверхні й опору під нижнім кінцем палі.
Л.2 Проектування
При проектуванні випробувань паль за допомогою гідравлічних домкратів та поділу їх на частини особлива увага повинна приділятися вивченню інженерно-геологічної будови ділянки будівництва.
Перед проведенням випробувань визначаються шари ґрунтів із високою несучою здатністю, які є характерними для даної ділянки будівництва.
У рамках інженерно-геологічних вишукувань особливо важливо виявити можливі зони неоднорідності в геологічній будові ґрунтів, наприклад, зони вивітрилості, чергування шарів ґрунту тощо. Ці дані повинні бути враховані при проектуванні випробувань для одержання точних розрахункових характеристик для того або іншого шару ґрунтів.
При проектуванні випробувань для максимально точної попередньої оцінки тертя по боковій поверхні й несучій здатності під нижнім кінцем палі для несучих шарів ґрунту необхідно розроблення обґрунтованої програми вивчення шарів ґрунту за допомогою лабораторних і натурних випробувань, а також аналізу технічної літератури і досвіду будівництва в аналогічних ґрунтових умовах.
Доцільно також використання результатів статичного зондування для оцінки шарів ґрунту з наближеною несучою здатністю. Для попередньої оцінки несучої здатності паль рекомендується використовувати дані, наведені в нормативній літературі, особливо якщо дані враховують досвід будівництва в даному регіоні.
За результатами оцінки несучої здатності ґрунтів повинні бути визначені розміри частин дослідної палі. Необхідно враховувати, що ці частини дослідних паль залежно від схеми випробувань (кожна окремо або кілька частин спільно) повинні працювати як дослідна, так і анкерна конструкція.
Для проектування подібних випробувань паль особливо важливим є залучення експертних організацій із відповідним досвідом.
З урахуванням несучої здатності визначається несуча здатність за матеріалом для частин палі, а також потужність і кількість гідравлічних домкратів.
При проектуванні випробувань необхідно враховувати, що для їх успішного проведення розрахункова несуча здатність матеріалу частини палі повинна бути вище ніж максимальна передбачувана несуча здатність частини палі по ґрунту.
Л.3 Методика проведення випробувань
Методика випробувань зводиться до того, що одна частина вдавлюється домкратом, інша є анкерною конструкцією. При цьому застосування іншої анкерної палі, як при класичному статичному випробуванні, не потрібно.
При проведенні випробувань особлива увага повинна приділятися контролю за деформаціями. Для зменшення впливу температури на вимірювальні інструменти місце проведення випробування повинне бути захищене від кліматичного впливу.
У кожній із частин палі по всій її довжині встановлюються тензометри, які передають дані на поверхню. У результаті комп'ютерної обробки даних визначається деформація бетону, що відповідно враховується при розрахунку несучої здатності ґрунтів. Для контролю загальних деформацій у конструкції дослідної палі встановлюється екстензометр. На рівнях установки домкратів також передбачаються прилади для виміру переміщень.
Дані цих приладів також передаються на поверхню й підлягають комп'ютерній обробці. Таким чином, можливе визначення деформації по всій довжині фрагмента, що працює на тертя по боковій поверхні і забезпечує диференційований розрахунок цього параметра залежно від глибини сегмента палі.
Проведення випробувань палі за вищеописаними схемами вимагає науково-технічного супроводу.
У більшості випадків не рекомендується використовувати дослідну палю як елемент фундаментної конструкції. Після проведення випробувань частини палі можуть розглядатися як елементи фундаментної конструкції лише в тому випадку, якщо верхній сегмент палі дорівнює довжині палі й передбачається проведення додаткових заходів, наприклад, ін'єктування цементним розчином в області розташування домкратів. При цьому потрібно враховувати, що несуча здатність палі по ґрунту зменшується. Для контролю цілісності матеріалу палі необхідно провести випробування бетону неруйнівним способом.
Л.4 Обробка результатів випробувань
Результатом випробувань палі є наступні графіки: графік залежності деформацій і навантажень для кожної частини, графік деформації частини палі залежно від часу й графік прикладання навантаження залежно від часу. На основі цих графіків є можливість визначення максимального тертя по боковій поверхні для шарів ґрунтів і максимальної несучої здатності під нижнім кінцем палі. На основі результатів таких випробувань можливий новий варіант розрахунку фундаменту, коли в результаті натурних випробувань стає відома не загальна несуча здатність палі із заздалегідь визначеними розмірами, а точне розуміння окремих її складових для визначених шарів ґрунту. Для побудови графіка загальної несучої здатності частин палі і деформацій, що відповідають прикладеному навантаженню, необхідно підсумувати загальну несучу здатність під нижнім кінцем палі й тертя по всій боковій поверхні сегмента.
Отримані в результаті випробувань величини тертя по боковій поверхні й опору під нижнім кінцем палі можуть застосовуватися замість табличних. При цьому коефіцієнт надійності за ґрунтом може прийматися відповідно до проведених випробувань.
ДОДАТОК М
(обов'язковий)
ПРОЇЗДИ І ПЛОЩАДКИ ДЛЯ ПОЖЕЖНОЇ ТЕХНІКИ І ВЕРТОЛЬОТІВ
М.1 Можливість кругового проїзду пожежної техніки повинна бути забезпечена навколо будинку, в тому числі до основних евакуаційних виходів із будинку і до виходів, що ведуть до ліфтів для транспортування пожежних підрозділів.
Доступ пожежних із автодрабин або автопідіймачів повинен бути забезпечений у кожне приміщення або квартиру з урахуванням технічних характеристик автодрабин і автопідіймачів. При цьому необхідно враховувати ширину і висоту стилобатної частини будинку.
Проїзди для пожежної техніки слід передбачати завширшки не менше на відстані не менше від стін будинку до внутрішнього краю проїзду.
Уклон проїздів у місцях установки автодрабин і автопідіймачів повинен бути не більше 6°. Радіуси поворотів проїздів для пожежних машин повинні бути не менше .
Конструкцію дорожнього покриття пожежного проїзду слід проектувати з урахуванням на розрахункове навантаження від автодрабини або автопідйомника: не менше 15 т на вісь, загальна маса - 53 т, тиск виносної опори - 13,9 кг/см2.
М.2 Площадки для оперативних транспортних засобів, що залучаються для пожежогасіння і рятувальних робіт, слід передбачати за завданням органів державного пожежного нагляду під час відведення земельної ділянки.
Пожежні проїзди і під'їзні шляхи, площадки для оперативних транспортних засобів повинні позначатися шляхом фарбування бордюрів проїзних шляхів у червоний колір стійкою світловідбивною фарбою.
М.3 Площадки для рятувальних кабін вертольотів необхідно передбачати на покрівлі будинків. При цьому необхідно передбачати огорожу покрівлі заввишки (для забезпечення безпеки людей від індуктивного потоку несучих гвинтів вертольота). Розмір площадки для рятувальних кабін повинен бути не менше х . Площадки слід проектувати рівними і розміщувати, як правило, в центрі покрівлі. Максимальний нахил площадок до горизонту не повинен перевищувати 8°. Периметр площадок повинен бути пофарбований жовтою смугою завширшки . Над площадками і безпосередньо біля них не повинні розташовуватися антени, електрообладнання, кабелі тощо. Максимальна висота перешкод відносно поверхні площадки в радіусі від її центра не повинна перевищувати . Площадки для кабін слід проектувати із розрахунку загального навантаження кабіни , питомого навантаження - до 2,5 кг/см2.
У випадку застосування пожежних вертольотів для рятування людей розмір площадки повинен становити не менше х . Дана площадка повинна знаходитися на відстані не менше від найближчого виступу стіни і не менше від краю покрівлі. При розрахунку навантаження на покрівлі необхідно враховувати статичне і динамічне навантаження.
Примітка. Статичне навантаження для вертольотів класу К-32 складає 11 т, а динамічне навантаження - 22 т. Статичне навантаження вертольоту класу МИ-17 складає 12 т, а динамічне - 24 т.
Площадка повинна мати металевий піддон із глухим парапетом заввишки не менше (на випадок можливого аварійного розливу палива вертольота), а також решітчасту огорожу заввишки не менше .
Площадку слід обладнувати стаціонарною автоматичною установкою пінного пожежогасіння по площі. Розрахунковий час роботи установки - не менше 10 хв при заповненні об'єму х х протягом 1,5 хв.
М.4 Наземні вертолітні площадки для доставки врятованих людей повинні знаходитися на відстані не більше від будинків, з покрівлі яких передбачається рятування людей за допомогою вертольотів і рятувальних кабін. Розташування площадок на території повинно виключати можливість їх використання на за призначенням (в якості автостоянок тощо). Площадки рекомендується виконувати підвищеними по відношенню до прилеглої території на і огороджувати стаціонарним бар'єром. У зоні розміщення площадок і можливих напрямах роботи вертольота не повинно бути дерев, опор освітлення, проводів тощо.
Розмір площадки повинен становити не менше х . Дана площадка повинна знаходитися на відстані не менше від найближчого будинку.
Площадка повинна витримувати статичне і динамічне навантаження від вертольотів відповідного класу. До площадки слід передбачати не менше двох під'їздів для машин швидкої медичної допомоги.
ДОДАТОК Н
(обов'язковий)
РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОТИДИМНОГО ЗАХИСТУ
Н.1 Вихідні дані для розрахунку параметрів протидимного захисту будинків повинні містити наступні групи показників:
Н.2 Фактичні геометричні характеристики, показники димогазопроникнення заповнень дверних та віконних прорізів, димових та протипожежних клапанів слід приймати за технічними даними підприємств-виробників. Для двостулкових дверей слід враховувати ширину однієї, більшої стулки. Геометричні розміри повітроводів повинні відповідати СНиП 2.04.05.
Н.3 Напрямок вітрового впливу на зовнішні фасади будинку рекомендується встановлювати за розою вітрів з урахуванням взаємного розташування віконних прорізів приміщення, де виникла пожежа, дверних та віконних прорізів сходових кліток (у зовнішніх стінах будинку), пристроїв забору зовнішнього повітря та викидів назовні.
Н.4 Параметри пожежного навантаження слід приймати у відповідності з даними технології експлуатації приміщень (будинку) та визначати за питомою еквівалентною деревиною.
Н.5 Основні критерії розрахунку протидимного захисту приймаються за:
