в) протипожежні клапани з межею вогнестійкості за таблицею 9.2;

г) зовнішній викид продуктів згоряння згідно з вимогами 9.60, 9.61 цього розділу.

9.66 Вентилятори для видалення продуктів горіння слід розташовувати в окремих приміщеннях, які відокремлені протипожежними перегородками з межею вогнестійкості не менше ЕІ 150.

Вентилятори протидимного захисту витяжних систем допускається розташовувати на покритті висотного будинку за умов влаштування навколо них огорожі з негорючого матеріалу для захисту від доступу сторонніх осіб.

9.67 Видалення газів і диму та вогнегасного аерозолю після пожежі з приміщень, що захищені автоматичними установками газового або аерозольного пожежогасіння, необхідно передбачати системами з механічним спонуканням із нижньої та (або) верхньої зон приміщення з компенсацією об'єму газів та диму, що видаляється, припливним повітрям.

Для видалення газів та диму, а також вогнегасного аерозолю після дії автоматичних установок газового (аерозольного) пожежогасіння допускається використовувати системи загальнообмінної та аварійної вентиляції або пересувні (мобільні) вентиляційні установки. У цьому разі на системах загальнообмінної та аварійної вентиляції слід встановлювати протипожежні клапани, що автоматично закриваються під час пожежі, та які можуть відкриватися в ручному режимі (дистанційно з приміщення пожежного поста).

9.68 Необхідність влаштування розсікань у межах протипожежних відсіків у незадимлюваних сходових клітках типу Н4 необхідно визначати виходячи з умов подачі зовнішнього повітря у верхню частину відсіку. При цьому надлишковий тиск повинен бути не менше 40 Па в нижній частині відсіку сходової клітки і не більше 150 Па у верхній частині відсіку при одних відкритих дверях на поверсі, де виникла пожежа.

9.69 Для поновлення об'ємів повітря, що видаляється з атріумів (пасажів) та ізольованих рамп автостоянок, необхідно передбачати подачу зовнішнього повітря до нижньої частини приміщень, що захищаються. Загальна площа прорізів для забору зовнішнього повітря повинна бути не менше загальної розрахункової площі димоприймальних пристроїв.

9.70 Межі вогнестійкості повітроводів припливної протидимної вентиляції повинні бути не менше:

ЕІ 60 - для поверхових повітроводів систем, що захищають протипожежні тамбур-шлюзи та ізольовані рампи автостоянок у підземній частині будинку;

ЕІ 30 - для повітроводів систем, що захищають сходові клітки, ліфтові шахти, протипожежні тамбур-шлюзи у наземній частині будинку.

Протипожежні нормально закриті клапани системи припливної протидимної вентиляції повинні мати межі вогнестійкості не менші за мінімальні межі вогнестійкості повітроводів цих систем.

9.71 Під час визначення розрахункових параметрів систем припливно-витяжної протидимної вентиляції слід передбачати дисбаланс повітря щодо притоку та видалення не більше 30 % для приміщень, що захищаються зазначеними системами.

9.72 Виконавчі механізми та пристрої протидимного захисту повинні забезпечувати рівень надійної дії, що визначається вірогідністю безвідмовного спрацювання не менше 0,999.

9.73 Порядок проведення приймально-здавальних та періодичних випробувань систем примусового димовидалення та підпору повітря будинків слід розробляти згідно з НАПБ Б.05.022.

Ліфти

9.74 Усі ліфти повинні мати режим роботи "пожежна небезпека". Кількість ліфтів для транспортування пожежних підрозділів повинна бути не менше двох у будинку або в кожній секції будинку.

До пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської) повинна виводитись інформація щодо фактичного розташування ліфтів на поверхах будинку, а також повинно бути забезпечено дистанційне переведення ліфтів у режим "пожежна небезпека" безпосередньо з приміщення пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської)

9.75 Виходи з ліфтів на поверхах (крім вестибюльної групи на першому поверсі) слід передбачати через ліфтові холи, які повинні відокремлюватись від прилеглих коридорів та приміщень протипожежними перегородками з урахуванням вимог таблиці 9.1.

9.76 Влаштування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів повинно відповідати вимогам НАПБ Б.01.007.

Пожежна безпека електросилових мереж

9.77 Кабельні лінії від трансформаторних підстанцій та автономного джерела живлення до ввідно-розподільного пристрою, що розміщені в кожному протипожежному відсіку, повинні бути класу Р 90 згідно з ДСТУ Б В.1.1-11.

9.78 Елементи кабельних ліній та систем електропроводки, до складу яких входять електричні і оптичні ізольовані проводи та кабелі, системи кабельних коробів, трубопроводів, лотоків та драбин, повинні відповідати нижченаведеним вимогам пожежної безпеки.

9.78.1 Поодиноко прокладені кабелі та проводи повинні належати до класу стійких до поширення полум'я згідно з 4.1 ДСТУ 4809.

Примітка. Стійкість до поширення полум'я поодиноко прокладених кабелів і проводів визначається згідно з 5.1 ДСТУ 4809, ДСТУ 4216 або ДСТУ 4217 (для проводів і кабелів з малим перерізом).

9.78.2 Кабелі та проводи, прокладені у пучках (два і більше кабелі та/або проводи), повинні належати до класу стійких до поширення полум'я згідно з 4.2 ДСТУ 4809.

Ця вимога не поширюється на пучки кабелів і проводів, для яких достатнім є відповідність вимогам 9.78.1 цього документа за наступних умов:

- протяжністю і менше;

- що входять до складу системи проводки, прокладеної шляхом замонолічування в будівельну конструкцію чи в борознах стін, перегородок, перекриттів під штукатуркою;

- прокладених у металевих системах кабельних трубопроводів і коробів без перфорації.

Примітка. Стійкість до поширення полум'я кабелів і проводів, прокладених у пучках, визначається згідно з 5.2 ДСТУ 4809, ДСТУ 4237-3-21 (для категорії A F/R), ДСТУ 4237-3-22 (для категорії А), ДСТУ 4237-3-23 (для категорії В), ДСТУ 4237-3-24 (для категорії С) або ДСТУ 4237-3-25 (для категорії D)).

9.78.3 Елементи систем кабельних коробів, трубопроводів, лотоків і драбин та збірних шинопроводів повинні належати до класу стійких до поширення полум'я.

Примітка. Стійкість до поширення полум'я визначається згідно з ДСТУ 4499-1 для елементів систем кабельних коробів, ДСТУ 4549-1 для елементів систем кабельних трубопроводів, ДСТУ 4754 для елементів систем кабельних лотоків і драбин та ДСТУ 4237-3-23 і ГОСТ 27483 для елементів систем збірних шинопроводів. Для елементів вказаних систем із малими габаритами замість ГОСТ 27483 допускається застосування ДСТУ ІЕС 60695-2-2.

9.78.4 Кабелі та проводи, прокладені на шляхах евакуації (приміщень сходових кліток, коридорів тощо) та каналах і шахтах інженерних комунікацій, прилеглих до шляхів евакуації, повинні бути класу ТкЗ за токсичністю продуктів згоряння згідно з 4.3 ДСТУ 4809 і класу ДТк1 за димоутворювальною здатністю згідно з 4.4 ДСТУ 4809.

Ця вимога не поширюється на кабелі та проводи:

- прокладені шляхом замонолічування в будівельну конструкцію чи в борознах стін, перегородок, перекриттів під штукатуркою;

- прокладені в металевих системах кабельних трубопроводів і коробів без перфорації;

- прокладені в каналах і шахтах інженерних комунікацій, відокремлених від сходових кліток і коридорів будівельними конструкціями, в яких застосовуються герметичні елементи заповнення прорізів.

Примітка 1. Показник токсичності продуктів згоряння та коефіцієнт димоутворення кабелів і проводів визначаються згідно з 5.3 і 5.4 ДСТУ 4809.

Примітка 2. Зазначеній вимозі задовольняють кабелі та проводи, які містять матеріали з помірною димоутворювальною здатністю і малою токсичною небезпекою продуктів згоряння згідно з ГОСТ 12.1.044.

9.78.5 Елементи систем кабельних коробів, трубопроводів, лотоків та драбин, прокладені на шляхах евакуації (об'ємах сходових кліток, коридорів тощо) та каналах і шахтах інженерних комунікацій, прилеглих до шляхів евакуації, повинні належати до класу малонебезпечних за токсичністю продуктів згоряння та класу з помірною димоутворювальною здатністю згідно з ДСТУ 4499-1, ДСТУ 4549-1, ДСТУ 4754 та ГОСТ 12.1.044.

Ця вимога не поширюється на системи:

- прокладені шляхом замонолічування в будівельну конструкцію чи в борознах стін, перегородок, перекриттів під штукатуркою;

- прокладені в каналах і шахтах інженерних комунікацій, відокремлених від сходових кліток і коридорів будівельними конструкціями, в яких застосовуються герметичні елементи заповнення прорізів.

9.78.6 Кабельні лінії живлення і управління, які мають забезпечувати функціонування в умовах пожежі ліфтів для транспортування пожежних підрозділів, установок пожежогасіння, систем підпору повітря, димовидалення і протипожежних насосів, повинні мати межу вогнестійкості згідно з ДСТУ Б В.1.1-11 не менше ніж 90 хв, а установок евакуаційного освітлення, систем оповіщення про пожежу і управління евакуацією людей - відповідно до часу евакуації людей з будинку, але не менше ніж 30 хв.

Примітка. Необхідна межа вогнестійкості кабельних ліній живлення і управління систем протипожежного захисту може бути забезпечена власною вогнестійкістю кабелів та систем їх утримування/підвішування або шляхом захисту їх від вогню ззовні, наприклад, застосуванням для них вогнезахисних покриттів або прокладанням у шахтах, каналах, огороджених протипожежними перешкодами.

9.78.7 Системи шинопроводів повинні бути стійкими до поширення полум'я.

Примітка. Стійкість до поширювання полум'я систем шинопроводів визначають згідно з ДСТУ 4237-3-23 та ГОСТ 27483.

9.79 Світильники евакуаційного освітлення з автономним джерелом живлення повинні:

- бути забезпечені вбудованим випробувальним пристроєм або засобами приєднання до випробувального пристрою, який моделює відмову робочої мережі живлення;

- мати конструкцію, яка забезпечує їх надійне функціонування в умовах підвищеної температури, а також мати ресурс роботи акумулятора протягом часу, який необхідний для повної евакуації людей.

Пожежна безпека систем сміттєвидаяяння

9.80 У висотних житлових та громадських будинках комплект устаткування сміттєпроводу повинен включати стовбур, завантажувальні клапани з запірним пристроєм, шибер з автоматичним димовідсікачем стовбура або окремий протипожежний клапан. Стовбур сміттєпроводу слід виконувати димо-, газо- і водонепроникним із труб, як правило, з умовним діаметром не менше , виготовлених з негорючих матеріалів.

9.81 Межа вогнестійкості проходів стовбура сміттєпроводів через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди має бути не менше нормованої межі вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою втрати цілісності та теплоізолювальної здатності (ЕІ).

9.82 Стовбур сміттєпроводу повинен мати межу вогнестійкості у відповідності з ДСТУ Б В.2.5-34. При цьому допускається для забезпечення необхідної межі вогнестійкості прокладати стовбури сміттєпроводів в окремих каналах (шахтах), конструкції яких мають відповідну межу вогнестійкості.

9.83 Приміщення сміттєзбірної камери повинно обладнуватися спринклерними зрощувачами із розрахунковою витратою води 1,8 л/с. Трубопровід спринклерного пожежогасіння слід приєднувати до внутрішнього господарсько-питного водопроводу через запірний пристрій, опломбований у відкритому положенні, без встановлення контрольно-сигнального клапана.

Управління системами протипожежного захисту

9.84 Система протипожежного захисту включає центральний пункт управління системами протипожежного захисту, розташований у приміщенні пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської), системи автоматичної пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, протидимного захисту, автоматизації протипожежного водопостачання, контролю загазованості, передачі інформації на пульт цілодобового спостереження пожежної охорони, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей і систему оперативного телефонного зв'язку.

Межі вогнестійкості будівельних конструкцій пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської), повинні бути не менше меж вогнестійкості основних будівельних конструкцій.

9.85 Необхідно забезпечувати телефонний зв'язок з кожною кабіною ліфта з виводом до пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської).

Автоматичні системи пожежної сигналізації

9.86 Висотні будинки повинні оснащуватися автоматичною системою пожежної сигналізації (АСПС) на основі адресованих та адресовано-аналогових технічних засобів.

Сигнали від приймально-контрольних приладів автоматичної системи пожежної сигналізації та пожежогасіння слід виводити на пульт централізованого спостереження Державної пожежної охорони.

Автоматичні пожежні сповіщувачі або автономні пожежні сповіщувачі, які мають вихід до системи пожежної сигналізації, повинні бути встановлені в усіх приміщеннях, у тому числі квартирах, офісах, коридорах, ліфтових холах, фойє, вестибюлях, технічних приміщеннях тощо за винятком приміщень із мокрими процесами.

Елементи АСПС повинні забезпечувати автоматичне самотестування працездатності і передачу інформації до пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської). Організаційними та технічними заходами повинно бути забезпечено відновлення працездатності елементів АСПС у термін не більше 2 год після отримання сигналу про несправність.

У разі пошкодження лінії зв'язку в одному або декількох приміщеннях (квартирах) повинен забезпечуватись зв'язок з елементами системи, які встановлені в інших приміщеннях (квартирах), шляхом відключення пошкодженої ділянки лінії. Дозволяється використовувати кільцеву лінію зв'язку з відгалуженнями в кожне приміщення (квартиру) з автоматичним захистом від короткого замикання у відгалуженні.

9.87 Пристрої керування АСПС повинні забезпечувати:

- реалізацію алгоритму управління автоматичними системами протипожежного захисту по поверхах та по протипожежних відсіках;

- візуальний контроль даних про спрацювання елементів автоматичних систем протипожежного захисту в межах приміщення, протипожежного відсіку та будинку в цілому;