Кінець таблиці 2.4
1 |
2 |
3 |
2.8 Зсув з розривом покриття |
Недостатнє зчеплення між шарами, тонкий шар зносу (2-), незадовільний склад асфальтобетону |
2.8.16 та 2.8.17 (б) у залежності від причини руйнування |
2.9 Тріщини в місцях осідань |
Недостатня несуча здатність ґрунтової основи |
2.8.16 (б, е) та 2.8.18 у залежності від можливості підвищення несучої здатності ґрунтів без їхньої заміни |
3.1 Лущення |
Незадовільна якість матеріалів, розшарування суміші при транспортуванні, порушення зв'язку між шарами |
2.8.16 (а, е, ж) та 2.8.17 (б, в) у залежності від причини і ступеня руйнувань |
3.2 Вибоїни |
Порушення технології укладання і складу суміші, старіння асфальтобетону |
2.8.16 (а, в, д) та 2.8.17 (б, в) |
3.3 Пролами |
Недостатня несуча здатність основи дорожнього одягу |
2.8.16 (а, е) і п. 4.8.17 (б, в) у залежності від причини і ступеня руйнувань |
3.4 Поверхневі вибоїни |
Порушення технології укладання, недостатня кількість в'яжучого чи випалене в'яжуче |
2.8.16 (а) та 2.8.17 (б, в) |
4.1 Виступи бітуму |
Порушення складу асфальтобетону, надлишок бітуму |
2.8.16 (а) та 2.8.17 (б, в) |
4.2 Викришування кам'яного матеріалу |
Недотримання технології влаштування шару зносу |
2.8.16 (а) та 2.8.17 (б, в) |
4.3 Покриття з відкритою текстурою |
Незадовільні технологія укладання і склад суміші |
2.8.16 (а) та 2.8.17 (б, в) |
5.1 Руйнування на стику смуг укладання |
Незадовільна технологія укладання |
2.8.16 (а, б, ж) |
5.2 Руйнування краю покриття |
Відсутність бічного упора, недостатня міцність основи |
2.8.16 (а, ж) та 2.8.17 (а) |
5.3 Руйнування на сполученні з іншою конструкцією |
Осідання ґрунтової основи, недостатнє ущільнення шарів конструкції |
2.8.16 (б, е) та 2.8.18 |
5.4 Механічне руйнування |
Порушення режиму експлуатації дороги |
2.8.16 (а, б, в, е, ж, з), 2.8.17 (а, б, в) та 2.8.18 у залежності від ступеня руйнування |
2.8.19Якщо немає достовірних даних про прогини існуючого одягу, допускається проектувати шари підсилення на основі матеріалів вишукувань, що містять результати виміру товщин усіх конструктивних шарів дорожнього одягу, характеристику їхнього стану і якості, відомості про вид ґрунту земляного полотна й умови його зволоження. У цьому випадку товщини шарів підсилення треба призначати на основі розрахунку по пружньому прогину всієї конструкції, опору при згині шарів існуючої і нової частини дорожнього одягу й опору зсуву малозв'язних шарів дорожнього одягу і ґрунту земляного полотна.
2.8.20У випадку, коли коефіцієнт міцності дорожнього одягу більший або дорівнює значенням, наведеним у таблиці 3.1, однак на покритті мають місце руйнування, обумовлені недостатньою довговічністю і низькими властивостями матеріалів окремих шарів дорожнього одягу, необхідно з'ясувати причини утворення руйнувань і встановити, які матеріали чи їхні властивості не відповідають вимогам. Після цього приймають рішення про необхідні ремонтні заходи, що передбачають:
а)заміну шару, що порушує роботу конструкції дорожнього одягу;
б)поліпшення властивостей цього шару;
в)улаштування шару підсилення дорожнього одягу зі зменшенням напружень у послабленому конструктивному елементі.
3РОЗРАХУНОК ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ НЕЖОРСТКОГО ТИПУ НА МІЦНІСТЬ
3.1Загальні положення
а)напружено-деформований стан дорожнього одягу під дією навантаження описується рішеннями лінійної теорії пружності для шаруватого півпростору з урахуванням умов сполучення шарів на контактах; сили інерції через їх малість у розрахунку не враховуються (задача квазистатична);
б)граничний стан дорожнього одягу характеризується показниками, що залежать від властивостей матеріалу кожного шару дорожнього одягу і ґрунту земляного полотна, а також від їхнього розміщення й умов роботи в конструкції.
Граничний прогин дорожнього одягу є комплексною характеристикою деформативної здатності дорожнього одягу і визначає відповідність необхідної монолітності та рівності покриття.
3.1.5Для спрощення розрахунків за допомогою таблиць і номограм реальні багатошарові дорожні конструкції приводять до двошарових і тришарових моделей за допомогою методів, викладених у цих Нормах.
При розрахунках можуть бути використані більш складні, якщо вони дають результати, близькі до рішень теорії пружності для багатошарових систем в оцінюванні напружено-деформованого стану (з урахуванням умов сполучення шарів).
Примітка. Відмова – це такий стан дорожнього одягу і відповідний йому коефіцієнт міцності, при якому потрібно проведення капітального ремонту раніше терміну, встановленого даними Нормами. Кількісним показником служить рівень надійності, що являє собою відношення довжини міцних конструкцій, що не потребують капітального ремонту, до загальної довжини ділянки з даним значенням запасу міцності.
Розрахункове значення характеристики Мр визначають за формулою:
при;,(3.1)
де – середнє значення характеристики за результатами n випробувань;
t – коефіцієнт нормованого відхилення від при припустимому рівні надійності (див. 3.1.12) у залежності від числа років спостережень чи кількості досліджень;
– коефіцієнт варіації характеристики;
σм – середнє квадратичне відхилення характеристики.
Таблиця 3.1
Категорія дороги |
Тип дорожнього одягу |
Коефіцієнт надійності, Кн |
Характеристика надійності, β |
Коефіцієнт запасу, Кмц, за критерієм граничного стану |
||
|
|
|
|
згин монолітних шарів |
пружний прогин |
зсув у незв'язних шарах |
Іа |
Капітальний |
0,97 |
1,875 |
1,39 |
1,50 |
1,51 |
Іб – ІІ |
Капітальний |
0,95 |
1,645 |
1,35 |
1,43 |
1,48 |
III |
Капітальний |
0,90 |
1,280 |
1,29 |
1,33 |
1,40 |
IV |
Полегшений |
0,85 |
1,035 |
1,27 |
1,29 |
1,38 |
V |
Перехідний |
0,75 |
0,68 |
1,19 |
1,23 |
1,25 |
|
a) |
|
б) |
|
в) |
Рисунок 3.1 – Залежність коефіцієнта міцності Кмц від коефіцієнта надійності Кн при критеріях граничного стану: а) згин монолітних шарів; б) пружній прогин; в) зсув у незв'язних матеріалах та ґрунті земляного полотна для автомобільних доріг І – V категорій |
3.1.14 Відмова дорожнього одягу, пов'язана з недостатньою його міцністю може виникнути внаслідок:
Відповідно до цього розрахунок на міцність у шарах виконують по допустимих напруженнях, на зсув в шарах зі зниженим опором місцевому зсуву і на розтяг та стиск при згині в монолітних шарах.
Розрахунок за допустимим пружним прогином (або потрібним загальним модулем пружності) виконують для перевірки деформативної здатності конструкції в цілому і дотримання необхідних транспортно-експлуатаційних властивостей покриття.
3.2Загальна процедура розрахунків за критеріями граничного стану
3.2.1Відповідно до принципів розрахунку дорожніх одягів за трьома граничними станами критеріями міцності дорожніх одягів прийняті:
а)опір пружному прогину всієї конструкції (за допустимим прогином або допустимим модулем пружності);
б)опір зсуву в ґрунтах і шарах з малоз'вязних матеріалів (за допустимими напруженнями зсуву);
в)опір шарів з монолітних матеріалів розтягу при згині і на стиск у верхньому поясі (допустимі напруження на розтяг та стиск при згині).
3.2.2Розрахунок дорожніх одягів капітального типу, призначених для руху важких транспортних засобів з навантаженням на вісь, рівним чи більшим 115 кН, ведуть за двома критеріями міцності: опору зсуву в ґрунтах і шарах з слабоз'вязних матеріалів і опору шарів з монолітних матеріалів при згині.
За допустимим пружнім прогином робиться попереднє конструювання дорожнього одягу, який потім розраховують за критеріями міцності.
3.2.3Послідовність розрахунку дорожніх одягів за граничними станами може бути будь-якою.
Методично доцільно дотримуватися наступної послідовності розрахунку.
-Розрахунок дорожнього одягу за допустимим пружним прогином на основі залежності необхідного загального модуля конструкції від розрахункової інтенсивності руху. У результаті цього розрахунку визначаються товщини конструктивних шарів одягу і їхні модулі пружності таким чином, щоб загальний модуль пружності дорожнього одягу був не меншим за необхідний з урахуванням відповідного коефіцієнта міцності (таблиця 3.1)