[Qоп] = [Qов] = 4383 кН > 3428 кН.
Приклад розрахунку будинку на вплив вертикальних та горизонтальних деформацій основи на просадних грунтах. Розміри, конфігурація будинку в плані, навантаження на фундаменти, прийняті як в попередньому прикладі. Жорсткісні характеристики залізобетонних стін підземної частини визначиться наступним чином.
Згинна жорсткість залізобетонних елементів на ділянках без тріщин визначається за ф.195, ф.228 "Руководства по проектированию зданий и сооружений на подрабатываемых территориях", ч. 11, "Промышленные и гражданские здания" (М., 1986 г.),
[ЕI]пр = 0,85 Eб Іпр kп/c,
де 0,85 - коефіцієнт умов роботи бетону табл.15 СНіП 2.03.01-84;
Еб = 27-103 МПа - початковий модуль пружності для бетону кл. В20 табл. 18 СНіП 2.03.01-84;
kп = 0,85 - коефіцієнт, що враховує вплив короткочасної повзучості бетону, п.2.24 СНіП 2.03.01-84;
с = 2 - коефіцієнт, що враховує вплив тривалої повзучості бетону табл. 34 СНіП 2.03.01-84;
Іпр - момент інерції приведеного перерізу (з урахуванням арматури) відносно його центра ваги.
Для сильно армованих елементів Іпр = 1,15 Iб;
Іб - момент інерції перерізу бетону відносно його центра ваги.
Для внутрішніх стін цоколю на ділянках без отворів визначається жорсткість при згині наступним чином (рисунок П6,а).
Площа перерізу бетону:
f1 = 0,3 ?? 2,45 = 0,885 м2;
F2 = 0,5 ?? 0,4 = 0,2 м2;
Fб = 0, 885 + 0,2 = 1,085м2.
ДБН В.2.6-6-95 С.84
Рисунок П3 – Залежність відносного нахилу Рисунок П4 - Залежність Рисунок П5 - Залежність
будинку від відносної висоти уступу. від та . та від та .
ДБН В.2.6-6-95 С.85
Статичний момент відносно низу фундаменту:
S1 = F1 ?? a1 = 0,885 ?? 1,475 = 1,32 м3;
S2 = F2 ?? a2 = 0,2 ?? 0,2 = 0,04 м3;
S= 1,32 + 0,04= 1,36м3.
Відстань від низу фундаменту до центра ваги перерізу:
Момент інерції бетонного перерізу:
;
Іпр = 1,15 Iб = 1,15 ?? 0,9095 = 1,045 м4 ;
[ЕІ]пр = 0,85 ?? 27??103 ?? 1,045 ?? 0,85/2 = 10,2 ??103 МПа м4.
Зсувна жорсткість визначається у відповідності з п. 2.16 СНіП 2.03.01-84
GF = 0,4ЕбFб = 0,4 ?? 27 ??103 ??1,085 = 11,7 ?? 103 МПа м2.
Аналогічно визначаються жорсткісні характеристики зовнішніх стін та внутрішніх стін, ослаблених отворами (рисунок П6 б, в).
Будинок будується на просадній товщі потужністю Н = 26,7 м. Для захисту будинку від просадних деформацій під фундаменти влаштовується двохшарова ущільнена грунтова подушка завтовшки hущ = 2,5м. Просадні грунти нижче ущільненої подушки - однорідні суглинки. Розрахунковий тиск на основу з ущільненого грунту визначається за ф. (31) даних норм.
Середня осадка будинку на незамоченій основі склала sф = 0,015 м (визначається розрахунком за ф. (42) даних норм).
Стискувана товща Нc = 3,25 м.
Розрахунок осідання за ф. 122 "Пособия по проектированию оснований зданий и сооружений (к СНиП 2.02.01-83)", (Москва, 1986 р.) при підсумовуванні по всій просадній товщі, де не усунено просадочності (величина просадної товщі мінус глибина закладення фундаментів та мінус товщина ущільненого шару - для даного прикладу Hs1,g = 26,7 - 2,0 - 2,5 = 22,2 м) дав розрахункове значення можливого осідання Ss1,g = 0,2 м. Осідання, викликане тиском фундаментів, усунено за рахунок влаштування ущільненої подушки.
При замочуванні з підвалу через ущільнену подушку на площі bw>Hs1,g (ф.129 "Пособия по проектированию оснований зданий и сооружений (к СНиП 2.02.01-83)", (Москва, 1986 р.) розрахункове осідання складає s's1,g = Ss1,g = 0,2 м. Розрахункова довжина криволінійної ділянки осідання грунту від власної ваги визначається за ф. (37):
r = H' s1,g (0,5 + m?? tg??) = 22,2 ?? 1,35 = 30 м.
Значення (0,5 + m?? tg??) = 1,35 ?? прийнято за табл. 14.
Критичні параметри просадної воронки, при яких в будинку виникають найбільші розрахункові зусилля, визначаються за п.2.5.3.8. даних норм:
при
.
Середня жорсткість основи СII в межах зони зволоження обчисляється за ф. (34).
Середній коефіцієнт зниження жорсткості основи mcII визначається в залежності від розрахункової довжини криволінійної ділянки осідання грунту від власної ваги r, напівдовжини будинку L/2 та степеня змінності стискування основи (??II за ф. (35), (36).
Для його визначення за ф. (38), (39), обчисляємо:
ДБН В.2.6-6-95 С.86
а - внутрішня стіна; б - внутрішня стіна з отвором; в - зовнішня стіна.
Рисунок П6 - Конструкція підземної частини будинку.
a - замочування в торці, зміщення основи, епюра жорсткості основи; б - замочування в середині, зміщення основи, епюра жорсткості основи.
СII = mcII?? С; mcIІ = 0,339.
Рисунок П7 - Розрахункові схеми зміщення основи під будинком.
ДБН В.2.6-6-95 С.87
при
Розрахункові схеми переміщення основи під будинком та умовні епюри жорсткості основи при замочуванні в торці та в середині наведені на рисунку П7.
Після розв'язання контактної задачі з урахуванням одержаних даних, розрахункові зусилля М та Q порівнюються з граничними значеннями для вибраного в попередньому прикладі варіанту.
На горизонтальні деформації виконуємо розрахунок стрічкового фундаменту по осі Д (див. рисунок ПІ), виходячи з наступних умов:
максимальне осідання від власної ваги грунту S s1,g = 0,5 м;
розрахункова довжина криволінійної ділянки осідання грунту r = 36,5 м;
горизонтальний коефіцієнт жорсткості основи, визначений з урахуванням його пониження при зволоженні Сcд = 83, 66 тс/м2;
відносна горизонтальна деформація:
;
максимальне значення горизонтальної деформації поверхні грунту:
Us1 = 0,5 ?? r = 0,5 ?? 0,006 ?? 36,5 = 0,11 м;
;
z = 0,94 - з розв'язаного рівняння (49).
Зусилля Nт, викликане силами тертя грунту, що зсувається по підошві фундаменту, визначається за формулою (51):
.
Довжина розрахункової ділянки lт за ф. (53):
lт = 18,9[1/4(l,92-2?? 0,942)+(1 + 0,94-1,9)]= 8,9м.
Так, як кількість поперечних стін на розрахунковій ділянці дорівнює двом,
Nтп = 2Nтпi =2?? 19,38т = 387,6 кН
Сумарне поздовжнє зусилля:
N = nt + Nтп + Nб + Nд = 226 + 387,6 + 1,5 + 10,0 = 625,1 кН.
ДБН В.2.6-6-95 С.88
ЗМІСТ
1 Загальні положення1
2 Проектування будинків3
2.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення3
2.1.1 Відсіки, деформаційні шви, планувальні та конструктивні схеми3
2.1.2 Матеріали5
2.1.3 Конструкції підземної частини будинків6
2.1.4 Зовнішні стіни7
2.1.5 Внутрішні стіни та перегородки8
2.1.6 Перекриття8
2.2 Основні розрахункові вимоги8
2.3 Визначення показників вогнестійкості конструкцій та токсичності при пожежі10
2.4 Особливості проектування будинків для спорудження на підроблюваних територіях14
2.5 Особливості проектування будинків для будівництва на просадних грунтах28
3 Виконання робіт по зведенню та правила приймання будинків36
3.1 Види та послідовність робіт, машини та обладнання36
3.2 Технологічні вимоги до організації та технології виконання робіт37
3.3 Пожежна безпека при виконанні робіт38
3.4 Особливості зведення будинків на підроблюваних територіях38
3.5 Особливості зведення будинків на просадних грунтах39
4 Вказівки по експлуатації будинків39
4.1 Введення будинків в експлуатацію39
4.2 Технічне обслуговування39
4.3 Пожежна та екологічна безпека40
ДОДАТОК
Посібник по визначенню архітектурно-будівельних показників будинків для
звичайних та складних умов будівництва41
П1 Вертикальні навантаження на елементи конструкцій та їх сполучення41
П2 Дані для проектування елементів конструкцій49
П3 Приклади розрахунку архітектурно-будівельних показників75
Введ
