Освітлення другим або штучним світлом допускається:

— у туалетах, суміщених санітарних вузлах, ванних та душових;

— у приміщеннях їдалень - буфет них, вмивальних,   приміщеннях для миття посуду, нарізання хліба, коморах;

— у коморі для чистої білизни при наявності в будинку кімнати кастелянши;

— у приміщеннях, що дозволяється розміщувати у підвалах;

— у квартирних будинках — у перед-покоях.

3.6. Глибина житлових кімнат та лікувально-діагностичних приміщень при природному освітленні їх з одного боку має бути не більше . Співвідношення глибини до ширини спалень і лікувально-діагностичних приміщень повинно бути не більше 1,8.

3.7. Коридори в будинках-інтернатах довжиною більше повинні мати природне освітлення через вікна в торцевих стінах будинків і світлових кишенях ко-ридорів або світлові ліхтарі.

 

Таблиця 3

 

Приміщення

Місцезнаходження будинків, північної широти

півніше 45о

південніше 45о

Загальна кімната, палати ізолятора

П,ПС,С,ПнЗ*

П,С

Спальні, веранди загального користування

С,ПС,ПнЗ**

С,П,ПнС**, ПнЗ**

Кухня, заготовочний та доготовочний цехи

Пн,ПнС,С*

Пн,ПнС

 

3.8. Відстань між двома світловими кишенями має бути не більше . Ширина світлової кишені повинна бути не менше половини її глибини (не враховуючи ширини прилеглого    коридору).    Крізь світлову кишеню, що нею може бути cxо-дова клітка, допускається освітлювати коридори  довжинрю до     12     м,     що розміщуються по обидва її боки.

3.9. Розрахункова   площа  вікон в основних функціональних приміщенях має бути не менше 1:8 (рекомендується — 1:5,5) від площі підлоги; у вестибюлях, на сходах — не менше 1:12.

Примітка. За розрахункову площу освітлювального отвору приймається площа отвору вікна або заскленої чистини дверей із зовнішнього боку, за винятком площі віконної рими.

 

4. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ

Загальні вимоги

4.1. Для розселення престарілих рекомендуются будинки різної об'смно-планувальної структури: одноквартирні та блоковані садибного типу, багатоквартирні різних типів із квартирами для престарілих, будинки з елементами обслуговування і будинки-інтернати загального типу, в т.ч. — сезонні (обов'язковий додаток 3).

4.2.  У будинках для престарілих усіх типів   висота   приміщень від   підлоги до стелі приймається: не менше — в житлових, медичних і   загального   користування;  не менше — в підсобних; не   менше — в усіх приміщеннях будинків,  що пристосовані під житло для престарілих.  Приміщення загального користування — вестибюлі,   їдальні,   загальні кімнати, зали та ін., можуть бути двосвітними.

4.3. Висота приміщень гарячих цехів та мийних не повинна   бути менше висоти суміжних з ними залів.

Висоту складських приміщень у підпалах будинків-інтернатів та будинків з елементами обслуговування слід приймати не менше до низу конструкцій перекриття, що виступають.

4.4.  Довжина будівель і кількість поверхів визначаються проектом забудови. В сейсмічних районах при визначенні довжини та кількості поверхів будівель необхідно виконувати вимоги СНиП ІІ-7-81. СНиП 2.07.01-89 та CH 429-71.

4.5.  Будинки   для   престарілих    слід проектувати,    як правило, одноповерховими.

Допускається проектувати будівлі будинків-інтернатів дво- триповерховими для такого рельєфу місцевості, який дозволяє влаштовувати виходи безпосередньо з першого та другого поверхів на рівнях планувальних позначок землі.

* Допускається

**    Допускається   орієнтацін   вікон  житлових кімнат (спалень), заальна кількість  місць у котрих складає не більше 70% місткості будинкуку-інтернату.

 

4.6. Перепади висот, що необхідно долати престарілим без підйомно-транс-портних пристроїв, на шляхах руху до їдальні, медичних приміщень та виходу з будівлі не повинні перевищувати .

Кількість сходинок в одному марші сходів або на перепаді рівнів повинна бути не менше 3 і не більше 10.

Марші сходів та площадки повинні мати огорожі з поручнями, а також додаткові настінні поручні.

Настінні поручні необхідно розміщувати також вздовж однієї із стін коридорів. Висота поручнів від рівня підлоги — .

4.8.  Будинки-інтернати для пре-старілих висотою у   два   поверхи допускається      обладнувати         одним лікарняним    ліфтом    (без влаштування пасажирського ліфта та вантажного підйомника).

4.9. Пристосування будівель висотою в три або більше надземних поверхів   для розміщення       в       них       будинків-інтернатів допускається   тільки при

повідному обгрунтуванні, за умови забезпечення їх необхідними підйомно-транспортними засобами згідно з нормами для лікувальних закладів.

4.10.  Розміщення входів і під'їздів під вікнами спалень не допускається.

4.11.  Вхід   у   будинок   слід організувати через засклену веранду або тамбур глибиною не менше 1,5м та шириною не менше (в одноквартирних будинках — 1,5x1,5м).

Решітки в підлозі тамбуру або перед ним повинні бути без виступів.

4.12.  Двері    в   будинках   для   престарілих не повинні мати порогів. Якщо пороги необхідні, їх висота не повинна перевищувати .

4.13.  Застосування дверей на хитних завісах і дверей-вертушок на шляхах руху престарілих забороняється.

4.14. Двері санітарних вузлів усіх типів повинні   відкриватися назовні та мати клямки,   що можуть відкриватися із зовнішнього боку.

4.15. Вікна основних приміщень (окрім нижнього ряду в двосвітних приміщеннях) повинні відкриватися на всю висоту.

Для провітрювання приміщень слід передбачати кватирки або фрамуги розміром не менше 1/6—1/8 частини площі вікна.

4.16. У загальних кімнатах, їдальнях та інших приміщеннях загального користування   не    менше   50%   вікон   повинні обладнуватися верхніми фрамугами. Висота розташування затворів фрамуг і     кватирок   в   приміщеннях для престарілих не повинна перевищувати .

4.17. Коридори не повинні мати звужень або виступаючих елементів. Коридори в спальних корпусах, що проектуються для IIIта IV  кліматичних  районів,      повинні      мати      наскрізне провітрювання.

4.18. В будинках для престарілих необхідно    передбачати додаткові зручності, що забезпечують вільну орієнтацію та рух, а також спеціальні пристрої, які б запобігали падінням, ударам опікам та ін.

4.19. Ширина приміщень повинна бути не менша, ніж наведена у табл.4.

4.20.  Стіни виробничих і складських приміщень повинні бути облицьовані або пофарбовані на висоту 1,8м (коридорів — на висоту 1,5   м)   вологостійкими   матеріалами, що допускають систематичне очищення та миття водою.

4.21. В   місцях установки санітарно-технічних приладів та обладнання, експлуатація    котрих    пов'язана    з    можливістю зволоження стін та перегородок, необхідно передбачати обробку стін та перегородок вологостійкими матеріалами на висоту та ширину, що дорівнює шириш приладів та пристроїв, додаючи з кожного боку.

4.22.  Обробка стін і стель приміщень тривалого   перебування престарілих і персоналу           повинна           бути повітропроникною та матовою.

4.23. Підлоги та стіни приміщень закладів   для   престарілих повинні бути гладкими та мати оздоблення, що дозволяє вологе прибирання з застосуванням дезинфікуючих засобів. При цьому покриття підлог та сходів повинно бути не слизьким.

В спальнях і загальних кімнатах рекомендується застосовувати ковролінове покриття, що передбачає прибирання пилососом. Застосовувати ліноліум в житлових приміщеннях для престарілих не дозволяється.

 

Таблиця 4

 

Приміщення

Найменшаширина, м

у будинках квартирного тину

у БІ та БЕО

Житлові кімнати

2,7

2,4

Кухні

2,2

за технологічними вимогами

Передпокої

1,6

при спальнях — 0,85

при ізоляторі — 1 ,6

Коридори на шляхах руху престарілих

1,1

1,4

Галереї

1,2

1,2

Марші сходів

1,2

1,2

 

4.24.  В ванних кімнатах, вбиральнях, душових і санвузлах підлога.повинна мати ухил для відводу води. Рівень підлоги в санітарних.вузлах повинен бути на 2 CMнижче, ніж у сусідніх приміщеннях,

4.25.  У житлах для престарілих слід робити суміщені санвузли, а убиральні— обов'язково з вмивальником (при двох та більше унітазах — в шлюзі).

4.26. У будинках для престарілих всіх типів слід проектувати спальні на одну та дві особи. Мінімальна площа спальні на одну особу — 10м2, на дві — 12м2

Мінімальна площа житлової кімнати в однокімнатній квартирі — 18м2.

Житлові кімнати повинні бути не прохідними.

4.27.  У  підвальному  та   цокольному поверхах     допускається розміщувати складські (за винятком комор сухих продуктів), технічні  (вентиляційні камери, щитові,   теплові   пункти, водомірні вузли) та побутові (стерилізаційні для суден і клейонок, комори для зберігання сезонної одежі та взуття., гардеробні та душові для персоналу) приміщення; якщо є природне освітлення — побутові приміщення персоналу, ремонтні майстерні,-пральні, приміщення тимчасового зберігання трупів.

4.28.  Часткове   (до  30%   площі)   заглиблення підлоги першого поверху допускається лише при значному   ухилі поверхні ділянки забудови, але  не більше ніж на від рівня планувальної позначки землі.

У заглибленій частині першого поверху, а в умовах реконструкції—у цокольному поверсі, підлога якого розташована нижче планувальної позначки тротуару не більше, ніж на , допускається розмішувати усі приміщення, крім житлових і загальних кімнат, ізолятора, кабінету лікаря та процедурної.

4.29.  У будинках з обслуговуванням усіх типів рекомендується влаштовувати додаткові   комори для зберігання сезонних речей площею до 3 м2   на людину в цокольних, підвальних і мансардних поверхах.

4.30. Бойлерні з насосними установками, виробничі приміщення їдалень, обідні зали їдалень місткістю більш 20 осіб, шахти   і машинні відділи ліфтів,    ремонтні майстерні, холодильні камери з машинними відділеннями,   венткамери, компресорні, приміщення для тимчасового зберігання трупів і т.п.    не допускається розміщувати суміжно    зі    спальними та

загальними кімнатами, кабінетами лікарів, лікувально-діагностичними кабінетами, а також над і під ними.

Не  допускається кріплення санітарних пристроїв і трубопроводів безпосередньо до стін та перегородок, що огороджують житлові кімнати для престарілих (за винятком встановлення вмивальників безпосередньо в житлових кімнатах).

 

Будинки квартирного типу

4.31. При проектуванні будинків для престарілих квартирного типу (див.додаток 3) ті положення, що не обумовлені цим документом,   приймаються  згідно  з нормами проектування сільських житлових будинків,   допускаючи   відхилення від них відповідно до завдання на проектування.

4.32.  Площа літніх приміщень у будинках для  престарілих квартирного типу не обмежується за умови додержання пункту 6.7 цих норм.

4.33.  В квартирах для престарілих необхідно виділяти дві зони: житлову — од-ну-дві кімнати багатофункціонального призначення та господарсько-побутову — кухню,   санітарний   вузол (допускається суміжний), комори.

4.34.  При блокованих будинках можлива організація одного-двох приміщень загального користування, в т.ч. — для пересувних форм обслуговування, загальною площею до .

4.35. Житлові будинки змішаної структури заселення можуть мати різні об'ємно-планувальні   рішення   —   бути блокованими, блоковано-галерейними, секційними та ін.

4.36. У  житлових будинках змішаної структури       заселення    необхідно функціонально   відокремлювати   групу квартир  для престарілих.

4.37.  Відповідно до завдання на проектування в будинках змішаної структури заселення     можуть     передбачатися різноманітні приміщення загального користування.

4.38.  Сімейні     будинки     для     престарілих   розробляються   за принципом проектування напівізольованих квартир із виділенням трьох зон: сім'ї-піклувальника, престарілих і загального  користування, враховуючи збереження принципів функціональної організації сільського житла.

 

Будинки з елементами обслуговування

4.39.  У   будинках   для престарілих з елементами обслуговування необхідно виділяти такі зони: житлову, загального користування та господарську,    що   дозволяє   здійснювати   повсякденне  .та періодичне обслуговування престарілих.

Приблизний склад та площі приміщень наведені у додатку 4.

4.40.  Житлові групи   рекомендовано проектувати на 5 осіб.

Будинки з елементами обслуговування на 10 осіб рекомендується проектувати за принципом двоквартирного будинку, передбачаючи одне приміщення . загального користування (або можливість об'єднання загальних кімнат) та спільні господарсько-побутові приміщення — паливну, сараї, майстерні та ін.

4.41. До будинків з елементами обслуговування  рекомендується прибудовувати   квартири  для   працівників  системи соціального забезпечення й медичних закладів, у функції яких входить нагляд за престарілими.

Будинки-інтернати

4.42.   Будинки-інтернати загального типу поділяються на:

— будинки-інтернати з первинним обслуговуванням;

— будинки-інтернати з обмеженим об-слуговуванням;

— будинки-інтернати   з розвиненим обслуговуванням (див. додаток 3).