3.10.  Генеральш плани сільськогосподарських підприємств та генеральні плани виробничих зон повинні передбачати чітке зонування території на тваринницьку, кормову, складську, зону переробки та зберігання продукції, адміністративно-побутову зону і інше. Розподіл на вказані зони може уточнюватись з урахуванням конкретних умов будівництва та виробництва.

3.11. Адміністративні приміщення доцільно блокувати в єдиному будинку адміністратив-но-господарського призначення з лабораторіями та санітарно-побутовими приміщеннями (санпропускником).

Адміністративно-побутові та підсобно-допоміжні будинки та споруди розміщуються в окремій підзоні.

3.12.  Головний вхід на сільськогосподарське підприємство належить передбачати з боку основного підходу або під'їзду.

При декількох прохідних їх належить розміщувати на відстані не більше 1,5 км одна від одної з урахуванням зупинок громадського пасажирського транспорту.

Біля прохідних слід передбачати майданчики з розрахунку 0,15 м2 на 1 працюючого (в найбільшу зміну).

Майданчики при головних прохідних повинні бути оформлені квітниками, декоративними ліхтарями та іншими елементами малих архітектурних форм.

На території сільськогосподарських підприємств необхідно передбачати відкриті впорядковані майданчики для відпочинку працюючих з розрахунку 1 м площі на 1 працюючого в найбільшу зміну.

3.13. Майданчики для паркування автотранспорту, що належить громадянам, слід передбачати: на першу чергу — 7 автомобілів, на" розрахунковий період — 10 автомобілів на 100 працюючих у двох суміжних змінах. Розміри земельних ділянок вказаних майданчиків слід приймати з розрахунку 25 м на 1 автомобіль.

3.14. Планувальне рішення та орієнтація будівель та споруд сільськогосподарських підприємств приймаються згідно з нормами технологічного проектування.

3.15.  Будівлі з поздовжніми аераційними ліхтарями та будинки з отворами в стінах, які використовуються для аерації приміщень, слід орієнтувати поздовжньою віссю перпендикулярно або під кутом не менше 45° до переважного напрямку вітру в літній період.

 

3.16. В районах з сніговим покривом більше 50 см на зиму необхідно передбачати наскрізне провітрювання території підприємств.

Для цього проїзди, поздовжні вісі великих будівель і споруд та ліхтарі (крім аераційних) слід розміщувати паралельно або гад кутом не більше 45° до переважного напрямку вітрів в зимовий період.

3.17.  Ветеринарні заклади (за винятком ветсанпропускників), котельні, гноєсховища відкритого типу слід розміщувати з підвітряного боку по відношенню до тваринницьких, птахівничих та звірівницьких будівель та споруд.

3.18. Теплиці та парники слід розміщувати, як правило, на південних або південно-східних схилах з найвищим рівнем ґрунтових вод не менше як 1,5 м від поверхні землі. При плануванні земельних ділянок теплиць та парників потрібно додержуватись таких вимог:

* основні споруди повинні групуватись відповідно до функціонального призначення (теплиці, парники, майданчики з грунтом, що обігрівається), при цьому повинна передбачатися система проїздів та проходів, що забезпечує необхідні умови для механізації трудомістких процесів;

*  в разі відсутності природного захисту теплиць та парників від зимових вітрів   слід передбачати сніго- та вітрозахисні смуги.

3.19. Склади та сховища сільськогосподарської продкуції слід розміщувати на добре провітрюваних земельних ділянках з найвищим рівнем ґрунтових вод не менше 1,5 м від поверхні землі.

3.20. Будівлі та споруди з виробництвами категорії А, Б та В, а також склади мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин слід розміщувати з підвітряного боку (згідно з середньорічною розою вітрів) по відношенню до інших виробничих будівель та споруд.

При проектуванні тваринницьких, птахівничих та звірівницьких підприємств розміщення кормоцехів та складів грубих кормів слід робити згідно з відповідними нормами технологічного проектування.

3.21. Будівлі та споруди повинні бути простої форми, які дають змогу широкого застосування індустріальних методів будівництва.

3.22. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств можуть вирішуватись (відповідно до прийнятих будівель та споруд) в павільйонній забудові окремими будівлями, в забудові блокованими та кооперативними будівлями, з застосуванням моноблоків, а також в одно- та багатоповерховій забудові.

Вирішальними при прийнятті об'ємно-планувальних рішень є економічна та функціонально-технологічна доцільність, порядок розміщення груп приміщень та характер їх взаємозв'язку, потужності, конкретні умови розміщення на ділянці, конструктивні та будівельні можливості.

Допускається змішаний тип забудови (павільйонний та багатоповерховий, павільйонний та частково зблокований тощо).

3.23. З метою зниження вартості будівництва, економії землі, підвищення щільності забудови та скорочення комунікацій виробничі і допоміжні будівлі та споруди сільськогосподарських підприємств рекомендується блокувати, якщо це не вступає в протиріччя з умовами технологічного процесу, технікою безпеки, ветеринарно-зоотехнічними, санітарними та протипожежними правилами.

3.24. Вибирати варіант блокування будівель основного та допоміжного призначення слід керуючись такими принципами:

*  функціональності — блокуються ті будівлі, які пов'язані функціонально між собою;

* компактності — блокуються будівлі, що розмішуються на генеральному плані близько одна до одної, та мають однакові об'ємно-планувальні характеристики;

*  зонування — в межах будівель, які блокуються, розміщують приміщення певного призначення.

3.25.  Вигульні майданчики в усіх випадках не рекомендується розміщувати з північного боку будівлі.

3.26.  Будівлі, які утворюють напівзамкнені подвір'я, дозволяється застосовувати у тому випадку, коли інші -планувальні рішення не можуть бути прийняті за умовами технології.

Нагавзамкнені подвір'я слід розмішувати довгою стороною паралельно переважному напрямку вітрів або з відхиленням не більше як на 45°, при цьому відкрита сторона подвір'я будівель П-подібної форми повинна бути направлена на повітряний бік переважного напрямку вітру. Ширина напівзамкеного подвір'я повинна бути не менше 12 м. Примітки:

1.  Напівзамкненим вважається подвір'я, утворене трьома прилеглими одна до одної будівлями, що мають відношення глибини до ширини більше одиниці.

2. Будівлі в 2 поверхи і більше, що утворюють напівзамкнені подвір'я з відношенням глибини до ширини більше 3, а також в разі можливостей накопичення на подвір'ї шкідливих речовин в кількостях, що перевищують допустиму нормативну концентрацію, повинні мати відкритий отвір завширшки не менше 4 м та заввишки не менше 4,5 м, який має бути розмішений навпроти незабудованого боку подвір'я.

3.27.  Будівлі, що утворюють замкнеш з усіх боків подвір'я, дозволяється застосовувати тільки при наявності технологічних та планувальних обгрунтувань за таких умов:

» а) ширина подвір'я повинна бути не менше найбільшої висоти частини будівлі, що утворює двір, але не менше 18 м;

•  б) з двох протилежних боків подвір'я повинні передбачатися відкриті проїзди завширшки не менше 4 м та заввишки не менше 4,5 м.

3.28. В замкнених та напівзамкнених подвір'ях передбачати прибудови до будівель, а також розміщувати окремі будівлі або споруди, як правило, не дозволяється.

У виняткових випадках, при відповідному обгрунтуванні, дозволяється влаштовувати в цих подвір'ях прибудови з виробництвами, що не виділяють шкідливих речовин та за умови, що вони будуть займати не більше 25% довжини стіни, а ширина подвір'я на місці прибудови буде не менше найбільшої висоти навпроти розміщеної будівлі, але не менше протипожежної відстані.

3.29. Трансформаторні підстанції та розподільчі пункти з напругою 6-10 кВ, вентиляційні камери та установки, нососні перекачки негорючих рідин, проміжні видаткові склади, крім складів горючих та легкозаймистих рідин і газів, слід проектувати, як правило, вбудованими у виробничі будівлі або прибудованими до них.

3.30.  Розбивочні вісі протилежних будов, які розміщені на території підприємства, як правило, повинні збігатися.

3.31. Пожежні депо слід розміщувати на окремих ділянках з виїздом на шляхи загальної мережі, причому виїзди з пожежних депо не повинні перетинати скотопрогони.

Пожежні депо, як правило, повинні обслуговувати виробничу та сельбищну зони сільського поселення.

Місце розміщення пожежного депо слід вибрати з розрахунку радіусу обслуговування: підприємств з переважаючими в них виробництвами категорій А, Б та В — 2 км; Г, Д — 4 KM, aсельбищної зони поселення — З KM.

 

В разі перевищення вказаного радіусу на майданчиках сільськогосподарських підприємств необхідно передбачати пожежний пост на 1 автомашину. Пожежний пост може бути вбудований у виробничу або підсобну будівлю.

3.32.  Розміри земельних ділянок пожежних депо та постів слід приймати відповідно до нормативів проектування генеральних планів промислових підприємств.

3.33.  Відстань від робочих місць на відкритому повітрі або в неопалюваному приміщенні до санітарно-побутових приміщень не повинна перевищувати 500 м.

3.34. Відстані між будівлями та спорудами сільськогосподарських підприємств в залежності від ступеня їх вогнестійкості слід приймати згідно з обов'язковим додатком 6.

3.35. Для селянських (фермерських) господарств та для державних і колективних підприємств встановлюються санітарно-захисні зони згідно з обов'язковим додатком 1.

При цьому санітарно-захисна зона для підприємств змішаного типу приймається більшою з тих, що потребують окремі типи тваринницьких будівель або окремі виробництва, але не менше як 100 м від поселень.

В генеральних планах селянських (фермерських) господарств рекомендується вирішувати комплексно виробничу та житлову зони.

При утриманні в селянських (фермерських) господарствах разом поголів'я великої рогатої худоби, свиней, овець та інших тварин в одній будівлі генеральні плани повинні передбачати розподіл приміщень на ізольовані секції для окремих тварин згідно з принципом «все вільно — все зайнято». При вигульному утриманні птиці відстань до тваринницьких приміщень повинна бути 100 м, при клітковому утриманні — 50 м.

Не дозволяється блокування фермерських житлових приміщень з виробничими фермерськими приміщеннями.

3.36. Санітарно-захисна зона від гноєсховищ фермерських господарств приймається такою, як від тваринницьких ферм (у складі якої є гноєсховище) відповідної потужності згідно з обов'язковим додатком 1.

 

4. В'ЇЗДИ ТА ВНУТРІШНЬОМАЙДАНЧИКОВІ ШЛЯХИ

4.1. Транспортні зв'язки виробничої зони сільських поселень та окремих сільськогосподарських підприємств слід передбачати у відповідності зі схемою районного планування, розвитку внутрішньогосподарських шляхів, внутрішньогосподарського землевпорядкування та генеральним планом сільського поселення.

Мережею шляхів забезпечуються транспортні зв'язки виробничої зони з сельбищною зоною, а також з сільськогосподарськими угіддями та іншими об'єктами сільськогосподарського призначення.

4.2. Вибір транспорту слід проводити на основі техніко-економічних розрахунків, віддаючи перевагу безрейковому транспорту.

4.3 Залізничні під'їзні шляхи підприємств розміщувати в межах сельбищної зони сільських поселень не дозволяється.

4.4. Відстані від будівель та споруд сільськогосподарських підприємств до осі залізничної колії загальної мережі повинні прийматися згідно з відповідними нормами технологічного проектування, але не менше:

* від будівель та споруд І, II, Ша ступенів вогнестійкості - 40 м;

* від будівель та споруд ПІ ступеня вогнестійкості - 50 м;

* від будівель та споруд Шб, IV, IVaта Vступенів вогнестійкості - 60 м.

4.5. Відстань від будівель та споруд до осі внутрішньомайданчикових залізничних шляхів приймається згідно з таблицею 4.1.

Таблиця 4.1

Будівлі та споруди

Відстань, м

 

Колія 1520 м

Колія 750 м

1 . Зовнішні межі стін або виступаючих частин будівель — пілястрів, контрфорсів, тамбурів, сходів тощо:

 

 

а) при відсутності виходів з будівель

Згідно з габаритом наближення будівель до залізничних колій (ГОСТ 9238-83 і ГОСТ 9720-76)

 

б) при наявності виходів з будівель

в) при наявності виходів з будівель та влаштуванні огорожі (завдовжки не менше 10 м), які розміщені між виходами з будівель та залізничною колією паралельно стінам будівель

6

4,1

 

5

3,5

2. Склад круглого лісу місткістю менше 10000 мЗ

5

4,5

3. Колони, бункери, естакади, розташовані окремо, тощо; навантажувальні споруди, платформи, рампи, склади тари, зливні споруди і зсипні пункти тощо; огорожі, опори шляхопроводів, контактної мережі, повітряних ліній зв'язку та СЦБ, повітряні трубопроводи

За габаритом наближення будівель до залізничних колій

4. Те саме, в умовах реконструкції на перегонах та станціях

Те саме

Примітка. Зовнішню огорожу майданчиків підприємств, для яких потрібна спеціальна охорона, слід розміщувати на відстані не менше як 5 м від осі залізничної колії.

4.6.  Внутрішньомайданчикові автомобільні шляхи слід проектувати виходячи з рельєфу місцевості та технологічних вимог по прямокутній замкнутій (кільцевій), тупиковій або змішаній схемах. На великих сільськогосподарських підприємствах перевагу треба віддавати схемам шляхів з кільцевим рухом транспортних засобів.

ГТри влаштуванні тупикових шляхів повинні бути передбачені в кінці тупика майданчики для розвороту транспортних засобів розміром не менше 15-25 м або грушовидні та у вигляді петлі об'їзди радіусом не менше 12м. Для великогабаритних сільгоспмашин розміри майданчиків повинні бути збільшені до розмірів, які забезпечують розворот розрахункових транспортних засобів.