Страница 5: ДБН В.2.2-4-97. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів (34172)

Для приймання та транспортування продуктів до складських приміщень повинні бути передбачені відповідні засоби механізації.

3.73Для вертикального транспортування їжі у всіх триповерхових будинках, а також двоповерхових місткістю 150 і більше місць повинні встановлюватися вантажні підйомники вантажопідйомністю 100 кг.

Не допускається встановлення підйомників, вентиляційних та охолоджувальних камер суміжно або над (під) ігровими та спальнями. В разі їх розміщення поряд із залами, ігротекою, навчальним (комп'ютерним) класом необхідно влаштовувати звукоізоляцію.

3.74Підлога у приміщеннях харчоблоку виконується із керамічної плитки з гладенькою поверхнею, опорядження стін повинно бути вологостійким і забезпечувати можливість прибирання приміщень вологим способом; стіни кухні, мийної, заготівельного цеху, охолоджувальних камер, душової, туалету необхідно облицьовувати глазурованою плиткою на висоту не менше ніж 1,8 м.

Пральня

3.75 Площа пральні визначається в залежності від обладнання, що встановлюється, та обсягу білизни, яка безпосередньо переться у дошкільному закладі, але не менше 14 м2 при місткості будинку до 40 місць; не менше 18м2 для будинків понад 40 до 60 місць; 24 м2  — понад 60 до 120 місць; 30 м2  — понад 120 до200 місць; не менше 40 м 2 — понад 200 місць.

3.76 Пральня для дошкільних закладів загального типу проектується з двох приміщень: приміщення для прання та сушильно-прасувальної, а для будинків дитини та дитячих будинків з трьох: приміщення для прання, сушильної, прасувальної, які розміщуються суміжно. У будинках місткістю до 120 місць допускається проектувати спільний вхід до пральні, для будинків більшої місткості входи до приміщення для прання та сушильно-прасувальної слід робити відокремленими. Двері сушильно-прасувальної та прасувальної повинні бути протипожежними 2-го типу.

Розташовувати входи до пралень навпроти входів до групових осередків, харчоблоку та медичних приміщень не допускається. З пральні слід передбачати вихід на господарську зону ділянки, який може бути суміщеним із службовим входом для будинків місткістю до 120 місць.

3.77  Приміщення для сортування та здавання брудної білизни площею 4 м2 слід передбачати у дошкільних закладах до 280 місць включно при їх обслуговуванні централізованою пральнею. Для закладів більшої місткості площа приміщення збільшується до 6 м2 .

3.78 Підлога та стіни в прасувальній, сушильній, приміщеннях сортування та здавання білизни повинні бути вологостійкими, підлога у приміщенні для прання влаштовується з керамічної плитки, а стіни мають бути облицьовані глазурованою плиткою на висоту не менше 1,8 м.

4     ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Водопостачання і каналізація

4.1   Будинки дошкільних закладів повинні обладнуватись системами господарсько-питного, протипожежного, гарячого водопостачання, каналізацією і водостоком згідно з нормами проектування внутрішнього водопроводу і каналізації будинків (додаток 7, п.14).

При проектуванні водопостачання будинки дошкільних закладів, як правило, слід приєднувати до закільцьованих ділянок водопровідної мережі.

У районах, де не забезпечується безперервне водопостачання, будинки дошкільних закладів за погодженням із замовником слід обладнувати резервними ємкостями для добового запасу води.

4.2   Дошкільні заклади місткістю до 40 місць, що будуються в неканалізованих районах, допускається проектувати з локальними очисними спорудами.

4.3   Санітарно-технічне обладнання будинків дошкільних закладів слід передбачати згідно з додатком 2. Висоту встановлення умивальників для дітей ясельного віку треба приймати 0,4 м, а для дітей дошкільного віку — 0,5 м, ванн на постаментах — 0,6 м. Душова сітка з гнучким шлангом повинна встановлюватись на висоті 1,5 м над днищем піддону, на висоті 0,15 м над бортом піддону необхідно встановлювати додатковий кронштейн для підвішування душової сітки.

4.4   Басейни повинні проектуватися зі знезараженням, очищенням і, як правило, рециркуляцією води з доданням свіжої в об'ємі, що дорівнює 10% єmkoctiванни на добу.

Басейни з ваннами ємкістю 20 м3 і менше допускається проектувати без рециркуляції з подаванням свіжої води в об'ємі, що дорівнює 20% ємкості ванни на годину.

Басейни слід проектувати з пристроями вторинного використання тепла води, що скидається, охолоджуючи її в теплообмінниках.

4.5   Температура води у басейні не повинна бути вища 320Cі нижче 290C. Температура гарячої води, що подається на крани змішувачів, які встановлюються у душових та умивальних для дітей, повинна бути не вища 370Cі не нижча 340C.

4.6   Влаштування трапів слід передбачати у кухні, заготівельному цеху, мийній кухонного посуду, завантажувальній, приміщенні для прання та душових басейну, туалетних дитячих осередків.

Опалення та вентиляція

4.7 Будинки дошкільних закладів повинні підключатись, як правило, до систем централізованого теплопостачання. В разі неможливості такого підключення слід проектувати теплогенератори при додер жанні вимог норм з проектування котельних установок, які рекомендується монтувати в комплексі з альтернативними джерелами тепла, наприклад, сонячними колекторами для літнього гарячого водопос тачання (додаток 7, п.22).

Будинки, що підключаються до систем централізованого теплопостачання, повинні бути обладнані лічильниками теплоти.

Заходи щодо енергозбереження необхідно виконувати згідно з вимогами норм з проектування громадських будинків та споруд (додаток 7, п.2).

4.8 Пічне опалення проектувати забороняється. В окремих випадках при обгрунтуванні та узгодженні з територіальними органами державної пожежної охорони допускається використання пічного опалення в одноповерхових будинках для сільської місцевості місткістю не більше 20 місць.

Використання електричного опалення з замоноліченими у бетон гріючими кабелями не допускається.

4.9 Системи опалення та вентиляції будинків дошкільних закладів слід проектувати відповідно до вимог діючих норм (додаток 7, п.15).

Температура поверхні підлоги ігрових, що розміщуються на 1 поверсі, а також спалень та роздягалень для ослаблених дітей протягом опалювального періоду повинна бути 230Cза рахунок підігрівання підлоги.

На.поверхні обхідних доріжок басейну в період експлуатації повинна підтримуватися температура 26-280C.

4.10 Опалювальні прилади повинні бути захищені негорючими екранами або ґратами, виготовленими з матеріалів, дозволених до використання МОЗ України.

Шафи для сушіння дитячого одягу у роздягальнях, а також рушникосушильники у туалетних повинні обігріватися водою протягом усього року. Об'єм повітря, що видаляється із однієї шафи, слід приймати не менше 10 м /год.

4.11  Розрахункову температуру повітря та кратність повітрообміну у приміщеннях слід приймати за таблицею додатка 3.

4.12  У будинках дошкільних закладів повинна проектуватися витяжна вентиляція, як правило, з природним спонуканням. При відповідному обгрунтуванні для кухні, приміщень плавального басейну допускається використання механічної витяжної вентиляції.

4.13  В приміщенні для прання, прасувальній, душових, а також у підвальних приміщеннях будинків, які розміщуються на радононебезпечних ділянках, необхідно встановлювати у вертикальних витяжних каналах осьові малогабаритні вентилятори. Встановлення дефлекторів не рекомендується.

Видалення повітря із спалень, які мають наскрізне або кутове провітрювання, допускається передбачати через ігрові приміщення. Транзитні повітроводи не повинні проходити через ігрові, спальні, холи та вестибюлі.

4.14. Зовнішнє повітря, що подається у холодний період року до приміщень, обладнаних механічною витяжною вентиляцією, слід підігрівати конвекторами або радіаторами, що встановлюються у припливних шафах.

Електрообладнання

4.15   Електропостачання дошкільних закладів виконується за IIкатегорією надійності від двох незалежних взаєморезервуючих джерел живлення. Електропостачання та розподільчу мережу зовнішнього освітлення на території закладів, як правило, слід здійснювати кабельними лініями.

Освітлення території передбачається відповідно до інструкції з проектування зовнішнього освітлення міст, селищ та сільських поселень.

4.16 Електрообладнання у будинках дитячих дошкільних закладів слід передбачати згідно з нормами проектування електрообладнання житлових та громадських будинків, правилами влаштування електроус тановок (додаток 7, п.20 і п.23).

Електропривод та електрообладнання підйомників, а також технологічне обладнання харчоблоку та медичних приміщень проектуються згідно з інструктивними документами відповідних міністерств та відомств.

4.17 У будинках дошкільних закладів необхідно передбачати такі види освітлення: — робоче — у всіх приміщеннях;

-   евакуаційне — у коридорах, холах, вестибюлях, на сходах, роздягальнях, кухнях, приміщеннях для прання;

-   аварійне — в електрощитових, теплопунктах, чергових пожежних постах;

-   чергове — у спальнях будинків дитини, дошкільних дитячих будинків та цілодобових груп дошкільних закладів загального типу, а також у палатах приймально-карантинного відділення;

-   ремонтне — у технічному підпіллі, теплових пунктах тощо.

4.18 Світильники чергового освітлення слід встановлювати над дверима на висоті не менше ніж 2,2 м від рівня підлоги. Допускається встановлення світильників на висоті 0,3 м від підлоги, але в такому разі напруга у мережі чергового освітлення повинна бути не більше 36 вольт. У спальнях, палатах ізолятора над дверними прорізами повинні бути встановлені світлові покажчики "Вихід" на висоті не менше ніж 2,2 м від підлоги, приєднані до мережі евакуаційного освітлення.

Бактерицидні лампи слід встановлювати у палатах ізоляторів, басейнах, залах ЛФК, медичних приміщеннях, залах для музичних та фізкультурних занять, ігрових. Наявність джерел ультрафіолетового випромінювання не враховується при визначенні рівня штучного освітлення.

4.19  Встановлення штепсельних розеток треба передбачати у всіх приміщеннях. Розетки повинні бути обладнані захисним пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято. Штепсельні розетки звичайного типу, що розміщуються у роздягальнях, ігрових, залах для музичних та фізкультурних занять, необхідно розташовувати на висоті 1,8 м від рівня підлоги.

4.20  Блискавкозахист, а також захисне заземлення медичної апаратури у фізіотерапевтичних кабінетах, процедурних та інших приміщеннях є обов'язковим та виконується згідно з відомчими інструкціями (додаток 7, п.25).

Зв'язок та сигналізація

4.21  У будинках дошкільних закладів слід передбачати влаштування телевізійної, радіотрансляційної та телефонної мережі, пожежної та охоронної сигналізації, а також централізовану систему оповіщення персоналу про пожежу.  Приймальні пульти пожежної та охоронної сигналізації встановлюються у приміщенні, де забезпечується цілодобове чергування.

4.22  Антенна та кабельна розводка для приймання телепередач передбачається в ігрових, залах для музичних та фізкультурних занять та методичному кабінеті.

Радіоточки встановлюються .в адміністративних і господарських приміщеннях, харчоблоці, залах для музичних та фізкультурних занять, ігрових та ігротеках.

Телефони встановлюються у кабінеті завідуючого, медичній кімнаті або кабінеті лікаря, методичному кабінеті, кімнаті завгоспа.

Селекторний двосторонній зв'язок завідуючого із завгоспом, груповими осередками, медичними приміщеннями, методичним кабінетом, кастелянською, харчоблоком допускається передбачати у дошкільних закладах місткістю 200 місць і більше.

4.23 Влаштування автоматичної пожежної сигналізації передбачається відповідно до норм з проекту вання пожежної автоматики будинків та споруд (додаток 7, п.16) у всіх приміщеннях дошкільних закладів, за винятком залу басейну, туалетних, душових, приміщення для прання, комори овочів, бойлерної, насосної, охолоджувальної камери, вентиляційної камери, мийних посуду і тари.

 Додаток 1 (обов'язковий)

Кількість дітей у вікових групах дошкільних закладів, будинках дитини, дитячих будинках для дошкільників та групах короткочасного перебування