Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів

3.50   Підлога у фізкультурному та музичному залах допускається паркетна, у залі басейну, душових та туалетах її слід передбачати з керамічної плитки або мозаїчного бетону, в технічних приміщеннях - цементну, в решті — з лінолеуму.

3.51   Опорядження стін у фізкультурному та музичному залах має бути із негорючих матеріалів, вологостійким і забезпечувати можливість прибирання вологим способом. Стіни залу басейну, туалетів і душових басейну слід облицьовувати керамічною глазурованою плиткою на висоту не менше ніж 1,8 м.

Медичні приміщення

3.52 В дошкільних закладах загального типу передбачаються такі медичні приміщення: медична кімната, процедурний і фізіотерапевтичний кабінети, ізолятор.

Медична кімната і процедурний кабінет у будинках без оздоровчих груп місткістю до 100 місць розміщуються в одному приміщенні площею не менше 14 м² , у будинках понад 100 місць, а також у будинках з оздоровчими групами вони повинні розміщуватися в різних приміщеннях з відокремленими входами площею не менше 14 м²  і 8 м²  відповідно.

Медична кімната проектується суміжно з однією із палат ізолятора. Між ними влаштовується засклений проріз на висоті 1,2 м.

3.53  Фізіотерапевтичний кабінет у дошкільних закладах загального типу місткістю від 70 до 100 місць проектується площею 9 м², місткістю понад 100 до 200 місць — не менше 12 м², в закладах понад 200 місць, а також при наявності оздоровчих груп у дошкільних закладах будь-якої місткості — не менше 18м².

3.54  Стоматологічний кабінет та фітокімнату площею не менше 8 м² кожні, кабінет лікаря-спеціаліста

площею не менше 9 м² , а також кабінет лікувальної фізкультури (ЛФК) площею не менше 50 м² допускається передбачати додатково в дошкільних закладах, в складі яких є оздоровчі та цілодобові групи, що охоплюють не менше 30% від загальної кількості дітей.

3.55 Кількість місць в ізоляторі дошкільного закладу загального типу не повинна перевищувати 1,5% проектної місткості будинку. До складу ізолятора включаються:  приймальна,  палати,  туалетна та приміщення для дезинфікуючих засобів.

Приймальна, якщо в ізоляторі передбачена одна палата, приймається площею не менше 6 м², якщо передбачено дві палати, — не менше 10 м². У приймальній розміщується мийка посуду, яким користується хворий.

Палати слід проектувати непрохідними, розрахованими на одне або два місця, площею не менше 6 м² і 9 м² відповідно.

Туалетна приймається площею не менше 4 м², для зберігання та приготування дезинфікуючих засобів виділяється окреме приміщення площею 3 м² .

3.56 Медичні приміщення будинків дитини та дошкільних дитячих будинків повинні включати:

ізолятор, кабінет лікаря площею 14 м² , старшої медсестри — 9м², фізіотерапевтичний та фітокабінети загальною площею не менше 36 м² , процедурну-стерилізаційну — 12 м² , приміщення для аптеки — 9м². Крім того, в будинках дитини передбачається приміщення ЛФК площею 50 м² та приймально-карантинне відділення, а в дошкільних дитячих будинках — приймально-карантинне відділення та стоматологічний кабінет площею 9 м ².

3.57 Кількість місць в ізоляторах будинків дитини, дитячих дошкільних будинків приймається із розрахунку не менше 5% від проектної місткості цих закладів. До складу ізолятора включаються:

приймальна не менше 12 м² , одно-, дво- та трьохліжкові палати площею відповідно 6, 9 і 14 м² , кімната  чергової медсестри площею 9 м² із заскленим прорізом до однієї з палат, буфет-роздавальна — 5м², ванна — 4м², туалет з кімнатою для приготування дезинфікуючих засобів та зберігання прибирального інвентаря площею відповідно 4 і 5 м².

При ізоляторі допускається передбачати неопалювану веранду площею 2 м² на 1 місце його загальної місткості.

3.58   Кількість  місць у приймально-карантинному відділенні будинків дитини та дитячих будинків повинна становити 7-10% від проектної місткості закладу. До складу відділення будинків дитини включаються: вестибюль-чекальня та приймальня-оглядова площею не менше 12м²   кожна, санпропускник (роздягальня з ванною) загальною площею 8 м², палати-бокси на 2 місця площею не менше 12м² кожна, буфетна площею 5 м².

Приймально-карантинне відділення дитячих будинків включає ізоляційні палати на 1 або 2 ліжка площею 12 та 18 м² відповідно із шлюзом та туалетом.

3.59  Приймально-карантинне відділення та ізолятор повинні бути розташовані на першому поверсі, мати окремі виходи назовні, а в будинках дитини та дошкільних дитячих будинках розміщуватись таким чином, щоб ванними, про які йдеться в п. 3.58, можна було користуватись і для санітарної обробки дітей, що перебувають в палатах-боксах та ізоляційних палатах.

Виходи з ізолятора у дитячих закладах загального типу місткістю до 160 місць, які проектуються для IIв, IIІб, IIІв кліматичних зон, допускається суміщати із загальними входами до будівель.

3.60  Підлога та опорядження стін у медичних приміщеннях повинні виконуватись із матеріалів, дозволених для використання Міністерством охорони здоров'я України, і забезпечувати можливість прибирання вологим способом.

Для підлог у туалетах, душових, ванних слід використовувати керамічну плитку, для облицювання стін на висоту не менше 1,8 м — глазуровану.

Службово-побутові приміщення

3.61  В дошкільних закладах загального типу треба передбачати кабінет завідуючого, кімнату завгоспа, методичний кабінет, комору чистої білизни, господарську комору, туалети для персоналу, хол-вестибюль.

3.62  Склад службово-побутових приміщень дитячих будинків та будинків дитини повинен визначатися завданням на проектування в залежності від типу та місткості закладу.

Рекомендується передбачати такі групи приміщень: адміністративні, методико-виховні, для зустрічей з родичами, обслуговуючі майстерні (столярну, слюсарну, з ремонту одягу та взуття дітей), складські, побутові (кімната техперсоналу, кастелянська, перукарня, санвузли персоналу), вестибюль з гардеробом.

3.63 Кабінет завідуючого в дошкільних закладах загального типу місткістю до 40 місць об'єднується з кімнатою завгоспа та методичним кабінетом в одному приміщенні площею не менше 12 м ², у будинках понад 40 і до 200 місць проектується окремий кабінет завідуючого площею не менше 9 м ², а у будинках більшої місткості — не менше 12 м² .

Окрема кімната для завгоспа передбачається площею не менше 6 м² для будинків місткістю понад 60 місць.

3.64  Методичный кабінет у дошкільних закладах місткістю понад 40 і до 100 місць приймається площею не менше 12 м², понад 100 і до 200 місць — 18 м² , понад 200 місць — 24 м². У методичному кабінеті слід передбачати місце для роботи дитячого психолога.

3.65  Господарська комора площею не менше 6 м2   передбачається у будинках дошкільних закладів загального типу місткістю до 80 місць, у будинках на 90-200 місць слід влаштовувати 2 госпкомори площею

по 6 м²  кожна, а у будинках понад 200 місць — 3 комори загальною площею 24 м² .

Комори для зберігання взуття та особистих речей площею не менше 4 м кожна слід передбачати додатково в будинках дитини та дошкільних дитячих будинках.

3.66 Комору чистої білизни, в дошкільних закладах загального типу місткістю до 120 місць слід проектувати площею не менше 6 м² , місткістю понад 120 місць — площею 10 м² . У будинках дитини та

дошкільних дитячих будинках площа комори приймається не менше 10 м².

Комору брудної білизни площею до 6 м² допускається проектувати у дитячих закладах на 120 і більше місць.

Двері комор повинні бути протипожежними 2-го типу.

3.67  Кімнату кастелянші (кастелянську) площею не менше 6 м² слід передбачати у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць. У будинках дитини та дитячих будинках місткістю 90 і більше місць треба проектувати кастелянську-примірювальну площею не менше 14 м².

3.68  Кімнату технічного персоналу площею не менше 8 м² та столярно-слюсарну майстерню площею не менше 18 м² допускається проектувати у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 120 місць. У будинках місткістю більше 200 місць — кімнату психологічного розвантаження площею не менше 12 м ².

Хол-вестибюль у будинках місткістю від 90 до 200 місць приймається площею не менше 12 м², понад

200 місць — не менше 18м².

Приміщення для лагодження взуття та білизни площею 8 м² кожне, перукарню не менше 7 м² , а також комору при кімнаті техперсоналу площею 4 м² допускається передбачати додатково у будинках дитини та дитячих будинках місткістю 120 і більше місць.

Туалети персоналу слід обладнувати одним унітазом та одним умивальником.

3.69 Підлога та стіни в адміністративних, методико-виховних приміщеннях і майстернях повинні бути вологостійкими і забезпечувати можливість прибирання вологим способом, коефіцієнт відбиття світла має бути в межах 50-70%.

Харчоблок

3.70   У дошкільних закладах необхідно  проектувати харчоблоки,  що  працюють  на сировині. Технологічне обладнання харчоблоків слід приймати на електричному живленні.

3.71 Склад та площі приміщень харчоблоків слід приймати не менше вказаних у таблиці 5.

Таблиця 5

Найменування приміщень

Площа приміщень харчоблоку, м², при кількості місць у будинку

до 40

понад 40 до 120

понад 120 до 200

понад 200 до 280

Кухня з роздавальною

18

24

28

34

Мийна кухонного посуду

5

6

8

10

Заготівельний цех*

8

10

12

16

Охолоджувальні камери

—

—

7

9

Комора сухих продуктів

8

8

8

10

Комора овочів

4

6

8

12

Завантажувальна**

8

10

12

14

Кімната персоналу

6

9-12

16

12

їдальня персоналу

—

—

—

10

Душова

На одну сітку

Туалет персоналу

1 унітаз та 1 умивальник

*   розділяється на дві зони: обробки м'яса-риби та овочів-фруктів; ** з місцем для зберігання та миття тари площею не менше 4 м².

3.723 харчоблоків слід передбачати окремий вихід назовні. Евакуаційний вихід через завантажувальну, а також прохідні комори або прохід через кухню не допускається.

Для приймання та транспортування продуктів до складських приміщень повинні бути передбачені відповідні засоби механізації.

3.73Для вертикального транспортування їжі у всіх триповерхових будинках, а також двоповерхових місткістю 150 і більше місць повинні встановлюватися вантажні підйомники вантажопідйомністю 100 кг.

Не допускається встановлення підйомників, вентиляційних та охолоджувальних камер суміжно або над (під) ігровими та спальнями. В разі їх розміщення поряд із залами, ігротекою, навчальним (комп'ютерним) класом необхідно влаштовувати звукоізоляцію.

3.74Підлога у приміщеннях харчоблоку виконується із керамічної плитки з гладенькою поверхнею, опорядження стін повинно бути вологостійким і забезпечувати можливість прибирання приміщень вологим способом; стіни кухні, мийної, заготівельного цеху, охолоджувальних камер, душової, туалету необхідно облицьовувати глазурованою плиткою на висоту не менше ніж 1,8 м.

Пральня

3.75 Площа пральні визначається в залежності від обладнання, що встановлюється, та обсягу білизни, яка безпосередньо переться у дошкільному закладі, але не менше 14 м² при місткості будинку до 40 місць; не менше 18м² для будинків понад 40 до 60 місць; 24 м²  — понад 60 до 120 місць; 30 м²  — понад 120 до200 місць; не менше 40 м ² — понад 200 місць.

3.76 Пральня для дошкільних закладів загального типу проектується з двох приміщень: приміщення для прання та сушильно-прасувальної, а для будинків дитини та дитячих будинків з трьох: приміщення для прання, сушильної, прасувальної, які розміщуються суміжно. У будинках місткістю до 120 місць допускається проектувати спільний вхід до пральні, для будинків більшої місткості входи до приміщення для прання та сушильно-прасувальної слід робити відокремленими. Двері сушильно-прасувальної та прасувальної повинні бути протипожежними 2-го типу.

Розташовувати входи до пралень навпроти входів до групових осередків, харчоблоку та медичних приміщень не допускається. З пральні слід передбачати вихід на господарську зону ділянки, який може бути суміщеним із службовим входом для будинків місткістю до 120 місць.

3.77  Приміщення для сортування та здавання брудної білизни площею 4 м² слід передбачати у дошкільних закладах до 280 місць включно при їх обслуговуванні централізованою пральнею. Для закладів більшої місткості площа приміщення збільшується до 6 м² .

3.78 Підлога та стіни в прасувальній, сушильній, приміщеннях сортування та здавання білизни повинні бути вологостійкими, підлога у приміщенні для прання влаштовується з керамічної плитки, а стіни мають бути облицьовані глазурованою плиткою на висоту не менше 1,8 м.

4     ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Водопостачання і каналізація

4.1   Будинки дошкільних закладів повинні обладнуватись системами господарсько-питного, протипожежного, гарячого водопостачання, каналізацією і водостоком згідно з нормами проектування внутрішнього водопроводу і каналізації будинків (додаток 7, п.14).

При проектуванні водопостачання будинки дошкільних закладів, як правило, слід приєднувати до закільцьованих ділянок водопровідної мережі.

У районах, де не забезпечується безперервне водопостачання, будинки дошкільних закладів за погодженням із замовником слід обладнувати резервними ємкостями для добового запасу води.

4.2   Дошкільні заклади місткістю до 40 місць, що будуються в неканалізованих районах, допускається проектувати з локальними очисними спорудами.

4.3   Санітарно-технічне обладнання будинків дошкільних закладів слід передбачати згідно з додатком 2. Висоту встановлення умивальників для дітей ясельного віку треба приймати 0,4 м, а для дітей дошкільного віку — 0,5 м, ванн на постаментах — 0,6 м. Душова сітка з гнучким шлангом повинна встановлюватись на висоті 1,5 м над днищем піддону, на висоті 0,15 м над бортом піддону необхідно встановлювати додатковий кронштейн для підвішування душової сітки.

4.4   Басейни повинні проектуватися зі знезараженням, очищенням і, як правило, рециркуляцією води з доданням свіжої в об'ємі, що дорівнює 10% єmkoctiванни на добу.

Басейни з ваннами ємкістю 20 м³ і менше допускається проектувати без рециркуляції з подаванням свіжої води в об'ємі, що дорівнює 20% ємкості ванни на годину.