В актових залах та аудиторіях на 150 місць та більше будинків вищих навчальних закладів, які розміщуються в ІІІб, ІІІв і ІVв кліматичних зонах, при наявності техніко-економічного обгрунтування належить приймати оптимальні параметри внутрішнього повітря, а для решти кліматичних зон — допустимі параметри, передбачені нормами (додаток 8, п.7).

4.20              Системи опалення повинні проектуватися із встановленням автоматичних регуляторів теплового потоку на абонентському вводі, а також на фасадних відгалуженнях або на трубопроводах самостійних систем, що обслуговують їдальню, навчальні майстерні та інші приміщення, зайняті споживачами, що ведуть самостійну господарську діяльність, за умови, що теплова потужність системи чи фасадного відгалуження перевищує 50 кВт.

Системи опалення будинків навчальних закладів, крім спальних корпусів для учнів, повинні проектуватися з пристроями для програмного зниження температури внутрішнього повітря в неробочий час.

Газопостачання та постачання стиснутого повітря

4.21 Газопостачання у будинках навчальних закладів допускається передбачати тільки в лабораторіях вищих навчальних закладів, що мають пальники, які не можна замінювати електричними приладами, за погодженням газової інспекції.

Розрахункові показники витрат газу для проектування систем газопостачання слід приймати за таблицею 18.

Таблиця 18

 

Найменування приладів

Розрахункові показники витрати газу, тис. ккал/год

Лабораторний пальник малий

1

Те саме великий

2

Склодувний пальник "гармата" мала

6,3

Те саме "гармата" велика

12,5

Лабораторний пальник паяльний

3,2

Витрати газу для інших приладів слід приймати згідно з вимогами технологічної частини проекту.

4.22               Системи газопостачання слід проектувати згідно з вимогами нормативних документів (додаток 8, п.8).

Системи постачання стиснутого повітря слід проектувати з урахуванням вимог норм технологічного проектування.

Електрообладнання

4.23   Електрообладнання у будинках слід проектувати згідно з нормами проектування електрооб ладнання житлових та громадських будинків, правилами влаштування електроустановок (додаток 8, п.п. 12; 13; 17; 18).

4.24   Проектування лабораторно-навчально-виробничих майстерень, автодромів, мікропроцесорної техніки,   електроприводу та електрообладнання спеціальних електротехнічних установок  (ліфти, підйомники,  кінотехнологічне обладнання  і т.ін.),  пристроїв автоматизації санітарно-технічних, протипожежних та інших технологічних установок слід вести за відомчими нормативними документами відповідних міністерств та відомств.

4.25   У приміщеннях навчальних закладів повинні передбачатися такі види освітлення:

 

-   робоче — у всіх приміщеннях переважно люмінесцентними лампами, лампи розжарювання слід застосовувати для освітлення приміщень, де за технологічними вимогами неприпустиме застосу вання люмінесцентних ламп (кіноапаратні, приміщення для звукозапису і т.ін.), допоміжних приміщень, душових;

-   аварійне — в електрощитових, вентиляційних камерах, теплових вузлах, насосних, кіноапаратних, в залах обчислювальних центрів, в гардеробах, машинних відділеннях ліфтів, медпунктах, примі щеннях пожежних постів, місць установки приймальних станцій АПС (номінальна освітленість на підлозі — не менше 2 лк);

 

—чергове — у вестибюлях, коридорах, актових і конференц-залах;

—евакуаційне — у прохідних приміщеннях, коридорах, холах, вестибюлях, на сходах, у фізкультур но-спортивних і актових залах, роздягальнях, кухнях, басейнах.

Світлові покажчики "Вихід"  повинні бути приєднані до мережі евакуаційного або аварійного освітлення. Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на підлозі приміщення і 5 лк на дзеркалі басейну;

—ремонтне — в підпіллі, машинному приміщенні ліфту, вентиляційних камерах, теплових вузлах, електрощитових.

4.26               Люмінесцентні світильники в приміщеннях для занять повинні передбачатися з пускорегулю вальними пристроями з особливо низьким рівнем шуму, регламентованими державними санітарними органами для навчальних закладів.

4.27  У приміщеннях для занять, гурткових повинні передбачатися дві штепсельні розетки: одна — біля дошки, друга — на протилежній від дошки стіні приміщення.

4.28  Захист від блискавок навчальних закладів повинен бути виконаний згідно з вимогами інструкції РД 34.21.122-87 з врахуванням наявності телевізійних антен та трубостояків мережі проводного мовлення.

Зв'язок та сигналізація

4.29              Навчальні заклади обладнуються мережами єдиної національної системи зв'язку, телевізійного та проводового мовлення.

У будинках навчальних закладів повинні передбачатися такі види обладнання зв'язку та сигналізації:

а)            телефонізація мережі загального користування — для всіх навчальних закладів. Необхідність відомчого зв'язку визначається виходячи з технологічних вимог завданням на проектування;

б)     проводове мовлення (національне, відомче, пріоритетне оповіщення);

в)            автоматична сповіщувальна сигналізація для регламентації навчального процесу (в школах необхідно передбачати окрему автоматичну сигналізацію для 1-х класів);

г)            охоронна сигналізація (передбачається в кімнаті зберігання зброї та кабінеті інформатики та обчислювальної техніки. Інші приміщення в навчальних закладах, в яких зосереджені матері альні цінності, підлягають обладнанню охоронною сигналізацією за узгодженням з місцевими органами охорони за додатковим завданням);

д)            автоматична пожежна сигналізація (передбачається в усіх приміщеннях навчальних закладів і будинків шкіл місткістю більше 360 учнів, крім басейну, туалетних, душових, пральних, бойлер- ної, насосної, охолоджувальної камери, венткамери, мийних посуду і тари. Пульти приймальні пожежної та охоронної сигналізації встановлюються в приміщенні, де забезпечується цілодобове чергування);

е)            радіопідсилення звуку в актових залах та в аудиторіях на 150 місць і більше, в фізкультурно- спортивних залах;

ж)відомчі телевізійні системи (за завданням на проектування);

з)            мережа для можливості прийому передач національного телевізійного мовлення та систем су- путникового телебачення (у навчальних кабінетах, лекційних аудиторіях, актовому залі, кабінеті технічних засобів навчання, бібліотеці);

і)  синхронний переклад (в актових та конференц-залах за спеціальним завданням).

4.30   Телефонізацію  належить  проектувати  відповідно до  норм  технологічного  проектування  та технічних умов, затверджених директивними органами.

4.31   У будинках  шкіл та профтехучилищ  встановлення  апаратів телефонної  мережі  зпгального користування повинно передбачатися в кабінетах директора та його заступників (з паралельними телефо нами в приймальній), навчальній частині, викладацькій, канцелярії, бухгалтерії, в кабінеті завідуючого їдальнею, кімнаті персоналу їдальні, кабінеті л і каря, кімнаті інструкторів при спортивних залах, басейнах та тирах, а також у приміщенні вахтера.

4.32   Радіоточки у будинках навчальних закладів повинні передбачатися в кабінетах директора та його заступників, навчальній частині, викладацькій, кімнатах старшого майстра та майстрів, в канцелярії, радіовузлі, приміщенні громадських організацій, кабінетах лікаря та стоматолога, а також в приміщеннях їдальні: обідньому залі, кабінеті завідуючого, кімнаті завідуючого виробництвом, конторі, кімнаті персоналу.

У будинках навчальних закладів необхідно передбачати радіовузол відомчого мовлення з установкою гучномовців у навчальних приміщеннях, кімнатах для самодіяльних колективів, кабінетах директора та його заступників, деканатах і кафедрах, навчальній частині, викладацькій, методичних кабінетах, вестибюлі, рекреаційних приміщеннях, обідньому залі їдальні.

4.33   Встановлення приладів регламентації часу повинно передбачатись у вестибюлі, рекреаційних приміщеннях, актовому, обідньому, спортивному залах, в усіх службових приміщеннях. Встановлення засобів сигналізації, що керуються від приладів регламентації часу, необхідно передбачати в вестибюлі та рекреаційних приміщеннях.

4.34   У будинках навчальних закладів необхідно передбачати систему оповіщення людей про пожежу.

4.35                Проектом необхідно передбачати заходи, які виключають несанкціоноване проникнення в поверхові розподільні шафи та інші споруди чи обладнання мереж зв'язку і сигналізації.

 Додаток 1 (рекомендований)

Типи загальноосвітніх шкіл

Таблиця 1 

Тип школи за рівнем навчання

Кількість років навчання

Кількість паралелей класів

Тип школи за кількістю класів

Місце розташування: місто (м.), село (с.)

Початкові школи

1-4-й класи

4

1

4

с

 

 

3

12

м

 

 

4

16

м

Основні школи

1-9-й класи

9

1

9

с

 

 

2

18

м

 

 

3

27

м

 

 

4

36

м

Середні школи

1-1 1-й класи

11

1

11

с

 

 

2

22

с

 

 

3

33

м.,с

Гімназії

5- 11 -й (12-й) класи

7

1

7

м.,с

 

 

2

14

м

 

 

3

21

м

Ліцеї чотирьохкурсові

8-11-й класи

4

3

12

м

 

 

4

16

м

 

 

6

24

м

Примітка. Загальна місткість шкіл встановлюється завданням на проектування в залежності від кількості учнів та нормативної наповнюваністі класів, встановленої Міністерством освіти України.

Зменшення наповнюваності класів для шкіл сільської місцевості приймається за узгодженням з Міністерством освіти України.

Місткість профтехучилищ, навчальних комбінатів, вищих навчальних закладів

Таблиця 2

 

№ п/п

Типи навчальних закладів

Загальна кількість учнів (студентів, слухачів)

1

Профтехучилища

225, 300, 450, 600, 800       

2

Навчальні комбінати

Не більше 1500

3

Вищі навчальні заклади:

 

а) технікуми, коледжі;

450, 600, 800, 1200

 

б) університети, інститути:

 

- багатопрофільні;

4000-15000

 

—   технічні;

2000-8000

 

—   педагогічні;

2000-4000

 

— економічні, медичні, сільськогосподарські

2000-6000

 

- культури, мистецтва та ін.

500-2000

4

Навчальні заклади післядипломної освіти

200-1200

Примітка. Розмір навчальних закладів із змінними заняттями належить приймати за найбільшою кількістю учнів, що навчаються одночасно.

Додаток 2 (рекомендований)

Склад та площі зон земельних ділянок загальноосвітніх шкіл

 

Примітка  1.  За місцевими умовами допускається  перерозподіл  площ елементів зон земельної ділянки,  крім фізкультурно-спортивної зони та зони відпочинку.

Примітка 2. Для шкіл, кооперованих з іншими закладами, склад та площі елементів зон ділянки визначається завданням на проектування.

* Площа навчально-дослідної зони наведена: над рискою - для шкіл в сільській місцевості, під рискою -для шкіл в міських поселеннях.

Додаток 3 (обов'язковий)

Відстань між обладнанням у навчальних кабінетах та лабораторіях

Таблиця 1

 

Найменування виміру

Відстань (не менше), см

Між учнівськими столами в ряді

50

Між аудиторними столами в ряді

70

Між рядами одномісних учнівських столів

50

Між рядами двомісних учнівських столів

60

Між рядами креслярських столів, а також між рядами аудиторних столів при парному розташуванні в ряді

70

Між рядами учнівських (аудиторних) столів і зовнішньою поздовжньою стіною

60

Між рядами учнівських (аудиторних) столів та внутрішньою поздовжньою стіною, шафами (уздовж внутрішньої поздовжньої стіни)

50*

Між учнівськими столами при їх парному розташуванні в ряді

10

Між креслярськими столами при їх парному розташуванні в ряді

20-40

Між лабораторними столами при одному ряді працюючих

80

Те саме при двох рядах працюючих

140

Від задніх учнівських столів до задньої (внутрішньої) стіни (перегородки)

65**

4

Те саме до задньої стіни, що є зовнішньою, та при розташуванні шаф уздовж задньої стіни (перегородки)

100**

Від останнього ряду аудиторних та креслярських столів до задньої стіни або вмонтованих шаф, обладнання для моделей і макетів

80**

Від останнього ряду лабораторних столів до задньої стіни або вмонтованих шаф

80-100**

Від передньої стіни з класною дошкою до передніх двомісних столів

240

Те саме до аудиторних і лабораторних столів (при наявності демонстраційного столу)

255

Від демонстраційного столу до класної дошки

100

Від першого ряду навчальних столів до демонстраційного столу

80