* На половину або третину навчальної групи.
** На одне робоче місце біля дисплею.
Примітка 1. Склад та площі спальних та ігрових приміщень (зон) для 1-х класів шкіл встановлюються завданням на проектування з урахуванням санітарно-гігієнічних нормативних вимог.
Примітка 2. Площі приміщень наведені із розрахунку наповнюваності навчальної групи 25 учнів (студентів). При меншій наповнюваності навчальної групи питомі показники збільшуються (встановлюються завданням на проектування). При наповнюваності навчальної групи в загальноосвітніх школах ЗО учнів допускається площу класних приміщень, універсальних навчальних кабінетів та спеціалізованих кабінетів загальноосвітнього циклу приймати з розрахунку 2 м2, а лабораторій з природничих наук — 2,4 м2 на 1 учня.
Примітка 3. Площі навчальних приміщень, що не наведені у таблиці 4, встановлюються завданням на проектування.
3.44 Вимоги до розташуваня обладнання та умов видимості у навчальних приміщеннях слід приймати за додатком 3.
3.45Вікна класів, навчальних кабінетів та лабораторій не допускається розміщувати над вікнами кухні і басейну.
3.46В аудиторіях з амфітеатром при наявності демонстраційного столу підлога від класної дошки до другого ряду місць повинна бути горизонтальною.
В лекційних аудиторіях до 75 місць включно допускається влаштування горизонтальної підлоги всього приміщення.
3.47 Площу препараторських при навчальних приміщеннях належить приймати за таблицею 5. препараторська повинна мати виходи в навчальне приміщення і в коридор.
Таблиця 5
|
Приміщення |
Площа (не менше), м2 |
|
Препараторська (лаборантська) при навчальних кабінетах і лабораторіях |
16 |
|
Препараторська при лекційних аудиторіях з кількістю місць: — до 100 — від 100 до 150 — на 200 і більше |
18 36 72 |
|
Препараторська при хімічних та фізичних аудиторіях з кількістю місць: — до 200 — від 200 до 300 включно — на 300 і більше |
70 108 144 |
Примітка. При влаштуванні в препараторській кабін синхронного перекладу площа препараторських визначається завданням на проектування з розрахунку 3,5 м2 на кожну кабіну.
3.48 Зали дипломного проектування в вищих навчальних закладах повинні розраховуватись на одночасне обслуговування 50%, а для спеціальностей живопис, скульптура, архітектура, дизайн — 100% дипломників. Зали дипломного проектування слід проектувати не більше ніж на 50 місць, для спеціальностей живопис, скульптура, архітектура, дизайн — не більше 12 місць.
3.49 Архіви для зберігання курсових та дипломних проектів слід передбачати пощею не менше 18м2, у вищих навчальних закладах архітектурного та художнього профілю — 36 м2.
3.50 Лабораторії і кабінети технічного та спеціального циклу з великогабаритним обладнанням у професійних навчальних закладах допускається розташовувати в блоці навчально-виробничих майстерень.
3.51 Площі навчальних кабінетів та лабораторій з великогабаритним і середньорозмірним обладнан ням належить приймати за таблицею 6.
Таблиця 6
|
Приміщення |
Місткість, місць |
Площа на 1 учня, студента, слухача (не менше), м2 |
|
Кабінети з великогабаритним обладнанням (деталі та вузли машин) за гірничими, будівельними професіями |
25 |
8 |
|
Кабінети-лабораторії з середньорозмірним обладнанням (стенди, лабораторні столи) за гірничими, транспортними, металургійними професіями |
25 |
10 |
|
Лабораторії з середньорозмірним обладнанням (стенди, установки) за гірничими, транспортними, металургійними професіями |
12 |
9 |
|
Кабінети-лабораторії-майстерні по сільськогосподарських машинах, автомобілях |
12 |
17 |
|
Лабораторії з великогабаритним обладнанням (деталі, вузли гірничих, будівельних машин) |
12 |
30 |
Примітка. Рекомендована глибина приміщень не менше 9 м. Допускається коректування площ приміщень в залежності від видів прийнятого навчально-технологічного обладнання і форм занять.
3.52 Навчально-наукові та науково-дослідні підрозділи вищих навчальних закладів та інститутів підвищення кваліфікації визначаються завданням на проектування з врахуванням нормативних вимог до
науково-дослідних закладів.
3.53 Склад та площі науково-дослідних підрозділів і інформаційно-обчислювальних центрів вищих навчальних закладів визначаються завданням на проектування.
Навчально-виробничі приміщення
3.54 При проектуванні навчально-виробничих приміщень, навчальних теплиць і т.ін., крім цих норм, необхідно дотримуватись вимог відповідних нормативних документів з технологічного проектування виробничих будинків з урахуванням вимог навчального процесу та санітарно-гігієнічних норм і правил (додаток 8, п. 10).
3.55 Площі приміщень навчальних та навчально-виробничих майстерень визначаються за таблицею 7. Таблиця 7
|
Майстерні |
Кількість учнів (не більше) |
Площа на 1 учня, студента (не менше), м2 |
|
А. В загальноосвітніх школах |
||
|
Ручної -праці для учнів початкових класів |
25 |
3,6 |
|
Для учнів 5-9-х класів: - з обробки металу — з обробки деревини — комбінована (з обробки металу та деревини) - електротехнічних робіт |
15 -"- -"- -"- |
6 6 7 6 |
|
3 обслуговуючих видів праці: - з обробки тканин — з кулінарії |
15 -"- |
5 4,5 |
|
Б. В міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, профтехучилищах, вищих навчальних закладах |
||
|
Загальнослюсарної підготовки |
12 |
6 |
|
Слюсарно-інструментальна, слюсарно-складальна (вузлове складання), електромонтажна |
12 |
7,5 |
|
Слюсарно-складальна (загальне складання) |
12 |
8,2 |
|
Механічна (токарна, фрезерувальна) |
12 |
12,0 |
|
Електрогазозварювальна |
12 |
12,5 |
Примітка. При майстерні обробки з деревини передбачається приміщення розпилювальної розмірами не менше 12 х 3 м.
Площі допоміжних приміщень при навчально-виробничих майстернях приймаються згідно з завданням на проектування.
Рекомендовані площі підсобних приміщень при шкільних майстернях наведені в додатку 4.
3.56 В навчально-виробничих майстернях з великогабаритним обладнанням необхідно передбачати біля робочого місця майстра зону колективного інструктажу з демонстраційним обладнанням і місцями для учнів загальною площею з розрахунку не менше 1,5 м2 на 1 учня.
Фізкультурно-спортивні приміщення
3.57 Сумарну площу фізкультурно-спортивних залів в навчальних закладах (без врахування допоміжних приміщень та басейну) належить приймати за таблицею 8.
Таблиця 8
|
Навчальні заклади |
Площа фізкультурно-спортивних залів на одного учня, студента, слухача (не менше), м2 |
|
Загальноосвітні навчальні заклади |
1,0 |
|
Профтехучилища |
1,1 |
|
Вищі навчальні заклади: — до 4000 студентів — більше 4000 студентів |
1,1 0,8-1,0 |
|
Інститути підвищення кваліфікації |
0,2 |
Примітка. Вказані норми не розповсюджуються на навчальні заклади спортивного профілю, склад та площі приміщень яких визначаються завданням на проектування.
3.58 Типи та розміри фізкультурно-спортивних залів, допоміжних приміщень при залах належить приймати за завданням на проектування згідно з нормативними вимогами до спортивних споруд. При влаштуванні в навчальному закладі тільки одного фізкультурно-спортивного залу його розміри прийма ються не менше 24 х 12м незалежно від загальної кількості учнів.
Орієнтовний склад шкільних фізкультурно-спортивних залів наведений у додатку 5.
3.59 При фізкультурно-спортивних залах передбачаються снарядні (не менше 16 м2 ), кабінети
інструкторів фізвиховання з розрахунку 2,5 м2 на працівника (але не менше 9 м2 кожний), роздягальні (не менше двох на кожну навчальну групу, що займається в залі) з розрахунку не менше 1,2 м2 на одне місце для переодягання та 0,27 м2 — для зберігання домашнього одягу. При цьому площі роздягальних, душових та туалетів слід розраховувати на подвійну кількість перебуваючих у залі.
При окремо розташованих корпусах фізкультурно-спортивних залів та басейнів передбачається вестибюль з гардеробом із розрахунку 0,4 м2 на подвійну кількість одночасно перебуваючих в спортивних приміщеннях та 100% відвідувачів, а також кабінет медичного обслуговування (не менше 10 м2 ).
У фізкультурно-спортивних блоках допускається обладнання лазень сухого жару (саун) згідно з вимогами нормативних документів (додаток 8, п.З).
3.60 Для оздоровчих цілей в навчальних закладах належить передбачати тренажерний зал або зону з тренажерним обладнанням у фізкультурно-спортивному залі з розрахунку не менше 6 м2 на одну людину в залі (в рахунок загальної площі фізкультурно-спортивних залів).
3.61 Допускається об'єднання фізкультурно-спортивних залів вищих навчальних закладів в єдиний зал-манеж, який трансформується.
3.62 Необхідність влаштування навчального тиру, плавального басейну, легкоатлетичного манежу в навчальному закладі або на групу навчальних закладів, їх розміри і кількість встановлюються завданням на проектування.
3.63 Плавальні басейни для навчальних закладів належить проектувати з розмірами ванни не менше 25 х 8,5 м. Для загальноосвітніх шкіл допускається додатково передбачати басейн з ванною розмірами 10 х 6 м завглибшки від 0,6 до 0,8 м для навчання дітей плаванню (допускається довільна форма навчальних ванн у плані).
У ІУв кліматичній зоні допускається проектування відкритих навчальних басейнів з підігрівом води.
3.64 Необхідність влаштування додаткових фізкультурно-спортивних споруд в житловій зоні на вчальних закладів визначається завданням на проектування.
Бібліотеки
3.65 Сумарну площу приміщень бібліотеки навчальних закладів належить приймати за таблицею 9.
Таблиця 9
|
Навчальні заклади |
Площа бібліотеки на одного учня, студента, слухача (не менше), м2 |
|
Загальноосвітні навчальні заклади |
0,3 |
|
Спеціалізовані школи (ліцеї, гімназії та ін.) |
1,0 |
|
Професійно-технічні навчальні заклади |
0,8 |
|
Вищі навчальні заклади: — технічного профілю - гуманітарного та медичного профілю — культури |
1,2 1,3 2,3 |
3.66 Бібліотеки вищих навчальних закладів слід проектувати виходячи з розрахунку обслуговування 100% розрахункової кількості учнів, слухачів із врахуванням додаткового обслуговування 30% кількості студентів вечірніх форм навчання, 100% аспірантів очного відділення та наукових працівників.
3.67 Бібліотеки загальноосвітніх і професійних навчальних закладів повинні включати:
- приміщення абонементу з каталогом;
- читальний зал з зоною індивідуальної роботи, аудіо- і відеоматеріалами з розрахунку не менше 2,4 м на одне читацьке місце;
- фонд відкритого доступу з розрахунку не менше 5 м2 на одну тисячу одиниць книжкового фонду;
- книгосховище з розрахунку не менше ніж 2,5 м 2 на одну тисячу одиниць зберігання;
- кімнату зберігання відеоматеріалів;
- робочу кімнату з розрахунку не менше 6 м2 на одне робоче місце.
Обсяг книжкового фонду, кількість читацьких місць приймається за завданням на проектування.
3.68 При бібліотеках вищих навчальних закладів у залежності від місцевих умов можуть бути організовані філії при факультетах, кафедрах, наукових підрозділах, гуртожитках. Обсяг загального фонду бібліотеки та філій, кількість читацьких місць, склад та площа приміщень визначаються завданням на проектування.
3.69 Бібліотеки навчальних закладів повинні мати службові входи. Влаштування проходу через приміщення бібліотеки до інших приміщень не допускається. Антресолі в читальних залах повинні мати не менше двох евакуаційних виходів.
Клубно-видовищні приміщення
3.70При проектуванні клубно-видовищних приміщень навчальних закладів необхідно враховувати нормативні вимоги до будинків культурно-видовищного призначення та закладів дозвілля.
1.7І До складу клубно-видовищних приміщень входять: актовий зал з естрадою, артистичні, конфе ренц-зали, фойє-танцювальний зал, клубні приміщення, студії естетичного виховання, кіноапаратна, складські приміщення, туалети.
3.72 Місткість актових залів в навчальних закладах повинна складати не менше:
- у початкових школах (1-4-й класи) — 1/2 контингенту учнів;
- у загальноосвітніх навчальних закладах ІІ-ІІІ ступенів (5-11-й класи) та профтехучилищах — 1/3 контингенту учнів (в сільській місцевості — 1/2 контингенту учнів).
У вищих навчальних закладах кількість місць в актових залах належить приймати в залежності від розрахункової кількості студентів за таблицею 10.
