Страница 14: ДБНБ.2.4-1-94. Планування iзабудова сільськихпоселень (34157)

2.  Відстані від теплових мереж у разі безканальної прокладки до будинків та споруд належить приймати як до водопроводу.

3.   Відстань  від  теплових   мереж  відкритих   систем  водопостачання  та   мереж  гарячого водопостачання   при безканальній прокладці слід приймати:

-  до кладовищ, звалищ, могильників для худоби - 10 м (при наявності на глибині укладання трубопроводів водонасичених грунт» з рухом ґрунтового потоку у бік трубопроводів, відстань повинна збільшуватисся до 30 м);

-  до вигрібних та помийних ям - 7 м (те ж - до 20 м).

4. Відстань від силових кабелів напругою 110-120 кВ до фундамент» огорож підприємств, естакад, опор контактної мережі, ліній зв'язку належить приймати 1,5 м.

Таблиця 8.12

*  У відповідності з вимогами розділу 2 "Правил устройства электроустановок" (ПУЭ)

ПРИМІТКИ:

1. При паралельній прокладці декількох ліній водопроводу відстань між ними належить приймати у відповідності з СНиП 2.04.02-84."Водоснабжение. Наружные сети и сооружения".

2.  Відстань від побутової каналізації до господарсько-питного водопроводу треба приймати,м:

до водопроводу із залізобетонних та азбестоцементних труб — 5;

до водопроводу із чавунних труб діаметром до 200 мм - 1,5; діаметром вище 200 мм - 3;

до водопроводу з пластмасових труб -  1,5.

3. При паралельній прокладці газопроводів для труб діаметром до 300 мм відстань між ними (у світлі) допускається приймати 0,4 м, більше 300 мм - 0,5 м при сумісному розміщенні в одній траншеї двох та більше газопроводів. В таблиці вказані відстані від сталевих газопроводів. Розташування газопроводів з неметалевих труб належить передбачати згідно СНиП 2.04.08—87. "Газоснабжение".

4. Відстань від теплових мереж відкритих систем теплопостачання та мереж гарячого водопостачання при безканальній прокладці належить приймати до побутової чи виробничої каналізації при діаметрі труб теплових мереж Ду<200 мм - 1,5 м, те ж при Ду>200 мм -3м. При розташуванні каналізації" вище теплових мереж вказані відстані належить збільшувати на різницю в глибинах закладання трубопроводів.

Таблиця 8. 13

Таблиця 8.14

ПРИМІТКА. Відстані, наведені в числівнику, — для КС, в знаменнику — для ГРС.

9.5. Характер і ступінь потенціальих видів впливу на природно-територіальний комплекс і взаємопов'язані з ним соціальні системи містобудівної діяльності, що намічається, визначаються при оцінці впливу на навколишнє середовище. Результати цієї оцінки повинні бути відображені у складі передпроектної і проектної містобудівної документації поряд з іншими параметрами, що проектуються, починаючи з цільових та прогнозних стадій її розробки.

9.6. Система оцінки впливів на навколишнє середовище містобудівних об'єктів повинна включати:

-   підготовку інформації про стан навколишнього природного середовища і її компонентів на момент проектування;

-   прогнозування   і   оцінку   можливого   впливу   на   об'єкти,   що намічаються, і їх варіантів;

-   прогнозування змін стану навколишнього середовища за варіантами, що розглядаються, включаючи припинення або перепрофілювання даного виду містобудівної діяльності;

-   складання    оцінювального документу    (розділу) і розглядання (експертиза) його спеціалістами за участю громадськості;

-   підготовку  необхідної інформації для  органів,   що  приймають рішення про здійснення містобудівної діяльності, яка намічається.

Природоохоронні заходи

9.7. Охорона навколишнього природного середовища є важливим завданням, яке вирішується під час розробки містобудівної документації. Вона включає заходи з охорони земельних ресурсів, лісів, повітряного басейну, водоймищ, водотоків і запасів підземних вод.

9.8.  Комплексні заходи з охорони навколишнього середовища грунтуються на пропозиціях схем і проектів районного планування, а також відповідних розділів прогнозів економічного і соціального розвитку сільськогосподарських і промислових підприємств, схем генеральних планів території місцевих Рад.

9.9.  Заходи щодо охорони земельних ресурсів повинні бути спрямовані на обгрунтований   вибір  територій   і  майданчиків  для  промислового,   житлово-громадського будівництва, господарського використання. При визначенні розміру територій, які потрібні для розташування підприємств і об'єктів сільськогосподарського  виробництва,   належить  намагатися їх  економно  використовувати  (у відповідності з діючим законодавством).

9.10. Територію для розвитку і реконструкції існуючих поселень ібудівництва нових у відповідності з законодавством України належить передбачати на землях, що непридатні для сільськогосподарського  використання.  Вилучення  земель сільськогосподарського призначання проводиться у відповідності з Земельним Кодексом України за порядком, який упроваджено.

9.11. Розміщення забудови на зрошуваних і висушених землях, ріллі, земельних ділянках, зайнятих багаторічними плодовими насадженнями та виноградниками, а також на землях, на яких знаходяться водоохоронні, захисні та інші ліси І групи допускається, як виняток, у відповідності з земельним законодавством.

9.12. Забороняється проектування і будівництво поселень, промислових комплексів та інших народногосподарських об'єктів до отримання даних про

відсутність корисних копалин в надрах під ділянкою майбутньої забудови, що надаються відповідною територіальною геологічною організацією.

9.13. Розташування будівель, споруд і комунікацій не допускається:

—    на землях заповідників, заказників, природних національних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і водоохоронних смуг (зон);

—    в зонах охорони гідрометеорологічних станцій;

—    в першій зоні санітарної охорони джерел водопостачання і майданчиків водопровідних споруд;

—    в першій зоні санітарної охорони курортів.

У другій зоні округу санітарної охорони курортів припускається розташовувати об'єкти, пов'язані з експлуатацією, розвитком, благоустроєм і обслуговуванням населення курортів, якщо вони не викликають забруднення атмосфери, грунту і води, підвищення нормативних рівней шуму і напруги електромагнітного поля. У третій зоні допускається розташування об'єктів, які не справляють негативного впливу на природні лікувальні засоби і санітарний стан курорту.

ПРИМІТКИ:

1.  Не допускається розміщення будівель і споруд:

—  на земельних ділянках, які забруднені органічними і радіоактивними відходами (до скінчення строків, що встановлені органами Міністерства охорони здоров'я України);

—  в небезпечних зонах відвалів породи вугільних, сланцевих, залізнорудних шахт та кар'єрів і збагачувальних фабрик, зсувів, сельових потоків і снігових лавин;

—  в зонах можливого катастрофічного затоплення внаслідок руйнування гребель або дамб;

—  в сейсмічних районах і зонах, що безпосередньо прилягають до активних розламів;

—  в охоронних зонах магістральних продуктопроводів;

—  на ділянках, де були розташовані цвинтарі (навіть після закінчення строку їх дії);

—   в санітарно-захистних зонах промпідприємств, тваринницьких і птахівницьких комплекс».

2.  З метою забезпечення нормальної експлуатації споруд, пристроїв та інших об'єктів транспорту можуть бути запроваджені охоронні зони у відповідності з діючим земельним законодавством.

9.14. Навколо сільських поселень, що розташовані у безлісових і маполісових районах, належить передбачати створення вітрозахисних і берегозакріппювальних лісових смуг, озеленення схилів, пагорбів, ярів, балок. Ширину захисних лісових смуг для сільських поселень слід приймати не менше 50 м.

9.15.   Тваринницькі,  птахівницькі та  звірівницькі підприємства,   склади для збереження ядохімікатів, біопрепаратів, добрив та інші склади і виробництва, ветеринарні установи, об'єкти і підприємства для утилізації відходів,  котельні, очисні споруди, гноєсховища відкритого типу, склади нафти та нафтопродуктоп-роводи (ЛЗР і ГР), склади газу і виробничих будівель категорій А і Б належить розташовувати з підвітряного боку відносно до інших об'єктів виробничої зони і сепьбищної території у відповідності з діючими нормативними документами.

9.16.   Заходи щодо  захисту  водоймищ,  водотоків  і  морських акваторій необхідно  передбачати  у   відповідності  з  вимогами  водного   законодавства  і санітарних норм, затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

9.17.  Сельбищні території сільських поселень і місця масового відпочинку належить розташовувати вище за течією водотоків і водоймищ відносно виходу виробничих і господарсько-побутових стічних вод. Розміщення їх нижче виходів,

що вказані, допускається за умовами дотримання санітарних норм, а також Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами і санітарної охорони прибережних вод морів,

9.18.  Розміщення сільгосппідприємств у прибережних смугах водоймищ не допускається. У трикілометровій зоні узбережжя Азовського і Чорного морів забороняється будівництво:

-    сільськогосподарських підприємств та інших об' єктів, які не пов' язані з розвитком і обслуговуванням курортів, об'єктів морського транспорту, рибної промисловості і організацій, які виконують берегозакріплюючі і протизсувні роботи;

-    індивідуального житла, крім населених пунктів, що вказані в розпорядженні Кабінету Міністрів України;

-    будівель, споруд і комунікацій в прибережних смугах завширшки менше 100 м від зрізу води.

9.19. При розташуванні складів мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, тваринницьких і птахівницьких підприємств слід передбачати необхідні заходи,  що виключають проникнення вказаних речовин,  гноївки та посліду у водойоми. Склади мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин належить розташовувати на відстані не менше 2 км від рибогосподарських водойомищ. У випадку особливої необхідності припускається зменшувати відстань від указаних складів за умовами узгодження з органами, які здійснюють охорону рибних запасів.

9.20.   При проектуванні нових сільських поселень необхідно передбачати вздовж берегів водоймищ організацію водоохоронних зон завширшки від берега не менше:

У водоохоронних зонах (смугах) забороняється розміщення полігонів для твердих побутових і промислових відходів, що неутилізуються, складів нафтопродуктів, складів для зберігання ядохімікатів і мінеральних добрив, накопичу вачів стічних вод тваринницьких комплексів і ферм. У межах населених пунктів за погодженням з органами охорони природи допускається розміщення окремих об'єктів виробничої і соціальної сфери, обладнаних централізованою каналізацією.

9.21.  Заходи з охорони грунтів, водоймищ і повітряного басейну повинні забезпечувати зменшення виділення шкідливостей в атмосферу шляхом застосування  найбільш  досконалих  технологій,   а  також  дотримання  нормативних санітарно-гігієнічних розривів між джерелами відділення шкідпивостей і житловими територіями у відповідності з санітарними нормами,

ПРИМІТКА. З визначенням меж санітарно-захисних об'єктів, які активно впливають на навколишнє середовище, крім кліматичних даних, наведених в проектах районного планування (вітряний режим, опади тощо), повинні враховуватись мікрокліматичні особливості.

9.22. Для охорони водоймищ і водотоків належить передбачати улаштування водоохоронних і водорегулюючих зелених насаджень, параметри яких визначаються у відповідності з даними табл. 9.1.

Таблиця 9.1 (рекомендована)

9.23.   При розробці  пропозицій  з рекреаційного  використання лісових масивів, лісових і заплавних лук, розташованих у межах території місцевих Рад, належить користуватися даними щодо екологічно допустимих навантажень на ландшафт, наведених в табл.1 додатку 3.

9.24.  У випадку розміщення на території місцевої Ради  заповідників,  ландшафтів,   що охороняються, необхідне дотримання охоронних зон цих природних об'єктів від підприємств різних категорій, транспортних магістралей і сельбищних територій у відповідності з даними табл. 2 додатку 3.

9.25. При проведенні на території сільської Ради високовольтних повітряних ліній необхідно влаштовувати спеціальні охоронні зони у відповідності з даними, наведеними в табл. 9.2.

Таблиця 9.2