|
Примітка. Цифрами, поданими грубим шрифтом у круглих дужках,позначено вузли конструкції, обрані для розрахунків.
|
Рисунок 2 – Типова незбалансована система
|
7.3.5 Клапани і з'єднувальні елементи
Коефіцієнти опору або еквівалентна довжина клапанів і з'єднувальних елементів повинні бути розраховані відповідно до інтервалів розмірів труб або трубопроводу, з яким їх будуть використовувати. Еквівалентна довжина запірно-пускових клапанів повинна бути врахована і повинна містити сифонну трубу (за наявності), клапан, випускну головку і гнучкий з'єднувач.
7.3.6 Довжина трубопроводу
Для забезпечення необхідних технічних характеристик системи довжина трубопроводу, орієнтація насадків і з'єднувальних елементів повинні відповідати вимогам виробника.
7.3.7 Кресленики
Якщо остаточний монтаж відрізняється від підготованих креслеників і розрахунків, то повинні бути підготовані нові.
7.3.8 Зріджені гази: спеціальні вимоги
7.3.8.1 Залежно від висоти над рівнем моря необхідно передбачити зміни у проекті та розрахунках системи, наведених у відповідних частинах ISO 14520, які стосуються конкретних вогнегасних речовин.
7.3.8.2 Мінімальна інтенсивність подавання для зріджених вогнегасних речовин повинна бути достатня для підтримування швидкості, необхідної для збереження турбулентного потоку, з метою запобігання його розшарування.
Примітка. Якщо не підтримується турбулентність потоку, відбувається розшарування рідкої і газової фаз, що може призвести до непередбачуваних гідравлічних характеристик.
7.4 Приміщення
Усі роботи в межах захищуваного приміщення, (наприклад, із горючими матеріалами і з джерелами електроенергії, нагрівальними приладами, розпиленням фарби), що можуть погіршити роботу системи пожежогасіння, повинні бути припинені до, або водночас із початком випускання вогнегасної речовини.
7.5 Вимоги до концентрації вогнегасної речовини
7.5.1 Гасіння полум'я
7.5.1.1 Класифікація пожеж – див. ISO 3941.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ На теперішній час в Україні чинний ГОСТ 27331. |
7.5.1.2 Мінімальна нормативна концентрація для об'ємного гасіння пожежі класу В для кожної вогнегасної речовини повинна бути визначена як величина мінімальної вогнегасної концентрації під час гасіння конкретної речовини класу В з урахуванням коефіцієнта безпеки 1,3. Мінімальну вогнегасну концентрацію треба визначати за результатами випробувань із «чашковим пальником», що проводять відповідно до методу, викладеного у додатку В, і перевіряти з використовуванням гептану в ході вогневих випробовувань із гасіння модельних вогнищ під час визначання захищуваного простору за методикою, наведеною у додатку С. Якщо пожежонебезпечний об'єкт містить кілька горючих речовин, необхідно приймати величину проектної концентрації для найпожежонебезпечнішої речовини.
Національний відхил. Альтернативний метод визначання мінімальної вогнегасної концентрації газових вогнегасних речовин – згідно з ДСТУ 3958. |
7.5.1.3 Мінімальну вогнегасну концентрацію для поверхневих пожеж класу А визначають під час випробовування відповідно до методики, наведеної у додатку С. Мінімальна нормативна концентрація для об'ємного гасіння пожежі класу А дорівнює мінімальній вогнегасній концентрації з урахуванням коефіцієнта безпеки 1,3. У випадку гасіння речовин, які не містять целюлози, (пожежі класу А) може виникнути потреба у створенні більш високої нормативної концентрації для об'ємного гасіння.
ЗАСТОРОГА! Визнано, що мінімальна вогнегасна концентрація під час гасіння штабеля з дерев'яного брусу може не співпадати з необхідними мінімальними вогнегасними концентраціями для захисту об'єктів, які містять горючі пластмаси (наприклад комп'ютери і внутрішні кімнати). Придатні методи випробовування перебувають на стадії розробляння і мають бути долучені під час наступного перегляду ISO 14520. До того часу, як ці концентрації будуть остаточно визначені, необхідно використовувати значення концентрації, яке становить не менше ніж 90 % від концентрації, визначеної під час вогневих випробовувань із гасіння гептану.
Коефіцієнт безпеки 1,3 відповідає збільшенню на 30 % величини нормативної концентрації для об'ємного гасіння у порівнянні з мінімальною вогнегасною концентрацією, що буде потребувати додаткової кількості вогнегасної речовини. Обставини, які не можуть бути адекватно враховані застосовуванням цього коефіцієнта (хоча за деяких умов вони враховуються іншим вимогами цього стандарту) і коли може виникнути потреба в додатковій кількості вогнегасної речовини (тобто більше ніж 30 %), наведено нижче, проте вони не обмежуються цим переліком:
g) якщо металеві поверхні, нагріті полум'ям, можуть діяти як джерело запалювання, через недостатнє їх охолодження протягом подавання вогнегасної речовини і тривалості витримування.
На практиці застосовування цього стандарту може призводити до використовування вищих коефіцієнтів безпеки, наприклад, за рахунок використовування об'ємів брутто, а не об'ємів нетто і проектування систем, розрахованих на мінімальні температури експлуатування, а не на ті, що існують у реальних умовах.
ЗАСТОРОГА! За деяких умов гасіння газового струменя може бути небезпечне. Як першочерговий захід необхідно перекрити джерело газу.
7.5.2 Флегматизування
Флегматизувальні концентрації треба застосовувати у тих випадках, коли можуть існувати умови для наступного повторного спалахування або вибуху. Ці умови існують коли чинні обидва чинника:
Мінімальні нормативні концентрації для флегматизування сумішей горючої речовини та окисника за наявності в атмосфері парів горючих рідин і газів, визначають під час випробовування за методикою, наведеною у додатку D, з урахуванням коефіцієнта безпеки 10 %.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ Термін «нормативна концентрація для флегматизування сумішей горючої речовини та окисника» має відповідник англійською мовою «design concentrations used to inert atmospheres». |
Національний відхил. Альтернативний метод визначання мінімальної флегматизувальної концентрації для газових сумішей горючої речовини та окисника – згідно з ДСТУ 3958. |
7.6 Загальна кількість вогнегасної речовини, необхідна для об'ємного пожежогасіння
7.6.1Загальні положення
Кількість вогнегасної речовини, необхідної для досягнення нормативної концентрації для об'ємного гасіння, розраховують із рівнянь, наведених у 7.6.2 або 7.6.3, або з даних, наведених у таблиці 3. Кількість вогнегасної речовини, що необхідна для об'ємного пожежогасіння, наводять у відповідних частинах ISO 14520, присвячених конкретним вогнегасним речовинам. |
Додатково до цих вимог щодо розрахованої концентрації національні стандарти можуть вимагати додаткової кількості вогнегасної речовини для компенсації впливання специфічних чинників, які негативно впливають на ефективність пожежогасіння (див. 7.5.1) або, якщо це необхідно, з огляду на фізичні характеристики конкретної вогнегасної речовини (див. 7.9.1.2).
Розраховують формулою:
(1)
де |
М |
- |
загальна кількість вогнегасної речовини, необхідна для об'ємного пожежогасіння, кг; |
|
с |
- |
нормативна концентрація для об'ємного гасіння, об'ємна частка, %; |
|
V |
- |
вільний об'єм пожежонебезпечного об'єкта, тобто загальний об'єм, з якого вилучено об'єм конструкцій, непроникних для вогнегасної речовини, м3; |
|
S |
- |
питомий об'єм вогнегасної речовини, м3/кг: S = k1 + k2T; |
|
k1, k2 |
- |
константи, характерні для відповідної вогнегасної речовини, надані її виробником; |
|
T |
- |
мінімальна очікувана температура в захищеному об'ємі, °С. |
7.6.3 Незріджені гази
Розраховують за формулою:
(2)
де |
Q |
- |
загальна кількість вогнегасної речовини, необхідної для об'ємного пожежогасіння, за температури і тиску, прийнятих для розраховування завантаження, м3; |
|
c |
- |
нормативна концентрація для об'ємного гасіння, об'ємна частка %; |
|
V |
- |
вільний об'єм пожежонебезпечного об'єкта, тобто загальний об'єм, з якого вилучено об'єм конструкцій, непроникних для вогнегасної речовини, м3; |
|
SR |
- |
питомий об'єм, за даних температури і тиску, м3/кг; |
|
S |
- |
питомий об'єм вогнегасної речовини, м3/кг: S = k1 + k2T, за температури Т і абсолютного тиску 1,013 бар; |
|
k1,k2 |
- |
константи, характерні для відповідної вогнегасної речовини, надані її виробником; |
|
T |
- |
мінімальна очікувана температура в захищеному об'ємі, °С. |
7.7 Врахування висоти над рівнем моря
Нормативну кількість вогнегасної речовини треба коригувати з урахуванням атмосферного тиску довкілля, який може відрізнятися більше ніж на 11 % (відповідає зміні висоти приблизно на ) від стандартного тиску над рівнем моря (абсолютний тиск 1,013 бар). Тиск довкілля залежить від висоти над рівнем моря, від примусового підвищення або зниження тиску в захищуваному приміщенні, а також від барометричного тиску, пов'язаного з погодою. Кількість вогнегасної речовини визначають множенням кількості, визначеної відповідно до 7.6, на відношення величини середнього атмосферного тиску в приміщенні до стандартного атмосферного тиску на рівні моря. Поправкові коефіцієнти для газів наведено в таблиці 5. Поправкові коефіцієнти для конкретних вогнегасних речовин треба розраховувати.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ У 7.6 наведено вимоги щодо обчислювання нормативної концентрації для об'ємного гасіння. |
Таблиця 5 – Поправкові коефіцієнти
Еквівалентна висота над рівнем моря, м |
Поправковий коефіцієнт (для ідеальних газів) |
-1000 |
1,130 |
0 |
1,000 |
1000 |
0,885 |
1500 |
0,830 |
2000 |
0,785 |
2500 |
0,735 |
3000 |
0,690 |
3500 |
0,650 |
4000 |
0,610 |
4500 |
0,565 |