Страница 6: ДСТУ Б В.2.7-151:2008. Труби поліетиленові для подачі холодної води (34088)

1. Для контролю якості труб за показниками 2, 4-12 таблиці 4 із кожної проби, відібраної згідно з 10.4, виготовляють по одному зразку для кожного виду випробування у відповідності з вимогами цього розділу.

Випробування проводять не раніше ніж через 24 год після виготовлення труб, включаючи час кондиціонування.

1. Маркування труб оцінюють візуально без використання збільшувальних приладів порівнянням із зразком-еталоном, що затверджений у відповідності з додатком Г.

Глибину маркування визначають приладом, що складається з індикатора годинникового типу згідно з ГОСТ 577 з ціною поділки 0,01 мм, спеціальної призми та наконечника у відповідності зі схемою, наведеною у додатку Е. Наконечник індикатора вводять в заглиблення на поверхні труби. Глибина маркування повинна бути згідно з 7.1.2.

1. Пакування труб оцінюють візуально на відповідність вимогам розділу 8.

Транспортне маркування пакетів, бухт та котушок з трубами оцінюють візуально на відповідність вимогам ГОСТ 14192.

1. Зовнішній вигляд поверхні труби оцінюють візуально без використання збільшувальних приладів порівнянням труби з зразком-еталоном, що затверджений у відповідності з додатком Г.
2. Визначення розмірів
3. Вимірювальний інструмент, який застосовується:

• мікрометри типів МТ та МК - згідно з ГОСТ 6507;
• штангенциркуль - згідно з ГОСТ 166;
• стінкомір - згідно з ГОСТ 11358;
• рулетка - згідно з ДСТУ 4179.

Допускається застосовувати інші засоби вимірювань, які забезпечують допустиму похибку вимірювання.

1. Розміри труб визначають за температури (23 ± 5) °С на кожній пробі, відібраній згідно з 10.4. Перед випробуванням проби витримують при зазначеній температурі не менше 2 год.
2. Визначення середнього зовнішнього діаметра dem проводять згідно з ГОСТ 29325 на відстані не менше 100 мм від торців в одному поперечному перерізі.

Допускається визначати середній зовнішній діаметр іншими методами, що забезпечують допустиму похибку виміру, наприклад, як середнє арифметичне результатів вимірювань у чотирьох рівномірно розподілених вимірах діаметра.

Вимірювання при цьому проводять штангенциркулем або мікрометром типу МК.

За результати випробувань приймають мінімальне значення середнього зовнішнього діаметра. Одержані значення середнього зовнішнього діаметра труби повинні відповідати зазначеним у таблиці 1.

1. Товщину стінки труб en визначають згідно з ГОСТ 29325: номінальною товщиною до 25 мм включно - мікрометром типу МТ або стінкоміром, більше 25 мм - мікрометром типу МК з обох торців кожної проби не менше ніж в шести рівномірно розподілених по колах точках на відстані не менше 10 мм від торця.

Отримані мінімальні та максимальні значення товщини стінки повинні бути в межах, що наведені в таблиці 1.

1. Овальність труби визначають як різницю між максимальним та мінімальним зовнішнім діаметрами, які виміряні згідно з ГОСТ 29325 в одному перерізі проби з похибкою не більше 0,1 мм штангенциркулем або мікрометром типу МК.
2. Довжину труб у відрізках необхідно вимірювати рулеткою з похибкою не більше 1 см.

Довжину труб у бухтах та котушках (додаток Ж) необхідно визначати діленням значення маси

труби в бухті (котушці), яка зважена з похибкою не більше 0,5 % на значення розрахункової маси 1 м труби (додаток В).

Допускається довжину труб у бухтах і на котушках визначати за показниками лічильника метражу з похибкою не більше 1,5 %.

1. Границю текучості при розтягу та відносне подовження при розриві необхідно визначати згідно з ГОСТ 11262 на п'яти зразках-лопатках, що виготовлені з проб, відібраних згідно з 10.4, при цьому із кожної проби виготовляють по одному зразку.

Тип зразка-лопатки вибирають у залежності від значення номінальної товщини стінки та зовнішнього номінального діаметра труби:

• для en не більше 5 мм виготовляють зразки-лопатки типу 1;
• для en більше 5 мм - типу 2;
• для dn 16, 20 та 25 мм - типу 5, за умов, якщо довжина внутрішнього периметра труби не більше подвійної ширини зразка-лопатки типу 1.

Зразки-лопатки виготовляють із відрізків труб механічною обробкою згідно з ГОСТ 26277 та додатком И. При виготовленні вісь зразка-лопатки повинна бути паралельна осі труби. Товщина зразка-лопатки повинна дорівнювати товщині стінки труби.

Режими виготовлення зразків-лопаток механічною обробкою повинні відповідати наведеним у додатку И. При виготовленні не допускається температурне пошкодження матеріалу зразків- лопаток.

Допускається для труб із номінальною товщиною не більше 10 мм включно вирубувати зразки штампом-просічкою. При розходженні в результатах, які отримані на зразках, вирубаних штампом- просічкою, зразки виготовляють механічною обробкою.

Оброблені поверхні та краї виготовлених зразків не повинні мати видимих оплавлень, подряпин чи інших дефектів при розгляданні через збільшувальний прилад (наприклад, лупу з п'ятикратним збільшенням). Кожен зразок повинен мати гладкі та паралельні поверхні, торці повинні мати прямий кут по відношенню до поверхонь зразка при вимірюванні мікрометром типу МК.

Усі зразки, що мають видимі або заміряні відхилення від встановлених вимог, відбраковуються або оброблюються до надання їм необхідного розміру та форми перед випробуванням. Необхідно брати до уваги, що температура навколишнього середовища та температура матеріалу зразка під час обробки можуть впливати на властивості зразка.

Перед випробуванням зразки-лопатки кондиціонують згідно з ГОСТ 12423 за температури (23 ± 2) °С не менше 2 год.

На зразках-лопатках вимірюють мікрометром товщину та ширину в робочій частині не менше ніж у трьох поперечних перерізах із похибкою за шириною не більше 0,05 мм та за товщиною - не більше 0,01 мм. Площу кожного поперечного перерізу обчислюють з точністю до 0,001 см2, при розрахунку границі текучості використовують мінімальну площу поперечного перерізу зразка.

Випробування проводять при швидкості розсування затискачів випробувальної машини, яка дорівнює:

• (100 ± 10) мм/хв для зразків з en < 5 мм;
• (50 ±5) мм/хв для зразків з en більше 5 мм до 12 мм;
• (25 ±2,5) мм/хв для зразків з en > 12 мм.

За результат випробування приймають мінімальні значення границі текучості при розтягу та відносного подовження при розриві, що розраховані до другої значущої цифри.

1. Визначення зміни довжини труби після прогрівання проводять згідно з ГОСТ 27078 за температури (110 ± 2) °С.
2. Стійкість при постійному внутрішньому тиску визначають згіднозГОСТ 24157на трьох

пробах, відібраних згідно з 10.3 та 10.4. Із кожної проби виготовляють по одному зразку. Для обчислення випробувального тиску середній зовнішній діаметр та мінімальну товщину стінки зразків визначають згідно з 12.6.

Розрахунок випробувального тиску проводять з точністю 0,01 МПа.

13 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

1. Підприємство-виробник гарантує відповідність труб вимогам цього стандарту за дотри - мання умов їх транспортування та зберігання.
2. Гарантійний строк зберігання труб - два роки з дати виготовлення.

Після закінчення цього строку труби підлягають випробуванням на відповідність вимогам цього стандарту. За наявності такої відповідності труби можуть бути використані за призначенням, а за відсутності - труби бракують.

1. Розрахунковий строк експлуатації труб з нижньою довірчою межею згідно з ДСТУ ГОСТ ИСО 161-1 - 50 років.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИБОРУ КОЕФІЦІЄНТА ЗНИЖЕННЯ ТИСКУ Ct В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ ВОДИ, ЩО ТРАНСПОРТУЄТЬСЯ ПО ТРУБОПРОВОДУ

А.1 Коефіцієнт зниження максимального робочого тиску Сі за температури до 40 °С води, що транспортується по трубопроводу, для постійної експлуатації наведено в таблиці А.1.

Таблиця А.1

А.2 Приклад визначення допустимого робочого тиску PFA.

Допустимий робочий тиск PFA для постійної експлуатації трубопроводу з ПЕ 100, dn = 110 мм, en = 8,1 мм, SDR 13,6 (S = 6,3), МОР = PN = 12,5 бар, що транспортує воду з температурою 38 °С, визначається із застосуванням формули (6) та значення С згідно з таблицею А.1:

PFA = МОР х С( = PN х С( = 12,5 х 0,74 = 9,25 бар.

СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ PN, MRS, S, SDR ТА as

Б.1 Співвідношення характеристик труб згідно з цим стандартом:

• номінальний тиск PN, бар;
• мінімальна тривала міцність MRS, МПа;
• серія труб S - безрозмірна константа;
• стандартне розмірне відношення труб SDR - безрозмірна константа;
• допустиме проектне напруження a S, МПа, визначається згідно з формулами:

PN = 1°^!.,(Б.1)

S

PN = 20 a S ,(Б.2)

SDR -1

де aS визначається згідно з формулою (2).

Примітка 1. Згідно з цим стандартом номінальний тиск PN дорівнює максимальному робочому тиску МОР за температури води 20 °С.

Примітка 2. МОР 20 бар за температури води 20 °С згідно з цим стандартом дорівнює чисельному значенню МОР 2,0 МПа згідно з ДСТУ Б В.2.7-73.

Б.2 Чисельні співвідношення між PN, MRS, S, SDR за температури води 20 °С та коефіцієнті запасу міцності С = 1,25 мають відповідати наведеним у таблиці Б.1

Таблиця Б.1

ДОДАТОК В (довідковий)

ДСТУ Б В.2.7-151:2008

22

РОЗРАХУНКОВА МАСА 1 м ТРУБ