Страница 2: ДСТУ 4063-2001. Бензини автомобільні (33990)

• у разі інгаляційного впливу — З (речовини помірнонебезпечні);'

—у разі потрапляння в шлунок —4 (речовини малонебезпечні);..ія,

• у разі потрапляння на шкіру — З (речовини помірнонебезпечні). - -v,

1. Бензини мають слабо виражену кумулятивну дію, викликають помірне подразнення шкіри (інтенсивністю 1 бал) та сухість шкіри, подразнюють слизові оболонки; чинять інгаляційну і слабку резорбтивну дію. Бензини мають- слабо виражену алергенну і подразнювальну дії. ■
2. У разі потрапляння бензинів на слизові оболонки необхідно промити їх великою кількістю теплої води; у разі потрапляння на шкіру — змити теплою водою з милом чи іншим мийним засобом за ГОСТ 12.4.068.
3. Контроль повітря робочої зони під час роботи з бензинами провадиться на-наявність парів вуглеводнів (ГДК=300 мг/м^, iV клас небезпеки за ГОСТ 12.1.005), бензину (ГДК=г,100 мг/м^, iV клас небезпеки за ГОСТ 12.1.005), оксиду вуглецю (ГДК=20 мг/м^, IV клас небезпеки за ГОСТ 12.1.005).^у.І

Наявність бензинів у питній воді недопустима; її визначають за наявністю райдужної олив- ної плівки на поверхні води.

1. Заходи безпеки здійснюють за ГОСТ 12.1.007.г-
2. 1. Під час роботи з бензинами необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту, передбачені типовими галузевими нормами, затвердженими у встановленому порядку: спецодяг — за ГОСТ 12.4.112 і ГОСТ 12.4.111, шкіряні черевики — за ДСТУ 3962, комбіновані рукавиці — за ГОСТ 12.4.010, захисні окуляри типу ЗН за ГОСТ 12.4.013. В лабораторіях допускається працювати в бавовняних і льняних халатах.
   2. Приміщення, у якому провадяться роботи з бензинами, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно з СНиП 2.04.05 [19], ГОСТ 12.4.021, водопровідною системою та каналізацією згідно з.СНиП 2.04.01 [18], штучним освітленням згідно з СНиП 11-4 [20], опаленням згідно з СПиП 2.04.05 [19], питною водою за ГОСТ 2874, засобами виявлення та гасіння пожежі за ГОСТ 12.1,004; також повинні виконуватися вимоги ДСН 3.3.6.042 [21], ДСН 3.3.6.03/ [22], ден 3.3.6.039 [23]. Зони приміщень, у яких провадяться роботи з бензинами згідно з ПУЗ-86' [24], належать до вибухонебезпечних зон класу В-Іб, категорія'приміщень згідно з ОНТП 24 [25] ~ А (аибухопожежонебезпечні). Під час роботи з цих приміщеннях повинні виконуватись «Правила пожежної бе-зпеки в Україні» (НАПБ А 01.001) [26]. ,.’ і

Перед входом у приміщення повинні вивішуватися попереджувальні знаки безпеки за ГОСТ 12.4.028.

Все обладнання і комунікації повинні бути захищені від статичної електрики засобами захисту за ^ОСТ 12.4.124 та ДНАОП 0.00-1.29 [27]; одночасно мають виконуватися вимоги ГОСТ 12.1.018.

1. У Приміщеннях, де виконуються роботи з бензинами, забороняється працювати, з відкритим вогнем.

Для відкривання тари не дозволяється використовувати інструменти, які під час удару дають іскру.

1. Під час зливання та наповнення місткостей бензином необхідно додержуватись вимог безпеки згідно з «Правилами пожежної безпеки в Україні» [26].
2. 1. Щоб запобігти забрудненню повітря виробничих приміщень, необхідно забезпечити герметичність місткостей, обладнання, комунікацій та засобів відбирання проб за ГОСТ 2517, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002 і ДНАОП 0.03-1.07 [28], затвердженими в установленому порядку.
   2. Персоналу, який працює з бензинами, необхідно проходити попередні і періодичні медогляди згідно з «Положенням про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» [29],
   3. У разі загорання бензинів застосовують такі засоби пожежогасіння; пісок, повсть, пінний вогнегасник, дрібнорозпилену воду, піну, порошок: у разі об’ємного гасіння — вуглекислий газ, вогнегасні порошки класів В та ABC, перегріту пару, порошковий метод гасіння та засоби аерозольного гасіння.
   4. Для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень слід розробляти загальнооб’єктну інструкцію про заходи пожежної безпеки у відповідності з додатком 1 «Правил пожежної безпеки в Україні» [26].
3. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
4. 1. Якщо бензин розлито у приміщенні, його необхідно зібрати в окрему місткість, місце розливу протерти сухою ганчіркою, яку прибрати у спеціальний металевий ящик, а потім спалити згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029 [ЗО].

Якщо бензин розлито на відкритому майданчику — місце розливу засипати піском з подальшим видаленням його у відвал згідно з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029 [ЗО].

1. Граничнодопустима концентрація бензину у воді об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування згідно з СанПиН № 4630 [31] становить: 0,1 мг/л, ПГклас небезпеки, В атмосферному повітрі населених пунктів ГДК бензину (нафтового, низькосірчистого у перерахунку на вуглець) становить: максимальна разова — 5,0 мг/мі середньодобова — 1,5 мг/м^, IV клас небезпеки згідно з ДСП № 201 [32].
2. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
3. 1. Бензини приймають партіями. Партією вважається будь-яка кількість однакової за якісними показниками продукції, яка супроводжується одним документом поо якість, оформленим за ГОСТ 1510.
   2. Об’єм взятої проби — за ГОСТ 2517,
   3. Бензини підлягають приймальним, кваліфікаційним, приймально-здавальним, періодичним, типовим та сертифікаційним випробуванням:

• приймальним — за показниками 1—17 таблиці 1, розділами 5 та 6 цього стандарту;
• кваліфікаційним — за програмою, затвердженою у встановленому порядку;
• приймально-здавальним — за показниками 1 — 4, 8—11 таблиці 1, 4.3 та 4.4 цього стандарту;
• періодичним за показниками 5—7. 12—15 таблиці 1 цього стандарту;
• типовим — у разі зміни технології за програмою, затвердженою у встановленому порядку:
• сертифікаційним — за показниками 1 — 6, 8 — 17 таблиці 1 цього стандарту.

Показники 5, 6. 12, 14, 15 визначаються періодично, не рідше 1 разу на місяць, а показники 7, 13 —

не рідше 1 разу за квартал.

Автомобільні бензини для Міністерства оборони України підлягають приймально-здавальним випробуванням за всіма показниками таблиці 1.

1. Показники 1 — 9, 13,16 таблиці 1 можна визначати за методами ASTM D, а показники 14—17 — за методами EN в разі постачання продукції на експорт за межі СНД. При цьому арбітражні методи визначення показників повинні бути зазначені у договорі на постачання продукції.
2. 1. Періодичність контролю повітря робочої зони встановлюється за ГОСТ 12.Т005.
   2. Сертифікаційні випробування провадять у порядку, встановленому органом, сертифікації, акредитованим у системі УкрСЕПРО,
   3. У разі отримання Незадовільних результатів випробувань хоча б за одним показником провадять випробування нової проби.> -

Результати повторних випробувань вважаються остаточними і поширюються на всю партію. У разі одержання незадовільних результатів повторних випробувань вся партія бракується.

1. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ
2. 1. Відбір проб — за ГОСТ 2517. Об’єм об’єднаних проб становить 2 дм^ бензину кожної марки.

^8.2 Методи контролю зазначено у графі «Метод випробувань» таблиці 1 цього стандарту.

1. Кислотність визначають за ГОСТ 5985 з таким доповненням: для аналізу використовують ректифікований технічний спирт за ГОСТ 18300 або етиловий ректифікований спирт за ГОСТ 5962 вищої очистки. Спирт кип’ятять у колбі зі зворотним холодильником, нейтралізують стандартним розчином лугу у присутності 8 — 9 крапель індикатору.

Під час титрування бензинів індикатор додатково не додають.

1. Бензини, налиті у скляні циліндри діаметром від 40 до 55 мм, мають бути безбарвні або блідо-жовтї, прозорі і не повинні містити змулених і осаджених на дно циліндрів домішок, у тому числі Й води..'.і
2. Маркування і пакування бензинів контролюють візуально.
3. Контроль показників, наведених у 5.1, виконують за ГОСТ 12.1.044 (під час поставлення продукції на виробництво). ■
4. Контроль повітря робочої зони під час роботи з бензинами, провадиться, на наявність парів: вуглеводнів за МУ № 2328 [33], бензину за МУ № 5095 [34] та оксиду вуглецю за МУ № 4862 [35].
5. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Транспортування та зберігання бензинів здійснюють за ГОСТ 1510 з дотриманням вимог пожежної безпеки за ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, «Правил пожежної безпеки в Україні» [26] та інструкцій, розроблених на кожному підприємстві з урахуванням його специфіки щодо пожежної безпеки та інших вимог підприємства. .

1. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
2. 1. Виробник гарантує відповідність якості бензинів вимогам цього стандарту в разі дотримання вимог до транспортування та зберігання,
   2. Гарантійний термін зберігання бензинів — З роки від дня виготовлення. У разі закінчення гарантійного терміну зберігання бензини мають бути перевірені споживачем на їх відповідність вимогам цього стандарту.,;..^
   3. Виробник і розробник бензинів не несуть відповідальності за результати їхнього'засто- сування.'ЯКЩО використання бензинів здійснювалося не за прямим призначенням ,або за умов, не передбачених цим стандартом, або- без дотримання встановлених запобіжних заходів.

ДОДАТОК А (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

. 1 ASTM D 1298-85 Нафта сира і нафтопродукти рідкі, які використовуються для електроізоляції. Метод визначення густини, відносної густини (питомої ваги) та ваги за АРІ (Американський інститут нафти) за допомогою гідрометра (DOD).

1. ASTM D 2699-94 Метод визначення детонаційних характеристик моторних палив дослідним методом.
2. ASTM D 2700-94 Метод визначення детонаційних характеристик моторних та авіаційних палив моторним методом.
3. ASTM D 86-82 Нафтопродукти. Метод дистиляції.

. 5 ASTM D 323-82 Нафтопродукти. Метод визначення тиску парів за Рейдом.

1. ASTM D 974-93 Метод визначення кислотного та лужного числа кольоровим індикаторним титруванням.
2. ASTM D 381-86 Паливо. Метод визначення вмісту смоли шляхом структурного випарову*г вання.^
3. ASTM D 525-95 Метод визначення окиснювальної стабільності.,
4. ASTM D 1266-91 Метод визначення сірки в нафтопродуктах (ламповий метод).
5. ASTM D 2622-94 Метод визначення сірки в нафтопродуктах рентгенівською спектрометрією.
6. ASTM D 4294-83 Нафтопродукти. Визначення вмісту сірки методом рентгенівської флуоресцентної недисперсної спектрометрії.
7. ASTM D 130-83 Нафтопродукти. Метод визначення корозії міді при випробуванні на потемніння мідної пластинки.

’ 13 ASTM D 3237-90 Метод визначення свинцю в бензині методом атомно-абсорбційної спектрометрії.

1. ASTM D 3341-88 Метод визначення свинцю в бензині — метод монохлориду йоду.
2. EN 238-96 Нафтопродукти. Визначення вмісту бензолу та вуглеводнів в паливах для дви- , гунів внутрішнього згорання з примусовим запалюванням інфрачервоним методом.
3. EN 1601-97 Нафтопродукти. Неетильовані бензини. Визначення вмісту оксигенатів та кисню методом газової хроматографії (0-FID).
4. ASTM D 5845-95 Стандартний метод визначення МТБЕ, ЕТБЕ, TAME, ДІПЕ, метанол^ етанолу, третичного бутилового ефіру в бензинах за допомогою інфрачервоної спектроскопії.
5. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация.
6. СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.
7. СНиП 11-4-79 Естественное и искусственное освещение.
8. ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
9. ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
10. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.
11. ПУЭ-86 Правила устройства электроустановок. - Москва; Энергоатомиздат, 1986.
12. ОНТП 24-86 Определение категорий помещений и зданий по взрывоопасности и пожарной опасности.
13. НАПБ А 01.001-95 Правила пожежної безпеки з Україні. - Київ; Укрархбудінформ, 1995.
14. ДНАОП 0.00-1.29-97 Правила захисту від статичної електрики. - Київ: Основи, 1997.
15. ДНАОП 0.03-1.07-73 Санітарні правила організації технологічних процесів та гігіенічн! вимоги до виробничого обладнання № 1042. Затв. Міністерством охорони здоров’я СРСР, 1973 р.
16. Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Затв. наказом Міністерством охорони здоров’я України від 31.03.1994 № 45.
17. ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення.
18. СанПиН № 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения.
19. ДСП № 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами.
20. МУ № 2328-81 Методические указания на газохроматографическое определение суммарного содержания парафиновых углеводородов С^-С^о и ароматических углеводородов в воз-

,■духе// Вып. XVii. - 1981. - С. 86.

■ і

1. МУ № 5095-89 Методические указания по газохроматографическому измерению концентраций бензина, этилацетата в воздухе рабочей зоны // Вып, XXVI. - 1992. - С. 146.
2. МУ № 4862-88 Методические указания по фотометрическому измерению концентрации окиси углерода в воздухе рабочей зоны // Вып. XXIV. - 1989. - С. 204.

УДК 665.73/.75+662.75375.160.20Б12

23.20.11.210

л

ICjifOHosf слова: бензин, технічні вимоги, правила приймання, вимоги безпеки, транспортування.

ЗМІНИ ВНЕСЕНІ В НАЦІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ УКРАЇНИ 75. НАФТА І СУМІЖНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ЗМІНА № 1 ДСТУ 4063-2001Бензиниавтомобільні.Технічні умови

Затверджено та надано чинності наказом Держспоживстандарту України

№ 225 від 08 грудня 2003 р.

Чинна БІД 2004-01-01

Розділ 2. Нормативні посилання

• замінити ГОСТ 1756-2000 «Нефтепродукты. Определение давления насыщенных паров» на ГОСТ 1756-52 «Нефтепродукты. Методы определения давления насыщенных паров».

Таблиця 1

• пункт 4 в графі «Метод випрсбування» після слів: «за ГОСТ 1756 або ASTM D 323 [5]» доповнити знаком виноски «*».
• в кінці сторінки З під текстом подати виноску: «*3 01.07.2004 р. чинний ДСТУ 4160-2003 «Нафтопродукти. Визначення тиску пари. Метод Рейда. (ISO 3007:1986, MOD)»;
• примітку З викласти у новій редакції: «Відхилення від норми показників для бензинів всіх марок, що призначені для довготривалого зберігання (5 років) в Держрезерві і Міністерстві оборони України, наведено у обов’язковому додатку Б.»
• примітку 5 викласти у новій, редакції: «Допускається до 01.01.2006 виробництво вітчизняних бензинів нафтопереробними заводами України з нормою за показником «сумарний вміст ароматичних вуглеводнів» не більше 58 % мас.»