Страница 2: ДСТУ 4498:2005. Патока крохмальна (33898)

Кінець таблиці 2

Норма патоки

Метод

контро

лювання

карамельної

низькосаха-

рованої

карамельної

глюкозної

високоса-

харованої

Назва показника

мальтозної

першого

сорту

вищого сорту

Згідно з 10.7

12

25

12

25

15

27

Кислотність-витрата розчину гідроксиду натрію концентрацією 0,1 моль/дм3 на нейтралізацію 100 г сухої речовини, см3, не більше ніж: кукурудзяної патоки чи інших видів зернового крохмалю картопляної патоки

Вміст діоксиду сірки (SO2), мг/кг, не більше ніж

40

40

40

40

40

Згідно з 10.11

4,6

4,6

4,6

4,6

4,6

Згідно з 10.8

Величина рН, не менше ніж

Наявність вільних мінеральних кислот

Не допустима

Згідно з 10.10

Наявність сторонніх механічних домішок

Не допустима

Згідно з 10.2

Примітка 1. Допустимо, за погодженням зі споживачем, виготовлення патоки з масовою часткою сухих речовин менше ніж 78,0 %.

Примітка 2. Для мальтозної патоки, яку використовують у виробництві пива, допустимо установлювати показники «масова частка окремих вуглеводів, %», зокрема глюкози — 4,0—20,0; мальтотриози — 6,0—23,0; інших вуглеводів, не більше — 22,0. Метод визначання наведено у додатку А.

1. Вміст тсксичних елементів у крсхмальній патсці не псвинен перевищувати рівнів, які вста- нсвлені МБТ № 5061[2], і вказаних у таблиці 3.

Таблиця 3 — Дспустимі рівні вмісту тсксичних елементів

1. Вміст радіснуклідів у крсхмальній патсці згіднс з ДР [3]: стрснцію 90 — не більше ніж 200 Бк/кг, цезію 137 — не більше ніж 600 Бк/кг.
2. 1. Вимоги до сировини та матеріалів
   2. 1. Для вирсбництва крсхмальнсї патски виксристсвують:

• крсхмаль кукурудзяний сухий — згіднс з ДСТУ 3976;
• крсхмаль картспляний — згіднс з ДСТУ 4286;
• крсхмаль пшеничний — згіднс з чинним нсрмативним дскументсм;
• крсхмаль ячмінний — згіднс з чинним нсрмативним дскументсм.

Дспустимс виксристсвувати інші види крсхмалю згіднс з чиннсю в Україні нсрмативнсю дску- ментацією.

• слію кукурудзяну — згіднс з ДСТУ ГОСТ 8808;
• слію ссняшниксву не нижче 1 ссрту — згіднс з ДСТУ 4492;
• кислсту ссляну синтетичну технічну — згіднс з ДСТУ 2904;
• вугілля активне гранульсване АГ-3 — згіднс з ГОСТ 20464;
• вугілля активне ссвітлювальне деревне порошкоподібне — згіднс з ГОСТ 4453;
• соду кальційовану технічну — згідно з ГОСТ 5100;
• натр їдкий технічний — згідно з ГОСТ 2263;
• натрію бісульфіт технічний — згідно з ГОСТ 902;
• натрію гідросульфіт технічний — згідно з ГОСТ 246;
• натрію піросульфіт — згідно з ГОСТ 11683;
• натрій оцтовокислий технічний марки А — згідно з ГОСТ 2080;
• порошок перлітовий фільтрувальний — згідно з ДСТУ 3665;
• препарати ферментні: бактеріальну альфа-амілазу, термостабільну бактеріальну альфа- амілазу, глюкоамілазу очищену, грибну альфа-амілазу — згідно з чинним нормативним документом.

Допустиме застосовування іншої сировини, ферментних препаратів та матеріалів вітчизняного чи імпортного виробництва за якістю, що відповідає вимогам, встановленим органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, для виробництва харчової продукції.

1. Сировину і матеріали, які надходять на підприємство, супроводжують документами, що підтверджують їх відповідність нормативним документам щодо якості та безпеки.
2. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
3. 1. Виробляють крохмальну патоку відповідно до загальних вимог щодо безпеки згідно з ГОСТ 12.3.002, вимог до виробничого устатковання згідно з ГОСТ 12.2.124, і процес повинен відповідати вимогам, що викладені у ДНАОП 18.10-1.27 [4].
   2. Вимоги до природного та штучного освітлення під час виробництва крохмальної патоки повинні відповідати СНиП 11-4 [5].
   3. Вимсги дс спалення, вентиляції і ксндиціювання під час вирсбництва крсхмальнсї патски повинні відповідати СНиП 2.04.05 [6].
   4. Вимоги до повітря робочої зони під час виробництва крохмальної патоки повинні відповідати ГОСТ 12.1.005.
   5. Пожежну безпеку забезпечують згідно з ГОСТ 12.1.004.
4. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
5. 1. Стічні води під час виробництва крохмальної патоки потрібно піддавати очищанню і вони повинні відповідати вимогам СанПиН 4630 [7].
   2. Контролюють викиди шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [8].
   3. Охороняють ґрунт від забруднення побутовими та промисловими відходами відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [9].
6. МАРКУВАННЯ
7. 1. На кожній авто- чи залізничній цистерні олійною фарбою потрібно наносити дані по трафарету із зазначанням назви продукції, місткості котла і маси продукції.
   2. Для кожної авто- чи залізничної цистерни потрібно оформляти товарно-транспортну накладну із зазначанням: назви продукції; назви підприємства-виробника і місцеперебування; номера партії; номера цистерни; маси нетто; маси брутто; дати виготовляння; номера цього стандарту.
   3. На кожну бочку, флягу чи контейнер-цистерну марковання наносять безпосередньо на поверхню (на одне із днищ) або на паперовий ярлик. Ярлик наклеюють на поверхню або прикріплюють до горловини бочки, фляги чи контейнер-цистерни. Допустимо для захисту ярлика вміщувати його в поліетиленовий пакет або заклеювати поліетиленовою плівкою.
   4. На ярликах державною мовою України повинна бути зазначена така інформація:

• загальна назва продукції із зазначанням виду і сорту;
• назва та повна адреса виробника, місце виготовляння продукції;
• кількість нетто у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм);
• харчова та енергетична цінність продукту (показники зазначені у додатку Б);
• дата виробництва та строк придатності;
• номер партії виробництва;
• умови зберігання;
• позначення цього стандарту.

Залежно від умов контракту допустимо наносити додаткову інформацію.

1. Транспортне марковання потрібно виконувати згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Оберігати від нагрівання».

Марковання, що характеризує продукцію, повинне містити дані, вказані у 7.4.

1. ПАКУВАННЯ
2. 1. Крохмальну патоку фасують у:

• автоцистерни для харчових продуктів — згідно з ГОСТ 9218;
• автоцистерни термічні — згідно з нормативною документацією;
• залізничні цистерни — згідно з ДСТУ 3445;
• бочки сталеві — згідно з ГОСТ 13950;
• бочки для пива алюмінієві — згідно з чинною в Україні нормативною документацією (за винятком бочок, виготовлених з листового алюмінію марки АВМ — згідно з ГОСТ 13726);
• бочки полімерні — згідно з чинним нормативним документом;
• контейнер-цистерни — згідно з чинним нормативним документом;
• фляги для молока металеві — згідноз ГОСТ5037.

Допустимо фасувати крохмальну патокувіншівиди тари, зокрема у імпортні, дозволені до

використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Перед заливанням крохмальної патоки потрібно перевірити санітарно-технічний стан тари.

Допустимі такі відхили маси нетто одного паковання з патокою крохмальною від маси нетто, що вказана на ярлику:

• до 2 т — ± 2%;
• від 2 т до 6 т — ± 1,25%;
• більше 8 т — ± 1% .

Заповненість транспортної тари повинна становити 99,5%.

1. Тара, призначена для пакування, повинна бути чиста, не мати стороннього запаху та забезпечувати зберігання якості і кількості крохмальної патоки під час транспортування і зберігання.
2. 1. Цистерни повинні бути щільно закриті накривкою, бути обладнані в нижній частині змійовиком чи паровою оболонкою для розігрівання крохмальної патоки, мати зливні пристрої. Після наливання горловина і нижні зливні пристрої потрібно запломбувати.
   2. Бочки, фляги і контейнер-цистерни з крохмальною патокою повинні бути герметично закупорені закупорювальними засобами, дозволеними до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, і запломбовані підприємством-виробником.
3. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
4. 1. Крохмальну патоку транспортують усіма видами транспорту відповідно до Правил перевезення вантажів, чинних на транспорті даного виду.
   2. Крохмальну патоку в бочках і флягах транспортують в контейнерах згідно з ГОСТ 18477.
   3. Криті вагони і контейнери повинні бути сухі і чисті без слідів забруднювальних вантажів (вугілля, вапно, цемент, сіль та інше) і запаху фарби.
   4. Не можна транспортувати крохмальну патоку транспортом, на якому перевозили отруйні хімікати, бензин, керосин та інші отруйні і з сильним запахом вантажі.
   5. Крохмальну патоку зберігають у добре очищених закритих резервуарах, оснащених обігрівальними пристроями. Резервуари повинні бути виготовлені зі сталі марки В ст 3 сп 4, згідно з ГОСТ 14637, з полімерним чи емалевим покривом, або з інших матеріалів, дозволених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами, обладнаних всіма несбхідними пристрсями та кснтрсльнс-вимірювальнсю апаратурсю.
   6. Крохмальну патоку в бочках, флягах чи контейнерах зберігають у закритих складських приміщеннях або під накриттям, яке оберігає її від дії сонячного проміння.
   7. Температура зберігання та транспортування крохмальної патоки повинна бути не вища ніж плюс 55 сС.
   8. У разі зберігання крохмальної патоки з масовою часткою редукувальних речовин меншої ніж 38 % допустиме її побіління внаслідок осідання декстринів, а масовою часткою більше ніж 65 % допустиме утворювання кристалів.
   9. Бочки з крохмальною патокою транспортують і зберігають корком догори.
   10. Термін придатності до споживання крохмальної патоки із зменшеним вмістом сухих речовин установлює підприємство-виробник за погодженням зі споживачем.

10 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

1. Відбирання проб
2. Від кожної цистерни, бочки, фляги чи контейнер-цистерни, відібраних згідно з 11.3, пробовідбірником відбирають у рівних кількостях точкові проби крохмальної патоки.

Із цистерни точкові проби відбирають під час наливання (із крана) або зливання (із піддона) не менше трьох разів (на початку, всередині і в кінці), а також спеціальним ковшом-пробовідбірником (зондом) або дерев’яним загостреним веслом із середнього шару на глибині від 50 см до 70 см від верхньсгс рівня.

1. Відібрані проби об’єднують та ретельно перемішують для складання об’єднаної проби об’ємом не менше ніж 2,0 кг. Щоб повністю перемішати крохмальну патоку, допустиме підігрівання не більше ніж 5 хв на водяній бані або в мікрохвильовій печі за температури не вищої ніж 45 сС.

У разі одночасного наливання декількох цистерн допустимо із об’єднаної проби всіх цистерн складати сдну сб’єднану прсбу.

1. Об’єднану пробу ділять на дві частини масою не меншою ніж 0,5 кг, вміщують у чисту суху скляну чи пластикову тару, яка забезпечує герметичність закупорювання.
2. Обидві проби маркують етикетками, де вказано:

• назва продукції із зазначенням виду і сорту;
• назва підприємства-виробника;
• номер партії;
• номер цистерни, вагона, машини;
• дата виготовляння;
• дата і місце відбирання проби;
• підписи осіб, що відбирали проби;
• позначення цього стандарту.

1. Одну пробу направляють в лабораторію для аналізування, а другу опечатують або пломбують і зберігають протягом 1,5 місяця від дати відвантажування споживачу для повторного випробовування у разі виникнення розбіжностей між виробником і споживачем в оцінюванні якості крохмальної патоки.
2. Готують проби для визначання токсичних елементів у крохмальній патоці згідно з ГОСТ 26929.
3. Визначання зовнішнього вигляду, кольору, прозорості і наявності сторонніх механічних домішок
4. Засоби контролювання та допоміжні пристрої

Стакан В — 100 ТС або ТХС — згідно з ГОСТ 25336.

Лампа електрична — згідно з ГОСТ 2239.

Допустиме застосування інших засобів контролювання та допоміжних пристроїв з технічними і метрологічними характеристиками не нижче зазначених.

1. Випробовування

Зовнішній вигляд крохмальної патоки визначають візуально.

Визначають колір, прозорість і наявність сторонніх механічних домішок крохмальної патоки візуальним оцінюванням (на рівні очей) шару крохмальної патоки, налитої в стакан місткістю 100 см3, на матово-білому фоні за розсіюваного освітлення.

1. Визначання смаку і запаху
2. Засоби контролювання та допоміжні пристрої

Стакан В(Н) — 1(2) — 150 — згідно з ГОСТ 25336.

Термометр рідинний скляний з ціною поділки шкали 1 сС і діапазоном вимірювання температури від 0 сС до 100 сС — згідно з ГОСТ 28498.

Вода здистильована — згідно з ГОСТ 6709.

Баня водяна (або мікрохвильова піч).

Допустиме застосування інших засобів контролювання та допоміжних пристроїв з технічними і метрологічними характеристиками не нижче зазначених.

1. Випробовування

Смак і запах крохмальної патоки визначають органолептично.