НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
МОЛОКО
00
СО
сч
к
о
о
сч
со
m
Визначання масової частки жиру Жироміри Ґербера (ISO 488:1983, IDT)
ДСТУ ISO 488:2007
Видання офіційне
Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ 2009
ПЕРЕДМОВА
ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: С. Вербицький, Г. Єресько, д-р техн.наук; Л. Сенько, С. Старчевой, В. Шевченко (науковий керівник)
Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (en)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України
Держспоживстандарт України, 2009
ЗМIСТ
С.
Національний вступІV
Додаток А Рекомендовані пробки7
Додаток В Рекомендований метод визначання похибок шкали жиромірів9
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей національний стандарт є ідентичний переклад міжнародного стандарту ISO 488:1983 Milk — Determination of fat content — Gerber butyrometers.
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 140 «Молоко, м’ясо та продукти їх переробки».
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
Стандарт установлює методи з застосовуванням жиромірів для визначання масової частки жиру у молоці та молочних продуктах.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
ДСТУ ISO 488:2007 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
МОЛОКО Визначання масової частки жиру Жироміри Ґербера |
|
МОЛОКО Определение массовой доли жира Жиромеры Гербера |
|
MILK Determination of fat content Gerber butyrometers |
|
|
Чинний від 2009-01-01 |
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ |
|
Цей стандарт визначає характеристики семи жиромірів, використовуваних для визначання масової частки жиру в незбираному молоці, частково знежиреному молоці і знежиреному молоці за методом Ґербера, описаним в ISO 2446. Примітка. Метод із використовуванням жироміру із діапазоном шкали від 0 % до 0,5 % для знежиреного молока, для якого потрібні вдвічі більші об’єми молока та реагентів, у ISO 2446 не описано, але під час перегляду ISO 2446 його буде долучено. Рекомендовані пробки для жиромірів описано в додатку А, а рекомендований метод визначання масштабної помилки описано в додатку В. Зазначені додатки не є частиною цього стандарту. |
|
Національна примітка В Україні чинний ГОСТ 23094-78 Жиромеры стеклянные. Общие технические условия (Жироміри скляні. Загальні технічні умови). |
|
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ |
|
У цьому стандарті наведено посилання на такий стандарт: ISO 2446 Milk — Determination of fat content (Routine method). |
|
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ ISO 2446 Молоко. Визначання вмісту жиру (практичний метод). |
|
3 ТИПИ ЖИРОМІРІВ |
|
Вирізняють такі сім видів жиромірів: а) жиромір із діапазоном шкали від 0 % до 0,5 % жиру, з ціною поділки 0,02 %, — це жиромір «подвійної кількості», придатний для знежиреного молока; |
|
Видання офіційне |
1 |
Примітка 1. Жироміри із діапазоном шкал від 0 % до 0,5 % і від 0 % до 4 % також застосовують для сироватки і маслянки, але таке використання не описане в ISO 2446.
Примітка 2. Тлумачення терміну «% жиру» стосовно діапазону шкали див. у ISO 2446.
4 КОНСТРУКЦІЯ
Жироміри повинні бути виконані з прозорого скла, вільного, наскільки це можливо, від видимих дефектів. Напруження у склі повинно бути зняте відпалюванням, щоб уникнути можливого розтріскування за різкої зміни температури або механічного удару Скло повинно бути стійке до реактивів, застосовуваних у методі Ґербера (див. ISO 2446).
Форма та розміри жиромірів повинні відповідати зображеним на рисунках 1, 2, 3 та 4; форма та розміри жиромірів із діапазоном шкал від 0 % до 5 %, від 0 % до 7 % і від 0 % до 8 % повинні бути такі ж, як для жироміра із діапазоном шкали від 0 % до 6 %, зображеного на рисунку 3.
Внутрішня поверхня жиромірів повинна бути гладенька і вільна від будь-яких дефектів, щоб не створювалося жодних перешкод для заповнення жиром поградуйованої трубки.
Зовнішня поверхня жиромірів повинна бути симетрична відносно осі, переходи у місцях зміни поперечного перерізу повинні бути плавні, особливо в місці переходу від великого відсіку до поградуйованої трубки.
Мінімальна товщина стінки жиромірів у будь-якому місці повинна бути не менше ніж 0,9 мм, що забезпечує достатню міцність під час застосовування за призначенням.
Дозволено використовувати горловини двох типів:
Місткість великого відсіку, вимірювана між кінцем горловини й поділкою 0 % шкали (тобто між лініями А та В на рисунках 1, 2, 3 та 4), для різних типів жироміра повинна бути така, як це зазначено у таблиці 1.
Таблиця 1 — Місткість великого відсіку залежно від типу жироміра
Діапазон шкали, % жиру |
Місткість великого відсіку, см3 |
Від 0 до 0,5 |
43,5 ± 0,5 |
» 0 » 4 |
21,7 ± 0,3 |
» 0 » 5, 6, 7 або 8 |
21,5 ± 0,4 |
» 0 » 10 |
21,0 ± 0,4 |
Поградуйована трубка повинна бути з плоским отвором, як показано на перерізах — рисунки 1, 2, 3 і 4.
Місткість маленького відсіку, виміряна між верхньою поділкою шкали і внутрішнім кінцем відсіку (тобто між лініями С и D на рисунках 1, 2, 3 та 4), для всіх жиромірів повинна бути не менше ніж 1,5 см3.
Маленький відсік повинен бути конічний із невеликим звуженням, як показано на рисунках 1, 2, 3 та 4, а форма внутрішньої поверхні відсіку повинна бути така, щоб рідина вільно перетікала між відсіком і поградуйованою трубкою.
Невелика ділянка поверхні малого відсіку повинна бути матова для нанесення тимчасового ідентифікаційного позначення.
5 ШКАЛА ТА ГРАДУЮВАННЯ
Довжина шкали між крайніми поділками (тобто між лініями В и С на рисунках 1, 2, 3 та 4) повинна бути така:
Примітка. Для полегшення читання показів рекомендовано, щоб довжина шкали була настільки велика, наскільки це дозволяє конструкція.
Шкалу потрібно розташовувати по центру сплющеної частини трубки, яка повинна мати однаковий внутрішній поперечний переріз на ділянках, що виступають за кінці шкали щонайменше на 3 мм.
Масштаб шкали повинен бути такий:
Градуювальні лінії повинні бути тонкі, акуратні та безперервні, однакової товщини — не менше ніж 0,1 мм і не більше ніж 0,2 мм. Ці лінії повинні знаходитися в площинах, перпендикулярних поздовжній осі сплющеної трубки, без видимих порушень правильності їхнього розташування, середні точки ліній повинні збігатися з поздовжньою віссю.
Довжина коротких градуювальних ліній повинна бути не менше ніж 2 мм для жиромірів із діапазоном шкал від 0 % до 0,5 % та від 0 % до 4 %, і не менше ніж 3 мм для решти жиромірів. Проміжні градуювальні лінії повинні виступати за кінці коротких градуювальних ліній на однакову відстань, не меншу ніж 1 мм. Градуювальні лінії повної довжини повинні повністю перетинати плоску частину лицьового боку сплющеної трубки.
Принцип градуювання такий:
Числа шкали повинні бути безперервні і чіткі, кожне з них повинно розташовуватися безпосередньо над градуювальною лінією, до якої воно належить, праворуч від поздовжньої осі шкали та вертикально так, щоб вони правильно читалися, коли жиромір займає вертикальне положення малим відсіком догори (див. рисунки 1, 2, 3 та 4).
Знак відсотка (%) повинен бути безперервний і чіткий, його розташовують ліворуч від верхнього числа шкали (див. рисунки 1, 2, 3 та 4).
Допуски на похибку шкали такі:
Примітка. Для деяких особливих випадків, описаних у ISO 2446, потрібні жироміри, похибку шкали яких визначено в описаний вище спосіб і є менше ніж ± 0,01 %.
Згідно з вимогами до місткості відповідно до 4.4, 4.6 і 5.3, а також до вимог відповідно до 5.7, контрольна температура повинна бути 20 oС.
На великому відсіку жироміра повинно бути безперервно і чітко нанесене таке:
В обох випадках, якщо це потрібно, може бути нанесено ідентифікаційний номер.
Розміри у міліметрах • 15 max.
Рисунок 2 — Жироміри із діапазоном шкали від 0 % до 0,5 % із гофрованою горловиною