---

перевірити щільність прилягання масляних фільтрів до

установлених рам і цілісність фільтрувального матеріалу;

перевірити справність механізму руху сітчастих панелей

фільтра провести регулювання і змащування вузлів;

перевірити опір фільтра і провести очищення фільтрувальних

елементів.

4.8. Під час технічного обслуговування повітроводів,

запірно-регулювальних, повітроприймальних і повітророзподільних

пристроїв необхідно:

систематично оглядати усі повітроводи, запірно-регулювальні,

повітроприймальні і повітророзподільні пристрої та усувати

виявлені дефекти;

перевірити відповідність положень аспіраційних пристроїв, які

визначені під час регулювання та налагодження;

провести змащування вузлів поворотних клапанів, жалюзійних

решіток та інших регулювальних пристроїв;

перевірити щільність закриття експлуатаційних отворів на

повітроводах;

стежити за чистотою сіток повітроприймальних і

повітророзподільних пристроїв і очищати їх у міру забруднення, але

не рідше одного разу на квартал;

перевірити стан антикорозійного покриття повітроводів із

вуглецевої сталі;

перевірити кріплення з'єднувальних фланців повітроводів.

4.9. Технічне обслуговування неметалевих повітроводів

4.9.1. Не допускається експлуатація неметалевих повітроводів

при появі тріщин або вм'ятин на корпусі.

4.9.2. Неметалеві повітроводи не повинні мати гострих кромок,

елементів, що виступають, котрі можуть спричинити травмування.

4.9.3. Повітроводи систем вентиляції, місця з'єднання

дільниць одна з одною та з вентиляторами повинні бути

герметичними.

4.10. Під час технічного обслуговування місцевих

відсмоктувачів і аспіраційних укриттів необхідно:

перевірити комплектність і правильність їх установлення;

перевірити кріплення місцевих укриттів і герметичність

(візуально) їх з'єднання з повітроводами;

перевірити швидкість всмоктування повітря на його

відповідність проектним даним або встановленим після регулювання у

разі неефективної роботи місцевих відсмоктувачів або аспіраційних

укриттів.

4.11. Технічне обслуговування допоміжного обладнання систем

вентиляції

4.11.1. Під час технічного обслуговування повітряних

утеплених клапанів необхідно:

перевірити стан заземлення клапанів перед їх відкриттям;

включати на короткий час нагрівачі для розігрівання стулок у

зимовий і перехідний періоди року;

регулювати положення стулок не рідше двох разів на рік,

забезпечити їх герметичність у закритому положенні, змазати

поверхні, що труться, консистентним мастилом;

очищати поверхні клапанів від бруду, пилу, фарбувати їх за

потреби.

4.11.2. Під час технічного обслуговування глушників шуму

необхідно:

перевірити стан камер, змонтованих у будівельних

конструкціях, і щільність прикриття люків та дверей;

перевірити стан кріплення пластин між собою і обтічників до

пластин, цілісність покриття звукопоглинальним матеріалом

перфорованого листа, склотканини, гумових прокладок тощо;

перевірити стан шумопоглиначів і герметичність їхнього

приєднання;

перевірити стан звукопоглинального матеріалу і у разі

необхідності заповнити порожнечі, що утворилися, додатковою

кількістю матеріалу.

4.12. Під час технічного обслуговування аераційних пристроїв

необхідно:

перевірити відповідність положень стулок аераційних пристроїв

вимогам сезонного регулювання;

перевірити роботу механізмів управління аераційними

пристроями і усунути виявлені несправності;

перевірити герметичність з'єднання вентиляційних каналів і

шахт та наявність тяги в них;

перевірити справність фрамуг і віконних рам;

провести очищення від снігу аераційних пристроїв,

розташованих ззовні будівлі.

4.13. Технічне обслуговування електроустаткування, засобів

автоматичного регулювання і контролю систем вентиляції

здійснюється відповідно до вимог Правил технічної експлуатації

електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства

палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258 ( z1143-06 ),

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за

N 1143/13017.

4.14. Технічне обслуговування вогнеперепинувальних пристроїв

4.14.1. Для забезпечення безпечної роботи не допускається:

виконувати роботи з усунення дефектів за наявності тиску

робочого середовища в обладнанні;

застосовувати вогнеперепинувальний пристрій для параметрів,

які вищі, ніж зазначені в паспорті;

знімати вогнеперепинувальний пристрій з обладнання за

наявності в ньому робочого середовища;

вводити в експлуатацію без перевірки технічного стану після

локалізації полум'я;

експлуатувати вогнеперепинувальний пристрій при появі тріщин

або вм'ятин на корпусі чи полум'ягасному елементі.

4.14.2. Вогнеперепинувальний пристрій та його окремі вузли не

повинні мати гострих кромок, елементів, що виступають, котрі

можуть спричинити травмування та іскроутворення.

4.15. Пуск і зупинка систем вентиляції

4.15.1. У виробничих приміщеннях, в яких виділяються шкідливі

речовини I і II класів небезпеки відповідно до вимог

"ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования

безопасности" (ГОСТ 12.1.007-76), системи вентиляції включаються

за 10-25 хвилин до початку роботи. Спочатку включаються витяжні

системи, а потім припливні.

4.15.2. Зупинка систем вентиляції проводиться після

закінчення роботи. Спочатку відключаються припливні системи, потім

витяжні.

4.15.3. Послідовність включення припливних систем вентиляції:

перевірити стан фільтрувального матеріалу і включити фільтр;

перевірити положення обвідного клапана біля калорифера

(обвідний клапан у теплий період року повинен бути повністю

відкритий, а в холодний і перехідний періоди знаходитися в

положенні, визначеному під час регулювання системи);

включити зрошувальну камеру;

відкрити утеплений клапан на повітроприймальному отворі;

перевірити (візуально) стан вентилятора і включити його;

через 15-20 хвилин після початку роботи системи вентиляції

перевірити показання термометрів і манометрів, встановлених на

трубопроводах теплоносія калорифера;

перевірити температуру і відносну вологість повітря, яке

надходить у приміщення, та у разі відхилення від параметрів, які

зазначені в проектній документації на дане приміщення,

відрегулювати систему.

4.15.4. Послідовність виключення припливних систем

вентиляції:

виключити вентилятор;

закрити утеплений клапан на повітроприймальному отворі (у

перехідний і холодний періоди року);

виключити зрошувальну камеру;

виключити фільтр.

4.15.5. Послідовність включення витяжних систем вентиляції:

перевірити щільність закриття дверей і люків камер,

повітроводів і пилоуловлювачів;

перевірити стан шламової системи мокрих пилоуловлювачів,

відкрити вентилі на водопроводі;

перевірити справність дії затвора циклонів, струшувальних та

пиловідвідних механізмів рукавних фільтрів;

перевірити положення дроселювальних пристроїв на

магістральному повітроводі, в місцевих відсмоктувачах і

відгалуженнях вентиляційної мережі (положення повинно відповідати

установленому після регулювання системи);

включити вентилятор і переконатися в його нормальній роботі.

4.15.6. Послідовність виключення витяжних систем вентиляції:

виключити вентилятор;

закрити вентиль на водопроводі, що подає воду в систему

мокрих пилоуловлювачів.

4.16. Пуск і виключення калориферних установок і зрошувальних

систем

4.16.1. Послідовність включення калориферних установок, що

працюють на воді:

закрити пристрій для спуску в нижчих точках трубопроводу

калориферної установки;

відкрити запірну і регулювальну арматуру на зворотному

трубопроводі;

перевірити, чи відкриті повітровипускні пристрої у верхніх

точках обв'язки калориферів, і закрити їх після появи струменя

води;

відкрити запірну арматуру на живильному трубопроводі;

перевірити, чи немає підтікання в калорифері, трубопроводі і

арматурі (за наявності усунути їх);

включити вентилятор після досягнення температури теплоносія,

яка необхідна за графіком регулювання теплопостачання.

4.16.2. Послідовність виключення калориферних установок, що

працюють на воді:

закрити запірну арматуру на живильному трубопроводі;

закрити запірну арматуру на зворотному трубопроводі;

відкрити повітровипускні пристрої і пристрої для спуску води

в нижчих точках обв'язки калорифера (у разі відключення на

тривалий період).

4.16.3. Послідовність включення калориферних установок, що

працюють на парі під тиском до 0,03 МПа:

відкрити повітряний кран;

відкрити запірну арматуру на конденсаційних лініях;

відкрити (поступово) вентилі на паропроводі;

закрити повітряний кран після випуску повітря і появи пари.

4.16.4. Послідовність виключення калориферних установок, що

працюють на парі під тиском до 0,03 МПа:

закрити запірну арматуру на паропроводі;

закрити запірну арматуру на конденсатовідводі;

відкрити повітряний кран;

вивернути пробку з нижньої частини водяного затвору і

спустити конденсат (у разі виключення на тривалий період);

загвинтити пробку.

4.16.5. Послідовність включення калориферних установок, що

працюють на парі під тиском понад 0,03 МПа:

закрити основну лінію конденсатовідводу і відкрити обвідну

лінію;

відкрити контрольний вентиль після конденсатовідводу;

відкрити повністю вентиль на загальному паропроводі

калорифера;

закрити контрольний вентиль після випуску повітря і появи

пари;

закрити обвідну лінію на конденсатовідводі і відкрити його

основний прохід.

4.16.6. Послідовність виключення калориферних установок, що

працюють на парі під тиском понад 0,03 МПа:

закрити запірну арматуру на живильному паропроводі;

відкрити обвідну лінію конденсатовідводу;

закрити основний прохід конденсатовідводу;

вивернути пробку в нижній частині конденсатовідводу для

спуску конденсату (у разі відключення на тривалий період).

4.16.7. Послідовність включення зрошувальних камер:

закрити засувку для спуску води з піддона;

відкрити вентиль на лінії, що подає воду, і заповнити піддон

водою;

включити насос, що подає воду у зрошувальну камеру;

відрегулювати засувкою тиск води перед форсунками;

перевірити роботу форсунок;

у разі засмічення очистити форсунки.

4.16.8. Послідовність виключення зрошувальних камер:

вимкнути насос;

закрити вентиль на лінії, що подає воду у піддон;

відкрити засувку для випуску води з піддона.

V. Критерії оцінки технічного стану систем вентиляції

5.1. Загальні критерії

5.1.1. Допустимі відхилення від проектних величин не повинні

перевищувати:

+- 10% - за витратою повітря, що проходить крізь

повітророзподілювальні пристрої загальнообмінних установок

вентиляції і кондиціювання повітря, за умови забезпечення

необхідного підпору (розрідження) повітря в приміщенні;

+- 10% - за витратою повітря, що видаляється крізь місцеві

відсмоктувачі та подається крізь душувальні патрубки ("Внутренние

санитарно-технические системы" (СНиП 3.05.01-85));

+- 5% - за відносною вологістю припливного повітря, що

подається в приміщення;

+- 2% - за температурою повітря, що подається у холодний

період року.

5.1.2. Допустима величина втрат і підсосів повітря крізь

нещільність повітроводів не повинна перевищувати значень

відповідно до вимог пункту 4.117 СНиП 2.04.05-91.

5.1.3. Різниця між діаметром отвору в стінці корпусу і

діаметром вала вентиляторів низького і середнього тиску не повинна

перевищувати значень відповідно до вимог "Вентиляторы радиальные

общего назначения. Общие технические условия" (далі -

ГОСТ 5976-90):

4 мм - для вентиляторів до N 6;

8 мм - для вентиляторів від N 6 до N 12;

12 мм - для вентиляторів більше N 12.

5.1.4. Осьовий і радіальний зазори між робочим колесом і

вхідним патрубком для радіальних вентиляторів, робочим колесом і

корпусом для осьових вентиляторів повинні складати не менше 0,01

від діаметра робочого колеса в усіх точках кола. Схеми

аеродинамічних зазорів радіальних вентиляторів та схема

аеродинамічного зазору осьового вентилятора наведені в додатку 4.

5.1.5. Середньоквадратичне значення віброшвидкості

вентиляторів, незалежно від виду балансування робочих коліс,

шківів і муфт, не повинно перевищувати 6,3 мм/с відповідно до

вимог ГОСТ 5976-90.

5.1.6. Значення радіального биття робочих коліс вентиляторів,

які заміряні на зовнішніх кромках дисків, повинні бути в межах

полів допусків 14-го квалітету відповідно до вимог "Основные нормы

взаимозаменяемости. Единая система допусков и посадок. Общие

положения, ряды допусков и основных отклонений" (ГОСТ 25346-89).

5.1.7. Величина осьового биття робочого колеса вентилятора,

заміряна на зовнішніх кромках дисків, повинна бути не більше

подвійної величини радіального биття.