---

потрапляння води на віброізолятори і виникнення корозії.

Закріплювальні деталі повинні бути затягнуті.

4.2.24. У процесі експлуатації вибухозахищених вентиляторів

контролюють щільність прилягання щіток до вала привода для зняття

статичної електрики з робочого колеса. У вибухозахищених

вентиляторах і вентиляторах третього виконання використовують

мідно-графітові щітки для зняття зарядів статичної електрики з

вала привода.

Періодичність і способи контролю зазначаються в чинній

нормативній документації на даний виріб.

4.2.25. Під час роботи вентиляторів контролюють наявність

мастила і температуру в підшипниках.

Максимальна температура нагріву підшипника не повинна

перевищувати граничнодопустиму температуру.

Контроль нагріву здійснюють за допомогою поверхневих

термощупів, датчиків температури або електроконтактних

термометрів.

4.2.26. Працююче вентиляційне устаткування і вентилятор

зупиняють у випадку:

появи стуку, ударів і вібрації у вентиляторі, електродвигуні

або муфті зчеплення;

перевищення допустимої температури вузлів вентилятора,

електродвигуна або муфти зчеплення;

перевищення допустимого рівня шуму;

витоку газів або пари із вентилятора чи повітроводу;

тріщин у фундаменті.

4.2.27. Справність і роботу систем вентиляції приміщень

категорій А, Б і В перевіряють працівники, відповідальні за роботу

цих систем, не рідше одного разу на зміну із занесенням

результатів перевірки в журнал з експлуатації систем вентиляції.

4.2.28. Безпека електроустаткування під час експлуатації

повинна забезпечуватись виконанням вимог НАПБ А.01.001-2004

( z1410-04 ), "Правил устройства электроустановок" (ПУЭ-86) і

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів,

затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці та

соціальної політики України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ),

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за

N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

4.2.29. Захисні огородження слід передбачати на

всмоктувальних і нагнітальних отворах вентиляторів, які не

приєднані до повітроводів, відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 або

державного стандарту "Вентилятори промислові. Механічна

безпечність вентиляторів. Огорожа" (далі - ДСТУ ISO 12499:2004).

4.2.30. Вентиляційні камери, майданчики та інші місця

установлення вентиляційного обладнання повинні мати електричне

освітлення відповідно до вимог державних будівельних норм

"Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне

освітлення" (ДБН В.2.5-28-2006).

4.2.31. Регулювальні пристрої (шибери, дросель-клапани,

заслінки, регулювальні пристрої повітророзподільників тощо)

повинні легко закриватися і відкриватися, а також надійно

фіксуватися в заданому положенні. Повзунки шиберів повинні щільно

прилягати до направних і вільно переміщатися в них.

4.2.32. На всіх регулювальних і запірних пристроях (на пульті

управління і маховику) повинні бути нанесені позначення "Відкрито"

"Закрито".

4.2.33. До повітроводів і устаткування систем вентиляції

забороняється складувати ближче ніж 0,5 м горючі матеріали або

негорючі матеріали у горючій упаковці.

4.2.34. Двері вентиляційних камер повинні щільно закриватися

і замикатися. Приміщення вентиляційних камер, майданчики і канали

не дозволяється захаращувати сторонніми предметами, матеріалами,

устаткуванням тощо. Ключі від вентиляційних камер зберігаються в

уповноваженої особи.

4.2.35. На двері вентиляційної камери наносять напис, який

включає:

позначення "Стороннім вхід заборонено";

умовне позначення вентиляційних агрегатів, які розміщені у

вентиляційній камері;

найменування і категорію приміщення (приміщень) відповідно до

вимог чинного законодавства, а також клас вибухонебезпечної зони

(зон) відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони

праці;

прізвища працівників, які відповідають за експлуатацію систем

вентиляції;

знак "Шум", що попереджує працівників, які входять до

вентиляційної камери під час роботи вентилятора, про необхідність

користування засобами індивідуального захисту органів слуху

відповідно до вимог ГОСТ 12.4.051-87.

4.2.36. На системи вентиляції і вентилятори, які розташовані

у вентиляційних камерах, методи і засоби очищення повітроводів та

вентиляційного устаткування повинна бути складена інструкція з

охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98( z0226-98 ),

що включає:

схему систем вентиляції;

порядок включення і виключення систем вентиляції;

основні заходи безпечної експлуатації систем вентиляції в

умовах даного виробництва, цеху, відділення.

4.2.37. Системи витяжної і припливної вентиляції, які

обслуговують приміщення категорій А і Б, повинні комплектуватися

вентиляційним обладнанням у вибухозахищеному виконанні, а у разі

установки вогнеперепинувальних пристроїв припливні системи можуть

комплектуватися обладнанням у звичайному виконанні.

4.2.38. Забороняється встановлювати вентилятори, а також

електродвигуни до них, які не відповідають вимогам вибухозахисту

для даного класу вибухонебезпечної зони, визначеного відповідно до

чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

4.2.39. Усі металеві повітроводи та інше обладнання систем

вентиляції приміщень категорій А і Б, а також систем місцевих

відсмоктувачів пожежовибухонебезпечних речовин (сумішей) повинні

бути заземлені та захищені від статичної електрики.

Вимірювання опору ізоляції заземлення, перевірка ланцюга між

заземлювачами та заземлювальними елементами повинні проводитися в

обсягу та з періодичністю, що наведені в Правилах технічної

експлуатації електроустановок споживачів( z1143-06 ) затверджених

Міністерством енергетики та електрифікації СРСР від 21.12.85

(ПТЕЕС), та відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98( z0093-98 ).

4.2.40. У разі виникнення пожежі у виробничому приміщенні

системи вентиляції, які обслуговують ці приміщення, повинні бути

відключені відповідно до вимог ПЛАС, за винятком систем подавання

повітря у тамбур-шлюзи приміщень категорій А і Б.

4.2.41. Транзитні повітроводи, якими подається нагріте в

калорифері повітря, не повинні мати отворів, окрім повітроводів,

які призначені для подавання повітря в приміщення.

4.2.42. Відстань між калориферами і конструкціями з горючих і

важко-горючих матеріалів повинна бути не менше ніж 0,1 м у разі

використання теплоносія у вигляді води та пари.

4.2.43. Напрям обертання робочого колеса вентилятора та

електродвигуна вказують стрілкою на корпусі вентилятора зі сторони

всмоктування та на корпусі електродвигуна.

4.2.44. Скорочені позначення і порядкові номери систем

вентиляції наносять на корпусах вентиляторів, пускових пристроях,

повітроводах і опусках у межах обслуговуючих приміщень незмивною

яскравою фарбою.

4.2.45. Забороняється знімати і зафарбовувати заводські

таблички на вентиляційному устаткуванні та електродвигунах.

4.2.46. Один раз на рік проводять ревізію автоматичних

зворотних клапанів з оформленням результатів перевірки відповідно

до вимог ГОСТ 12.4.021-75 із занесенням результатів в паспорт

системи вентиляції і журнал ремонту систем вентиляції, форма якого

наведена у додатку 3.

4.2.47. Обертові та рухомі частини вентиляційного

устаткування приводних механізмів та двигунів повинні бути надійно

огороджені відповідно до вимог "ССБТ. Оборудование

производственное. Ограждения защитные" (ГОСТ 12.2.062-81) та

ДСТУ ISO 12499:2004.

4.2.48. Вентиляційне обладнання повинно експлуатуватися у

справному стані та працювати без невластивого йому шуму і

вібрації. Конструкція вентиляційного устаткування повинна

забезпечувати:

допустимі рівні шуму відповідно до вимог ДСН 3.3.6.037-99

( va037282-99 );

шумові характеристики відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83;

рівень допустимої вібрації відповідно до вимог

ДСН 3.3.6.039-99( va039282-99 ) та ГОСТ 12.1.012:2008.

4.2.49. Елементи вентиляційного устаткування, які можуть

спричинити небезпеку аварій і нещасних випадків, повинні мати

сигнально-запобіжне пофарбування відповідно до вимог "ССБТ. Цвета

сигнальные и знаки безопасности" (ГОСТ 12.4.026-76).

4.2.50. У виробничих приміщеннях, де можливе раптове

виділення у повітря робочої зони великої кількості шкідливих

речовин, повинна бути передбачена аварійна система вентиляції

відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

4.2.51. Автоматичне вмикання аварійної вентиляції повинно

дублюватися ручним пуском із приміщення та ззовні приміщення.

4.2.52. Справність систем аварійної вентиляції перевіряють

один раз на зміну під час зовнішнього огляду при короткочасному

вмиканні її в роботу із занесенням результатів перевірки в журнал

з експлуатації систем вентиляції.

4.3. Технічне обслуговування систем вентиляції

4.3.1. Для забезпечення працездатності вентиляційних систем у

процесі експлуатації здійснюють їхнє технічне обслуговування.

Технічне обслуговування пристроїв і устаткування вентиляційних

систем проводять відповідно до графіків виконання робіт,

інструкцій з охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98

( z0226-98 ), нормативної документації на вентиляційне

устаткування.

4.3.2. Технічне обслуговування устаткування систем вентиляції

проводять відповідальні працівники із занесенням результатів в

журнал з експлуатації систем вентиляції.

4.3.3. Огляд і технічне обслуговування резервного

устаткування проводять безпосередньо перед включенням його в

роботу.

4.4. Технічне обслуговування вентиляторів

4.4.1. Під час технічного обслуговування вентиляторів

перевіряють і забезпечують:

наявність і надійність кріплення огорож;

надійність кріплення вентилятора до основи і наявність

контргайок;

співвісність патрубків вентилятора і повітроводу;

плавність і відносну безшумність ходу, правильний напрямок

обертання робочих коліс, вільне обертання робочих коліс від

зусилля рук, відсутність биття, зміщення і доторкування робочих

коліс до корпуса вентилятора;

температуру корпуса підшипників (у разі перевищення

граничнодопустимої температури необхідно зупинити вентилятор,

оглянути підшипники, очистити їх, перевірити наявність мастила і у

разі потреби замінити мастило);

натяг приводних ременів;

стан захисного покриття, м'яких вставок, віброізоляторів, а

також справність заземлення.

4.4.2. У направляючих апаратах, які встановлюють на

вентиляційних агрегатах, необхідно перевіряти не рідше одного разу

на місяць:

стан болтових з'єднань лопаток, міцність їх кріплення до осей

і міцність кріплення осей до корпуса;

кріплення вилкастих важелів;

паралельність ходу лопаток;

наявність мастила в черв'ячних парах редукторів привода і

підшипникових вузлах;

стан фарбового покриття.

4.5. Технічне обслуговування калориферних установок

4.5.1. Очищення зовнішньої поверхні калориферних установок

від забруднень проводять пневматичним способом, а у разі

забруднення, що злежалося, з домішкою мастила - гідропневматичним

способом. Калорифери припливної вентиляції необхідно продувати

стисненим повітрям або парою періодично, але не рідше одного разу

на квартал.

4.5.2. У водяних калориферах необхідно регулярно оглядати

повітровипускні пристрої і випускати повітря; після закінчення

опалювального сезону слід промивати внутрішні смуги 3-5% розчином

інгібірованої соляної кислоти до повного освітлення розчину або

іншим способом за рекомендаціями заводу-виробника.

4.5.3. Калориферні установки необхідно ретельно оглядати і

усувати виявлену нещільність не рідше одного разу на декаду.

4.5.4. Необхідно періодично (не рідше одного разу на декаду)

перевіряти справність контрольно-вимірювальних приладів і

конденсатовідводів.

4.6. Під час технічного обслуговування зрошувальних камер

необхідно:

перевірити справність форсунок і очистити їх у разі

засмічення;

перевірити герметичність з'єднань труб і арматури;

очистити внутрішні поверхні камер, пластини

краплеуловлювачів, сітки водяного фільтра;

перевірити роботу пристрою, який регулює рівень води у

піддоні;

перевірити щільність закриття дверей.

4.7. Технічне обслуговування повітроочисних пристроїв

4.7.1. Під час технічного обслуговування рулонних фільтрів

необхідно:

перевірити стан фільтрувального матеріалу;

перевірити рівень і ступінь забруднення мастила в редукторі

привода і в разі потреби поповнити рівень або провести промивку

редуктора і заміну мастила;

перевірити і відрегулювати кріплення всіх вузлів і деталей

фільтра;

перевірити і відрегулювати натяг ланцюгів механізму

перемотування.

4.7.2. Під час технічного обслуговування масляних чарункових

фільтрів необхідно провести заміну масла після того, як опір

фільтра збільшиться на 50% або коли насиченість масла пилом

перевищить 0,15 кг/л, та промити фільтрувальні панелі 10% розчином

каустичної соди.

4.7.3. Під час технічного обслуговування масляних самоочисних

фільтрів необхідно: