2.1.28. Усі цехи та дільниці, складські приміщення повинні мати аптечки з медикаментами і перев'язувальним матеріалом для надання першої долікарської медичної допомоги.
2.2. Освітлення
2.2.1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до ДБН В.2.5-28:2006 та пункту 5.1 НАПБ А.01.001-2004.
Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно застосовувати штори, жалюзі тощо.
2.2.2. Робочі місця, крім загального, повинні мати місцеве освітлення.
2.2.3. Машини повинні бути обладнані світильниками денного світла для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини.
2.2.4. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та руху транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006, яке повинно бути виконано відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01 та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 № 4, зареєстрованих Мін'юстом України 10.02.98 за № 93/2533 (далі - НПАОП 0.00-1.21-98).
2.2.5. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп. Вимірювання рівня освітленості повинно проводитись відповідно до вимог ДСТУ "Здания и сооружения. Методы измерения освещенности" (ДСТУ Б.В.2.2.6-97).
2.2.6. Очищення від забруднення віконного скла та ліхтарів приміщень повинно здійснюватись згідно з ДБН В.2.5-28:2006 не менше двох разів на рік (або у залежності від забруднення).
2.2.7. Очищення світильників та арматури повинно здійснюватися тільки після вимкнення напруги електричної мережі та їхнього охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи слід використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.
Світильники для вибухопожежонебезпечних приміщень повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.32-01 та пункту 5 НАПБ А.01.001-2004 залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні світильники.
Ремонт і нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до НПАОП 40.1-1.01-97.
2.2.8. Роботодавець повинен наказом призначати відповідальних працівників за утримання й експлуатацію освітлювальних приладів.
2.3. Вентиляція й опалення
2.3.1. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення повинні бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП "Отопление, вентиляция, кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (СНиП 2.04.05-91) та пунктів 5.2, 5.3 НАПБ А.01.001-2004.
2.3.2. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає попаданню на них пилу та різних матеріалів виробництва та мати гладку поверхню, яку легко очищати.
2.3.3. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), пункту 5.3 НАПБ А.01.001-2004 та ГОСТ "ССБТ. Общие санитарно-гигиеничные требования к воздуху робочей зоны" (ГОСТ 12.1.005-88). Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню.
2.3.4. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1,2 класів небезпеки) відповідно до ГОСТ "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности" (ГОСТ 12.1.007-76) або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій.
2.3.5. Виробничі процеси, під час виконання яких утворюються пил (розкрійні машини) або виділення шкідливих газоподібних речовин, а також променевого і конвекційного теплоутворення (прасувальні установки, преса та відпарювачі), повинні проводитися у приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами.
2.3.6. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачається проектом.
2.3.7. На заново змонтованих або реконструйованих вентиляційних установках необхідно проводити налагоджувальні та випробувальні роботи на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень повинен періодично перевірятися відповідно до затверджених графіків.
2.3.8. У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (в цеху), вентиляційні установки повинні бути пристосовані до нового режиму роботи.
2.3.9. Роботодавець повинен призначати наказом відповідальних працівників за утримання й експлуатацію вентиляційних та опалювальних приладів.
2.4. Водопостачання і каналізація
2.4.1. Виробничі та побутові приміщення повинні бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 № 169 (СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з вимогами пунктів 5.4, 6.3 НАПБ А.01.001-2004.
2.4.2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 № 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 № 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правилам приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих Мін'юстом України 26.04.2002 за № 403/6691. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ "Эксплуатация водопроводных и канализационых сооружений и сетей. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.3.006-75).
2.4.3. Для забезпечення працівників питною водою потрібно встановлювати водопровідні колонки з фонтанчиками з корозійно стійких матеріалів або сатураторні установки газованої води. Дозволяється використовувати емальовані бачки, які повинні закриватись кришками. Воду в бачках необхідно змінювати кожного дня, а бачки промивати та дезинфікувати.
2.4.4. Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами, що подають питну воду, не дозволяється.
2.4.5. Питна вода повинна відповідати вимогам ДСанПіН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 № 383, зареєстрованих Мін'юстом України 15.04.97 за № 136/1940 (ДСанПіН 383-96), або бути перевареною.
2.4.6. Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.
2.4.7. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.
2.4.8. Роботодавець повинен призначати наказом відповідальних працівників за утримання і експлуатацію приладів водопостачання та каналізації.
2.5. Електроустановки і електросилове обладнання
2.5.1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до вимог пункту 5.1 НАПБ А.01.001-2004, Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 № 103 (далі - НПАОП 0.00-1.29-97), Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Мінпраці України від 15.06.2001 № 253 (далі - НПАОП 40.1-1.07-01), ГОСТ "ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования" (ГОСТ 12.1.013-78), ГОСТ "Электростатические поля. Допустимые уровни на робочих местах и требования к проведению контроля" (ГОСТ 12.1.045-84), ГОСТ "ССБТ. Машины электрические, вращающиеся. Требования безопасности" (ГОСТ 12.2.007.1-75), Державних санітарних норм і правил під час роботи з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих Мін'юстом України 13.03.2003 за № 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02), експлуатаційної документації та цих Правил.
2.5.2. Електропроводка та арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях повинні бути надійно ізольовані і захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами пункту 5.1 НАПБ А.01.001-2004.
2.5.3. Експлуатацію електрозахисних засобів, що використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок, потрібно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.07-01.
2.5.4. Електрообладнання повинне мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление" (ГОСТ 12.1.030-81) та бути захищеним від попадання пилу, вологи тощо.
2.5.5. Стан ізоляції і надійність заземлення щорічно та після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами і складанням відповідного протоколу (акта).
2.5.6. Електроприлади й електрообладнання, установлені на обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки повинні бути негайно вимкнені і вжито заходів до відновлення заземлення. Щорічно необхідно проводити заміри опору ізоляції електричних мереж згідно з вимогами пункту 5.1 НАПБ А.01.001-2004.
2.5.7. Обладнання (машини), під час роботи якого можливе утворення статичної електрики, повинне мати пристрій, який виключає можливість її накопичення. Захист від статичної електрики необхідно проводити згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.29-97.
2.5.8. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний" (ГОСТ 12.2.013-91).
2.5.9. Всі будинки, споруди та зовнішні установки повинні бути захищені від потрапляння блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог чинного законодавства.
2.5.10. Роботодавець повинен призначати наказом відповідальних працівників за утримання і експлуатацію електроустановок та електросилового обладнання.
2.6. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники
2.6.1. Під час виконання технологічних процесів у швейному виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация" (далі - ГОСТ 12.0.003-74).
2.6.2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83), ГОСТ "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (ГОСТ 12.1.012-90), ДСН 3.3.6.096-02.
2.6.3. Роботодавець зобов'язаний забезпечити на робочих місцях зменшення або усунення шкідливих і небезпечних виробничих чинників.
3. Вимоги до технологічного процесу
3.1. Підготовчо-розкрійне виробництво
(виготовлення лекал, підготовка і розкрій
матеріалів і тканин)
3.1.1. Під час організації процесів підготовчо-розкрійного виробництва повинні бути передбачені:
- місця збереження тканин і деталей крою ;
- вільний доступ до обладнання, місць зберігання тканин і деталей крою;
- механізація вантажно-розвантажувальних робіт.
Розкриття кіп матеріалів і тканин повинно виконуватись спеціальним інструментом.
3.1.2. Розкрійні столи та металева окантовка лекал повинні мати гладку, без задирок, поверхню.
3.1.3. Заточення ножів електророзкрійних машин повинно виконуватись на заточувальному пристрої на машині з включеним електродвигуном у положенні, коли машина відведена з настилу.
3.1.4. На стрічковій розкрійній машині повинні бути спеціальні пристрої, що виключають можливість травмування працівника під час вирізання дрібних деталей.
3.1.5. На машинах зі зворотньо-поступальним рухом заточення ножа здійснюється вручну коли вимкнена машина.
3.1.6. Відходи від стрічкових розкрійних машин повинні збиратися і транспортуватися механічними та пневматичними пристроями.
3.1.7. Різання різноманітних плівок повинно виконуватись на спеціально обладнаних для цього машинах.
3.1.8. Розкрій полотна з синтетичних волокон повинен мати запобіжну операцію - накладання на верхній шар крою листка паперу і затискання затискачами з боку, протилежного тому, що розкроюється, щоб уникнути зсування шарів і травмування працівників.
3.1.9. Під час розкроювання синтетичних матеріалів треба уникати оплавлення, з цією метою необхідно застосовувати спеціальне змащування стрічкового ножа.
3.1.10. У разі попадання тканини в паз плоского напрямлювача стрічкового ножа витягувати її потрібно тільки після вимкнення машини та повної її зупинки.
3.1.11. Очищення шківа стрічкової розкрійної машини повинне проводитись спеціальним інструментом.
3.2. Швейне виробництво
(пошиття та волого-теплова обробка)
3.2.1. Для зниження монотонності праці організація процесу пошиття виробів на конвеєрах повинна відповідати вимогам чинного законодавства.
3.2.2. На операціях прасування і пресування необхідно проводити зволожування виробів водою розпилювачами. Робочі місця повинні бути обладнанні витяжними пристроями.