1.11. Якщо за умовами виробництва потрібно часто відключати агрегати й щоразу встановлювати заглушки (наприклад у разі періодичної зміни каталізатора), то місця встановлення заглушок має бути позначено в проекті. При цьому мають бути забезпечені вільний підхід та необхідна робоча зона зі зручними умовами проведення робіт з установлення або знімання заглушок.
Заглушки мають бути пронумеровані й розраховані на певний тиск. Номер заглушки й тиск, на який її розраховано, вибивають на її "хвостовику".
Дії, пов'язані зі встановленням та зніманням заглушок, треба відмічати в спеціальному журналі обліку встановлення та знімання заглушок за особистим підписом відповідальної особи.
1.12. Робочі та оглядові майданчики, переходи, монтажні прорізи, приямки, сходи та площадки сходів мають бути обладнані перилами відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-52:2008 "Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві, площадки та огородження сталеві. Технічні умови".
1.13. У виробничих приміщеннях, де можливі запалення одягу або хімічні опіки (при викиді полум'я з печей, під час роботи з кислотами й лугами), має бути встановлено раковини, аварійні душові або ванни з водою. Аварійні душові, ванни та раковини підключають до питного водопроводу й установлюють у видимих легкодоступних місцях на відстані не більше ніж від можливих осередків ураження. Аварійні душові мають автоматично спрацьовувати в разі ступання працівника на площадку під душовим ріжком.
Заборонено влаштовувати аварійні душові у виробничих приміщеннях, де застосовують калій, натрій та інші хімічні речовини, що розкладаються з вибухом під час контакту з водою.
1.14. Проектування, влаштування і експлуатація складських приміщень рідкого аміаку мають відповідати вимогам чинного законодавства.
1.15. Приймання залізничних цистерн з рідким аміаком, його злив у складські резервуари (ємності) і підготування до відправлення спорожнених цистерн необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.12.2007 N 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07).
1.16. Проектування, влаштування і експлуатація складських приміщень азотної кислоти для цехів нітрофоски й інших нітрофосфорних сполук мають відповідати вимогам чинного законодавства.
Для попередження про надходження поїзда до складського приміщення та про виїзд його із складського приміщення повинні оповіщати попереджувальні звукова, а в нічний період - і світлова сигналізації.
1.17. Фосфатну, боратову й магнезитову сировину і соду необхідно зберігати в закритих ємностях, силосах, бункерах, які відповідають вимогам СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР у справах будівництва від 29.12.85 N 263, обладнаних відповідними транспортними пристроями для приймання сировини й подавання її до виробництва, або в складських приміщеннях шатрового типу, якщо сировина надходить у мішках. Зберігання цієї сировини на території підприємства на відкритих майданчиках не допускається.
Необхідно запобігати попаданню в силоси атмосферних опадів і вологи, а також сторонніх предметів.
Усі отвори й люки у верхньому перекритті силосів має бути зачинено й огороджено на випадок їх відкривання.
Бункери й силоси для зберігання фосфатної сировини має бути обладнано пристосуваннями для обвалення зводів, які утворюються під час зберігання сировини. Обвалення зводів вручну всередині бункерів або силосів не допускається.
1.18. Приймальні траншеї складських приміщень апатитового концентрату, фосфоритного борошна, боратової й магнезитової сировини, обладнані скреперними установками, мають бути добре освітлені, огороджені та мати перехідні містки й майданчик для обслуговування уздовж фронту розвантаження залізничних вагонів на рівні підлоги вагона.
Розташування керування скреперними лебідками має забезпечувати працівнику повну оглядовість руху скрепера з місця керування.
1.19. У відділеннях остаточного оброблення суперфосфату й складських приміщеннях готової продукції засипання продукцією будівельних конструкцій будинку й опорних конструкцій підкранової колії не допускається. У разі випадкового розсипання проводять сухе прибирання (змітання) з подальшою утилізацією зметеного.
1.20. Будова і експлуатація мостових грейферних кранів для перелопачування суперфосфату й інших фосфатних добрив та заповнення складських приміщень мають відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).
Під час зберігання грудкової сірки на відкритому складі треба укладати її в штабелі. У приміщеннях оброблення й транспортування грудкової сірки необхідно застосовувати механізми й інструменти, які унеможливлюють іскроутворення або перегрівання тертьових частин.
1.21. Зовнішні поверхні плавилки, фільтра, збірників розплавленої сірки й сіркопроводи мають бути теплоізольовані. Сіркопроводи мають бути з паровим обігрівом. Баки й збірники рідкої сірки плавильного й пічного відділень має бути обладнано повітропроводами з паровим обігрівом. Баки, збірники й відстійники розплавленої сірки треба обладнувати пристроями, які унеможливлюють переливання сірки.
1.22. До пуску печей, що працюють на газоподібному або рідкому паливі, можуть бути допущені тільки працівники, що пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці та отримали посвідчення відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.
1.23. Печі для спалювання сірководню у виробництві сірчаної кислоти має бути обладнано спеціальною сигналізацією, яка попереджає про можливість аварії в результаті змінювання кількості або тиску сірководню, що надходить, або зупинення вентиляторів подавання повітря.
1.24. Приміщення насосного відділення складського приміщення олеуму треба опалювати системою з паровим або водяним обігріванням закритого типу.
Сальники насосів, а також фланцеві з'єднання трубопроводів для кислот і лугів та їх розчинів повинні бути захищені кожухами від розбризкування.
Кислотопроводи й сховища для олеуму, розташовані на відкритих майданчиках, має бути обладнано обігрівальними пристроями, які запобігають замерзанню продукту, що міститься в них. Теплоізоляція устаткування та трубопроводів має відповідати СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов", затвердженим постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.08.88 N 155.
1.25. Резервуари для кислот треба встановлювати на фундаментах заввишки не менше ніж від підлоги до днищ резервуарів, конструкція яких дає змогу робити зовнішній огляд усіх поверхонь резервуарів і ліквідувати витікання кислот.
1.26. Не допускається ходити дахами сховищ, резервуарів, збірників і баштової апаратури для агресивних рідин і газів.
Конструкцію жорсткості кришок сховищ, резервуарів, збірників і баштової апаратури для агресивних рідин і газів треба розташовувати поверх кришок.
Штуцери, люки, арматури, КВПіА на кришках сховищ для агресивних рідин і газів треба розташовувати по периферії кришки й обслуговувати зі спеціальної площадки, розміщеної нижче кришки сховища на 0,7 - . Площадки одного або декількох сховищ повинні мати не менше двох сходів із двостороннім поруччям.
1.27. Для обслуговування приводів мішалок і заглибних насосів, розташованих на кришках сховища чи бака з агресивними рідинами й газами, має бути споруджено спеціальні площадки, які треба кріпити до корпусу сховища, бака (ємності) або до конструкцій жорсткості кришок ємностей. У випадку футерованих ємностей кріпити будівельні конструкції треба перед їх футеровкою.
Кришки люків на сховищах, резервуарах, збірниках і баштовій апаратурі повинні кріпитися до штуцерів і відкриватися на лівий або правий бік від працівника.
1.28. Під час перевезення сірчаної кислоти залізничними цистернами треба дотримуватися вимог чинного законодавства.
Довжина платформи, призначеної для обслуговування й наливання в цистерни кислоти, має відповідати довжині фронту цистерн, підготовлених до одночасного наливання кислоти. На платформі має бути перекидний місток з поруччям, який з'єднує платформу з горловиною цистерни.
Приймання кислоти до складського приміщення і наливання її в залізничні цистерни можуть проводити тільки працівники, що пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці та отримали посвідчення відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.
1.29. Дихальні лінії від усіх циркуляційних збірників сірчаної кислоти має бути приєднано до газоходів, які працюють під розрідженням.
1.30. Дихальні лінії від збірників олеумного абсорбера й олеумних сховищ треба приєднувати до спеціальної пастки з насадкою, зрошуваною моногідратом.
Розподільчі й зрошувальні бачки повинні мати переливні труби, відведені до вежі або збірників з гідравлічними затворами.
1.31. Резервуари-сховища для кислоти має бути закрито, обладнано дихальними лініями і пристроєм для її випускання.
1.32. Збірники циркуляційних кислот має бути розраховано на приймання усього обсягу кислоти, яку зливають до них під час зупинення системи.
1.33. Експлуатація стрічкових конвеєрів має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности".
При проведенні ремонтних робіт працівників має бути забезпечено необхідними справними інструментами та пристроями відповідно до вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за N 616/5807 (НПАОП 0.00-5.24-01).
1.34. Експлуатувати суперфосфатну камеру з несправними ущільненнями не допускається.
Вал фрези (каруселі) для вирізки суперфосфату в безперервно діючій обертовій суперфосфатній камері має бути зблоковано з приводом камери.
Усі отвори й люки на кришці суперфосфатної камери під час її роботи має бути щільно зачинено.
1.35. Технологічна схема виробництва простого і подвійного суперфосфату, екстракційної фосфорної кислоти й інших фосфоровмісних добрив має передбачати використання газів, які утворюються і відходять під час абсорбції газів з розчинів кремнійфтористоводневої кислоти, скидання якої у водойми не допускається.
1.36. Розпорошувальні сушарки у виробництві подвійного суперфосфату й амофосу, а також допоміжне устаткування до них має бути оснащене надійно працюючими автоматичними регулюючими пристроями й КВПіА для вимірювання температури, тиску, витрат та інших параметрів. Прилади КВПіА має бути винесено на щити керування та розташовано в місцях, зручних для обслуговування і спостереження.
Розпорошувальні сушарки має бути оснащено попереджувальною і аварійною сигналізацією та блокуванням на випадок виникнення неполадок у роботі окремих вузлів (підвищення температури топкового газу до й після сушіння, перебої у подаванні пульпи).
Не допускається робота з несправними КВПіА.
1.37. Абсорбційні агрегати для фтористих газів повинні мати надійну систему зрошування, яка гарантує сталість показників абсорбційного процесу відповідно до регламенту, і забезпечення очищення викидів газів від фтористих сполук відповідно до санітарних норм.
1.38. Для обслуговування приводів мішалок екстракторів мають бути передбачені майданчики й сходи з поручнями.
1.39. У приміщеннях, де можливе виділення в робочу зону шкідливих і небезпечних (вибухопожежонебезпечних) пари, газів і пилу, має бути організовано систематичний контроль за їх концентрацією в повітрі робочої зони за допомогою газоаналізаторів та інших КВПіА.
1.40. Планове зупинення вакуум-фільтрів проводять лише після переробки всієї пульпи в напірному баку, звільнення фільтра від осаду і його промивання.
1.41. Апарати, в яких відбуваються процеси й реакції з виділенням шкідливих речовин, має бути обладнано кришками, які щільно закриваються, і місцевими відсмоктувачами для видалення водяної пари та газів. Гази з апаратів необхідно направляти в абсорбційну установку для очищення від шкідливих домішок.
1.42. Періодичне очищення вакуумкристалізаторів у виробництві борної кислоти треба виконувати промиванням гарячим розчином борної кислоти. Очищувати вакуумкристалізатори вручну не допускається.
1.43. Сушильні барабани, розпорошувальні сушарки й апарати БГС (барабанні гранулятори-сушарки) з метою уникнення розкладання в них продукту (внаслідок перевищення регламентованої температури, зазначеної в технологічному регламенті на конкретний процес, з можливим утворенням аміаку, фтористих газів або окисів азоту) має бути обладнано аварійною сигналізацією і запобіжним пристроєм, який автоматично припиняє подавання палива до топки.
1.44. Центрифуги повинні мати запобіжний кожух для захисту обертових частин та механічний пристрій гальмування, що дає змогу швидко й плавно припиняти обертання.
Кришку кожуха центрифуги має бути зблоковано з електричним приводом таким чином, щоб унеможливити вмикання центрифуги в роботу (запускання в рух барабана), коли кришку відкрито.
На видному місці корпусу центрифуги має бути надійно прикріплено табличку із зазначеною датою випуску, назвою заводу-виробника, максимально допустимою частотою обертання барабана (в обертах на хвилину), максимально допустимим значенням завантаження (у кілограмах) і мінімальною товщиною стінки барабана (у міліметрах).
Не допускається робота за несправного блокувального пристрою.
1.45. У збірниках і напірних баках, призначених для розчинів кремнійфтористоводневої кислоти, треба передбачати пристосування для перемішування осаду кремнійгелю без застосування ручної праці.
