---

попередньо опресувати її пробним пуском води або антифризу з

тиском, що дорівнює 1,5 Р (Р - робочий тиск охолоджувальної

роб роб

рідини). Результати опресовування визнаються задовільними, якщо

під час випробувань не сталось падіння тиску за показами манометра

і на всіх з'єднаннях (зварних, різьових і фланцевих) не виявлено

витікання і запотівання. Час випробувань призначається згідно з

інструкцією з ремонту;

опресувати систему трубопроводів гарячої води нагрівальних

елементів (якщо такі є) системи змащування пробним пуском води з

тиском, що дорівнює 1,5 Р (Р - робочий тиск гарячої води).

роб роб

Результати опресовування визнаються задовільними, якщо під час

випробувань не сталось падіння тиску за манометром і в усіх

з'єднаннях не виявлено витікання і запотівання;

перевірити рівень охолоджувальної рідини в резервуарі та

відрегулювати роботу автоматичних сигналізаторів рівня;

під час заповнення системи охолодження охолоджувальною

рідиною перевірити за зливом надходження її (рідини) до всіх

охолоджуваних точок, відрегулювати її витрату, переконатись у

відсутності витікання рідини і провести настроювання приладів

сигналізації і блокування системи автоматизації за протоком

охолоджувальної рідини.

6.31 Під час підготовки системи автоматичного управління

необхідно перевірити:

наявність заземлення щитів та електродвигуна;

зовнішнім оглядом наявність і справність вимірювальних

приладів, світлосигнальної арматури, вимикачів, перемикачів і

командних кнопок;

за паспортами, клеймами і пломбами, що

контрольно-вимірювальні прилади пройшли відповідну перевірку і

придатні для експлуатації;

вихідні положення вимикачів, перемикачів, кнопок тощо, що

призначені для управління роботою компресорної установки, у

залежності від положення яких здійснюється пуск компресорної

установки або з місця, або з пульту (щита) управління, що

встановлений поза компресорним відділенням.

6.32 Перед пуском компресорної установки на холостому ході

необхідно:

перевірити стан затягнення різьових з'єднань кріплення

циліндрів та електродвигуна до рами, кришок циліндрів, фланців

проміжних холодильників до циліндрів; перевірити затягнення

фундаментних і шатунних болтів, а також контрування шатунних

болтів і штоків;

зняти по одному клапану на кожній порожнині стиснення;

відкрити люки, щоб мати можливість спостерігати за сальниками

під час роботи компресорної установки;

вручну рукояткою провернути колінчастий вал не менше ніж на

один повний оберт і переконатись у правильній установці поршнів,

після чого рукоятку зняти;

повернути рукоятку лубрикатора на 50-60 обертів, перевірити

подачу масла на кожну змащувану точку, спостерігаючи в оглядові

вікна лубрикатора. Після цього рукоятку зняти;

перевірити наявність необхідного протоку води в системі

охолодження;

перевірити ступінь натягу ременя клиноремінної передачі

приводу насоса охолоджувальної рідини відповідно до рекомендацій

підприємства-виробника;

за наявності вентилятора наддуву привідного електродвигуна

необхідно відкрити засувку на лінії наддуву і пустити вентилятор у

роботу;

перевірити вихідні положення вимикачів, перемикачів, кнопок

тощо, що призначені для пуску і управління роботою компресорної

установки.

Обсяг передпускових операцій повинен бути уточнений з

вимогами керівництва з експлуатації компресорної установки

підприємства-виробника.

6.33 Пуск компресорної установки без навантаження

здійснюється відповідно до інструкції з її експлуатації.

6.34 Індивідуальні випробування компресорної установки на

холостому ході повинні проводитись у кілька етапів з метою

виявлення і усунення несправностей, що викликані похибками монтажу

і складання.

Кількість етапів і їх тривалість повинні бути указані в

керівництві з експлуатації компресорної установки

підприємства-виробника.

6.35 Під час роботи компресорної установки на холостому ході

необхідно контролювати:

напрям обертання електродвигуна і відсутність різкого стуку;

відсутність витікань з системи змащування циліндрів і

сальників;

справність роботи мастильного насоса як за манометром, так і

через люк за наявністю масла, що розбризкується;

нагрівання корінних підшипників, верхніх і нижніх головок

шатунів, крейцкопфів і їх гільз, температура яких не повинна

перевищувати температури, що вказана в керівництві з експлуатації

компресорної установки підприємства-виробника; у разі виявлення

нагрівання будь-якої деталі понад допустиму температуру необхідно

вжити заходів з усунення причин нагрівання, перевірити зазори і

надходження масла. Після усунення виявлених дефектів здійснюється

повторний пуск компресорної установки. При цьому перевірити:

відсутність сторонніх шумів та стуків у циліндрах й механізмі

руху;

тиск у системі змащування;

роботу лубрикатора за наявністю крапель масла, через оглядові

вікна, за необхідності відрегулювати кількість масла, що

подається, відповідно до паспортних даних лубрикатора.

6.36 Після 50 хв. роботи (час залежить від типу компресорної

установки) на холостому ході компресорну установку необхідно

зупинити для огляду, під час якого перевіряється нагрівання

сальників, пар тертя кривошипно-шатунного механізму, допустима

температура яких не повинна перевищувати температури, що

рекомендована керівництвом з експлуатації компресорної установки

підприємства-виробника, затягнення різьових з'єднань, відсутність

задирок і рисок на поверхнях тертя.

6.37 Під час випробувань компресорної установки на холостому

ході необхідно провести продування холодильників,

вологомасловіддільників і трубопроводів згідно з керівництвом з

експлуатації компресорної установки підприємства-виробника. При

цьому тиск всмоктування і нагнітання - атмосферний. Під час роботи

компресорної установки на холостому ході перевіряється справність

дії та щільність закриття арматури, що встановлена на продувальних

лініях.

Не дозволяється проводити продування під час випробувань

компресорної установки на холостому ході в продувальну посудину

(бак).

6.38 Результати випробувань компресорної установки на

холостому ході оформлюються актом.

6.39 Перед індивідуальними випробуваннями компресорної

установки під навантаженням на природному газі остання і газовий

тракт повинні бути продуті інертним або природним газом

(продування вважається закінченим, якщо вміст кисню в двох

послідовно відібраних пробах продувального газу не перевищує 1 %

за об'ємом).

6.40 Пуск компресорної установки на природному газі під час

індивідуальних випробувань під навантаженням проводиться з

відкритими вентилями: на трубопроводах всмоктування, ручного

продування всіх ступенів стискання і на байпасі. При цьому вентилі

скидання газу "на свічку" і на трубопроводі нагнітання - закриті.

За відсутності байпасу вентиль на трубопроводі

нагнітання - відкритий.

Підвищення тиску нагнітання до номінального проводиться після

закриття всіх вентилів ручного продування (починаючи з першого

ступеня стиснення) і поступового закриття вентилю на байпасі.

Інтервали підвищення тиску і тривалість роботи в кожному

інтервалі повинні бути указані в керівництві з експлуатації

компресорної установки підприємства-виробника.

6.41 Індивідуальні випробування компресорної установки під

навантаженням проводяться протягом часу, указаного в керівництві з

експлуатації компресорної установки підприємства-виробника. За цей

час необхідно:

проконтролювати розподілення тисків за ступенями, які повинні

стабілізуватись до кінця випробувань і відповідати даним, що

указані у формулярі на компресорну установку;

проконтролювати відповідність температур (за показами

термометрів) газу, що нагнітається, після кожного ступеня

стиснення температурам, що указані у формулярі;

на підставі вимірів тисків, температур на вході і виході

ступенів стискання, витрати газу і споживання електроенергії на

режимі, близькому до номінального, розрахувати політропні к. к. д.

ступенів і питоме споживання електроенергії на стискання газу.

Отримані значення необхідно використовувати для оцінки технічного

стану агрегату в міжремонтний період;

проконтролювати справність системи змащування циліндрів і

сальників;

проконтролювати справність системи змащування механізму руху

(тиск і температура масла повинні бути в допустимих межах);

провести вібраційне діагностування із застосуванням

спеціалізованих діагностичних приладів з метою визначення якості

ремонту механізму руху та агрегату в цілому. У разі неможливості

проведення діагностування виконати вібраційне обстеження

відповідно до норм, визначених НАОП 1.1.23-3.01-88 "Автомобільні

газонаповнювальні компресорні станції. Норми вібрації. Методика

віброобстеження. Віброзахист обладнання. РД 51-132-88";

візуально проконтролювати щільність з'єднань системи подачі

масла, охолодження і гарячої води (витікання води і масла не

допускаються);

омилюванням проконтролювати щільність газопроводу, імпульсних

ліній і трубопроводів продування;

проконтролювати відповідність температур охолоджувальної

рідини на вході в кожну лінію охолодження і на виході

температурам, що указані в керівництві з експлуатації

підприємства - виробника компресорних установок;

проконтролювати відповідність тиску охолоджувальної рідини і

умови охолодження кожної точки охолодження в залежності від

температур, що створені працюючою компресорною установкою, тиску і

умовам охолодження, які рекомендовані підприємством-виробником. За

необхідності - відрегулювати систему охолодження;

проконтролювати справність систем повітряного охолодження;

проконтролювати справність систем продування. Під час

продувань будь-якого ступеня стиснення має спостерігатись зниження

тиску за ступенями стиснення.

6.42 Зупинка роботи компресорної установки після її

випробувань під навантаженням проводиться шляхом відкриття вентиля

на байпасі та вентиля ручного продування, починаючи з четвертого

ступеня стиснення, зупинки роботи електродвигуна, закриття

вентилів на всмоктувальному газопроводі і ручних вентилів на

продувальних лініях, відкриття вентиля скидання газу на свічку.

6.43 Після усунення всіх несправностей, що виявлені у процесі

індивідуальних випробувань, підтягнення всіх з'єднань і повної

заміни масла, компресорна установка вважається підготовленою до

експлуатації.

Результати індивідуальних випробувань компресорної установки

під навантаженням оформлюються відповідним актом.

6.44 Перед пуском компресорної установки в роботу необхідно:

перевірити рівень масла в рамі компресорної установки і

резервуарі лубрикатора (за необхідності долити масло);

відкрити ручні продувальні вентилі холодильників;

відкрити вентилі на підвідному та відвідному колекторах

охолоджувальної води і біля циркуляційних насосів, а також біля

насосів, що знаходяться в резерві;

відкрити вентилі на байпасі і на нагнітальному трубопроводі.

Вентиль скидання газу "на свічку" повинен бути закритим;

відкрити вентиль на всмоктувальному трубопроводі.

6.45 Якщо компресорна установка пускається в роботу після

тривалої зупинки (понад три доби) або з резерву, крім вимог, що

перераховані в 6.44, необхідно виконати такі операції:

відкрити люки рами і змастити гільзи крейцкопфа і штоки

маслом з рами;

перевірити затягнення фундаментних болтів і штоків, з'єднань

газопроводу, кріплення циліндрів і електродвигуна, контрування

шатунних болтів і штоків;

прокачати масло вручну, повернувши ручку лубрикатора на 50-60

обертів, і перевірити подачу масла в кожну змащувану точку, для

чого від'єднати мастильні трубки від зворотних клапанів; після

цього встановити мастильні комунікації на місце, повернути

лубрикатор вручну на 30-40 обертів та зняти ручку;

рукояткою повернути колінчастий вал не менше ніж на 1-2

оберти, при цьому не повинно бути стуків і заїдань. Після цього

рукоятку зняти.

6.46 Пуск компресорної установки проводиться відповідно до

інструкції з експлуатації компресорної установки, що затверджена у

встановленому порядку.

Після пуску компресорної установки необхідно перевірити за

показаннями манометра і термометра тиск і температуру масла в

системі змащування кривошипно-шатунного механізму і, якщо протягом