Страница 4: ПІ 5.1.11-228-03. Примірна інструкція з охорони праці для механіка рефрижераторних секцій (33307)

3.10.7. Під час обслуговування котла опалення і кухонної плити не дозволяється:

- використовувати для розпалювання котла бензин або масла;

- проводити очищення котла (плити) під час їх роботи;

- проводити розпалювання котла (плити), коли є паливо у піддоні;

- розсвердлювати калібровані отвори в дозаторі палива, збільшуючи при цьому кількість палива, яке подається;

- відкривати регулюючий вентиль під час роботи котла опалення або кухонної плити.

3.10.8. Очищення димоходів котла опалення (кухонної плити) проводити під час, коли котел (плита) не працює.

3.10.9. Під час роботи плити і котла опалення (секції В.О.БМЗ) не дозволяється тримати одночасно відкритими двері між дизельним і щитовим приміщеннями, а також між щитовим приміщенням і кухнею (для запобігання порушення тяги в котлі опалення і кухонної плити).

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

4.1. Вимоги безпеки після закінчення чергування.

Після закінчення чергування механік повинен:

- інструмент і інвентар скласти у встановлене місце;

- спецодяг і засоби індивідуального захисту слід помістити у спеціальну шафу, попередньо очистивши їх від пилу і масла;

- руки і обличчя слід вимити теплою водою з милом або прийняти душ.

4.2. Вимоги безпеки після закінчення роботи з технічного обслуговування і ремонту дизельного обладнання.

Після проведення технічного обслуговування або поточного ремонту дизель-генераторів або дизельного обладнання необхідно перевірити надійність кріплення захисних огороджень дизель-генераторів і інших вузлів або агрегатів, які підлягали демонтажу в процесі поточного ремонту, потім ліквідувати сліди пролитого масла або палива у дизельному приміщенні і прибрати використаний матеріал в металевий ящик, кришка якого повинна щільно закриватися.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. 5.1. Порядок дій механіків під час пожежі.

5.1.1. Під час виникнення пожежі черговий механік зобов'язаний:

- повідомити механіка, який відпочиває, про пожежу;

- аварійно зупинити дизель, якщо обладнання працює, перекрити вентилі подачі палива;

- зняти напругу із магістральних кіл акумуляторної батареї;

- на секції В.О.БМЗ вимкнути автоматичні вимикачі в апаратній або зняти запобіжники, які встановлені в службовому приміщенні на перегородці акумуляторного відділення;

- на секції ЦБ-5 зняти запобіжники на блоці випрямляча або у підвагонному акумуляторному ящику;

- закрити вікна і двері;

- приступити до гасіння пожежі.

5.1.2. Під час пожежі на шляху прямування, механік, який відповідальний за роботу на секції, зупиняє поїзд стоп-краном (не дозволяється зупиняти поїзд в тунелях, на мостах або під мостами, на шляхопроводі і в інших місцях, де

перешкоджається організація гасіння поїзда і евакуація людей). По локомотивному зв'язку через машиніста локомотива повідомляють в найближчу пожежну команду.

У випадку, коли виникнення пожежі виявлено під час знаходження секції в місцях, які виключають його зупинку, він повинен бути зупинений після прослідування цих місць.

5.1.3. Після зупинки поїзда міжвагонні електроз'єднання і гальмові рукави вагона, що горить, потрібно від'єднати, витягти болти автозчепу.

5.1.4. Після локалізації пожежі, механік, який відповідальний за роботу на секції, робить відмітку в журналі ф.ВУ-87 про пожежу, вказуючої місце знаходження секції, дати і часу виявлення пожежі, ступені пошкодження вагонів і обладнання, травмування людей.

5.1.5. Про пожежу на секції, пошкодженні і збитках, які нанесені пожежею, механік, який відповідальний за роботу на секції, інформує телеграмою депо, об'єднання Укррефтранс, службу воєнізованої охорони залізниці, де відбулася пожежа і Головне управління вагонного господарства Укрзалізниці.

5.2. Порядок дій механіків під час аварій і катастроф.

5.2.1. Під час аварії і катастрофі на залізничних коліях механік зобов'язаний:

- аварійно зупинити дизель-генератори (під час роботи обладнання);

- перекрити всі вентилі подачі палива до дизелів, плити і до котла опалення;

- відключити магістральні проводи акумуляторних батарей;

- надати першу медичну допомогу потерпілим;

- викликати медичну допомогу.

5.2.2. Необхідно огородити місце випадку сигнальними засобами, які є на секції, у відповідності з "Інструкцією з сигналізації на залізницях України" №ЦШ-0001.

5.3. Дії механіків під час виявлення обриву проводів контактної мережі.

5.3.1. Під час виявлення обриву проводів контактної мережі, які перетинають залізничні колії, а також сторонніх предметів, які звисають з проводів контактної мережі, механіки зобов'язані негайно повідомити про це на найближчий пункт контактної мережі, чергового по станції, енергодиспетчера або поїзного диспетчера і до прибуття бригади дистанції контактної мережі огородити це місце і слідкувати за тим, щоб ніхто не наближався до обірваних проводів на відстань ближче 10 м.

Для запобігання нещасних випадків не дозволяється наближатися до оголених або обірваних проводів і тим більше торкатися їх.

5.3.2. У випадку, якщо обірвані проводи або інші елементи контактної мережі виходять із габариту наближення споруд до колії і можуть бути зачеплені під час руху поїзда, ці місця необхідно огородити сигналами зупинки, згідно вимогам "Інструкції з сигналізації на залізницях України" №ЦШ 0001, як місце перешкод для руху поїздів.

5.4. Порядок зупинки дизеля у випадку його "розносу".

5.4.1. Під час "розносу" дизеля необхідно негайно виконати операції у наступній послідовності:

- вимкнути подачу палива (встановити рукоятку паливного насоса в положення "стоп");

- максимально навантажити дизель і перекрити поступлення повітря у всмоктуючий тракт дизеля.

5.4.2. Повторний запуск дизеля після "розносу" дозволяється тільки після усунення причини, яка викликала несправність дизеля.

5.4.3. Про випадок робиться запис в журналі обліку несправностей обладнання ф.ВУ-87.

5.5. Порядок дій механіків у випадках травматизму.

5.5.1. У випадках травмування одного із механіків, другий механік зобов'язаний після надання першої допомоги негайно повідомити про випадок черговому по станції і викликати медичну допомогу.

5.5.2. Після прибуття медичних працівників і визначення важкості травми, яку отримав механік, необхідно дати телеграму в депо, в об'єднання "Укррефтранс", вказати дату, час травмування механіка, причину і важкість травми, необхідність підсилання змінного механіка та повідомити місце підсилання змінного механіка.

5.5.3. В журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці механіком робиться запис із зазначенням дати, часу і місцезнаходження секції в момент отримання травми, обставин, причин і важкості отриманої травми, а також необхідності госпіталізування потерпілого.

5.6. Перша долікарняна допомога потерпілому.

5.6.1. Для надання першої долікарняної допомоги під час нещасних випадків на секції повинна бути аптечка, яка укомплектована медикаментами, перев'язочними і іншими матеріалами, відповідно до переліку, яких додається до аптечки.

Періодично вміст аптечки необхідно поповнювати медикаментами, термін зберігання яких минув потрібно заміняти. Необхідні медикаменти видаються в депо приписки по заявці механіка, який відповідальний за роботу на секції.

5.6.2. Механіки повинні знати місцезнаходження аптечки, вміти користуватися медикаментами і надавати першу допомогу потерпілому.

5.6.3. Під час ураження електричним струмом в першу чергу необхідно швидко усунути контакт потерпілого із джерелом струму. Для цього потрібно відключити устрій, якого він торкається.

Якщо неможливо швидко відключити устрій, слід звільнити потерпілого від контакту з джерелом струму, використовуючи при цьому сухий одяг, вірьовку, палку або інші сухі предмети, які не проводять електричний струм; можна взятися за його одяг (якщо він сухий і відстає від тіла постраждалого), уникаючи доторкання до частин тіла, які не прикриті одягом, при цьому слід діяти при можливості однією рукою.

5.6.4. Після звільнення від впливу електричного струму необхідно негайно приступити до надання постраждалому першої долікарняної допомоги.

Якщо постраждалий не приходить до свідомості, але у нього стійке дихання і пульс, то слід його укласти, розстебнути одяг, пояс, забезпечити приплив свіжого повітря і намагатися привести його до свідомості: побризкати обличчя холодною водою, підносити до носа вату, яка змочена нашатирним спиртом, розтирати і нагрівати тіло.

Навіть, якщо у постраждалого відсутні ознаки життя, необхідно негайно вжити заходів по його оживленню: відновити прохідність дихальних шляхів (для чого відкрити рот і очистити його поверхню від слизу, крові і сторонніх тіл), якщо відсутнє дихання - провести штучне дихання; при відсутності серцебиття і пульсу - зовнішній масаж серця.

5.6.5. Перша допомога під час зовнішніх кровотечах спрямована на тимчасову зупинку кровотечі до госпіталізації потерпілого.

Зупинку кровотечі проводять декільками способами:

- накладанням тиснучої пов'язки;

- прижиманням пальцями кровотечного сосуда до кістки;

- прижиманням кровотечного сосуда шляхом фіксації кінцівки у визначеному положенні;

- накладанням джгута або закрутки.

5.6.6. Під час переломів і вивихів головне завдання першої допомоги -надати пошкодженій кінцівці зручне нерухоме положення. Це необхідно не тільки для зменшення больових відчуттів, але і для попередження додаткових пошкоджень навколишніх тканин, зміщення кісних відламків.

Коли трапився відкритий перелом, то перед накладенням шин необхідно провести оброблення рани спиртовим розчином йодної настойки і накласти стерильну тиснучу пов'язку або джгут, якщо в цьому є необхідність.

5.6.7. Під час термічних опіків необхідно негайно припинити дію високої температури (погасити або зірвати із постраждалого одяг що горить).

Не можна торкатись руками обпеченої дільниці шкіри або змащувати її мазями, вазеліном та інше. Обпечену поверхню слід обробити одеколоном, після чого накласти суху стерильну пов'язку. Не треба вскривати пузирі або відривати від обпеченої поверхні залишки одягу, що пристали до неї. Тканину необхідно обрізати по межі опіку і накласти пов'язку на обпечену ділянку.

5.6.8. Під час опіків, які викликані кислотами, обпечене місце слід негайно промити під проточною водою на протязі 10-15 хвилин. Можна обпечену кінцівку опустити в ємкість з чистою водою і інтенсивно рухати її в воді. Потім обпечене місце промити 10% розчином питної соди (2 чайні ложки на стакан води) або 5% розчином марганцевистого калію, а вражені ділянки покрити марлею.

5.6.9. Коли кислота або її пари потрапляють в рот або очі, потрібно промити (прополоскати) очі і рот 5% розчином питної соди (1 чайна ложка на стакан води).

5.6.10. Під час опіків, які викликані лужними розчинами, вражене місце необхідно промити проточною водою, потім розчином борної кислоти (одна чайна ложка на стакан води) або розчином харчового оцту, розчиненого водою у співвідношенні 1:1. Обпечену ділянку покрити марлею, яка просочена розчином харчового оцту, розчиненого водою у співвідношенні 1:1.

5.6.11. Під час попадання їдкого лугу або його парів в очі або рот слід промити їх розчином борної кислоти (одна чайна ложка на склянку води).

5.6.12. Під час отруєння хладоном постраждалого потрібно звільнити від одягу, який заважає диханню. Рекомендується дати міцний солодкий чай або каву. Під час втрати свідомості необхідно піднести до носа ватний тампон, який змащений нашатирним спиртом.

Під час подразнення слизової оболонки рекомендується полоскання носа і горла 2% розчином соди (1/2 чайної ложки на склянку води) або водою.

5.6.13. Під час попадання хладона в очі провести рясне промивання очей струменем води. Потім до надання лікарняної допомоги одягти темні захисні окуляри. Очі не забинтовувати і не накладати на них пов'язок.

5.6.14. Під час попадання рідкого хладона на шкіру може статися обмороження. В цьому випадку слід опустити вражену кінцівку в теплу воду 35 -40°С на 10-15 хвилин (у випадку враження великої ділянки шкіряного покриття тіла прийняти гарячий душ). Потім шкіру осушують прикладаючи рушник, який добре поглинає вологу. Після цього накладають на пошкоджену ділянку шкіри марлеву пов'язку. Якщо з'являються пузирі, то їх залишають не відкриваючи.

Розробник:

Додаток 1

Рекомендований перелік медикаментів, які входять в універсальну аптечку першої допомоги.