Страница 4: Правила безпечної експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах меліорації (33072)

4.3.3. Екскаватори під час роботи повинні встановлюватись на спланованому майданчику та, щоб уникнути самовільного переміщення, закріплюватись інвентарними упорами.

Забороняється застосовувати для цієї мети деревину, каміння та інші предмети.

4.3.4. Під час роботи екскаватора не дозволяється виконувати інші роботи й перебувати на відстані менше радіуса дії екскаватора, збільшеного на 5м.

4.3.5. Під час засипання траншеї грунтом бульдозерист не повинен висувати відвал бульдозера за брівку траншеї. На початку робіт, пов'язаних із засипанням, бульдозеристу забороняється під'їжджати до траншеї на відстань менше 1м. Під час роботи бульдозера зі скісним відвалом і під час його руху вздовж траси траншеї забороняється наближатися до її брівки на відстань менше 0,5м.

4.4 Виконання ремонтних робіт на укосах

1. Роботи, пов'язані з влаштуванням фільтрів, кам'яних відсипок, укріпленням укосів дерном, мостінням, кам'яним накидом, різними плитами і монолітним покриттям, слід здійснювати знизу вверх.

Забороняється одночасно працювати в двох або декількох ярусах по вертикалі укосу.

1. Під час проведення робіт, пов'язаних з ремонтом берегоукріплювальних споруд на укосах крутістю понад 1:1 (або 1:2 при вологій поверхні) і висотою, що перевищує 3м, потрібно забезпечити робітників запобіжними поясами з мотузками, прикріпленими до надійних опор, по укосах прокласти східці завширшки 0,75м з поручнями заввишки 1м.
2. Під час подавання на укіс каміння, щебеню, фашин та інших матеріалів не допускається перебування робітників на шляху подачі матеріалів.
3. Роботи, пов'язані з профілюванням укосу при механізованому насипанні матеріалів (піску, гравію, щебеню, каміння) на даній ділянці необхідно здійснювати при зупиненій насипній машині.
4. У разі скошування рослинності на укосах відкритих каналів каналоочисними машинами працівники, які беруть участь у роботі, повинні дотримуватися вимог експлуатаційної документації на них, а також виконувати всі вказівки машиніста агрегата.
5. Скошування чагарників на укосах відкритих каналів вручну та за допомогою засобів малої механізації необхідно провадити щорічно восени і тільки у разі відсутності води в каналах.
6. У разі скошування чагарників з використанням механізованого інструменту треба додержуватися вимог відповідно до підрозділу 3.3 цих Правил.
7. При крутості укосів 1:2 і більше скошування чагарників провадять два працівника із застосуванням запобіжних мотузок.

4.5 Укріплення укосів бетонними і залізобетонними плитами

1. Під час монтажу й демонтажу кріплень укосів зі збірних залізобетонних плит, а також при влаштуванні та ремонті монолітних кріплень слід керуватися вимогами СНиП III-4-80*.
2. Під час виконання робіт в діючому каналі всі робочі місця для підготовки бетону, розчину тощо повинні бути розміщені не ближче 3м від брівки каналу.
3. Для проходження людей і провезення бетонної маси через арматуру, укладену в опалубку, необхідно установити спеціальні містки.
4. При влаштуванні гнучких покриттів намотувати стрічки цих покриттів на барабан у місці їх виготовлення слід за допомогою крану.

Під час навантажування, розвантажування і транспортування стрічки до місця роботи кінець її повинен бути закріплений на барабані, до якого має бути прилаштована міцна металева вісь, розрахована на підіймання барабану разом зі стрічкою за обидва кінці осі.

4.5.5. Верхній кінець стрічки залізобетонного і бетонного покриття під час укладання її розгортанням по укосу повинен бути закріплений на березі або укосі каналу.

4.5.6. Лебідку, за допомогою якої розгортається стрічка з берега, необхідно міцно закріпити на березі.

Працівникам забороняється перебувати на укосі нижче стрічки, що розгортається, в зоні її укладання, а також на стрічці до повного її укладання і закріплення.

4.6 Укріплення укосів хворостяними спорудами

4.6.1. Підтримувати і вирівнювати кілок під час удару по ньому молотком або довбнею необхідно металевими кліщами-вилками чи прутками, або прутяним канатом з петлею діаметром не менше 50см.

4.6.2. Дерев'яний молоток (киянка) для забивання кілків і довбня повинні бути виготовлені з дерева твердої породи і стягнуті по торцях залізними обручами.

Довбня повинна мати достатню кількість ручок, що відповідає подвоєній чисельності робітників, призначених для роботи з нею (з розрахунку, щоб на одну особу припадало не менше 4 і не більше 25кг).

Ручки повинні бути гладенькими, розміщуватись по периметру рівномірно і бути від поверхні довбні на відстані не менше 60 мм.

1. Кілки забивають з риштувань на легких переносних козлах або з плотів.

Пліт повинен мати достатню вантажопідйомність і бути обладнаним справними причальними пристроями і тросами для його кріплення під час роботи.

Настили риштувань і плоту повинні бути рівними, міцними і виконані з дощок із зазорами між ними не більше 10см.

Застосовувати жердини для влаштування помостів та забивати кілки з човнів забороняється.

1. Плотові та дощаті щити до опорних паль або кілків слід підв'язувати з верхнього боку споруди.

Затоплювати плотові щити необхідно за допомогою вилок, а не жердин.

Поперечні дощаті щити осаджують за допомогою довбні з понтону або зі спеціальних містків. Осаджування щитів з човнів забороняється.

1. Копер, що використовується для забивання кілків і паль за допомогою механічної баби з води, повинен бути установлений на плавучий засіб з достатньою вантажопідйомністю і стійкістю.

Він повинен мати швартове обладнання, настил з дощок для переміщення людей і леєрну огорожу.

1. Осаджувати хворостяний закрутень з плотів або понтонів необхідно рівномірно по довжині плоту (понтону) вилками, насадженими на жердини; довжина жердин повинна перевищувати глибину води в річці (каналі) на 1,5-2,0м.
2. Під час в'язання хворостяних канатів, фашин і матраців кінці дроту, які стирчать, необхідно заправляти всередину хворостяного виробу.
3. Забороняється перебувати на матраці й на шляху його руху під час спуску.
4. При завантажуванні матраців або плотових кліток камінням механізованим способом за допомогою грейферних кранів працівники повинні бути виведені з робочої зони крану.

Судно, що доставило каміння, необхідно з’єднати з берегом трапом завширшки не менше 1м при односторонньому русі та 2м - при двосторонньому.

4.6.10. Під час роботи на укосах слід враховувати вимоги п. 4.4.1-4.4.8 цих Правил.

4.7 Укріплення укосів камінням, сіянням трав, садінням верболозу і обдерновуванням

1. При попаданні плуга або фрези на каміння, корені або інші тверді предмети обробні знаряддя слід вивести з робочого положення або зупинити двигун.
2. Розпушення грунту фрезою необхідно виконувати так, щоб грудки грунту та інші тверді предмети, що відлітають, не могли травмувати моториста або людей, що проходять поблизу.
3. Забороняється розкидати мінеральні й органічні добрива голими руками або в мокрих рукавицях.
4. Під час завантаження камінням плотових кліток вручну повинні бути укладені спеціальні містки завширшки не менше 70см з дощок завтовшки не менше 4см.

Ходити по плотових клітках з вантажем у разі відсутності містків заборонено.

4.8 Торкретування бетонних поверхонь гідротехнічних споруд

1. Машиніст цемент-гармати, обслуговуючі працівники і машиніст лебідки повинні бути проінструктовані виконавцем робіт безпосередньо на робочому місці.

Первинний інструктаж проводиться кожного разу перед початком робіт на новому місці.

1. Торкретування зовнішніх поверхонь на висоті слід виконувати з риштувань, не дозволяється робота з неякісно зроблених колисок, підвісних драбин та інших подібних пристроїв.
2. Торкретні роботи на висоті понад 5м виконуються згідно з нарядом-допуском.
3. Підіймальні пристрої (блоки, лебідки) і риштування повинні допускатись до експлуатації тільки після перевірки і прийняття їх виконавцем робіт на місці встановлення.
4. Працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом і захисними засобами відповідно до ДНАОП 0.00-3.01-98 .

Сопловник повинен працювати тільки в спеціальній масці-шоломі.

1. Зона робіт, пов'язаних з торкретуванням і приготуванням торкрет-маси, повинна бути огороджена.

Перебувати в цій зоні стороннім особам забороняється.

1. Перед початком робіт повинен бути перевірений стан місця виконання робіт, трубопроводів, трубопроводів повітря, води і торкрет-суміші; під час виконання робіт на висоті повинен бути перевірений стан риштування, загорож, колисок, канатів, лебідок, а також консолей для підняття колисок; наявність запобіжних клапанів і манометрів на цемент-гарматі, наявність повітря і води в системі трубопроводів, усіх з’єднань труб і шлангів, а також справність кранів.
2. Сопловник повинен здійснювати контроль за станом колиски, наявністю і правильністю її кріплення до канатів, станом огорожі і настилу колиски, надійністю кріплення лебідок і правильністю намотки канату, міцністю з’єднань шлангів і трубопроводів, що відходять від цемент-гармати. Напірний шланг із соплом повинен бути надійно закріплений на дні колиски. Довжина вільного кінця шланга не повинна перевищувати 2,5м.
3. Пробки, що утворились в трубопроводах, усувають тільки у разі відсутності в них тиску.

Перебувати біля вихідних отворів трубопроводів і шлангів забороняється.

З метою запобігання пошкодженню очей під час ліквідації пробок у трубопроводах повинні використовуватись запобіжні окуляри за ГОСТ 12.4.013-85Е "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия".

4.8.10. Під час роботи цемент-гармати поправляти з’єднання трубопроводів і шлангів, підтягувати сальники, ремонтувати вентилі, прочищати сопла і виконувати інші підсобні роботи забороняється.

4.8.11. Стояки напірних трубопроводів повинні бути міцно закріплені хомутами до стояків риштувань.

Шланги повинні з'єднуватись між собою інвентарними стиками, ніпелями і штуцерами за допомогою стяжних хомутів.

Застосовувати для цієї мети дротяні закрутки або з’єднувати шланги штуцерами з пошкодженою нарізкою забороняється.

4.8.12. Працювати на торкретапараті з тиском понад 0,35МПа (3,5кгс/см2) забороняється.

Якщо тиск перевищує 0,35МПа (3,5 кгс/см2), моторист зобов'язаний вимкнути торкретапарат від повітряної магістралі.

4.9 Очищення поверхонь споруд, фарбувальні та гідроізоляційні роботи

1. Під час очищення поверхонь споруд, фарбувальних та гідроізоляційних робіт слід керуватись вимогами цих Правил та СНиП ІІІ-4-80, ГОСТ 12.3.016-87 "ССБТ. Строительство. Работы антикоррозионные. Требования безопасности", ГОСТ 12.3.005-75 "ССТБ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности".
2. Перед початком робіт зона виконання піскоструминних робіт повинна бути огороджена.
3. Під час роботи сопловника працівник, що перебуває при піскоструминному апараті, повинен постійно спостерігати за сопловником для того, щоб швидко виконувати його розпорядження за встановленою між ними системою сигналів.

Пускати повітря і відкривати кран піскоструминного апарата можна тільки за сигналом сопловника.

1. У зоні роботи сопловника категорично забороняється перебувати іншим особам, крім сопловника.
2. Сопловник повинен мати спеціальну маску, що захищає лице і легені від піщаного пилу.
3. Працівники, що провадять очищення поверхонь травленням кислотою або за допомогою ручних і електромеханічних щіток, повинні забезпечуватись засобами захисту за ГОСТ12.4.013-85Е, ГОСТ 12.4.028-76 і ГОСТ 12.4-103-83 "ССБТ. Одежда специальная защитная. Средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация".
4. Під час очищення металоконструкцій електромеханічними щітками необхідно дотримуватись правил електробезпеки при роботі з електричним інструментом відповідно до вимог експлуатаційної документації на них.
5. При механізованому фарбуванні до початку робіт повинна бути перевірена справність агрегату, шлангів, приєднань шлангів до компресора, нагнітального бачка і пістолетів-розпилювачів, а також чистота повітряного фільтра.

Використання несправного обладнання забороняється.

1. Усі використані фарби, емалі, лаки, розчинники тощо повинні мати сертифікати або паспорти з обов'язковим зазначенням елементів, що їх складають.

Забороняється застосовувати фарби невідомого складу.

1. Лакофарбові матеріали, що містять токсичні речовини, повинні використовуватись у відповідності з вимогами інструкцій або вказівок щодо їх використання.
2. Місця варіння і розігрівання ізоляційних бітумних сумішей повинні розміщуватися на відстані не менше 50м від дерев'яних споруд. Приготування бітумної мастики допускається тільки на відведених для цієї мети спланованих майданчиках. Котли з бітумною мастикою повинні бути встановлені не ближче 15м від траншей і каналів, а під час будівництва магістральних трубопроводів - не ближче 30м.

Попадання води (льоду, снігу) в котли з розплавленим бітумом повинно бути виключено.

1. Котли для варіння і розігрівання ізоляційних і бітумних сумішей повинні закріплюватися і мати вогнетривкі кришки, які щільно закриваються. Заповнення котлів допускається не більше, ніж на 3/4 їх місткості.
2. Змішування бітуму з бензином дозволяється на відстані не менше 50 м від місця розігрівання бітуму.
3. Працівники, зайняті засипанням наповнювача в котел з розплавленим бітумом, повинні бути забезпечені захисними окулярами і респіраторами, приготуванням гарячої бітумної мастики і лаків - захисними окулярами і чоботами, обклеюванням рулонними матеріалами на гарячому бітумі - захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4-013-85Е, ГОСТ 12.4-028-76 і ГОСТ 12.4-103-83.
4. Під час переміщення гарячого бітуму на робочих місцях вручну слід застосовувати металеві бачки, що мають форму зрізаного конуса, повернутого широкою частиною вниз, з кришками, які щільно закриваються, і запірними пристроями.
5. Під час виконання робіт, пов'язаних з очищенням та ізоляцією цементно-піщаним розчином сталевих трубопроводів, потрібно додержуватися вимог СНиП III-4-80, а також інструкцій, розроблених на підприємстві.
6. Під час нанесення ізоляції цементно-піщаним розчином вручну всередині трубопроводів потрібно використовувати світильники з напругою, що не перевищує 12 В.
7. Під час роботи всередині труби працівник повинен одягти запобіжний пояс зі страхувальною мотузкою, виведеною назовні труби.