Примітка 1. Максимальна глибина ніші або паза повинна включати розмір будь-якого заглиблення, що утворилося при виконанні ніші або паза.
Примітка 2. Вертикальні пази, які не перевищують більш ніж одну третину висоти поверху вище рівня підлоги, можуть мати глибину до 80 мм і ширину до 120 мм, якщо товщина стіни становить 225 мм або більше.
Примітка 3. Відстань по горизонталі між прилеглими пазами або між пазом і нішею або отвором повинна становити не менше ніж 225 мм.
Примітка 4. Відстань по горизонталі між прилеглими нішами незалежно від того, чи знаходяться вони на одній стороні стіни або на протилежних, або між нішею і отвором повинна становити не менше подвійної ширини ширшої з двох НІШ.і
Примітка 5. Сумарна ширина всіх вертикальних пазів і ніш не повинна перевищувати 0,13 від довжини стіни.
Будь-які горизонтальні і похилі пази повинні розташовуватися в межах однієї восьмої габаритної висоти стіни над або під перекриття. Сумарна глибина всіх пазів, включаючи глибину будь-якого з поглиблень, що утворилися при виконанні пазу, повинна бути менше максимального розміру t f h за умови, що ексцентриситет на ділянці пазу менше величини tl3. У разі недотримання цих обмежень необхідно перевірити розрахунковий опір вертикальному навантаженню, деформації зсуву та згину шляхом виконання розрахунків з урахуванням зменшення площі поперечного перерізу.
Примітка. Значення величини t h h , що вказані у таблиці 13.2, є рекомендованими
Таблиця 13.2 - Розміри допустимих горизонтальних і похилих пазів у кладці без проведення розрахунків
|
Товщина стіни, мм |
Максимальна глибина паза, мм |
|
|
|
Необмежена довжина |
Довжина < 1250 мм |
|
85- 115 |
0 |
0 |
|
116-175 |
0 |
15 |
|
176 - 225 |
10 |
20 |
|
226 - 300 |
15 |
25 |
|
більше 300 |
20 |
30 |
Примітка 1. Максимальна глибина паза повинна включати глибину будь-якого заглиблення, що утворилося при виконанні паза.
Примітка 2. Відстань по горизонталі між краєм паза і отвором повинна бути не менше 500 мм.
Примітка 3. Відстань по горизонталі між двома суміжними пазами обмеженої довжини незалежно від того, чи знаходяться вони на одній стороні стіни або на протилежних, повинна бути не менше подвійної довжини довшого з двох пазів.
Примітка 4. У стінах завтовшки більше 175 мм допустима глибина паза може бути збільшена на 10 мм, якщо паз виконується механічним інструментом точно до необхідної глибини. Якщо використовуються механічні інструменти, то дозволяється вирізувати пази глибиною до 10 мм з обох боків стіни, товщиною не менше 225 мм.
Примітка 5. Ширина паза не повинна перевищувати половини залишкової товщини стіни.
Гідроізоляційні шари повинні забезпечувати передачу горизонтальних і вертикальних розрахункових навантажень без ушкоджень та руйнування. Вони повинні мати достатній опір на поверхні тертя для запобігання непередбаченим зсувам кладки, яка виконана над ними.
Для врахування впливів можливих переміщень необхідно зробити допуски для запобігання їх негативному впливу на характеристики кладки.
14 ВИКОНАННЯ
При проведенні будівельних робіт необхідно враховувати загальну стійкість всієї споруди або окремих стін. У разі необхідності в особливих запобіжних засобах на будівельному майданчику вони повинні бути вказані.
При диференціації класу або класів за ут необхідно враховувати наступне:
Примітка. У разі контрактів "Під ключ" проектувальник може розглядати їх як особа, не залежна від будівельної організації при здійсненні нагляду за виконанням робіт за умови, що проектувальник володіє необхідним рівнем кваліфікації і звітує перед вищим керівництвом незалежно від будівельної організації.
Б.1 Якщо вертикальні елементи жорсткості не відповідають вимогам 10.4.2, сумарний ексцентриситет ядра жорсткості внаслідок відхилень et необхідно розраховувати для кожного відповідного напряму за формулою
(Б.1)
et =$
+ Єг
Зі
VNEd
де- розрахунковий згинальний момент в основі ядра, визначений із застосуванням лінійної
теорії пружності;
NEd ~ розрахункове вертикальне навантаження в основі ядра, визначене із застосуванням лінійної теорії пружності;
ес - додатковий ексцентриситет;
^-коефіцієнтзбільшеннякрутильноїжорсткостізащемлення конструкційного елемента,
що розглядається.
Б.2 Додатковий ексцентриситет ес і коефіцієнт збільшення £, можуть визначатись за формулами (рисунок Б.1):
$= Tj— >(Б.2)
^d
кг -0,5Nd-htot-^L
N.
tot
(Б.З)
100 d.
С У
Q/
N,
де кг - жорсткість на крутіння защемлення у Н • мм/рад;
Примітка. Защемлення може виконуватись у фундаменті конструкції, наприклад, цокольному поверсі або в іншій частині.
hm - загальна висота стіни або ядра від фундаменту, мм;
dc - найбільший розмір поперечного перерізу ядра у напрямі згину, мм;
Nrf - розрахункова величина вертикального навантаження в основі ядра, Н;
Qd - розрахункова величина сумарного вертикального навантаження тієї частини будівлі, яка стабілізована даним ядром.
і
і
1
і
А
к,-
А-
Рисунок Б.1 - Ядро жорсткості
Спрощена методика розрахунку позаплощинного ексцентриситету
навантаження на стіну
В.1 При визначенні ексцентриситету навантаження на стіни вузол між стіною і перекриттям можна розглядати спрощено за умови, що поперечні перерізи не мають тріщин, а матеріали працюють у межах пружності. Розрахунок можна виконувати як рамної конструкції або окремих вузлів.
В.2 Розрахунок вузла можна виконувати за спрощеною схемою, як це показано на рисунку В.1. Якщо елементів менше чотирьох, то існуючими необхідно знехтувати. Кінці елементів, які віддалені від місця сполучення, повинні розглядатися як защемлені, якщо не відомо, що вони зовсім не сприймають дію моменту. У цьому випадку їх можна розглядати як шарнірно закріпленими. Крайовий момент М, у вузлі 1 може визначатись за формулою (В. 1), а крайовий момент М2 у вузлі 2 визначається аналогічно, але з використанням E2l2 lh2 замість //і, у чисельнику.
(В.1)
nEh
м,=
4(п3 -1) 4(п4 -1)
І п2 ^2^2 +”_3 £3 /1 + м4 hh21Чh4
де nj - коефіцієнт жорсткості елементів приймається 4 для елементів, защемлених з двох кінців, в інших випадках - 3;
Ej - модуль пружності елемента і, де і = 1, 2, 3 або 4;
Примітка. Зазвичай буває досить прийняти величини Е, які дорівнюють 1 ОООД для всіх елементів кам’яної кладки.
І і- момент інерції площі поперечного перерізу елемента і, де ї= 1,2,3 або 4 (у випадку стіни
порожнистої кладки, в якій тільки одна площина несуча, і, повинен прийматись тільки для несучої площини);
/її-габаритна висота елемента 1;
h2-габаритна висота елемента 2;
/з-прольот елемента 3 у чистоті;
/4-прольот елемента 4 у чистоті;
vv3 - розрахункова величина рівномірно розподіленого навантаження, прикладеного до
елемента 3, із застосуванням коефіцієнтів надійності з урахуванням несприятливої дії; w4 - розрахункова величина рівномірно розподіленого навантаження, прикладеного до
елемента 4, із застосуванням коефіцієнтів надійності з урахуванням несприятливої дії. Примітка. Спрощена модель рами, яка використовується на рисунку В1, непридатна для перекриттів із дерев’яних балок. У таких випадках застосовують пункт (В.5).
|
/^2б |
46] |
|
І36 |
16^/ |
1 -рама я; 2 - рама б
Примітка. Момент Mj визначається з рами я, а момент М2 - з рами б
Рисунок В.1 - Спрощена схема рами
В.З Результати таких розрахунків зазвичай будуть консервативними тому, що дійсного защемлення у сполученні перекриття / стіна на практиці не можна досягти, тобто існує певне відношення діючого моменту, що передається стиком, до моменту, який діяв би за умови, що стик повністю жорсткий. Ці результати можуть використовуватись при проектуванні для зменшення ексцентриситету, отриманого за розрахунками відповідно до наведеного пункту (В. 1), шляхом його множення на коефіцієнт г|.
Г) можна отримати експериментально або він може прийматись (1 -кт /4), де
е3і3V 4
п •' •’ +П,~
ІІ
(В.2)
Іс*3_4<2
Elh ~ ’
П _.±±+п _кЛ.
1/
М‘2
де символи мають значення, прийняті в пункті (В.2).
В.4 Якщо ексцентриситет, визначений відповідно до (В.2), перевищує величину 0,45 товщини стіни, розрахунок можна виконувати на основі положень (В.5).
В.5 Визначення ексцентриситету навантаження, який необхідно враховувати при проектуванні, може ґрунтуватись на величині мінімально необхідної площадки обпирання для сприйняття навантаження, яка повинна прийматись не більшою ніж 0,1 товщини стіни від грані, напруження на якій досягають відповідної розрахункової міцності матеріалу (рисунок В.2).
Примітка. Необхідно пам’ятати, що визначення ексцентриситету за цим додатком може призвести до суттєвого кручення перекриття або балки та утворення тріщин на протилежній стороні стіни відносно прикладання навантаження.
К-
t
1 - довжина площадки обпирання < 0,1 t
Рисунок В.2 - Ексцентриситет, отриманий за визначенням ділянки обпирання, яка необхідна для сприйняття напружень від розрахункового навантаження
В.6 Якщо перекриття обпирається на частину стіни по товщині (рисунок В.З), то момент вище перекриття Mgju та момент нижче перекриття Мщможна отримати за виразом (В.З) та (В.4) за умови, що їх величини менші ніж визначені за (В.1), (В.2) і (В.З):
МЫ„=МЫ.,“.<В'3>
MeJ/=NEilfUNeilll<^>,(В.4)
де Nfofo,- розрахункове навантаження на вище розташовану стіну;
Рисунок В.З - Схема прикладання зусиль при обпиранні стіни на частину стіни за товщиною
Npjf - розрахункове навантаження, прикладене з боку перекриття; а - відстань від грані стіни до краю перекриття.
Визначення р3 і р4
Г.1 У додатку наведено два графіки: Г.1 для визначення р3> а Г.2 - для визначення р4
Рисунок Г.1 - Графік залежності величин р3 відповідно до рівнянь (10.6) і (10.7)
012345
ш
Рисунок Г.2 - Графік залежності величин р4 відповідно до рівнянь (10.8) і (10.9)
Коефіцієнти згинального моменту а, в окремих місцях стін завтовшки менше або які дорівнюють 250 мм при дії поперечного навантаження
К-
1
2
З
і ! і і
і
ч
ХХХхХ
Е
&
У
/
/
/
а2, ца2: 4
h
ХХХХХХХХХХХХХХ>?5?50<ХХХХ>СУХХХХХХ>5<ХХХХХХХХХХХХ><Х
|да2
—►
а2
ца2
а2
|
ц |
h/l |
|||||||
|
|
0,30 |
0,50 |
0,75 |
1,00 |
1,25 |
1,50 |
1,75 |
2,00 |
|
1,00 |
0,031 |
0,045 |
0,059 |
0,071 |
0,079 |
0,085 |
0,090 |
0,094 |
|
0,90 |
0,032 |
0,047 |
0,061 |
0,073 |
0,081 |
0,087 |
0,092 |
0,095 |
|
0,80 |
0,034 |
0,049 |
0,064 |
0,075 |
0,083 |
0,089 |
0,093 |
0,097 |
|
0,70 |
0,035 |
0,051 |
0,066 |
0,077 |
0,085 |
0,091 |
0,095 |
0,098 |
|
0,60 |
0,038 |
0,053 |
0,069 |
0,080 |
0,088 |
0,093 |
0,097 |
0,100 |
|
0,50 |
0,040 |
0,056 |
0,073 |
0,083 |
0,090 |
0,095 |
0,099 |
0,102 |
|
0,40 |
0,043 |
0,061 |
0,077 |
0,087 |
0,093 |
0,098 |
0,101 |
0,104 |
|
0,35 |
0,045 |
0,064 |
0,080 |
0,089 |
0,095 |
0,100 |
0,103 |
0,105 |
|
0,30 |
0,048 |
0,067 |
0,082 |
0,091 |
0,097 |
0,101 |
0,104 |
0,107 |
|
0,25 |
0,050 |
0,071 |
0,085 |
0,094 |
0,099 |
0,103 |
0,106 |
0,109 |
|
0,20 |
0,054 |
0,075 |
0,089 |
0,097 |
0,102 |
0,105 |
0,108 |
0,111 |
|
0,15 |
0,060 |
0,080 |
0,093 |
0,100 |
0,104 |
0,108 |
0,110 |
0,113 |
|
0,10 |
0,069 |
0,087 |
0,098 |
0,104 |
0,108 |
0,111 |
0,113 |
0,115 |
|
0,05 |
0,082 |
0,097 |
0,105 |
0,110 |
0,113 |
0,115 |
0,116 |
0,117 |
