VEd<VRdl,(11.33)

де VRctl - розрахунковий опір зсуву неармованої кам’яної кладки, отриманий з

(11.34)

Де fvd ~ розрахункова міцність кладки на зсув, отримана з 7.4.1 і 8.6.2, або міцність на зсув бетону заповнення, отримана з 7.4.1 і 8.3, залежно від того, що менше; t- товщина стіни;

І- довжина стіни.

Примітка. У відповідних випадках збільшення розрахункової міцності на зсув fvd може враховуватись при розрахунках VRdx для того, щоб визначити необхідність вертикального армування.

  1. Для стін із армованої кам’яної кладки з вертикальним армуванням, якщо враховується робота на зсув горизонтальної арматури, необхідно перевіряти наступну умову:

^<^,+1^,(11.35)

де VRdl - визначається рівнянням (11.34);

VR({2 - розрахункова величина внеску арматури, отримана за формулою

VRdi =°'9Aswfyd ;(11.36)

Asw- загальна площа горизонтальної поперечної арматури на ділянці стіни, що розглядається;

fyj - розрахункова міцність сталевої арматури.

  1. Якщо поперечна арматура враховується, то також необхідно перевірити наступну умову:

VRd]+VRd2 < /у мм2)(11.37)

tl

де f- товщина стіни;

/- довжина або у відповідних випадках висота стіни.

  1. Для балок з армованої кам’яної кладки, у яких не враховується робота арматури на зсув, необхідно перевіряти умову:

VaSVM1,(11.38)

де VRdl - отримано з рівняння

vm=fvdbd, (11.39)

де fV(j-розрахункова міцність кладки на зсув, отримана з 7.4.1 і 8.6.2, або міцність бетону

заповнення, отримана з 7.4.1 і 8.3, залежно від того, яка з величин менша; b-мінімальне значення ширини балки на робочій висоті перерізу;

d-робоча висота перерізу балки.

Примітка. У відповідних випадках збільшення розрахункової міцності на зсув/^ може враховуватись при розрахунках VRdl для того, щоб визначити необхідність вертикального армування (додаток П).

  1. Величину fvd, що використовується для визначення VRdl у перерізі а х від грані опори, можна збільшувати через застосування коефіцієнта

2d

<4,(11.40)

ах

де d - робоча висота перерізу балки;

а* - відстань від грані опори до даного поперечного перерізу за умови, що збільшена величина/^ не перевищує значення 0,3 Н/мм2.

  1. Для балок із кам’яної кладки, якщо враховується поперечна арматура, необхідно перевірити наступну умову:

^Ed ~ ^Rdl +^Rd2 ’(11.41)

де VRdi визначається за рівнянням (11.39), а VRd2 отримують з:

VRd2 =0,9d^- fyd (l+cota)sina ,(11.42)

де d - робоча висота балки;

Asw - площа перерізу поперечної арматури; s - крок поперечної арматури;

a - кут нахилу поперечної арматури до осі балки (від 45° до 90°); fyd - розрахункова міцність сталевої арматури.

  1. Також необхідно перевірити, що

01-43)

Де fd ~ розрахункова міцність кладки на стиск у напрямі дії навантаження, отримана з 7.4.1 і 8.6.1, або міцність бетону заповнення, отримана з 7.4.1 і 8.3, залежно від того, значення якої з них менше; b- мінімальна ширина балки в межах робочої висоти перерізу;

d- робоча висота балки.

  1. Перевірка балок-стінок на дію навантаження зсуву

Перевірку необхідно виконувати за методикою, описаною в 11.7.3, приймаючи VEd , що дорівнює поперечній силі, що діє по грані опори, а робочу висоту перерізу балки d = 1,3 z.

  1. Загальні положення
  2. Розрахунок елементів попередньо напруженої кладки повинен ґрунтуватись на основних положеннях, наведених в ДБН В.2.6-98, та здійснюватись згідно з вимогами і властивостями матеріалів, встановлених у розділах 8, 10 і 11 цих Норм.
  3. Принципи розрахунку можуть застосовуватись до елементів, які попередньо напружені тільки у одному напрямку.

Примітка. У проекті граничний стан за придатністю до експлуатації спочатку необхідно оцінювати за деформацією згину, а потім перевіряти міцність на згин, осьовий стиск та зсув у граничному стані за міцністю і стійкістю.

  1. Початкове зусилля попереднього напруження необхідно обмежувати прийнятним співвідношенням нормативного граничного навантаження на стрижні для уникнення можливості руйнування попередньо напруженої арматури.

Примітка. Коефіцієнт надійності для навантажень необхідно визначати згідно з ДБН В. 1.2-2 при передачі попереднього напруження і при визначенні втрат попереднього напруження.

  1. Місцеві напруження на опорах і зусилля від передачі зусиль розтягу у зоні анкерування повинні обмежуватись для запобігання виникненню руйнівного навантаження. Місцеві напруження на опорах можна обмежити шляхом врахування дії зусилля попереднього напруження у поперечному або перпендикулярному напрямі відносно горизонтальних швів кладки. При розрахунку анкерування необхідне обмеження зусиль розтягу від передачі попереднього. Напруження розтягу в кладці повинні обмежуватись до нуля.
  2. При розрахунку необхідно враховувати відповідні втрати попереднього напруження, які можуть мати місце.
  3. Втрати зусиль попереднього напруження є наслідком комбінації наступних чинників:
  • релаксації напруженої арматури;
  • пружної деформації кам’яної кладки;
  • подовження елементів кам’яної кладки внаслідок насичення вологою;
  • повзучості кам’яної кладки;
  • втрати напруження при анкеруванні;
  • впливів тертя;
  • впливів температури.
  1. Перевірка елементів
  2. Розрахунок елементів попередньо напруженої кладки при дії згину необхідно здійснювати за наступних передумов:
  • плоскі перерізи кладки залишаються плоскими;
  • напруження у стиснутій зоні розподіляються рівномірно та не перевищують;
  • гранична деформація стиску кладки приймається -0,0035 для кладки з елементів групи 1 і -0,002 - для кладки з елементів груп 2, 3 і 4;
  • міцністю кладки на розтяг нехтують;
  • напружені елементи та інша арматура мають однакові деформації з прилеглою до них кладкою;
  • напруження в елементах або в іншій арматурі можна визначати за відповідною залежністю "напруження-деформації";
  • напруження в елементах при пізнішому напруженні на кладку обмежуються допустимим значенням їх нормативної міцності;

- робоча висота для попередньо напружених елементів визначається з урахуванням можливості будь-якого вільного переміщення елементів.

  1. Несучу здатність елементів попередньо напруженої кладки у граничному стані за міцністю і стійкістю необхідно визначати із використанням теорії, у якій враховуються особливості роботи матеріалів та вторинні впливи і дії.
  2. Якщо зусилля попереднього напруження розглядаються як дії, то коефіцієнти надійності необхідно приймати згідно з ДБН В. 1.2-2.
  3. Якщо елементи, на які діють вертикальні навантаження у площині, мають суцільний прямокутний поперечний переріз, то можна застосовувати метод розрахунку, вказаний у 11.1.2 для неармованої кам’яної кладки. Для елементів з несуцільним прямокутним перерізом необхідно визначати його геометричні характеристики. У залежності від фактичної гнучкості і несучої здатності при дії нормального навантаження попереднє напруження елементів може обмежуватись.
  4. Розрахунковий опір попередньо напружених елементів кладки на зсув повинен бути більшим розрахункового значення прикладеного навантаження зсуву.
  5. Кладка обрамлення
  6. Загальні положення

Проектування елементів кладки обрамлення повинно ґрунтуватись на тих же передумовах, що і для елементів з неармованої і армованої кам’яної кладки.

  1. Перевірка елементів
  2. При перевірці елементів огороджувальної кладки на дію згину та осьового навантаження необхідно приймати передумови, наведені в цих Нормах для елементів з армованої кам’яної кладки. При визначенні розрахункової несучої здатності перерізу за моментом можна приймати прямокутний розподіл напружень, що ґрунтується тільки на міцності кладки. Арматура у стиснутій зоні не враховується.
  3. При перевірці елементів огороджувальної кладки на дію навантаження зсуву несучу здатність перерізу елемента на зсув необхідно приймати як суму несучої здатності кладки і бетону елементів, що огороджуються. Для визначення несучої здатності кладки на зсув необхідно застосовувати правила для стін з неармованої кладки при дії навантаження зсуву, враховуючи що Іс - довжина елемента кладки. Арматура елементів огорожі не повинна враховуватись.
  4. При перевірці елементів огороджувальної кладки на дію поперечних навантажень необхідно застосовувати передумови, прийняті для неармованих і армованих стін із кам’яної кладки. Внесок арматури анкерних елементів повинен бути врахований. Арматура елементів огорожі повинна враховуватись.

12 ГРАНИЧНИЙ СТАН ЗА ПРИДАТНІСТЮ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ

  1. Загальні положення
  2. Конструкція кладки повинна бути розроблена і виконана так, щоб відповідати вимогам граничного стану за придатністю до експлуатації.
  3. Необхідно перевірити прогини, які можуть негативно вплинути на перегородки, оздоблення (включаючи матеріали обличкування) або на технічне устаткування, або погіршити водонепроникність.
  4. На придатність елементів кам’яної кладки до експлуатації не повинен негативно впливати характер роботи інших елементів конструкції, наприклад, деформації перекриттів або стін.
  5. Необхідно зробити допуск на різницю властивостей матеріалів кам’яної кладки для того, щоб не допустити перенапружень або пошкоджень у місцях їх з’єднання.
  6. У неармованих кам’яних конструкціях граничний стан за придатністю до експлуатації за тріщиноутворенням та прогинах необхідно перевіряти окремо за умови відповідності вимогам граничного стану за несучою здатністю.

Примітка. Необхідно завжди пам’ятати, що при задоволенні умов граничного стану за несучою здатністю можливе утворення тріщин в елементах конструкції.

  1. Необхідно запобігати пошкодженням, що спричиняються напруженнями на опорах шляхом належного розрахунку та конструювання (розділ 13).
  2. Стіни із кладки не повинні мати недопустимі прогини при дії горизонтальних навантажень від вітру, аварійних дій, спричинених людським фактором, або неадекватно реагувати на

технологічні аварійні дії.

  1. Стіна, яка при дії поперечного навантаження задовольняє вимоги граничного стану за міцністю, може вважатись такою, що відповідає положенням 12.1.1, якщо її розміри відповідають вимогам додатка И.
  2. Елементи з армованої кам’яної кладки
  3. Елементи з армованої кам’яної кладки не повинні мати тріщин недопустимих розмірів та надмірних прогинів при дії експлуатаційних навантажень.
  4. Якщо елементи з армованої кам’яної кладки мають розміри, які відповідають величинам, наведеним у 10.5.2.5, то можна вважати, що горизонтальний прогин стіни і вертикальний прогин балки знаходяться в допустимих межах.
  5. При визначенні прогинів у якості модуля пружності необхідно застосовувати модуль пружності при довготривалому навантаженні Щоп^епп > яке визначається за 8.7.2.
  6. Якщо дотримано граничних розмірів елемента із армованої кладки згідно з 10.5.2.5 та вимог з конструювання, наведених у розділі 8, можна вважати, що вимоги за придатністю до експлуатації стосовно утворення тріщин при згині для такого елемента дотримано, наприклад, балок із армованої кладки.

Примітка. Якщо захисний шар розтягнутої арматури перевищує мінімальний, наведений у 13.2.2, то необхідно враховувати можливість утворення поверхневих тріщин.

  1. Елементи із попередньо напруженої кладки
  2. В елементах із попередньо напруженої кладки не повинні утворюватись тріщини як від вигину, так і від прогину при дії навантажень, передбачених умовами експлуатації.
  3. Необхідно розглянути умови дії навантажень, передбачених під час експлуатації, при передачі попередньої напруги і розрахункових навантажень після втрат попереднього напруження. Для особливих конструкційних форм і умов навантаження можуть виникати інші розрахункові ситуації.
  4. Перевірка елемента попередньо напруженої кладки за граничним станом стосовно придатності до експлуатації повинна ґрунтуватись на наступних передумовах:
  • у кладці плоскі перерізи залишаються плоскими;
  • напруження пропорційні деформаціям;
  • напруження розтягу у кладці обмежуються величинами, за яких ширина розкриття тріщин не перевищує допустиму і забезпечується довговічність попередньо напруженої арматури;
  • величина зусилля попереднього напруження після всіх втрат є сталою.
  1. При виконанні всіх вищенаведених у 12.4.3 передумов вимоги граничного стану за придатністю до експлуатації будуть задовольнятись, хоча може знадобитися виконання додаткової перевірки за прогинами.
  2. Елементи огороджувальної кладки
  3. В елементах огороджувальної кладки не повинні утворюватись тріщини від згину та виникати надмірні відхилення при дії навантажень, передбачених умовами експлуатації.
  4. Перевірка характеристик елементів огороджувальної кладки у граничному стані за придатністю до експлуатації виконується на основі передумов, прийнятих для елементів із неармованої кам’яної кладки.
  5. Стіни при дії зосереджених навантажень

Допускається вважати, що несучі елементи, для яких виконуються умови граничного стану стосовно міцності відповідно до формул (11.9), (11.10) або (11.11), задовольняють умови граничного стану за придатністю до експлуатації.

13 КОНСТРУЮВАННЯ

  1. Конструктивні особливості кам’яної кладки
  2. Матеріали для кладки
  3. Елементи кам’яної кладки повинні відповідати типу кам’яної кладки, її розташуванню та вимогам стосовно довговічності. Будівельний розчин, бетон заповнення і арматура повинні відповідати типу елементів кладки та вимогам стосовно довговічності.
  4. При армуванні кладки стрижневою арматурою необхідно застосовувати будівельний розчин марки М5 або вище, а при армуванні зварними сітками - будівельний розчин марки М2.5 або вище.
  5. Мінімальна товщина стіни
  6. Мінімальна товщина стіни повинна забезпечувати вимоги стосовно її жорсткості.
  7. Мінімальна товщина 1П1ІП несучої стіни повинна відповідати результатам розрахунків, виконаних згідно з даним нормативним документом.