Кінець таблиці Ж.З

6=А

М]

X

Приведені відносні ексцент

жситетие^ приее|]

0,1

0,5

1,0

1,5

2,0

3,0

4,0

5,0

7,0

10,0

20,0

——— 5 = 0,5

1

0,10

0,40

0,80

1,23

1,68

2,62

3,55

4,55

6,50

9,40

19,40

2

0,10

0,40

0,78

1,20

1,60

2,30

3,15

4,10

5,85

8,60

18,50

3

0,10

0,40

0,77

1,17

1,55

2,30

3,10

3,90

5,55

8,13

18,00

м, ~~ —_

4

0,10

0,40

0,75

1,13

1,55

2,30

3,05

3,80

5,30

7,60

17,50

2

5

0,10

0,40

0,75

1,10

1,55

2,30

3,00

3,80

5,30

7,60

17,00

6

0,10

0,40

0,75

1,10

1,50

2,30

3,00

3,80

5,30

7,60

16,50

7

0,10

0,40

0,75

1,10

1,40

2,30

3,00

3,80

5,30

7,60

16,00

Для стиснутих стержнів, що мають дві осі симетрії, розрахункові значення приведених відносних ексцентриситетів e£j слід знаходити за таблицею Ж.З в залежності від форми епюри моментів 5 = M2/Mj, умовної гнучкості X і приведених відносних ексцентриситетів

м, а

ве, і ~11 N Wc

Тут Мі - найбільший за абсолютним значенням момент, прикладений на шарнірно-обпертих кінцях стиснутого стержня;

N- абсолютне значення сили стиску;

ц- коефіцієнт впливу форми перерізу (таблиця Ж.1);

AiWc- площа і момент опору перерізу брутто, які знаходять для найбільш стиснутого волокна.

ЗГИНАЛЬНО-КРУТНА ФОРМА ВТРАТИ СТІЙКОСТІ БАЛОК

ИЛ Характеристика явища

На відміну від явища поздовжнього згину, за якого елемент аналізується як стержень з перерізами, що не повертаються навколо поздовжньої осі, при згинально-крутній формі втрати стійкості передбачається повертання перерізів відносно її поздовжньої осі.

Схема прикладання навантаження за висотою балки

Переріз у прогоні

прогоні

Рисунок ИЛ - Поперечний переріз I-подібної зігнутої балки при згинально-крутній формі

втрати стійкості

Значення критичного навантаження залежить від рівня його прикладення до перерізу. На рисунку И.1 наведено схеми прикладання навантаження по висоті балки відносно центра ваги перерізу. У схемах а і б прикладене навантаження збільшує скручування балки. На схемі г навантаження протистоїть скручуванню балки.

И.2 Розрахунок критичних моментів

Критичний момент Мсг знаходять у кожному окремому випадку з врахуванням схеми балки та її закріплень, типу поперечного перерізу і схеми розташування навантаження по висоті. Розрахунок критичних станів у складних випадках слід виконувати за деформованою схемою з урахуванням (завданням) початкових невідповідностей.

У простих випадках інформація для знайдення Мсг може бути отримана з таблиць И.1 та И.2. У таблицях надані формули для розрахунків критичних навантажень для шарнірно-обпертих I-подібних балок постійної висоти з двома осями симетрії для двох випадків навантаження. Торці балок закріплені від бокових зміщень.

Шарнірно-обперта балка, навантажена зосередженою силою

с-;

<>1

S'

р

,.. _і

pcr=r_±^£.B = EIrC=GIk 4-GIk(l)2 _ 4-Ік ПЛ2

ЕІу UJ /y2-(l + v)UJ

а

0,4

4

8

16

24

32

48

64

80

96

160

240

320

400

к

86,4

31,9

25,6

21,8

20,3

19,6

18,8

18,3

18,1

17,9

17,5

17,4

17,2

17,2

кв

51,2

20,2

17,0

15,5

15,4

14,9

14,8

15,0

15,0

15,1

15,3

15,5

15,7

15,8

кн

146

50,0

38,2

30,4

27,2

25,5

23,5

22,4

21,6

21,1

20,0

19,3

18,9

18,7

Тут к - у випадку прикладання навантаження на рівні осі балки; кв - у випадку прикладання навантаження до верхнього пояса; кц - у випадку прикладання навантаження до нижнього пояса; h - висота балки;

Е - модуль пружності;

G - модуль зсуву; v - коефіцієнт Пуассона;

Іу - момент інерції балки відносно вертикальної осі;

Д - момент інерції при чистому крученні.

Значення коефіцієнта г

С

0,50

0,45

0,40

0,35

0,30

0,25

0,20

0,15

0,10

г = Рс/Рс=0і5

1,00

1,01

1,05

1,12

1,24

1,42

1,72

2,23

3,31

Таблиця И.2 - Розрахунок Мсг для балок з розподіленим навантаженням

Шарнірно-обперта балка, навантажена розподіленим навантаженням

Р

/

(р-1)сг B = EI-,C=GIk 1

, _ Ч 7 . . s 7

А

/

а

_4-Щ*Пу_ 4-Ік

1

UJ

<L

ЕІу UJ Iy2-(l + v)

а

0,4

4

8

16

24

32

48

64

80

96

160

240

320

400

к

143

53

42,6

36,3

33,8

32,6

31,5

30,5

30,1

29,2

29,0

28,8

28,7

28,6

кв

93,0

36,4

30,1

27,6

26,7

26,1

25,4

26,0

25,9

26,0

26,5

26,6

26,7

26,7

кн

222

77,3

58,9

47,9

43,4

40,4

37,6

36,2

35,2

33,3

32,2

31,5

31,1

30,8

Вільна довжина стиснутого пояса lef суцільної зігнутої балки приймається як відстань між поперечними в’язями, які утримують пояс від бокових зміщень. В’язі мають бути розраховані на умовну поперечну силу за формулою

ґ

Qfk =7Д5-10-6

N

2330——

V *+

->(И.1)

Ф

N =(Af+0,25-Aw)-Ry,(И.2)

ф - коефіцієнт поздовжнього гнуття стиснутого пояса при гнучкості, що дорівнює X = —

де N - граничне поздовжнє зусилля в стиснутому поясі з ділянкою 1/4 висоти стінки;

N =(Ау +0,25-Aw де Ay, Aw - площа стиснутого пояса і ділянки стінки:

і

)го пояса при гнучкості, що дорівнює А, = -

і

(і - радіус інерції стиснутого пояса в горизонтальній товщині);

Е і Ry - модуль пружності і розрахунковий опір текучості сталі.

Лімітовані відстані між в’язями lej стиснутого пояса зварних та прокатних балок (при від- hbf

ношенні 1 < — < 6 і 15 < — < 35), для яких допускається не виконувати перевірку згинально- bytf

крутної стійкості, слід знаходити з таблиці И.З.

Таблиця И.З - Граничні значення відношення / bj

Рівень прикладання навантаження

Найбільше значення відношення —

bf

До верхнього пояса

VI

bf

0,35 + 0,0032 ■— +

' bf) 0,76 -0,02 • —

V Ч

і 1 S-'> -C

■J

Ї

До нижнього пояса

ІЛ

bf

0,57 +0,0032 ■ — + (/

( bf)

0,92 -0,02 ■ —

f/ >

1 ■ 1 ^ -ST

ге-

л,

Незалежно від рівня прикладання навантаження при розрахунку ділянки балки між в’язями при чистому гнутті

VI

bf

0,41 + 0,0032 ■— +

f bf

0,73-0,016--4-

)bf

h

/

її

Тут bf і t f - ширина и товщина стиснутого пояса; h - відстань в осях поясів.

lef

Для балок із закріпленням пояса на високоміцних болтах граничні значення — можуть бути

bf

збільшені в 1,2 раза.

bf bf Для балок із відношенням — <15 у формулах слід приймати — = 15.

V (ї

РОЗРАХУНКИ МІСЦЕВОЇ СТІЙКОСТІ СТІНОК БАЛОК,

ПІДКРІПЛЕНИХ РЕБРАМИ ЖОРСТКОСТІ

К. 1 Знаходження діючих зусиль у відсіках стінки

К.1.1 Конструкція, що розраховується, це стінка балки, яка укріплена поперечними ребрами жорсткості, або поперечними і поздовжніми. Ребра на стінці поділяють її на окремі відсіки, стійкість яких і перевіряється в цьому додатку. Вимоги до жорсткості ребер надаються в К.6. Схема до розрахунку стінки на стійкість відсіків наведена на рисунку К.1.

Яі

от

Рисунок К.1 - Схема до розрахунку стінки на стійкість відсіків

К.1.2 Познаки

Зусилля, що діють у межах відсіку:

N

- нормальна сила (позитивна при стисканні), що діє на переріз;

М

- згинальний момент, що діє на переріз балки;

Q

- поперечна сила, що діє на переріз балки;

Р

- розподілена сила по Y, прикладена до пояса;

F

- зосереджена сила по У, прикладена до пояса;

sx

- потік нормальних зусиль по X від локальних дій;

Sy

- потік нормальних зусиль по Y від локальних дій;

- потік дотичних напружень від локальних дій.

Параметри розрахункової балки:

А

- площа перерізу балки;

І

- момент інерції перерізу балки в межах відсіку;

Si

- статичний момент по крайках і-го відсіку;

п

- кількість відсіків;

і

- відсік, що розглядається;

hw

- висота стінки відповідно до рисунка К.1;

hi - висота f-го відсіку відповідно до рисунка К. 1; а,-- ширина z'-го відсіку відповідно до рисунка К.1;

dj - менша із сторін г-го відсіку а,- або й,-; t; tj - товщина стінки, товщина z-ro відсіка;

cej - довжина розподілення прикладеної до пояса сили на рівні кромки стінки; hpj - ордината від навантаженого зосередженою силою пояса до рівня розрахунку напружень; Gx і max >1 ху і шах “ максимальні напруження в z-му відсіку; нормальні (позитивні при стисканні) і дотичні (позитивні завжди);

их і min ’Хху і min ~ мінімальні напруження в і-му відсіку; нормальні (позитивні при стисканні)

і дотичні (позитивні завжди);

G у,і,max-максимальні поперечні напруження в г'-му відсіку (позитивні при стисканні).