Страница 30: ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32623)

1. Для населених пунктів та промислових і сільськогосподарських підприємств, що розташовані в межах другого поясу ЗСО підземних джерел водопостачання, слід передбачати виконання робіт із санітарного благоустрою та водовідведення побутових і виробничих стічних вод, а за неможливості - облаштування водонепроникних вигребів та вжиття спеціальних заходів щодо захисту водоносного горизонту від забруднення.
2. Крім заходів, зазначених у 15.3.2.2, у межах другого поясу ЗСО поверхневих джерел водопостачання підлягають виконанню додаткові заходи, що зазначені 15.3.2.1,г), 15.3.3.1,
3. а також забороняється:

а) розорювання земель (крім ділянок для залуговування і заліснення), а також садівництво та городництво;

б) осушення та використання перезволожених і заболочених земель у заплавах річок;

в) проведення головної рубки лісу;

г) здійснення видобутку з водойми піску та проведення інших днопоглиблювальних робіт, не пов’язаних із будівництвом та експлуатацією водопровідних споруд;

д) влаштування літніх таборів для худоби та випасання її у береговій смузі шириною не менше ніж 300 м.

1. За наявності судноплавства повинні бути визначені місця розташування переправ, мостів причалів, дебаркадерів, брандвахт, плавучих готелів та розроблені плани здійснення заходів з попередження забруднень, а також обладнання зазначених споруд спеціальними пристроями для збору побутових, льяльних і підсланевих стічних вод та твердих побутових відходів згідно з [36].
2. Використання джерел водопостачання в межах другого поясу ЗСО для купання, туризму, водного спорту та рибної ловлі допускається лише у встановлених місцях при дійсному забезпеченні спеціального режиму, затвердженого у встановленому порядку [34].
3. У разі використання каналів або водосховищ в якості джерел водопостачання слід передбачати періодичне очищення їх від відкладень на дні і видалення водної рослинності.

Використання хімічних методів боротьби із заростанням каналів або водосховищ допускається за умови застосування препаратів згідно з 5.10.

1. Санітарно-захисні смуги водоводів та водопровідних мереж
2. У межах санітарно-захисної смуги водоводів повинні бути відсутні джерела забруднення ґрунту та ґрунтових вод (вбиральні, помийні ями, гноєсховища, приймальники сміття тощо).

На ділянках водоводів, де санітарно-захисна смуга межує з вказаними джерелами забруднень, слід застосовувати пластмасові або сталеві труби.

1. Забороняється прокладання водоводів та водопровідних мереж по території смітників, полів асенізації, полів фільтрації, полів зрошення стічними водами, кладовищ, скотомогильників, а також по території промислових і сільськогосподарських підприємств

16 ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ, ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ, АВТОМАТИЗАЦІЯ І СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ

1. Загальні положення
2. Категорії надійності електропостачання електроприймачів споруд систем водопостачання потрібно визначати згідно з ПУЕ [30].

Категорія надійності електропостачання насосної станції повинна бути такою, як категорія насосної станції, яка прийнята згідно з 11.1.

1. Напругу електродвигунів потрібно вибирати залежно від їх потужності, прийнятої схеми електроживлення і з урахуванням перспективи розвитку об’єкта, який проектується; вибір виконання електродвигунів - залежно від навколишнього середовища та характеристики приміщення, у якому встановлюється електроустаткування.

Компенсацію реактивної потужності слід здійснювати з урахуванням вимог енергопостачальної організації і технологічних розрахунків щодо вибору місць установки компенсуючих пристроїв, їх потужності та напруги [43].

1. Розподільні пристрої, трансформаторні підстанції та щити управління потрібно розміщувати у вбудованих приміщеннях або приміщеннях, що прибудовуються, з урахуванням можливого їх розширення та збільшення потужності. Допускається передбачати окремо розташовані закриті розподільні пристрої та трансформаторні підстанції.

Допускається встановлення закритих щитів у виробничих приміщеннях і в насосних станціях пожежного призначення на підлозі або балконах, із вжиттям запобіжних заходів щодо попадання на них води.

1. При визначенні обсягу автоматизації споруд водопостачання враховується їх продуктивність, режим роботи, ступінь відповідальності, вимоги до надійності, а також перспектива скорочення чисельності обслуговуючого персоналу, поліпшення умов роботи працюючих, зниження споживання електроенергії, витрати води і реагентів, вимоги захисту навколишнього середовища.
2. Система автоматизації споруд водопостачання повинна передбачати:

• автоматичне управління основними технологічними процесами відповідно до заданого режиму роботи або до заданої програми;
• автоматичний контроль основних параметрів, які характеризують режим роботи технологічного обладнання та його стан;
• автоматичне регулювання параметрів, які визначають технологічний режим роботи окремих споруд та їх економічність.

1. Для автоматизації споруд із великою кількістю об’єктів управління або технологічних операцій понад 25 доцільне використання замість релейно-контактної апаратури мікропроцесорних контролерів.
2. Система автоматичного управління повинна передбачати можливість місцевого управління окремими пристроями або спорудами.
3. У системах технологічного контролю необхідно передбачати: засоби і прилади автоматичного (безперервного) контролю, засоби періодичного контролю (для налагодження і перевірки роботи споруд тощо).
4. Технологічний контроль параметрів якості води слід здійснювати безперервно автоматичними приладами і аналізаторами або у випадку відсутності таких-лабораторними методами.

16.2 Водозабірні споруди поверхневих і підземних вод

1. У водозабірних спорудах поверхневих вод необхідно передбачати контроль перепаду рівня води на ґратах і сітках, а також вимірювання рівня води в камерах, у водоймі або водотоці.
2. На водозабірних спорудах підземних вод слід передбачати вимірювання витрати або кількості води, що подається з кожної свердловини (шахтного колодязя), рівня води у свердловинах (колодязях), збірному резервуарі, а також тиску на напірних патрубках насосів.
3. Для свердловин (шахтних колодязів) потрібно передбачати автоматичне відключення насосів при падінні рівня води нижче допустимого.
4. На водозабірних спорудах підземних вод при змінному водоспоживанні слід передбачати такі способи управління насосами:

• дистанційне або телемеханічне - по командах із пункту управління;
• автоматичне - в залежності від рівня води в приймальному резервуарі або за тиском в мережі.

1. Насосні станції та установки
2. Насосні станції та установки всіх призначень слід проектувати, як правило, з управлінням без постійного обслуговуючого персоналу:

• автоматичним - залежно від технологічних параметрів (рівня води в ємкостях, тиску або витрати води в мережі);
• дистанційним (телемеханічним) - з пункту управління;
• місцевим - з персоналом, який перебуває періодично на насосній станції та передає необхідні параметри чи сигнали на пункт управління або пункт із постійною присутністю обслуговуючого персоналу.

При автоматичному або дистанційному (телемеханічному) управлінні слід передбачати також місцеве управління.

1. Для насосних станцій та установок зі змінним режимом роботи повинна бути передбачена можливість регулювання тиску і витрати води, що забезпечує мінімальну витрату електроенергії. Регулювання може здійснюватися ступінчасто - зміною числа працюючих насосних агрегатів або плавно - зміною частоти обертання насосів шляхом установки частотно-регульо- ваного приводу, ступеня відкриття регулюючої арматури та іншими способами, а також сполученням цих способів.
2. Вибір числа агрегатів з регульованим приводом та їх параметрів слід здійснювати на основі гідравлічних і оптимізаційних розрахунків, які слід виконувати відповідно до вимог розділу 11.

В якості регульованого електроприводу в насосних установках може бути використано: частотний привід, привід на базі вентильного двигуна та інші.

Вибір виду приводу здійснюється з урахуванням конструктивних особливостей насосних агрегатів, їх потужності та напруги, а також режиму роботи насосної станції, що прогнозується.

1. У насосних станціях та установках, що автоматизуються, при аварійному відключенні робочих насосних агрегатів потрібно здійснювати автоматичне включення резервного агрегата.

У насосних станціях та установках, що телемеханізуються, автоматичне включення резервного агрегата потрібно здійснювати для насосних станцій I категорії.

1. У насосних станціях та установках I категорії потрібно передбачати самозапуск насосних агрегатів або автоматичне включення їх з інтервалом за часом за неможливості одночасного самозапуску за умовами електропостачання.
2. При встановленні в насосній станції вакуум-котла для заливання насосів повинна бути забезпечена автоматична робота вакуум-насосів залежно від рівня води в котлі.
3. Автоматичне управління кожної з насосних станцій та установок, які входять в систему подачі і розподілу води, слід передбачати з урахуванням її взаємодії з іншими насосними станціями системи (в тому числі загальносистемними і локальними станціями підкачування), а також з регулюючими ємкостями та регулюючими пристроями на водоводах і мережі. При цьому слід контролювати зміну подачі води нерегулюючими насосами (в результаті їх саморегулювання) з тим, щоб вони не виходили за межі допустимого діапазону кожного з насосів. У необхідних випадках слід обмежити недопустиме збільшення подачі води дроселюванням, а недопустиме її зниження - рециркуляцією. Автоматичне управління роботою систем, як єдиного цілого, має забезпечити подачу необхідної добової витрати води при мінімальних сумарних витратах потужності всіма спільно працюючими насосами, забезпечити вільний напір у мережі не нижче необхідного і знизити до можливого мінімуму надлишковий вільний напір, що викликає збільшення витрат води внаслідок витоків та нераціонального витрачання.

Система повинна забезпечувати подачу води з мінімально можливими енергетичними витратами на одиницю поданого об’єму води, не допускаючи перевантаження окремих агрегатів, роботи їх в зоні низьких ККД, в зонах помпажу і кавітації.

1. У насосних станціях та установках потрібно передбачати блокування, що виключає спрацьовування недоторканого пожежного, а також аварійного об’єму води в резервуарах на інші цілі.
2. Управління пожежними насосами потрібно приймати дистанційним (з поста управління, від пускових кнопок у шафах пожежних кранів і встановлених у пожежних гідрантах) та місцевим.

При підключенні до водопроводу систем автоматичного пожежогасіння управління пожежними насосами має бути автоматичним. При цьому одночасно з включенням пожежного насоса повинно автоматично зніматися блокування, що забороняє використання недоторканого пожежного об’єму води, а також повинні автоматично вимикатися промивні насоси (за їх наявності).

При встановленні в загальній системі водопостачання пожежних насосів з характеристиками, що перевищують характеристики насосів іншого призначення та в системі пожежогасіння високого тиску, одночасно з включенням пожежних насосів повинні автоматично вимикатися всі насоси іншого призначення і закриватися засувки на трубопроводі, що подає воду у водонапірну башту або напірні резервуари. У цьому випадку пожежні насоси повинні забезпечувати можливість подачі води для пожежогасіння і максимальні годинні витрати на інші потреби.

1. Вакуум-насоси в насосних станціях із сифонним забором води повинні працювати автоматично за рівнем води в повітряному ковпаку, встановленому на сифонній лінії.
2. У насосних станціях та установках слід передбачати автоматизацію наступних допоміжних процесів:

• промивання обертових сіток за заданою програмою, яка регулюється за часом або перепадом рівнів;
• відкачування дренажних вод за рівнями води в приямку;
• електроопалення за температурою повітря в приміщенні;
• вентиляції тощо.

1. У насосних станціях та установках слід передбачати вимірювання витрат і тиску в напірних водоводах, а також контроль тиску на кожному насосі, рівня води в дренажних приямках та вакуум-котлі, температури підшипників агрегатів (за необхідності), аварійного рівня води затоплення (появи води в машинному залі на рівні фундаментів електроприводів).
2. Станції водопідготовки
3. Слід передбачати автоматизацію:

-дозування коагулянтів та інших реагентів;

• процесу знезараження хлором, озоном і хлор-реагентами, УФ-опроміненням;
• процесу фторування і знефторювання реагентним методом.

При змінних витратах води автоматизацію дозування розчинів реагентів слід передбачати за співвідношенням витрат оброблюваної води і реагенту постійної концентрації з місцевою або дистанційною корекцією цього співвідношення, а при технологічних вимогах - за якісними показниками вихідної води і реагентів.

1. На фільтрах і контактних освітлювачах необхідно передбачати регулювання швидкості фільтрування за витратою води або за рівнем води на фільтрах із забезпеченням рівномірного розподілу води між ними.

В якості дроселюючого пристрою в регуляторах швидкості фільтрування рекомендується застосовувати дискові затвори та дросельні поворотні заслінки. Допускається застосування найпростіших поплавкових клапанів. У тих випадках, коли швидкість фільтрування необхідно змінювати, рекомендується застосовувати керовані регулятори швидкості фільтрування, які дозволяють задавати дистанційно з пульта управління режим роботи фільтрів.

1. Вивід фільтрів на промивання потрібно передбачати за рівнем води, величиною втрати напору в завантаженні фільтра або якістю фільтрату; вивід на промивання контактних освітлювачів - за величиною втрат напору або зменшенням витрати при повністю відкритій регулюючій арматурі. Допускається вивід фільтрів і контактних освітлювачів на промивання за програмою за часом.
2. На фільтрах повинно бути передбачене автоматичне видалення повітря із трубопроводу, що подає воду на промивання.
3. На станціях очищення води з числом фільтрів понад 10 слід автоматизувати процес промивання, при числі фільтрів до 10 слід передбачати напівавтоматичне зблоковане управління промиванням із пультів або щитів.
4. Схема автоматизації процесу промивання фільтрів і контактних освітлювачів повинна забезпечувати виконання в певній послідовності наступних операцій: