Страница 7: ДБН В.1.1-7.. Автозаправні станції. основи проектування та будівництва (32612)

Радіофікацію приміщення АЗС проектувати по відповідним технічним умовам районної служби зв’язку.

1. Захист від статичної електрики та блискавкозахист
2. На АЗС захист від статичної електрики проектувати згідно з НПАОП 0.00-1.29.

Пристрої захисту від електростатичної електрики слід об’єднувати з заземлюючими пристроями електрообладнання.

1. Заземлюючі пристрої необхідно проектувати відповідно до розділу 4 ПУЕ згідно з ГОСТ 12.1.030, ГОСТ 21130, СНиП 3.05.06.

Опірність заземлюючого пристрою не повинна бути вище ніж 10 Ом. (п.

1. = 10 ом)

Всі металеві та електропровідні неметалеві частини технологічного обладнання, трубопроводи, резервуари необхідно приєднати до заземлення.

1. Гумові рукава (або з інших не електропровідних матеріалів, які мають металеві закінчення для наливу пального в баки автомобілів необхідно обвити мідним дротом діаметром 2 мм (або мідними тросиками перерізом не менше ніж 6 мм ) з кроком витка від 100 до 150 мм. Один кінець дроту (тросика) необхідно приєднати гайкою (або під болт) з металевими заземленими частинами трубопроводу з нафтопродуктами, а другий - з наконечником рукава.

Для заземлення автоцистерни (АЦ) перед зливом палива встановити поза вибухонебезпечною зоною, що є навколо АЦ, електрод заземлення з гайкою барашком для приєднання гнучкого проводу, що є на АЦ.

1. При проектуванні АЗС будівлі, споруди, зовнішні технологічні установки АЗС необхідно захистити від прямих ударів блискавки та заносу високих потенціалів згідно з ДСТУ Б В.2.5-38:2008, але не нижче ІІ категорії.

Щоб захистити всі металеві конструкції: наземні резервуари, трубопроводи, ПРК та інше необхідно їх приєднати до заземлення відповідними кабелями.

1. Дихальні пристрої резервуарів, вентиляційні стояки очисних споруд та повітряного простору над ними повинні бути захищеними блискавкоприйма- чами, що слід передбачати в проектах АЗС.

Заземлення блискавкозахисту необхідно об’єднувати з заземленням електроустановок.

Приєднання проводів від захищаємих об’єктів до заземлення передбачати тільки на зварці.

9 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

Розробку розділів проектів АЗС „Протипожежний захист” виконувати з врахуванням вимог нормативних документів:

• НАПБ Б.05.019-2005;
• НАПБ А.01.001-2004;
• НАПБ Б.03.002-2007;
• ДСТУ ISO 6309-2007 та інших.

В проектах АЗС передбачати технологічне обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва яке сертифіковане в Україні і погоджене органами державного пожежного нагляду та Держгірпромнагляду.

1. В проектах АЗС протипожежний захист слід передбачати з врахуванням:

• зовнішнього водопостачання;
• первинних засобів пожежогасіння, які доповнюються обов’язково:
• застосуванням пересувної пожежної техніки;
• установкою пожежної сигналізації;
• установкою пожежегасіння (автоматичні, автономні);
• системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;
• системою попереднього оповіщення про пожежу або аварію відповідних служб МНС району.

Вогнегасники, установки пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні мати сертифікати відповідності.

1. Проектування та влаштування протипожежного водопостачання для зовнішнього пожежегасіння АЗС слід здійснювати згідно з СНиП 2.04.02.

Зовнішнє протипожежне водопостачання АЗС слід передбачати від водоймищ, або від двох підземних резервуарів, або від двох і більше пожежних гідрантів, якщо в районі розташування АЗС є міський кільцевий водопровід.

1. Зазначені протипожежні резервуари слід розташовувати на відстані не ближче ніж 20 м від резервуарів палива, але забірні колодязі води не ближче 35 м від резервуарів палива та ПРК. Водойми можуть бути на відстані не більше ніж 200 м від території АЗС.
2. Загальна місткість протипожежних водоймищ, резервуарів для АЗС рідкого моторного палива, АГНКС та АГЗП- стаціонарних повинна становити не менше 100 м . їх слід розташовувати на відстані не більше ніж 200 м від АЗС.

Для АГЗС та БП АЗС загальна місткість зазначених водоймищ, резервуарів повинна становити не менше 200 м .

1. Для забору води на гасіння пожежі з водоймищ або з пожежних резервуарів потрібно передбачати в теплому приміщенні мотопомпу М-1600.
2. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння АЗС визначаються як сумарні витрати води на пожежогасіння будинків та споруд і на охолодження наземних резервуарів для палива.

Витрати води на пожежогасіння будинків АЗС визначаються згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 (для будинків сервісного обслуговування водіїв і пасажирів, а також будинків для персоналу АЗС, як для громадських будинків, а для будинків сервісного обслуговування транспортних засобів - як для виробничих будинків), але не менше ніж 10 л/с. Загальні витрати води на охолодження наземних резервуарів палива слід приймати не менше 15 л/с.

При цьому інтенсивність подавання води на охолодження АЦ і наземно розташованого обладнання з ЗВГ слід приймати:

• для поверхні АЦ - 0,1 л/с на 1 м поверхні, що охолоджується;
• для місць розташування технологічного обладнання, у тому числі ємкості, штуцери і запобіжні клапани, вузли запірної арматури,
• трубопроводи та обладнання насосної - 0,5 л/с на 1 м поверхні, що захищається.

Розрахунковий час гасіння пожежі на АЗС та подавання води на охолодження наземних резервуарів палива слід приймати не менше ніж 60 хвилин.

1. Зовнішнє протипожежне водопостачання АЗС, які розташовані поза населеними пунктами, дозволяється не передбачати в таких випадках:

• на АЗС рідкого моторного палива, де застосовуються підземні резервуари та відсутні приміщення сервісного обслуговування;
• на АГНКС, якщо відсутні приміщення сервісного обслуговування;
• на АГЗП, які розташовані від прилеглих будинків та споруд на відстані понад 300 м.

На зазначених АЗС необхідно передбачати додатково пересувні установки порошкового пожежогасіння з масою заряду вогнегасного порошку не менше 240 кг.

1. В кожній зміні працівників АЗС повинна бути сформована пожежна бригада, яка добре тренована і знає обов’язки при гасінні пожежі.
2. Систему внутрішнього протипожежного водопроводу розробляти згідно з СНиП 2.04.01.
3. Види, кількість і порядок розміщення первинних засобів пожежегасіння слід передбачати відповідно до вимог „Правил пожежної безпеки в Україні” (НАПБ А.01.001-2004) та „Типових норм належності вогнегасників” (НАПБ Б.03.001-2004).
4. Усі приміщення АЗС, за винятком приміщень категорії Д та приміщень з мокрим процесом (санітарні вузли, душові, приміщення для миття автомобілів тощо) повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією.
5. Усі приміщення АЗС, за винятком приміщень категорії Д та приміщень з мокрим процесом (санітарні вузли, душові, приміщення для миття автомобілів тощо) повинні бути обладнанні автоматичними установками пожежної сигналізації.

Приміщення категорії В площею понад 20 м2, складські приміщення з наявністю легкозаймистих речовин та горючих речовин незалежно від площі,

приміщення постів технічного обслуговування площею понад 100 м , а також при

С.40 ДБН В..

міщення БП АЗС, АГЗС об’ємом 500 м та більше, у яких розміщується обладнання для перекачування зріджених вуглеводневих газів, яке входить до складу технологічної системи АЗС, повинні бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння. Торговельний зал підприємства з продажу легкозаймистих речовин та горючих речовин слід відносити до складських приміщень під час визначення необхідності обладнання автоматичними установками пожежогасіння.

Автономні установки пожежогасіння слід застосовувати для захисту приміщень, площа або об’єм яких не перевищує значень показників „площа, яка захищається” або „об’єм який захищається” відповідної установки.

Дозволяється застосовувати автономні установки пожежогасіння. Якщо автономне пожежогасіння не забезпечує подавання сигналу про пожежу, то обладнані нею приміщення додатково обладнуються автоматичною пожежною сигналізацією.

1. Торговельний зал підприємства АЗС з продажу легкозаймистих речовин та горючих речовин слід відносити до складських приміщень, де потрібно встановлювати установки автоматичного пожежегасіння.
2. Автономні установки пожежегасіння слід застосовувати для захисту приміщень, площа або об’єм, який не перевищує показників „площа, яка захищається” або „об’єм, який захищається ” відповідної установки пожежогасіння, при цьому, якщо автономна установка пожежогасіння забезпечує подавання сигналу про пожежу, та в обладнаних нею приміщеннях додатково встановлюється система пожежної сигналізації.
3. На технологічних об’єктах встановлювати вогнегасники відповідно до таблиці К.1.
4. Сигнали від приймально-контрольних приладів автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння слід виводити на пульти централізованого пожежного споживання за наявності технічної можливості, яка уточнюється підрозділами Державної пожежної охорони, на базі яких установлюється приймач сигналів.
5. Проект системи пожежного захисту АЗС виконувати з урахуванням технічних умов районної пожежної служби, затверджених обласною пожежною службою.
6. Конструкції будівель та споруд на предмет їх цілісності необхідно періодично оглядати (влітку і взимку). Результати оглядів нотуються в спеціальних журналах. Металеві, дерев’яні, бетонні, цегляні конструкції необхідно захистити від корозії. Крім цього металеві та дерев’яні конструкції необхідно захистити спеціальним протипожежним покриттям для забезпечення нормативних меж вогнестійкості конструкцій.
7. На АЗС не допускається влаштування підземних, підпільних приміщень, а також тунелів, каналів та ін. Забороняється прокладка паливних трубопроводів під будівлями і спорудами АЗС.
8. В будівлях АЗС забороняється розташування приміщень для вогневих та зварювальних робіт.

ДБН В...С.41

1. Дихальні пристрої резервуарів потрібно оснащати дихальними клапанами, сумісними з вогнеперешкоджувальними, які можуть працювати цілорічно. На трубопроводі дихального пристрою перед дихальним клапаном рекомендується встановлювати запірний пристрій.
2. Злив палив з АЦ в резервуари АЗС виконувати по підземним трубопроводам з використанням пристроїв, що не дають поширюватись полум’ю по трубах наливу в резервуари.

Між пристроєм для під’єднання напірно-всмоктуючого рукава АЦ та трубопроводом наливу необхідно встановлювати запірну арматуру.

1. Обладнання, яке встановлюють на трубопроводі наливу (пристрої з’єднання, запірна арматура, вогнеперешкоджувачі, фільтри, лічильники та інше) необхідно розміщати в приямку або колодязі, які знаходяться на майданчику для АЦ з забезпеченням заходів по недопущенню руйнування цього обладнання при необережному наїзді транспортних засобів.

Стінки приямка (колодязя) виконувати з негорючих матеріалів і розміщати на відстані не менше 2-х м від надземно розташованого технологічного обладнання АЗС, а також від технологічних шахт підземних резервуарів.

1. Якщо передбачена лінія рециркуляції парів палива з резервуарів АЗС в резервуар АЦ, то така лінія повинна відповідати вимогам:

• на лінії рециркуляції перед вузлами підключення її до АЦ і резервуару необхідно передбачати полум’яперешкоджувачі. Конструкція цих вузлів з’єднання лінії рециркуляції до АЦ, повинна забезпечувати автоматичне закриття цих ліній при розтиковці;
• лінію рециркуляції необхідно обладнати оберненим клапаном, який відкривається при наростанні в резервуарі тиску, що дорівнює стовпу палива АЦ (при зливі самопливом) або напору насоса для перекачування палива з АЦ в резервуари. Обернені клапани повинні герметично закриватись при перекритті трубопроводу наливу або при відключенні струму цього насосу;
• якщо рециркуляція парів палива передбачена при перекритому трубопроводі дихального пристрою резервуару, технологічна система повинна передбачати систему автоматичного безперервного контролю за тиском в її паровому просторі. При використанні дихального клапану на трубопроводі дихального пристрою з тиском спрацювання, яке перевищує тиск спрацювання оберненого клапана лінії рециркуляції (рециркуляція передбачається без перекриття трубопроводу дихального пристрою) вказану систему контролю допускається не передбачати;
• між вузлом під’єднання трубопроводу лінії рециркуляції до резервуарів рекомендується між вузлом підключення до АЦ встановлювати запірну арматуру;
• ділянки трубопроводів лінії рециркуляції які розміщуються у вільному просторі не повинні мати розбірних з’єднань;

1. Кришки, заглушки з’єднання фланців, патрубків, штуцерів, які розташовані на паливному обладнанні АЗС необхідно обладнати прокладками з іс- С.42 ДБН В.

кронедаючих матеріалів, стійких до дії нафтопродуктів і довкілля в умовах експлуатації при забезпеченні герметичності.

1. Над верхньою твірною підземних резервуарів палива повинен бути шар грунту висотою не менше ніж 0,2 м.
2. Злив палива з АЦ в наземні резервуари АЗС передбачати тільки насосами перекачування технологічної схеми АЗС. Забороняється використовувати для цих цілей насоси АЦ.
3. Протипожежний захист АГЗС та АГЗП
4. На території АГЗС, які розташовані в межах населених пунктів, треба передбачати систему пожежогасіння, яка складається з протипожежного водопостачання та первинних засобів пожежогасіння, установки пожежної сигналізації, автоматичної установки пожежогасіння, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, застосування пересувної пожежної техніки. На АГЗП, що розташовані за межами населених пунктів, зовнішнє протипожежне водопостачання дозволяється не передбачати (п. 9.1.7).
5. Відповідно до вимог 8.104 ДБН В.2.5-20 на АГЗС треба передбачати витрату води на пожежогасіння - 15 л/с при встановленні підземних резервуарів з газом і 20 л/с при надземних резервуарах з газом.