1. Допускається розміщення на майданчиках очисних споруд або інших придатних майданчиках установок із приготування сумішей з використанням зневоднених і стабілізованих осадів стічних вод, з додаванням інших інгредієнтів.
  2. Очищення стічних вод малих населених пунктів і окремих будинків
  3. Стічні води малих населених пунктів повинні відводитися централізовано системою господарсько- побутової каналізації згідно з Державними санітарними нормами та правилами утримання населених місць на очисні споруди населеного пункту. Для об’єктів, розташованих на відстані не менше 500 м від найближчого колектора стічних вод, стічні води можна очищати на локальних очисних спорудах, крім випадків, передбачених 10.8.4.

Для очищення стічних вод від малих населених пунктів, окремо розташованих підприємств, оздоровчо- рекреаційних і готельних установ, військових частин, фермерських господарств тощо можуть застосовуватися комплектні установки біологічного очищення, а при сезонній роботі - установки фізико-хімічного очищення за умови відповідності якості очищеної води (після них) вимогам чинного законодавства [1], [14], Правилам охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, СанПиН 463 0 та СанПиН 4631.

При виборі технології очищення стічних вод малих населених пунктів рекомендується надавати перевагу очисним спорудам з аеротенками, які працюють у режимі подовженої аерації, технологіям, що забезпечують нітрифікацію, та денітрифікацію та часткове видалення фосфатів. Застосування аеротенків-витиснювачів не рекомендується.

  1. За сприятливих ґрунтових умов (при піщаних, супіщаних і суглинистих ґрунтах з коефіцієнтом фільтрації не менше ніж 0,1 м/добу) при низькому рівні стояння ґрунтових вод, надійному захисті підземних вод від забруднення і відповідних кліматичних умовах після попереднього очищення можуть бути використані природні методи очищення стічних вод із застосуванням фільтруючих колодязів, піщано-гравійних фільтрів і фільтруючих траншей. При розробленні проектів слід враховувати, що:
  • при проектуванні одноступінчастих або двоступінчастих піщано-гравійних фільтрів і фільтруючих траншей витрата стічних вод не повинна перевищувати 15 м /добу. Ширину фільтруючої траншеї по низу слід

о

  • фільтруючі колодязі можна передбачати при витраті стічних вод, що не перевищує 1 м /добу. Основа фільтруючого колодязя повинна бути вище рівня ґрунтових вод не менше ніж на 1 м. Діаметр вентиляційної труби повинен бути не менше ніж 100 мм;
  • застосування БІС, а також ставків з ВВР рекомендується з урахуванням досвіду роботи аналогічних існуючих споруд. При проектуванні БІС додатково до споруд попереднього очищення можуть застосовуватися споруди з акумуляції стічних вод.
  1. Для попереднього очищення стічних вод окремих будинків перед піщано-гравійними фільтрами, фільтруючими траншеями, фільтруючими колодязями, іншими спорудами очищення стічних вод можна

о

застосовувати септики (при витраті стічних вод до 20 м /добу). Випуски із будинків слід приєднувати до септиків через оглядові колодязі.

Повний об’єм септика потрібно приймати:

о

  • при витраті стічних вод до 5 м3/добу - у розрахунку на приплив стічних вод не менше ніж за 3 доби;
  • при витраті стічних вод понад 5 м3/добу - не менше ніж за 2,5 доби.

При витраті стічних вод до 1 м3/добу слід приймати однокамерні септики, до 10 м3/добу - двокамерні,

о

понад 10 м3/добу - трикамерні.

Об’єм першої камери у двокамерних септиках слід приймати 0,75 розрахункового об’єму; у трикамерних - 0,5 розрахункового об’єму, а другої та третьої камер - по 0,25 розрахункового об’єму. У септиках, запроектованих з бетонних кілець, усі камери можна приймати однакового об’єму.

Лоток труби, яка підводить стоки, слід розташовувати не менше ніж на 0,05 м вище розрахункового рівня стічних вод. У септиках потрібно передбачати пристрої для затримання плаваючих речовин і природну вентиляцію.

  1. У районах населених пунктів, в яких відсутні мережі централізованої або децентралізованої господарсько-побутової каналізації, не можна проектувати введення водопроводу у будинок, внутрішньобудинкову та зовнішню каналізацію з подальшим відведенням стічних вод у вигрібні ями. Для окремих одноповерхових і двоповерхових будинків, у яких немає введення водопроводу у будинок, допускається проектувати згідно з ДБН В.2.5-64 люфт-клозети, біотуалети та дворові вбиральні з водонепроникними вигребами. Очищення вигребів із використанням асенізаційних машин допускається здійснювати за схемами очищення цього населеного пункту на зливальні станції або на сміттєзвалища. Перевозити рідкі відходи з вигребів на території приватних володінь і використовувати їх як добрива у сільському господарстві не можна.

11 ОЧИСНІ СПОРУДИ ДОЩОВОЇ КАНАЛІЗАЦІЇ

  1. Ступінь очищення стічних вод дощової роздільної каналізації визначається за умови приймання очищених вод у водні об’єкти або їх використання на виробничі потреби промислових підприємств і підґрунтового зрошення сільгоспугідь та зелених насаджень.
  2. При виборі технології очищення стічних вод дощової каналізації слід враховувати склад і концентрацію забруднень та витрату цих вод, а також наявність регулюючих споруд (7.3.2 і 7.3.3).

При проектуванні регулюючих резервуарів та акумулюючих ємкостей рекомендується підтримувати в них у суху погоду невеликий постійний рівень заповнення та передбачати можливість періодичного спорожнення для очищення від осаду, а також можливість аварійного скиду води при опадах рідкої повторюваності. Перед спорудами для регулювання та очищення дощових вод слід передбачати решітки з прозорами від 10 мм до 20 мм для затримання сміття.

При площі водозбору до 100 га допускається використання решіток з ручним очищенням (з очищенням їх після кожного дощу).

  1. За відсутності даних стосовно забруднень дощових і талих вод, що надходять на очищення, для попередніх розрахунків дані стосовно завислих речовин, БСКповн, ХСК, вмісту нафтопродуктів (гексанорозчинних речовин) допускається приймати згідно з ДСТУ 3013, вмісту азоту амонійного та фосфатів - за таблицею 25, а для промислових підприємств другої групи (5.9) - за галузевими нормативними документами. Забруднення інфільтраційних вод приймаються за аналізами, виконаними у сухий період.

Таблиця 25 - Орієнтовна середньорічна концентрація забруднень по азоту та фосфору поверхневих стічних вод з районів з високим рівнем благоустрою

Найменування

забруднень

. о

Концентрація забруднень, мг/дм

Дощові води

Талі води

Інфільтраційні води

Азот амонійний (N)

8-10

18-20

5-7

Фосфати (Р)

0,5-0,8

1,2- 1,8

0,4-0,5

Примітка. У районах, прилеглих до промислових підприємств, забруднення по азоту амонійному та фосфатах, наведені у таблиці 25, можна збільшувати в 1,3-1,4 раза.

Кількість сміття, що затримується на решітках дощових очисних споруд, можна приймати за таблицею 26.

Таблиця 26 - Кількість плаваючого сміття з поверхневих стічних вод, що затримується на решітках очисних споруд

Характерні зони басейну водозбору

Кількість плаваючого сміття, м /1000 га

Дощові води

Талі води

Поливномийні

води

Ділянки сучасної житлової забудови (мікрорайони), площі та вулиці, на яких прибирання виконують машини з пневматичним підбиранням сміття в кузов

0,1

0,3

0,1

Території промислових підприємств, автомагістралі з інтенсивним рухом автомобільного транспорту

0,2

0,3

0,2

  1. Найбільш надійними є споруди, що забезпечують акумулювання, відстоювання та відведення дощових і талих вод тривалістю 1-2 доби. Концентрація забруднень у стічних водах після відстоювання може

'І'З

владати: завислих речовин від 50 мг/дм до 200 мг/дм , нафтопродуктів у стічних водах з сельбищних

'Х'З•'Х

територій від 0,5 мг/дм до 10 мг/дм , у стічних водах із промислових територій - до 50 мг/дм , розчинних

оо.оо

органічних речовин у перерахунку на БСКповн - від 20 мг/дм3 до 30 мг/дм3, XCK - від 50 мг/дм3 до 100 мг/дм3,

оо

а при застосуванні реагентів - до 15-20 мг/дм по завислих речовинах, до 12,5-20 мг/дм по БСКповн, до 0,3-0,5

о

мг/дм по нафтопродуктах. Реагенти добирають з урахуванням температури води, рН, лужності, вмісту солей, концентрації домішок тощо.

Для глибокого очищення стічних вод дощової каналізації можуть застосовуватися есі види споруд механічного, а за необхідності - біологічного або фізико-хімічного очищення та доочищення стічних вод. За наявності території рекомендується доочищення поверхневих стічних вод у ставках і каналах з BBP.

  1. Не допускається видання у водні об’єкти стічних вод дощової каналізації 6єз очищення та знезараження з територій епідеміологічно небезпечних об’єктів (лікарні, ветлікарні, могильники тварин, полігони відходів тощо).
  2. При проектуванні очисних споруд дощової каналізації необхідно передбачати технічні рішєння стосовно речовин, що сплили та осіли в процесі очищення.
  3. При проектуванні очисних споруд дощової каналізації першої чєрги будівництва рекомендується резервувати тєриторидля можливості в подальшому забезпечувати очищення стічних вод з більшою витратою і удосконаленими очисними спорудами.

12 ОЧИСНІ СПОРУДИ ВИРОБНИЧОЇ КАНАЛІЗАЦІЇ

  1. Проектування технології очищення нових або реконструкції існуючих очисних споруд виробничої каналізації окремих промислових підприємств відповідно до 1.3 здійснюється за галузевими нормативними документами.

Очисні споруди виробничої каналізації промислового підприємства можуть 6ути розташовані на промисловому майданчику цього підприємства або на окремому майданчику, відведеному для одного підприємства або групи підприємств (з організацією санітарно-захисних зон відповідно до 17.1).

Споруди очищення стічних вод і обробки осаду окремих підприємств повинні забезпечувати розрахункові концентрації забруднювальних речовин, визначені за умови приймання попередньо очищених виробничих стічних вод на загальновузлові очисні споруди промислових утворень, у мюьку чи селищну систему господарсько-побутової каналізації або скидання їх у водні об’єкти, а також приймання осадів на утилізацію або їх владування чи захоронення.

  1. Для промислових і промислово-складських зон, промвузлів, інших промислових утворень згідно з ДБН 360, розташованих у населених пунктах або відповідно до 5.6 за їх межами, проектування загальновузлових каналізаційних очисних споруд, якщо вони передбачені, здійснюється в межах цього промислового утворення на окремо виділених територіях. Хвостосховища та шламонакопичувачі проектують згідно з ДБН В.2.4-5.
  2. Проектування нових або реконструкція існуючих загальновузлових каналізаційних споруд у залежності від кількості технологічно однорідних підприємств здійснюється з урахуванням цих будівельних норм і норм проектування відповідних галузей промисловості, на підставі досвіду експлуатації загальновузлових об’єктів, що реконструюються, або аналогічних об’єктів.

При проектуванні враховується кількість, якість та режим надходження виробничих стічних вод від кожного підприємства, склад забруднень і концентрація стічних вод після їх змішування та усереднення, сезонні чинники тощо.

При очищенні виробничих і господарсько-побутових стічних вод промислових утворень можна проектувати як спільне, так і роздільне їх механічне очищення. Для вибухонебезпечних виробничих стічних вод, а також за необхідності їх хімічного чи фізико-хімічного очищення або при різних методах обробки та

використання осадів виробничих і господарсько-побутових стічних вод потрібно проектувати для них роздільне механічне очищення.

  1. На загальновузлових очисних спорудах, за необхідності, можна проектувати усереднювачі складу і/або витрати стічних вод з видаленням на спорудах попереднього очищення ганчірок, волокна, вовни, піску, окалини, мазуту, відходів переробки плодоовочевої продукції та інших крупнодисперсних відходів, а за необхідності - після коригування рН, хлорування невеликими дозами для попередження скисання та загнивання стічних вод, адсорбційного, іонообмінного, електрохімічного, хімічного, мембранного очищення окремих потоків виробничих стічних вод підприємств.

Тип усереднювача (барботажний, з механічним перемішуванням, багатоканальний) слід визначати з урахуванням характеру коливань витрат стічних вод і концентрацій забруднювальних речовин, в тому числі виду і кількості завислих речовин.

Усереднювачі-змішувачі барботажного типу рекомендується застосовувати при кількості завислих речовин до 500 мг/дм3, гідравлічній крупності до 10 мм/с, усереднювачі-змішувачі з механічним перемішуванням і відстійною зоною - при кількості завислих речовин понад 500 мг/дм3 і будь-якою гідравлічною крупністю.

В усереднювачах з барботуванням або механічним перемішуванням за наявності в стічних водах легколетких отруйних речовин слід передбачати перекриття і вентиляційну систему (з очищенням від отруйних речовин).

Для усереднення залпового скидання висококонцентрованих стічних вод і за наявності

мілкодиспергованих завислих речовин з концентрацією до 500 мг/дм , гідравлічною крупністю до 5 мм/с рекомендується застосовувати багатоканальні усереднювачі без примусового перемішування.

Допускається проектування усереднювачів інших конструкцій з урахуванням досвіду роботи аналогічних споруд.