Страница 17: ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентиляція та кондиціонування (32609)

б) стабілізації витрати у системі з постійним гідравлічним режимом (двотрубна або контурі охолодження чотиритрубної системи); допускаються такі системи лише для житлової будівлі класу енергетичної ефективності не вище С.

1. У горизонтальній системі охолодження (з поквартирними приладовими вітками) багатоквартирного житлового будинку слід застосовувати автоматичне регулювання одного із зазначених у 7.12.27 параметрів холодоносія на відгалуженні до кожної групи квартир з сумарною кількістю приладів охолодження не більше восьми. Рекомендується застосовувати для кожної квартири власне автоматичне регулювання параметрів холодоносія із зазначеного переліку.
2. У приладовій вітці системи охолодження, у тому числі квартирній приладовій вітці, з кількістю приладів охолодження більше восьми рекомендується групувати прилади кількістю не більше восьми на вітці й забезпечувати в ній власне автоматичне регулювання параметрів теплоносія із зазначених у 7.12.27.
3. Рекомендується у вузлах обв’язки приладів охолодження застосовувати терморегулятори чи електронні регулятори з функцією автоматичного регулювання перепаду тиску, або обмеження витрати холодоносія. За відсутності зазначених функцій у терморегуляторів чи електронних регуляторів допускається застосовувати автоматичні клапани із зазначеними функціями у вузлах обв’язки приладів охолодження.
4. При регулюванні перепаду тиску або стабілізації витрати холодоносія відповідними автоматичними клапанами у вузлах обв’язки приладів охолодження дублювати таке регулювання на стояках (приладових вітках) або відгалуженнях системи не слід, окрім випадку недопущення надмірного перепаду тиску на зазначених регуляторах із умов шумонеутворення.
5. Використовувати перепускні клапани як клапани для автоматичної стабілізації (регулювання) перепаду тиску холодоносія при приєднанні стояків та приладових віток до магістралей не допускається.
6. У системі зі змінним гідравлічним режимом допускається застосовувати перепускні клапани або регулятори температури холодоносія в кінці стояків та приладових віток для забезпечення циркуляції холодоносія.
7. Вимоги 7.12.27 - 7.12.31 допускається не виконувати в системі:

а) одноквартирного житлового будинку;

б) з однією приладовою віткою або одним стояком;

в) з кількістю приладів охолодження менше восьми;

г) черговій або фоновій.

1. Запірну арматуру слід передбачати:

а) для відключення кожного джерела холодопостачання;

б) для відключення на вході та виході й спуску холодоносія з системи, підсистеми, відокремленого кільця, вбудованого в огороджувальну конструкцію кільця, вітки, приладової вітки та стояка (окрім стояка будівлі з трьома та менше поверхами);

в) для відключення та, за необхідності, для спуску холодоносія, насосів, теплообмінників, баків акумуляторів, теплолічильників та іншого обладнання, що потребує відключення при обслуговуванні.

Допускається не встановлювати запірну арматуру в зазначених місцях, якщо там установлена балансувальна арматура з аналогічними функціями.

1. Допускається застосовувати автоматичне відключення частин системи охолодження при їх аварійній розгерметизації. Допускається застосовувати для цього автоматичну запірну арматуру, у тому числі соленоїдні клапани.

Для будівель або їх частин, де зберігаються архівні матеріали, культурні та історичні цінності тощо обов’язковість застосування автоматичного відключення системи охолодження або її частин при їх аварійній розгерметизації визначають згідно з завданням на проектування.

1. Не допускається застосовувати запірну арматуру як регулювальну.

Запірну арматуру не допускається встановлювати на підводках до приладів охолодження або в цих приладах для регулювання температури повітря у приміщенні замість автоматичних регуляторів температури повітря приміщення (терморегулятор або електронний регулятор витрати холодоносія).

Не допускається заміняти сенсори та приводи клапанів автоматичного регулювання, що визначені проектом, ковпачками, маховиками тощо ручного регулювання.

1. Слід установлювати арматуру для спорожнення системи та кожної з її частин: вітки, приладової вітки, у тому числі квартирної, стояка. Арматура для спорожнення повинна мати штуцери для приєднання шлангів.

Допускається не передбачати арматуру для спорожнення вертикальної системи на стояках будівлі до трьох поверхів включно.

Розташовувати арматуру для спорожнення системи у приміщеннях, окрім виробничих з постійним перебуванням людей, не допускається.

Не слід встановлювати арматуру для спорожнення системи, якщо вона конструктивно вбудована в запірну або регулювальну арматуру, встановлену у відповідних для спорожнення місцях системи, або передбачена у відповідному обладнанні системи і забезпечує повне спорожнення ділянок або обладнання.

1. Рекомендується застосовувати систему загального спорожнення віток горизонтальної системи багатоповерхової будівлі.
2. У системах охолодження слід забезпечити видалення повітря:

а) автоматичним повітровідвідником з кожного стояка вертикальної або горизонтальної системи з нижньою розводкою подавальної та зворотної магістралей;

б) автоматичним повітровідвідником з кожної магістралі (вітки), розташованої у верхній частині будівлі та вище джерела холодопостачання;

в) ручними або автоматичними повітровідвідниками з верхніх точок (обходи дверей воріт тощо) горизонтальних магістралей (віток) та приладових віток, у тому числі з розподільників (колектор та гребінка) підлогового охолодження;

г) ручним або автоматичним повітровідвідником, якщо його не передбачено в автоматичному регуляторі температури повітря, з кожного приладу охолодження при його нижньому підключенні до приладової вітки або стояка.

д) ручним або автоматичним повітровідвідником в інших місцях накопичення повітря;

е) автоматичним повітровідвідником за циркуляційним насосом або убудованим у цей насос при застосуванні полімерних трубопроводів, що мають антидифузійний прошарок із невизначеною киснепроникністю.

1. Рекомендується застосовувати автоматичний повітровідвідник за циркуляційним насосом, або вбудованим у насос.
2. Установлювати автоматичні або ручні повітровідвідники, крім установлених на приладах охолодження, у приміщеннях, окрім виробничих, з постійним перебуванням людей не допускається.
3. Система загального відведення повітря з приладів охолодження через повітряну трубу не допускається.
4. Не допускається виводити конденсат від приладів охолодження на фасад будівлі.
5. Слід застосовувати систему загального збору та відведення конденсату в зливову каналізацію від приладів охолодження. Допускається виводити конденсат в побутову каналізацію з розривом струмини через гідрозатвор.

Напірний конденсатопровід від убудованого в прилад охолодження насоса слід підводити до каналізації індивідуально. Допускається такі конденсатопроводи об’єднувати або приєднувати до системи загального збору конденсату з розривом струмини.

1. У кожному циркуляційному кільці слід забезпечувати можливість його гідравлічного балансування (наладки). Для гідравлічного балансування системи охолодження слід застосовувати регулювальну арматуру згідно з обраним при проектуванні способом налагодження системи. Обраний метод наладки слід указати у проектній документації.
2. Система повинна бути налагоджена - досягнута витрата холодоносія в циркуляційних кільцях відповідно до результатів гідравлічного розрахунку.

Настроювання всєї ручної та автоматичної запірно-регулювальної арматури (терморегулятори, приєднувальна регулювальна гарнітура, ручні та автоматичні балансувальні клапани тощо), якими ув’язані циркуляційні кільця системи охолодження, повинні бути визначені гідравлічним розрахунком, зазначені у проектній документації та виставлені при налагодженні системи. Настроювання запірно-регулювальної арматури повинно бути зафіксованим згідно з інструкцією виробника.

Застосовувана в системі охолодження запірно-регулювальна арматура з заводським незмінним настроюванням повинна відповідати проектній документації, визначеним гідравлічним розрахунком.

Допускається зміна настроювання запірно-регулювальної арматури, визначеної гідравлічним розрахунком у проекті, при налагодженні системи, якщо інакше неможливо забезпечити проектну витрату холодоносія в циркуляційних кільцях системи.

Настроювання неспецифікованої або застосовуваної замість специфікованої у проектній документації запірно-регулювальної арматури слід визначати гідравлічним розрахунком (перерахунком) системи.

Настроювання всієї арматури та обладнання (перепускні та запобіжні клапани, мембранні баки тощо), що забезпечують безпечну роботу системи повинні бути визначені розрахунком, зазначені у проектній документації та виставлені при налагодженні системи.

1. Відхил розрахункових втрат тиску в загальних точках циркуляційних кілець (без урахування втрат тиску в загальних ділянках) не повинен перевищувати 5 % при супутньому та 15 % - при тупиковому прокладанні трубопроводів. Відхилення настроювання автоматичних балансувальних клапанів у розрахунковому режимі (розрахункове настроювання) не повинне перевищувати зазначених відхилів розрахункових втрат тиску для відповідних систем.

Розрахункову втрату тиску холодоносія на ручній балансувальній арматурі (вентилі тощо), окрім конструкції з убудованим витратомірним пристроєм (шайба, труба Вентурі, колектор тощо), слід забезпечувати не менше ніж 3 кПа. Настроювання цієї арматури приймають не менше ніж 20 % ходу штока (підйому або повороту затвора) від закритого положення.

1. Система повинна бути випробувана під тиском згідно з додатком Г.
2. Комплектація системи повинна відповідати специфікації проектної документації. Допускається заміняти елементи системи на аналогічні, якщо ця заміна не суперечить вихідним даним на проектування, чинним будівельним нормам, експлуатаційній надійності, економічним вимогам, покращує енергоефективні та техніко-економічні показники. При заміні елементів систему слід перерахувати та визначити її нові характеристики, у тому числі настроювання клапанів та іншого обладнання.

8 ХОЛОДОПОСТАЧАННЯ

1. Систему холодопостачання для охолодження повітря та води слід проектувати із застосуванням природних та штучних джерел холоду.

Як природне джерело холоду застосовують зовнішнє повітря:

а)у теплий період року в районах з посушливим кліматом (південна атлантико-континентальна та середземноморська кліматичні області згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27) у приладах прямого та непрямого (двоступеневого) випарного охолодження;

б) у перехідний та холодний періоди року для асиміляції теплонадлишків у приміщеннях, а також для охолодження холодоносія (вода, водяний розчин етиленгліколю тощо) у поверхневих повітроохолоджувачах.

Як штучні джерела холоду застосовують:

а)компресійні холодильні машини з роторними, спіральними, гвинтовими та відцентровими компресорами; поршневі компресори рекомендується застосовувати при реконструкції та розширенні існуючих холодильних центрів з поршневими компресорами, а також у схемах з низькотемпературним холодом (двоступінчасті компресори);

б)бромисто-літієві абсорбційні холодильні машини.

в) холодоагентне обладнання безпосереднього охолодження (окремого типу, моноблоки тощо).

1. Допускається приєднувати будівлі до системи централізованого холодопостачання.
2. Для систем холодопостачання передбачають не менше двох холодильних машин або однієї машини з двома та більше холодильними циклами, які забезпечують не менше ніж 50 % холодопродуктивності холодильної машини. Допускається застосовувати одну холодильну машину потужністю до 500 кВт з регульованою холодопродуктивністю, яку можна зменшити регулюванням на 75 % та більше.
3. Резервні холодильні машини допускається застосовувати для систем кондиціонування, які працюють цілодобово, або згідно із завданням на проектування.

Для систем холодопостачання, які забезпечують цілодобове, сезонне або цілорічне підтримання заданих параметрів повітря в кондиціонованих приміщеннях з підвищеними вимогами надійності роботи обладнання (апаратні, серверні, обчислювальні центри тощо), допускається передбачати 100 % резервування джерел холоду.

1. Втрати холоду при його транспортуванні в системі холодопостачання (охолодження) не повинні перевищувати 7 % холодопродуктивності джерела холоду.
2. Для систем холодопостачання слід застосовувати компресійні холодильні машини, які працюють на екологічно безпечних холодоагентах. Позначення холодоагентів повинно відповідати ДСТУ ISO 817.

При збільшенні потужності або реконструкції існуючих холодильних машин із озононебез- печними фторумісними холодоагентами, такими як R12, R22 тощо, їх слід замінити на екологічно безпечні відповідно до Кіотського протоколу [13].

1. Максимальну та мінімальну температуру, а також якість води (розчину), який подають у випарні та конденсаторні контури холодильних машин, слід приймати згідно з технічними вимогами до машин.

Температуру кипіння холодоагента в кожухотрубних випарниках (із закипанням агента в між- трубному просторі) при охолодженні води без домішок, що знижують температуру її кристалізації (замерзання), як холодоносія, слід приймати не нижче плюс 2 °С, а для інших конструкцій випарників - не нижче мінус 2 °С. При цьому температуру зворотної холодної води на вході в холодильну машину слід приймати та забезпечувати за будь-якого режиму експлуатації системи охолодження не нижче плюс 5 °С.

1. Холодильні машини слід розташовувати у приміщеннях для холодильного обладнання. Холодильні машини компресійного типу з холодоагентом при вмісті мастила у будь-якій із холодильних машин 250 кг та більше не допускається розташовувати у приміщеннях виробничих, громадських та адміністративно-побутових будівель, якщо над ними або під ними є приміщення з масовим (постійним або тимчасовим) перебуванням людей.