Страница 2: ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013. Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії скла дності об'єктів будівництва (32601)

Можливі збитки оцінюють виходячи з прогнозованого сценарію аварії, з урахуванням передбачених проектом заходів щодо локалізації можливої аварії (наприклад, поділенням об’єкту будівництва на окремі частини). Рекомендації щодо побудови сценарію аварії надані у Додатку Б.

1. Збитки від руйнування чи пошкодження основних фондів розраховують виходячи з втрати їх залишкової вартості, тобто балансової вартості з урахуванням амортизації. Приймаємо, що відмова трапиться на момент середнього значення встановленого терміну експлуатації Tef, тому залишкову вартість розраховують на цей момент часу. Збитки від можливого руйнування основних фондів розраховують за формулою (4.1):

ф = °ІР (і - 1 Tf *Ka.(](4.1)

де Ф - прогнозовані втрати (тис. грн.);

с — коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачаються під час аварії. Значення с можна оцінювати при аналізі сценарію розвитку аварії відповідно до Додатку Б. Попередньо приймаємо с=0,45;

P — вартість z-го виду основних фондів, що можуть бути втрачені, під якою слід розуміти загальну вартість, визначену на підставі ДБН Д.1.1-1 (тис. гривень);

Tef — середнє значення встановленого терміну експлуатації основних фондів (років);

Ka,— коефіцієнт амортизаційних відрахувань /-го виду основних

фондів;

n — кількість видів основних фондів.

1. До об’єктів культурної спадщини національного або місцевого значення відносять об’єкти, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України [3] та відповідного Переліку об'єктів культурної спадщини.

ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013

Для об’єктів будівництва, які проектують в охоронній зоні, слід враховувати можливість їх впливу на об’єкти культурної спадщини національного або місцевого значення, відповідно до ДБН Б.2.2-2. Розміри охоронної зони не повинні бути меншими двох горизонтальних або вертикальних розмірів пам’ятки (більший з них).

1. Для визначення рівня об’єктів будівництва інженерно-транспортної інфраструктури (загальнодержавний, регіональний чи місцевий) доцільно використовувати показники містобудівної документації відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» [4]:

• до об’єктів будівництва інженерно-транспортної інфраструктури загальнодержавного рівня слід відносити об’єкти, що будуються відповідно до Генеральної схеми планування території України, перетинають територію чи забезпечують потребу у цих об’єктах не менше двох регіонів (областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя);
• до об’єктів будівництва інженерно-транспортної інфраструктури регіонального рівня слід відносити об’єкти, що будуються на території Автономної Республіки Крим та областей України, міст Києва та Севастополя;
• до об’єктів будівництва інженерно-транспортної інфраструктури місцевого рівня слід відносити об’єкти, що будуються на території населених пунктів.

Для автомобільних доріг загального користування також слід враховувати класифікаційні положення Закону України «Про автомобільні дороги» [5].

1. Особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності лінійних об’єктів будівництва інженерно-транспортної інфраструктури можуть бути регламентовані галузевими нормами.
2. 1. При розробленні проектної документації на капітальний ремонт частини існуючого об’єкту (приміщень, квартир) без повного призупинення його використання за функціональним призначенням категорію складності об’єкту будівництва за такою документацією визначають без урахування категорії складності об’єкту, що експлуатується.

При виконанні поточного ремонту, перепланування та/або переобладнання окремих приміщень (квартир) без втручання в несучі та огороджувальні конструкції, а також інженерні системи об’єкту, клас наслідків (відповідальності) та категорію складності не визначають.

1. Приклади розрахунку класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва наведені у Додатку В.

Для попереднього визначення класу наслідків (відповідальності) за характеристикою «Припинення функціонування об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури» слід користуватися Додатком Г.

1. Незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 слід встановлюється клас наслідків (відповідальності) не меншим ніж:

• СС3 - для об’єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих згідно з

6

Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» [6];

• ССЗ - для сховищ цивільного захисту (цивільної оборони) незалежно від місця розташування, місткості та класу захисту.

Для вбудованих протирадіаційних укриттів цивільного захисту (цивільної оборони) клас наслідків (відповідальності) приймається таким, як для всієї будівлі або споруди.

Для окремо розташованих протирадіаційних укриттів цивільного захисту (цивільної оборони) клас наслідків (відповідальності) визначається на загальних умовах.

1. ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) ТА КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ЩОДО ОБ’ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА НЕВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
2. 1. Для об’єктів будівництва невиробничого призначення кількість осіб, для яких враховується можлива небезпека, визначається таким чином:

• у житлових будинках - кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), визначається за нормою 21 квадратний метр загальної площі на власника (наймача) та кожного члена його сім’ї та додатково 10,5 квадратних метрів на сім’ю (зазначена норма не застосовується при проектуванні гуртожитків та житла соціального призначення);
• у будинках із житлового фонду соціального призначення - кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно до встановлених тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом [7], визначається за нормою 22 квадратних метри загальної площі на сім’ю із двох осіб та додатково 9,3 квадратних метри на кожного наступного члена сім'ї;
• у соціальних гуртожитках - кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно до встановлених тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом [7] визначається нормою 6 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;
• у гуртожитках - кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15 визначається нормою 8 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;
• у гуртожитках для аспірантів - кількість осіб, які постійно перебувають на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15 визначається нормою 10 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;
• у громадських будинках кількість постійно (N1) і тимчасово перебуваючих (N2) людей визначається згідно з положеннями будівельних норм на відповідні типи будинків;
• кількість осіб, які перебувають зовні об’єкта (N3), визначають за формулою (5.1):

N3 = а х N1(5.1)

Коефіцієнт а визначається за таблицею 2.

Таблиця 2 - Значення коефіцієнту а

1. При підрахунку обсягу можливого економічного збитку від руйнування чи пошкодження основних фондів для житлових будинків приймається, що коефіцієнт амортизаційних відрахувань дорівнює 0,01, а встановлений термін експлуатації дорівнює 100 рокам і с=0,45.

Ф = 0,45]Г р ^ 1 -1100 х 0,011 = 0,225^Гр(5.2)

Приклади розрахунку класу наслідків (відповідальності) житлових будинків наведені у Додатку В.

1. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ОБ’ЄКТІВ, ЩО РОЗТАШОВАНІ У СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ
2. 1. При проектуванні об’єктів класу наслідків (відповідальності) СС1 для визначення розрахункової сейсмічної інтенсивності необхідно використовувати карту 3СР-2004-А. При проектуванні об’єктів будівництва І категорії складності класу наслідків (відповідальності) СС1, розташованих на території Автономної Республіки Крим та Одеської області, можливо використовувати карту 3СР-2004-А0.

При проектуванні об’єктів класу наслідків (відповідальності) СС2 для визначення розрахункової сейсмічної інтенсивності необхідно використовувати карту 3СР-2004-А. При проектуванні житлових і громадських будинків висотою понад 73,5 м та об’єктів, що віднесені до потенційно небезпечних, але не ідентифіковані як об’єкт підвищеної небезпеки відповідно до [6] рекомендується використовувати карту 3СР-2004-В.

При проектуванні об’єктів класу наслідків (відповідальності) СС3 для визначення розрахункової сейсмічної інтенсивності потрібно використовувати карту 3СР-2004-С.

Вибір відповідної карти здійснюється відповідно до вимог 1.1.1 ДБН В. 1.1-12.

ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013

1. Розрахункове значення зусилля, напруження або іншого силового фактору, що відповідає розрахунковій комбінації сейсмічного та інших навантажень, і за яким реалізується перевірка несучої здатності конструктивного елементу споруди, розраховується за формулою (6.1)

Nd = Y nNstat +,(6.1)

m y J

де Yn - коефіцієнт відповідальності;

Nstat - доля розрахункового значення силового фактору, яка обумовлена всіма врахованими навантаженнями, що увійшли у особливе сполучення відповідно до п. 2.1.1 ДБН В.1.1-12, окрім сейсмічного навантаження;

Np - доля розрахункового значення силового фактору, яка пов’язана з

сейсмічним навантаженням і визначається відповідно до пп. 2.3.8, 2.3.9 ДБН В.1.1-12;

m - коефіцієнт, що враховує підвищення механічних властивостей матеріалів при високих швидкостях навантаження і визначається відповідно до п. 2.5.3 ДБН В.1.1-12.

Примітка. Коефіцієнт відповідальності уn визначається таблицею 5 ДБН В.1.2-14

відповідно класу наслідків (відповідальності) об’єкту будівництва та категорії відповідальності їх конструктивного елементу. При цьому для розрахунків на максимальні розрахункові землетруси (МРЗ) цей коефіцієнт приймається як для аварійної розрахункової ситуації, а при розрахунках на проектні землетруси (ПЗ) — як для перехідної розрахункової ситуації.

ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ ОБ’ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА З УРАХУВАННЯМ КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ)

А.1 Категорія складності об’єкту будівництва приймається на підставі визначеного класу наслідків (відповідальності) за характеристиками таблиці А. 1.

Таблиця А.1

А.2 Виходячи з того, що об’єкти, які відповідно до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку [8], а також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно- технічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону «Про

ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013

об’єкти підвищеної небезпеки» [6] несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, їх слід відносити до V категорії складності згідно з Порядком віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності [9]. Клас наслідків (відповідальності) таких будинку, будівлі, споруди або лінійного об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури визначається та застосовується при проектуванні відповідно до розділів 4 та 6 цього стандарту.