Страница 11: ДБН А.3.2-2-2009. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (32593)

1. За наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів, зазначених у 11.1.1, безпека улаштування штучних основ і фундаментів повинна бути забезпечена відповідно до вимог цих Норм та проектно-технологічної документації (ПОБ, ПВР тощо) на виконання цих робіт зокрема:

• дотримання вимог допуску працюючих до виконання робіт;
• дотримання безпечних способів і методів виконання робіт з улаштування штучних основ і фундаментів;
• вибір засобів механізації для виконання робіт;
• розроблення та дотримання схем монтажу, демонтажу, переміщення по будівельному майданчику засобів механізації;
• забезпечення безпечної експлуатації бурового інструменту, палебійних механізмів, віброзанурювачів, механізмів із вдавлювання паль;
• забезпечення безпеки занурення віброзанурювачів, опускних колодязів, забивання та витягання обсадних труб;
• забезпечення безпечного виконання робіт у зонах обводнених ґрунтів, штучного закріплення ґрунтів, діючих підземних комунікацій;
• забезпечення безпеки праці під час виконання робіт на одному будівельному майданчику кількома машинами, механізмами;
• забезпечення безпеки праці під час використання спеціального обладнання для зведення протифільтраційних завіс, споруд типу «стіна у ґрунті», хімічного, термічного та інших видів закріплення ґрунтів;
• визначення номенклатури та забезпечення необхідної кількості засобів колективного та індивідуального захисту працівників.

1. Роботи з улаштування штучних основ і фундаментів необхідно виконувати з дотриманням вимог розділу 10 цих Норм.
2. До початку робіт наказом роботодавця повинна бути призначена особа, відповідальна за безпечне виконання робіт. Ця особа повинна вивчити геологічні та гідрогеологічні умови, розміщення підземних та наземних комунікацій.
3. Під час виконання робіт особливу увагу необхідно приділяти:

• підземним комунікаціям;
• старим виробкам і фундаментам;
• поверхневим водам (зі швидким підніманням їх рівня);
• напірним підземним водам;
• незатампонованим розвідувальним свердловинам;
• наземним установкам, що призводять до вібрації ґрунту;
• повітряним електричним мережам.

1. До виконання робіт з улаштування штучних основ і фундаментів допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичне обстеження, попереднє навчання, відповідні інструктажі.
2. На будівельних об’єктах необхідно мати:

• список номерів телефонів чергових служб підприємств та організацій, у віданні яких перебувають комунікації та інші об’єкти в зоні виконання робіт;
• схеми комунікацій із позначенням місць перекриття напірних трубопроводів, відключення електромереж.

1. Усі робітники повинні бути ознайомлені з ПВР, технологічними картами виконання земляних та інших робіт, схемою розміщення підземних комунікацій з позначенням місць перекриття напірних трубопроводів, відключення електромереж. У разі виявлення під час виконання робіт нових комунікацій необхідно викликати представників організацій, яким належать ці комунікації, та вирішити питання щодо продовження робіт.
2. Установлювати бурову машину для улаштування бурових паль дозволяється на спланованому майданчику з урахуванням категорії та характеру ґрунту.

Машиніст бурової установки під час забивання паль зобов’язаний використовувати устаткування і методи, що забезпечують його особисту безпеку та безпеку членів бригади. Він несе безпосередню відповідальність за порушення норм і правил безпечної експлуатації установки, а також за безпеку працівників, що беруть участь у виконанні робіт.

У бригаді (ланці) у складі осіб, які зайняті на забиванні бурових паль, повинно бути не менше двох стропальників.

1. Палебійні і бурові машини повинні бути обладнані обмежувачами висоти піднімання бурового інструменту або вантажозахоплювального пристрою та звуковою сигналізацією.
2. На канати повинен бути сертифікат виробника або акт про їх випробування; вантажозахоплювальні засоби повинні бути випробувані та мати бирки або клейма, що підтверджують їх вантажопідіймальність і дату випробування.
3. Гранична маса молота і палі для копра відповідно до паспорта копра повинна бути зазначена на його фермі або рамі.
4. Відстань між палебійними або буровими машинами та розташованими поблизу них будівлями визначається ПВР. Небезпечна зона під час роботи зазначених машин повинна бути визначена в радіусі не менше ніж 15 м від гирла свердловини або місця забивання палі.
5. Пересування палебійних і бурових машин необхідно виконувати по заздалегідь спланованому горизонтальному шляху та за умови перебування конструкцій машин у транспортному положенні.
6. Улаштування бурових паль у зоні діючих підземних комунікацій необхідно виконувати за нарядом-допуском під керівництвом особи, що відповідає за безпечне виконання робіт, а в охоронній зоні діючого газопроводу або кабелів електроживлення - ще і у присутності представників організацій, що експлуатують ці комунікації.
7. Під час забивання паль плавучим копром необхідно забезпечити його надійне розчалювання до якорів, закріплених на березі або на дні, а також зв’язок із берегом за допомогою чергових суден або пішохідного містка.

Плавучий копер повинен бути забезпечений рятувальними кругами і човном.

Не допускається забивати палі на ріках і водоймах, якщо хвилі більше ніж 2 бала.

1. Забивання паль з льоду дозволяється тільки за наявності в ПВР спеціальних заходів, що забезпечують міцність крижаного покриву.
2. Віброзанурювачі для занурення паль повинні бути обладнані підвісними інвентарними площадками для розміщення робітників, які виконують приєднання наголовника віброзанурювача до палі (оболонки).

Ширина настилу площадки повинна бути не менше ніж 0,8 м. Настил площадки повинен бути огороджений на висоту не менше ніж 1,1м.

Перед використанням віброзанурювача необхідно перевірити цілісність ізоляції живильних проводів, заземлення.

1. Стіни опускного колодязя зсередини повинні бути обладнані не менше ніж двома надійно закріпленими навісними сходами.
2. По внутрішньому периметру опускного колодязя повинні бути захисні козирки. Розміри, міцність і порядок встановлення козирків повинні бути визначені у ПВР.
3. Пробурені свердловини у разі припинення робіт повинні бути закриті щитами або огороджені. На щитах і огорожах повинні бути нанесені попереджувальні знаки безпеки та встановлено сигнальне освітлення згідно з вимогами ДБН В.2.5-28, ГОСТ 12.1.046.
4. Під час виконання робіт на одному робочому майданчику двома механізмами (бурова установка і кран) відстань між ними повинна бути не менше довжини стріли крана або башти бурильної установки плюс 5,0 м.

За неможливості дотримання цих умов під час монтажу арматурного каркаса палі машиніст бурової установки та бурильники, які не беруть участі у монтажі каркаса, повинні вийти за межі небезпечної зони. Після завершення монтажу каркаса кран необхідно вивести з небезпечної зони.

1. У разі виникнення аварійної ситуації під час забивання бурових паль бурильник повинен залишити небезпечну зону, а машиніст - діяти відповідно до інструкції з експлуатації установки.
2. Під час заглиблення і витягання обсадних труб та ліквідації аварій перебування осіб, не зайнятих на виконанні цих робіт, на відстані менше ніж 1,5 висоти бурової установки заборонено. Роботи з улаштування траншейних і палевих стін необхідно виконувати згідно з ПОБ і ПВР.
3. Починати роботи методом «стіна у ґрунті» дозволяється за наявності затвердженого та погодженого із зацікавленими організаціями ПВР, а також дозволу на виконання цих робіт.

На місцях виконання робіт необхідно вивісити плакати зі схемами та зображенням засобів стропування, обмежувальних пристроїв, арматурних каркасів, бетоновозів, бункерів, іншого обладнання.

1. Згідно з НПАОП 0.00-2.01 закріплення ґрунтів хімічним і термічним способами належить до робіт з підвищеною небезпекою.
2. Всі працівники, зайняті на роботах з хімічного і термічного закріплення ґрунту, повинні забезпечуватись спецодягом - бавовняним щільним костюмом або комбінезоном, під час роботи з кислотами - суконним костюмом, гумовими рукавичками і взуттям, захисними окулярами, касками; у разі необхідності - респіраторами згідно з ДСТУ ГОСТ 12.4.041.
3. На робочому місці необхідно мати засоби колективного захисту, а також аптечку.
4. Заборонено перебування робітників без спецодягу і засобів індивідуального захисту в атмосфері, що містить пил, туман чи пару хімічних речовин.
5. Приміщення, де готують розчини для хімічного закріплення ґрунту, повинні бути обладнані штучною вентиляцією і відповідними ємностями для зберігання матеріалів.
6. Будівельний майданчик, на якому виконуються ін’єкційні роботи, повинен бути огороджений і обладнаний попереджувальними знаками безпеки та світловими сигналами.
7. Під час виконання робіт у темний час доби розчинний та ін’єкційний вузли, підходи, ділянки роботи і траса напірних магістралей повинні бути освітлені.
8. Зведення підпірних стін, стін підвалів і кріплень котлованів на будівельних об’єктах, у тому числі під час геотехнічних реконструкцій у зоні розміщення підземних комунікацій, дозволяється з письмового дозволу організації, що експлуатує ці комунікації.
9. Роботи з пневматичними установками необхідно виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07.
10. Для виконання робіт із закріплення ґрунтів у цехах діючих промислових підприємств необхідно оформити наряд-допуск (згідно з додатком Ж) на виконання бурових та ін’єкційних робіт на визначеній ділянці підприємства.
11. Під час закріплення ґрунтів на діючих підприємствах без зупинки виробництва необхідно контролювати стан вентиляції в приміщеннях, якість повітря на наявність газів СО та СН4, особливо у підвальних та напівпідвальних приміщеннях, розміщених у радіусі 20 м - 25 м від зони термічного закріплення ґрунтів (глибинного випалювання ґрунтів).
12. Порядок виконання робіт
13. Монтаж, демонтаж і переміщення палебійних і бурових машин і устатковання необхідно виконувати відповідно до ПВР бригадою робітників за участю машиніста і його помічника під керівництвом особи, яка відповідає за безпечне виконання цих робіт.

Виконання зазначених робіт забороняється за наявності вітру швидкістю більше ніж 15 м/с, а також під час грози.

На будівельному майданчику, де виконуються роботи з монтажу та демонтажу машин і обладнання, безпека праці повинна бути забезпечена на всіх етапах робіт:

• до початку робіт повинні бути визначені і доведені до всіх виконавців робіт значення сигналів та засобів взаємодії, що подаються під час виконання робіт;
• заборонено перебування під щоглою бурової установки в період її монтажу або демонтажу;
• дозволено виконання робіт тільки вдень і на спланованому майданчику з твердою основою;
• металоконструкції повинні бути виставлені на інвентарні опори з використанням дерев’яних підкладок;
• всі з’єднання конструкцій повинні бути виконані з використанням передбаченої кількості кріпильних елементів.

1. Технічний стан палебійних і бурових машин (надійність кріплення вузлів, справність зв’язків і робочих настилів) необхідно перевіряти перед початком кожної зміни.
2. Перед підніманням конструкцій палебійних чи бурових машин їх елементи необхідно надійно закріпити, а інструмент і незакріплені предмети видалити з цих конструкцій.

Під час піднімання конструкції, зібраної у горизонтальному положенні, необхідно припинити всі інші роботи в радіусі, що дорівнює довжині конструкції плюс 5 м.

1. Перед початком бурових чи палебійних робіт необхідно перевірити:

• справність звукових і світлових сигнальних пристроїв;
• справність усіх механізмів і металоконструкцій;
• справність пристроїв обмеження висоти піднімання вантажозахоплювального органа;
• стан канатів для піднімання механізмів;
• стан вантажозахоплювальних пристроїв.

1. Під час роботи палебійних чи бурових машин особи, що безпосередньо не беруть участі у цих роботах, повинні перебувати на відстані не менше ніж 15 м.
2. Перед початком огляду, змащування або чищення, усунення будь-яких несправностей бурової машини чи копра буровий інструмент чи палебійний механізм повинен бути опущений, поставлений у стійке положення, а двигун вимкнутий.
3. Опускання та піднімання бурового інструменту чи палі виконується після подачі попереджувального сигналу.

Під час піднімання або опускання бурового інструменту забороняється виконувати на копрі чи буровій машині роботи, що не стосуються зазначених процесів.

1. Піднімання палі (шпунта) і палебійного молота необхідно виконувати окремими гаками. За наявності на копрі тільки одного гака для встановлення палі палебійний молот необхідно зняти з гака і закріпити надійним стопорним болтом.

Під час піднімання палі необхідно запобігати розгойдуванню і крутінню за допомогою роз- чалок.

Одночасне піднімання палебійного молота і палі не допускається.

1. Палі дозволяється підтягувати по прямій лінії у межах поля зору машиніста копра тільки через відвідний блок, закріплений в основі копра. Забороняється підтягувати копром палі на відстань більше ніж 10 м з відхиленням їх від поздовжньої осі.
2. Встановлення паль і палебійного устаткування виконується без перерви до повного їх закріплення. Залишати їх у підвішеному стані не допускається.
3. Перед різанням забитих у ґрунт паль необхідно вжити заходів, що унеможливлюють падіння частини палі, що зрізується.
4. Улаштування буроін’єкційних паль необхідно проводити за нарядом-допуском.
5. Інженерні мережі та комунікації, що розміщені ближче ніж 2,0 м від свердловини, на період виконання робіт з улаштування паль необхідно відключити.
6. Застосування ін’єкційних шлангів дозволяється тільки після їх випробування згідно з вимогами паспорта заводу-виробника.
7. Встановлення багатосекційних паль, що вдавлюються, необхідно здійснювати за нарядом-допуском.